Щось дивне з цим форумом, якісь гіперпосилання йому заважають, то не заважають уже.
Бокові стінки акрил, клеєні дихлоретаном, тримає намертво.
Перемички мідь, але без термоусадки. Переборки з листового акрилу, між акрилом та коміркою гума для часткової компенсації розширення комірок. Між гумою та коміркою мала бути нагрівальна плівка, але до неї руки так і не дійшли.
Увесь цей бутербод стягують 10 шпильок м6, а щоб різьба не продавила термоусадку на комірках шпильки одіті в поліамідні трубки діаметром 6 мм від пневматики вантажівок.
Клеми брав на алі тому що в Україні на той час не було.
БМС також ,брав з алі тому що бариги хотіли ціну в x2, а тоді якраз вийшла версія 3.
Червоний провід йде петлею тому що там повинен стояти силовий запобіжник, але враховуючи що в самому інверторі аже є такий, а часу і самого запобіжника не було поставив так, може ще доберуся до нього.
На шпильках мають стояти пружини про які я раніше писав, але як завжди руки так і не дійшли.
Дроти зі старої електропроводки від авто, перетин по 16 кв.мм. Наконечники потовстіше і опресовані гідравлічним пресом, з цим не грався, пожежа нам не потрібна.
Бокові стінки з двох листів радянської ДСП, міцна зараза, цвяха в неї не заб'єш.
Пізніше докупив виносний екран для БМС, а то моніторити заряд з додатка на телефоні не дуже зручно.
В процесі експлуатації через тривалі відключення рийшлося доставити три блоки живлення по 30 ампер, тому що зарядного струму від інвертора не вистачало.
В такому вигляді воно працює зараз.