dreadfull

Користувачі
  • Продажи

    1/5
  • Покупки

    6/5
  • Публікації

    329
  • Зареєстрований

  • Відвідування

  • Діб у лідерах

    2
`

dreadfull останній раз здобув день на листопада 4 2023

dreadfull має найбільш улюблений контент!

Репутація

81 Добра

Про dreadfull

  • Звання
    Постійний відвідувач
  • День народження

Персональна інформація

  • Стать
  • Країна
    Украина
  • Імʼя користувача
    Міхалич

Відвідувачі профілю

1 190 переглядів профілю
  1. пластик самий звичайний та дешевий АВС (гарно обробляється наждачкою), оберти відносно не великі, тисяч 12 на око, подача близько 1 м/хв, фреза звичайна гравійна... обов'язково ЗОР, я давав просто воду, і норм. п.с. щкода не можу таймлапс завантажити((((
  2. звичайний рівень на якому не було кришки, прийшлось нову змоделювати, надрукувати на 3д принтері, потім гарненько на чпк фрезері вирізати поглиблення і в поглиблення налити чорної фарби, потім все заполірувати і готово. окремо були зроблені платикові тримачі під цилігдричні направляючі різного діаметра. всьо, нічого складного. потім повторив і для великого рамного рівня.
  3. А можно поживитися на вашу схему. Що саме ви використовуєте в силовій частині?
  4. Все ви правильно кажете, але буває ще один косяк, коли потік масла засильний, треба регулювати. В мене на іжі задня кришка шпинделя так нерви робила, поки не зменшив подачу масла всьо через вал викидувпло.
  5. поки було пару теплих днів вирішив відмити то всьо гумно. і то виявилась ще та задачка, із зірочкою.механічно за допомогою корд-щітки на КШМ відчистити бруд не канало, бо він або летів на чисті стіни, або намагався портапити в обличчя, коли чиств тумбу всередиині (бо всередині в нас ємність малобаку). розчинник погано брав той бруд, мєчі засоб опосередковано але справлялись. найкраще себе зарекомендувала автохімія К2. все що можна було витягнув на вулицю та автозіміює та водою відмив, потім вже обдирав стару фарбу до метала за допомогою корд-щітки на КШМ та лєпєсткового кола. АЛЕ тумбу втягти не зміг, та прйшлося дуууууже довго відмивати її в прміщенні мєчими засобами. бонусом вся внутрішня поверхня тумб останнє століття покривалася пилом і маслом і за той час превратилася в оліфу, короче корд-щітка мені в поміч. отрмавши досвід в фарбуванні свого 1и611п, я перейшов на фарбу фірми tikurila rm40 (промислова, двокомпонента, епоксідна). з блакитним кольром пощастило що фарбу заколорували в той самий тон як і іжа, прям один-в-один. сірий мені не подобався та і такого тону не було, тому тут трохи змінив і то на краще. за раз я пофарбував тумбу (зовні-всередині), колону зсереднии, і нижню частину хрестового столу, плюс плиту, на якій зібрана вся автоматіка гідравліки.
  6. Дійшли руки і до геометрії. На верхній частині тумби є 4 опори під колону і дві під призми направляючих поперечки. Призми з'ємні, на 2 костилях кожна. Поки призми зняв на шліфовку виявилось що загальна площина на всіх площадках відсутня і є гвинт, хоча присутні були сліди шабрування. Після всіх замірів гвинт склав 2 сотки, що не припустимо. Площинність міряв вздовж рівнем, впоперек рівнем через лінійку. Потім лінійність вздовж контролював оптичною лінійкою. Прикро було коли плити 600*450 не вистачило). Зупинився коли гвинт склав до 2 мкм.
  7. час іде та треба щось робити. так от на даний момент верстат розібраний практично до кінця, до вінтіка. від верстата на місці лишилась тільки одна тумба, взагалі без нічого, при цьому її можна самому підняти за кутик. на мій погляд там лишилось кг 150. по гідроциліндру. тєма така, в оригіналі стояла бронзова труба в діаметрі 52/56 мм. і в середині задирів не було, єбино що розкрутилася гайка гідроциліндра і натерла в дхеркалі труби ямки. трубу в утиль, а так могла б працювати далі. тепер виявляється що таких труб не випускають. найближчий сталевий варіант то не дуже стандартна труба в розмірі 50/58 мм. поршень треба новий і перейти на розмір 50 мм нема проблем перейти, а от по наружньому діаметру тут неприємність, справа в тому шо в столі гідроцилігдр проходить через порвущини, отвір в яких близько 57,2 мм. прийшлось нову трубу проточувати по зовнішньому дуаметру в розмір 57 мм. довжина труби менше 700 мм. стандартний шток на 14 мм знайшов без проблем. при чому кажуть що в такому розмірі штоків з поверхневим щартуванням нема. ну пес з ними. довжина штоків близько 950 мм.
  8. з нішами для роликів на поздовжніх направляючих розібралися. на кінці направляючих ще є візьки ніші, я так розумію для сбору зайвого масла. на дні ніші знайшов отвір (погано видно, помічено синім). німецькі інженери заробляють ще один плюсік в карму, виходить що в маслоканал направляйок наганяються смазка, а для того щоб вона не текла по торцю направляйки вона збираєьбся в ніші, чере отвір стікає на площадку (де додаеються масло яке може пібтікати зі гтока гідроциліндра), потім через пару ніщ і трубочок попадаю в маслобак!))) геніально! питання в іншому, ніша достатньо велика і глибока (на відміну від старого плоскошліфа Юнга) і там могл жити які-небудь скрюбки? наприклад на вм130 на лицьовій стороні хобота в бокових частинах де направляючі, стоять скребк латуні, а посередні зроблена масивна пластнка в середні якої вприсована гумка, а знзу пластинка підперта парою пружнок. можливо тут теж щось такебуло, але ми про то не дізнаємось)))
  9. Я з вами згоден, що він вічний, в нас їх називали чомусь шахтними двигунами, але питання в тому що в ньому візуально кіловата 3, а треба 1.5....
  10. @Владислав продивився ваші фото, у вас стоїть оригінальний двигун, а в мене отакий кабанчик, потужність та оберти поки що невідомі плюс у вас стоїть вже совковий насос односекційний, але регулювач рідний. в мене насос двохсекційний і два совкових дросєля. сьогодні оглядав хрестовий стіл і був трохи шококваний в столі стоїть гідроциліндр стола і він... латуний, ЛАТУНИЙ, КАРЛ!!!!! на фото @Владислав видно що в нього стоїть звичайний металевий, і я очікував на металевий корпус гідроциліндра а тут... я розумію що давно німці могли робити латуні циліндри, але що це получається що тому циліндру 90 років???? при чому на заводі верстат запускали і стіл ходив)))) тобто воно точно робоче... добре "вскритіє плкаже" плюс на фото видно що корпус штурвала окремо прикручений і зубчаста рейка теж. тобто реально його можна просто зняти і встановити як опцію)))) червоним виділені дві полості . на призматичній направляючій знайшов отакий ролік. я так розуміє що хитрі інженери придумали резервуар в якому буде збиратися залишики масла з поздовжніх направляючих та там буде триматися ролік на пружинці який буде підпружинений та намазуватиме додатково масло на направляючу. ніколи такого не бачив, але довговічності то точно додасть направляючим. щоправда пружинка походу згнила.... напевно таке буває коли вода в мало попадає.... засмутило що отвір на плоскій направляючий був набитий до верху нутелою, а ролік.... діди загубили? короче вода і діди превратили шикарний верстат в археологічні розкопки.... ну #####!!!!!
  11. @kratmel дуже дякую, мануал не цільний, а зібраний з багатьох різних мануалів датованих 1935-1942 роками))) що я там знайшов... - всі верстати з горизонтальним шпінделем позначаються як SWH, а далі номер прив'язаний до розміру. в нашому випадку SWH6. - тиск в системі гідроцилінда - 6 атм, системі кервання - 2...3 атм - є варіанти з прямим приводом (потужність 2 к.с.) та реміним приводом (потужність 2.75 к.с.) - поперечна автоматична подача 0,1-2 мм. це ж дуже мало??? - поперечна подача всього лише 200 мм по паспорту, але різниця довжини поздовжніх направляючих - 250 мм, довдина винта поперечної подачі 320 мм мінус довжина гайки 70 мм.... практика покаже. - по мануалу камінь має розміри 200*20*35. в @Shengur наче як оригінальний кожух каменя, цікаво там 200 чи 250 діаметр. в моєму випадку кожух "ліли робили" під 250 камінь. також гирина каменя 40 мм (!). тут спеціалісти заувадать що ширина каменя пропорційна потужності і тут наче все добре. по паспорту для 20 мм гирини круга передбачен двиген потужністтю 1,5 кВт, в нас стоїть совковий мотор без шильдка. по розміру зрозуміло що це тип АИР90, якщо він 3000 об/хв, то потужності повнно бути 3 кВт, що приблизно достатньо для такого шрокого кола. - виявилось що штурвал поперечної подачі то опція за окрему доплату, от буржуї!!!!! основне питання в чому різниця між Samson Elbe Werke та Elbe Werke Dresden покт нее ясно...
  12. створюю цю тему здебільшого для освітніх цілей, бо по даному верстату інфи аж нема. ще давно почав я до цього верстата шукати мануал і ніде не знайшов, знайшов щоправда тему наче як на чіпмейкері (не пам'ятаю на якому) де вся суть зводтлась до того що людина не може отримати чистоти поверхні з під каменя (шпіндель на втулках як 3г71) і для того верстата все кінчилось тим що в бабку гпінделя вставили просто фортуну. зараз знайшов тєму на нашому чіпі (туть) де в людин майже такий самий верстат і всьо в нього добре, але є ньюанси... отак виглядає наш верстат (старе фото в зібраному стані) значть по фотках в інтернеті є два майже однакових верстати 1. Samson Elbe Werke 2. Elbe Werke Dresden різниця між верстатами напевно тільки в лого. або можливо один і той самий завод в різні час називався по різному, або був в різних місцях. короче хто знає то підкажіть. нагадаю що в цьому рекламному буклеті (туть) верстат реламують.... в далеком 1937 році... серед цих верстатів ще попадаються варіанти зі штурвалом ручної поздовжньої подачі (як в моєму випадку) та без (як в випадку Shengur) можливо просто різні роки виробництва, але чи то німці економили на шильдіках, чи то тоді було не модно, не знаю, жодного фото в інтернеті того шильдика і навіть де він знаходиться не знайшов)))) по своїх параметрах він повторює радянський 3г71, все однакове, ходи (600+ * 250), діаметр каменя (250 мм), шпіндель на втулках (гідростатичних опорах), хрестовий стіл (колона не рухається). різниця одна совок важить 2т, німець - 1т. отже по відгукам пана Shengur в нього верстат був достатньо бодрий, живий, в нашому випадку в нас натуральний трупак під повну і суцільню реставрацію. верстат буду відновлювати поступово, але основні моменти - гідравлка двигун не рідний, гідромотор теж. до речі я так поняв що стоїть двохсекційний гідронасос, одна частина працює на поздовжнє переміщення гідроцліндра, інша обслуговує автоматку поперечного перемішення (звертаю увагу що автоматика поперечного переміщення гідромеханічна) - направляючі затерті насмерть. на поперечці є маслоканали (там дві призми внутрішні), а от на поздовжній маслоканали стерті насмерть (плоска та призма, довжина 950 мм з обох боків), тобто тут або зедекс клеїти, або ролики з сєпараторами винаходити) - шпіндель був зламаний до нас, тобто рідного двигуна нема (замість нього совок без шильдика), втулки добрі люди замінили на підшипник спереду пара 6207, сзаду пара 6206. так ви всьо правльно зрозуміли там стоять не радіально-упорні підшипники, а звичайні без класа)))). оскільки шпіндель зроблено п'яним токарем на роздовбаному токарноному без термічки і шліфовки, то виглядає він вкрай паршиво, має биття на конусі в 3 сотки.... - окремо сподобалось як закінчився гвинт поперечної подачі (двозахідний, крок 10) скраю пару виткв цілих є, а далі втками можна голитися)))) висновок, верстат по конструктивним рішенням і задумкам німецьких інженерів заслуговує окремої похвали. дуже багато простих і надійних рішень роблять його цікавим верстатом під відновлення. окремо сподобалось що -масло бак в станіні -об'єм розрахунковий масло бака 25л -прості зрозумілі органи керування, нічого щайвого -призми до станіни прикручені!!!!! тобто з ремонтопригодністтю все ок (було) -є оргінальний лубрікатор, розгалужена система трубочок і змашується все, навіть гайка поперечної передачі! -є продумана система злива масла знаправляючих в бак, а не по зовнішній стінці. що не сподобалось -вілсутній мануал і не ясно якої потужності повинен бути головниий мотор, яке треба масло, який робочий тиск... -відсутній лімб поперечної подачі, просто не передбачено конструкцією -вертикальна подача походу сотка і на парі ковзання, а не кочення. в сучасних реаліях хочеться все ж таки пару кочення та пару мікрон на поділку лімба... короче отакий трупак у нас в майстерні. далі буде....
  13. Я так розумію мануал до того верстата так і не знайшли.... Хто знає що там за конус під оправку???
  14. доброго. вони сирі?
  15. Как я понял ручка сзади служит для проворота или удержания шпинделя с цангой. А выкручивается она с помощью насечек на патроне спереди который удерживает цангу. Т.е. левой рукой удерживаете за заднюю ручку, правой крутите патрон за насечки....