vvsector85

На жаль, модернізація далі не просунулася, був зайнятий іншими проектами. Підшипники купив якісь SKF, досить дешеві, менше 200 грн., але ще не замінив, бо одночасно із їх заміною планував перенести ручку перемикання швидкостей на передню поверхню ПБ, а це передбачає переміщення рідної електроніки, що планувалося зробити одночасно із впровадженням електронної гітари.

Щось зовсім тема помирає. Тим часом, хоч і дуже повільно, продовжую вдосконалення. Нарешті зробив штурвал і лімб на повздовжню (як і радили, ціна поділки 2 десятки). Надійного способу зробити цифри так і не вигадав, поки, тимчасово, зробив на 3д-принтері ось такі кільця з цифрами. Лімб на повздовжній виявився дуже помічним. Також, готую моторизацію подач. Зробив ліву опору ходового гвинта повздовжньої з кріпленням двигуна NEMA23, а також, кріплення для двигуна поперечки Ще, як і планувалося, зробив фіксатор супорта у найкомпактнішому варіанті (отвір під ексцентрик в самому супорті).

Якось так уявляю собі розташування екрана 2004. Для органів керування на цій поверхні місця вже немає. Можна, звичайно обійтися екраном 1602, але останні модифікації прошивки вимагають 4-строковий екран. Ручку перемикання передачі хочу перенести на передню поверхню ПБ і підняти вище. Судячи з того, що я намалював, це цілком можливо втілити. Кроковий двигун, скоріш за все, доведеться кріпити на 3 гвинта замість чотирьох, інакше доведеться робити додаткові ролики для натягу ременя.

Дякую ха поради щодо сальників. Нарешті зробив енкодер:

@BWD та ні, наповнювати мастилом не збираюсь, гадаю, достатньо добре змазати підшипники консистентним мастилом, але чув, що воно буде лізти назовні з відкритих підшипників, та і самі підшипники необхідно захистити від стружки. Розглядаю також варіант із крапельним змащенням, хоч це і складно (знайшов кілька перестальтичних помп від струйників, можна їх використати). Сальники збираюсь пристосувати до цих заглушок, або, скоріше, виготовити нові заглушки, що передбачають встановлення сальників. Але я не розумію, чи підходять сальники для таких вузлів, де швидкість обертання може бути кілька тисяч обертів на хвилину?

Ніколи не мав справи із сальниками, сьогодні дивився на ринку, вони є і 28 і 30 мм, що підходить під шпіндель верстата, але я не дуже розумію, чи буде він працювати (попереджувати протікання мастила)? Інтуїтивно мені здається, що ця гума швидко зітреться і перестане виконувати свою функцію.

Передивився останні 100 стрінок теми про електронну гітару з російського чіпа - окрім останньої "офіційної" прошивки 7е2 там існує іще купа модифікацій різних користувачів, хтось навіть розробляв окрему плату під ATMega2560 із можливістю використання GRBL (на мій погляд, найбільш перспективний варіант), але, на жаль, в завершеному вигляді цього варіанту іще не виклали. Поки буду реалізовувати механічну частину.

Выше вы описали такой алгоритм: Вот, для наглядности иллюстрация сигнала с энкодера: допустим, по растущему фронту на канале А (красная черта) у нас срабатывает прерывание, в обработчике мы смотрим на состояние канала Б, видим там низкий уровень и интерпретируем это как counter++. А теперь представьте, что энкодер провернулся немного в противоположном направлении (синяя черта), теперь у нас снова низкий уровень на канале А, и если провернуть энкодер обратно до красной черты - снова получим counter++. В итоге, вал остался в изначальном положении, а счетчик делений увеличился на 2.

@Sebra я теж хвилювався через зайві такти у обробнику переривань, але подивіться, вище я виклав фрагмент коду з прошивки 7-ї версії гітари з російського чіпмейкера, там запхано набагато більше. Перевага мого варіанту обробки сигналу енкодера - використання лише одного переривання.

Не все так просто, при таком алгоритме, если совершать мелкие вращения туда сюда в пределах одного деления, счетчик будет инкрементироваться в одну сторону, что будет давать ошибку. Скорее всего, я изобрел велосипед, но в своем намоточном станке я сделал так (здесь приведен код линейного энкодера, который стоит на натяжителе, но это сути не меняет) Идея в том, что после срабатывания прерывания по растущему фронту, условие срабатывания прерывания меняется на спадающий фронт и наоборот, соответственно. При такой обработке сигнала с энкодера получается удвоенное количество импульсов и решается проблема с ложным инкрементом.

Все ж таки подивився в описі прошивки, там сказано "Энкодер 1800 линий, обрабатывается в х2 режиме (3600 импульсов на оборот)". Щодо напрямку обертання, все одно не розумію - там вручну обирається напрямок нарізання різьби (тобто напрямок руху супорта), але різьбу можна різати хоч праву хоч ліву в кожному напрямку, і це вже залежить від сторони обертання шпінделя (ну і різець з відповідного боку повинен стояти). Навіщо МК знати про напрямок обертання?

код

@aegis Здається, в такому режимі не вийде визначати напрямок обертання, а у цьому проекті він визначається, хоча я не зовсім розумію, навіщо.

@Andi_radio ну так именно из-за этого недостатка я и не рассматривал заводские валкодеры - чтобы не закрыть просвет шпинделя. Можно, конечно, заморочиться ременной передачей еще и на валкодер, но мне проще сделать обычный оптический. Кстати, мне удалось уменьшить толщину конструкции до 23,5 мм, теперь все должно влазить. там обычно даже 1800 ставят, у Игоря Кавы - 1440. Из своего опыта с намоточным станком, могу сказать, что важно даже не столько количество рисок, сколько само число. Оно должно быть таким, чтобы находилось как можно больше общих множетелей с величиной продольного хода. Подача происходит дискретно, поэтому нужно избегать дробных значений, иначе будет накапливаться ошибка. В идеале, на сколько-то импульсов энкодера должен приходится один шаг ШД. Кстати, на сколько я понял, в проекте электронной гитары на ардуино, энкодер работает в режиме, когда за импульс считается и риска и промежуток между рисками, т. е. реально там 2400 импульсов на один оборот.

Очень интересно, сделал невидимым корпус энкодера, и обнаружил такую вещь - он здесь изначально был задуман, на заглушке заднего подшипника есть прорезь и два отверстия, назначение которых было непонятно, но межцентровое расстояние этих отверстий в точности совпадает с монтажными прорезями на моей оптопаре. Есть соблазн сильно упростить конструкцию, установив оптопару в это место, тогда и подшипники не нужны и вообще все сильно упрощается, но есть момент, который меня смущает - я планирую замену подшипников на конические, а они требуют смазки, которая обязательно полезет наружу и попадет в оптопару и на диск энкодера, что неприемлемо. Может, у кого-то есть идеи? Может, установить в это место сальник? Я с ними дела не имел, поэтому не знаю, удастся ли получить таким способом необходимую изоляцию?

А вот и нет, не годится такой энкодер, слишком толстый, будет мешать приводной шкив, придется миниатюризировать

Нарисовал энкодер для электронной гитары, диск (1200 рисок) и оптопара из струйного принтера. Диаметр корпуса 58,5 мм, высота 30 мм. В общем, должно получиться довольно компактно.

Я бегло просмотрел код седьмой версии электронной гитары (кстати, у Игоря Кавы вторая версия, которая еще без моторизации поперечки), код мне понравился, он хорошо организован, прокомментирован и максимально приближен к Си (ардуиновские библиотеки там не используются, синтаксис почти не упрощен, но это лишь мое непрофессиональное мнение). Есть большой соблазн использовать готовое решение, тем более, что у меня валяется без дела Arduino Mega. Хотелось бы иметь более удобный интерфейс и графический дисплей, но, думаю, выбор простейшего символьного дисплея 1602 здесь не случаен - он наименее требователен к ресурсам контроллера. С другой стороны, у меня есть мой собственный проект намоточного станка, реализованный на Atmega128, намотка - практически то же самое, что нарезание резьб, его довольно просто будет адаптировать, хотя проект довольно сырой и будет требовать отладки. Я бы мог довести его до ума в применении к токарному станку и выложить в открытый доступ, но боюсь, повторять такую сложную плату никто не станет при наличии более доступных решений, так что смысла в этом мало.

@Sebra Я колись робив верстат для намотування трансформаторів, там теж використовував енкодер від принтера на 1200 рисок, щоб мати можливість використовувати не всі поділки енкодера, я використав звичайний лічильник CD4017, тобто можна враховувати, наприклад, лише кожен 10-й імпульс. А взагалі, як вважаєте, чи варто робити щось своє, чи використати все готове? Іще, як варіант, перекласти із діалекту Arduino на нормальний Cі.

Гадаю, настав час більш конкретно замислитися над електронною гітарою. Є досить багато готових рішень з російського чіпмейкера, але усі вони базуються на Arduino, що мені не дуже подобається, в своїх конструкціях я зазвичай використовую плати власної розробки а прошивки пишу на Сі. Також, зустрічав думку, що контролери ATMega заслабкі для подібних задач і треба використовувати STM32. У цьому є сенс, оскільки 16МГц це зовсім небагато, зважаючи на те що енкодер на 1800 рисок при 2500 обертах на шпінделі генеруватиме 75к імпульсів на секунду. Отже, з одного боку, не хочеться вигадувати велосипед, з іншого - хочеться зробити все по-своєму і краще. Маю такий задум - реалізувати основний функціонал (різьби, подачі, конуси) у автономному режимі, за рахунок мікроконтролера, а також, передбачити можливість підключення до комп'ютера і керування верстатом за допомогою Mach3 чи подібного софту. Хотів би почути думки колег з цього приводу.

Зробив шестерню з двох частин, шпон паз надовбав. Коли буду міняти підшипники на конічні (вще придбав SKF), спробую і шестерню поставити.

Спробував надовбати паз у дюралі, начебто виходить, але верстат шкода - тяжко йде, різець сильно відгинає. Довбав на токарному, можна спробувати ще на фрезерному, рухом пінолі, може йому легше буде, але в мене сумніви - у чистовому варіанті буде бронза, а не дюраль і глибина значно більша. Розглядаю альтернативи - просто профрезерувати, але тоді зайвий радіус буде, який дуже послабить меншу шестерню: компромісний варіант - профрезерувати лише на глибину паза, а довбанням лише вирізати кути

А ще експериментував із нарізанням зубів. Нарізав Z12 M2.25 (шестерня передньої бабки) Випробовував на дюралі. ЗБ до поворотного столика ще не придумав, тому намагався додатково затискати заготовку лещатами, що лежать боком. Із бронзою проблем не буде, із сталі, мабуть, і намагатися не варто.

Зробив прижим супорта "па-багатаму":)

Можливо, але я звик відчувати як ріжеться метал і мені це подобається). Навіть, коли доводиться подавати по повздовжній маховичком на ходовому гвинті, а не штурвалом на фартуху - вже не відчуваю зворотного зв'язку з різцем і не розумію як воно йде, лише на звук орієнтуюсь.