Щоб закріпити патрон на шпінделі, необхідно до чогось причепити планшайбу. Звичайно, кортіло просто приварити на кінець валу шмат заліза і проточити його. Але тоді передня бабка фактично стає нерозбірною, якщо витягти вал з підшипниками з корпусу теоретично ще можна, то зняти передній підшипник і його кришку - ніяк. Тому це не наш метод. Вирішив використати шліцову частину фланця кардану, який в мене був. Планшайба буде зафіксована від радіального переміщення тугою посадкою на циліндричну частину шпінделя (яку треба проточити), а від провертання будуть страхувати шліци, які будуть піджиматися додатково гвинтами. Крім того, шліцова частина буде впиратися у внутрішню обойму переднього підшипника, додатково посилюючи усю конструкцію.

Не полінувався, виставив співвісність супорта і бабки. Базувався по корпусу бабки, площина прилягання передньої кришки пласка і рівна.

Отож, спочатку проточую циліндричну посадку для планшайби:

Вибачайте за якість, фотографував на упаковку від жигулівського масляного фільтра.

Видно картонний пильник, це я так пожалів передній підшипник.

Далі одягаю на залишки шліців фланець, притискаю його шпилькою крізь прохідний отвір шпінделя. Торцюю:

До фланця притискаю і прихвачую зваркою по кутках заготовку майбутньої планшайби:

Розточую в заготовці отвір по діаметру циліндричної частини, яку я проточив раніш.

Для вас це все звучить банально, але я тоді наче на Місяць висаджувався: вперше працюю розточним різцем, вперше переточую різці для своїх потреб, ломаю їх, знов переточую.

Проточив, розібрав те господарство, відрізав наварену заготовку.

Болгаркою відрізав шліцову частину від фланця і обточив її:

У мене з'явилися дві бази для планшайби.

На циліндричну частину тугенько саджу заготовку планшайби, додатково притискаю її шпилькою і торцюю:

Потім свердлю отвори в шліцовій частині, щоб затиснути її на шліцах. Нарізаю там різь М6 і ...вриваю мітчик. Наступних три години я його звідти виколупую.