Дядько Максим

а фото є?

Дурня це все. Дай більші оборотіки і тупіший різець і Х12МФ получимо 12х18н10т по стружці))).. То є такий самий фолькльор як і дзенькання по сокирі, чи сапі, на ринку (на слух вуйко в норковій шапці оприділяє різницю між 65Г і У8А):))). На іскру у порівннянні з завідомо відомим еталоном - ще куди не йшло, а найточніше - тільки лабораторія.

Давайте я вам поясню на основі свого скромного досвіду. 1. Вальци 2х валкові (типу ювелірних) - для зменшення товщини листа. Тобто прокатки. Вони нічого не рівняють і нічого не гнуть, а лише зменшують переріз. 2. Вальци 3 валкові. (Два внизу, один зверху прижимний) для згинання листа радіусним гибом (в трубу також), при певній сноровці можна викатати конус. Нічого не рівняють і не зменшують товщину. Являються виключно згинальним обладнанням. 4. Вальци 4х валкові. Все те саме що і 3х, але з додатковими примочками. 5. Листо правильна машина (на вашому відео) є виключно для прокатки листа з ціллю вирівняти його в площину. Вам судячи з завдання треба номер 5.

Вальці і листоправильна машина то різні речі.

Забудьте про цепку, вона там працює через одне місце. Відпускаєте 2 бокових болта, впираєтесь рукою в лоб ВФГ і спокійно пхаєте. Клина там нема, а просто прижимна планка.

Куплю Тельфер болгарський 250кг. Такий як на фото.

У мене не люфт, а вода попала:(((

Розбирав 2 шпінделя. Сьогодні вскрив свій. Просто кільце. Якби були пів-кільця - повилітали би, бо ззовні їх там ніц не тримає, видать є різниця у випусках. Ціна підшипнички "приємно" вразила. 300$ за всі 3шт.

Нема там ніяких півкілець, не вводьте людину в оману. Півкільця на фрезерних і деяких токарних. Там стоїть суцільне кільце яке знімається лише після демонтажу підшипника. Перед тим треба зняти термопресове кільце з гвинтовою канавкою зверху. Натяг слід починати відслідковувати на зовнішній обоймі. Вона сідає у стакан з натягом 0.003 по памяті. А вже потім приступати до натягування внутрішньої на конус. Ну і звичайно не забуваєм про натяг (75кг по памяті) на термопресову втулку. Без оснастки я б не ризикував, то не той вузол де викрутки, монтіровки і мідні молотки рулять. Особливо це стосується переднього підшипника. З задніми там простіше. Купляється дуплекс номерний, зі стрілочками і т.д. і збирається. Смазку рідну, дозування шприцом. При збільшенні кількості мастики можливий нагрів, при зменшенні аналогічно.

Дивно що гідростатику посадили на клинові паси. 3г71 такий фокус не прощає.

при тих люфтах які ви показали при наваннтаженні в нещасних 10кг - сумніваюся в пристойності їх стану + якщо взяти до уваги ЧП з гнуттям шпінделяки.

Люнет мав би зімітувати, але люнета не треба було, бо шпіндель стояв в своїх опорах, ви трохи поспішили. Ні, за таке я не беруся, мій круглошліф бере 500 в довжину, а тут треба шліф щоб брав метр + кранбалка, бо шпіндель прийдеться не раз з центрів знімати + люнет по центру (бо інакше буде відтискати піноль задньої бабки ). Плюс гарну оправку треба щоб нею як калібром мацати. Ще нюанс: на заводі все шліфується за 1 установ, а тут трошки не один:)) коли візьмете на центра обовязково перевірте биття шийки де сидить роликовий підшипник. Тут 99% успіху залежить від шліфера. "місця" на підстройку конуса з 5-10 тої спроби тут нема, все треба зробити чітко і зразу. п.с. не колхозьте на токарному конус, зіпсуєте. Після цього покупка і шпінделя і підшиників.

Зіпсуєте шпіндель на токарному. Вибачте, але то не наждак, а шпіндель шліфувального класу В. Шпіндель азотований. На мою думку єдиний варіант: 1. закручуємо пробку з лівою різьбою м16 в шпіндель. Пробка стальна, твердість 25-30. 2. В призму берем центровочне сверло. Призму кріпимо на столі. 3. Приводимо в обертання шпіндель. 4. входимо в координати і зецентровуємся в пробці. Отримаємо зацентровку яка не б"є. 5. далі розборка. 6. на круглошліф перешліфовувати конус. можна спробувати малою продольною розточити фаску 30 градусів рідну щоб перстала бити, а потім її використовувати як центр, але боюся що твердість не дозволить. але то вже пізно, ви вже розібрали.