Наливайко

На мою думку при живленні 220в потрібен варіатор. Маслостанцію свою я описував, це пластинчатий насос і 750 Вт двигун. Оберти головного двигуна 1500, це основний діапазон для ніжного станка. Двигун вибирай який хочеш, в них ефективність доволі схожа. Серводвигун дорогий, асинхронник дешевий. Якби мені довелось вибирати між підключенням 3 фаз і серводвигуном, я би вибрав 3 фази, бо це можливість росту.

Вітаннячка! Давно думав почати тему про свого піддослідного, та не хотілось щоб це виглядало як у моєї племінниці "мама! дивись як я вмію! раз, два, бабах. вуевуевуе". Хотілось спочатку добитись якихось успіхів. Та відчуваю також обов'язок самому внести отриманих знань у спільну скарбничку. Для свого розмашистого проекту мав сміливість купити станок на гідростатичних опорах, 16М05А. Станок доби пізньої перебудови, коли масштаби бракоробства впевнено зростали. Не знаю чи були люди у совку які цей станок любили, так як чув розповідь що станок(станки) привозили на завод, і невдовзі його прямо в коробці відправляли на металолом, іноді навіть не пробували запустити. В принципі такі ж історії чув від свого дядька бригадира про трактори, дивні були часи. Станок задуманий як високоточний, замість шпіндельних підшипників гідростатичні опори. При даному діаметрі шпінделя зазор між шпінделем і опорами 0.05 мм, та при подачі масла під тиском 20 кг/см шпіндель спливає точно по центру, чудово амортизуючи свої вібрації. На виході чистота поверхні сталі до Ra 0.63, на кольорових до Ra 0.04 при мало не зразковій кгулості. Круто? І я так захотів, не знаючи реально скільки тих Ра і некруглостей мені потрібно. Мінус витікає з плюсу, для роботи гідростатики потрібна постійно ввімкнена маслостанція. Тут було ключове слово "задуманий", а вийшла сира заготовка токарного станка. Бракованих деталей там хоч каталог складай, можливостей вдосконалити і покращити на дисертацію. Я вважаю, що як він в мене запрацює як слід, я справді зможу сам собі диплом виписати. Станок був придбаний у Харкові, і доставлений на рідну Івано-Франківщину новою поштою. Що цікаво, як заявив 800 кг ваги станка, так по розрахунку вартості доставки і пройшло. Без задньої бабки, маслостанції, помпи ЗОР, поперечного супорту, того ж гвинта і всього, що на ньому лежало. Звісно без патрону. Теоретично, якби я просто доукомплектував напіврідним совком, можна було одразу ганяти. Але ж ні, в мене амбіції, я ЧПУ хочу. І почалось моє навчання одразу із практикою. Підготував собі майстерню, закотив по частинах станок в середину. Приклав лінійку до станини, все в фарбі, станина досконала. Зняв її із литої тумби і що ми бачимо непролив, бракнуло чавуну щоб район болтового кріплення спирався на метал. Відповідно закручуєш болт, і ним скручуєш станину. Ну нічого, поправлю скориставшись американськими збройними технологіями. Підвісив станину на дровах, в різьбові отвори в тумбі вкрутив болти знизу, на які зверху накрапав воску. На опорні площадки наноситься сталенаповнена епоксидна шпаклівка Devcon 10110, вона практично не змінює свого розміру після застигання, не росте і не сідає, тверда як бетон. Опускаю станину, зайве з боків випливло, хай все застигає. Якщо планується роз'єднувати такий пиріг, то одну з поверхонь тонко тонко натираємо з допомогою паперового рушника білою ваксою для взуття Kiwi, в ній багато парафіну. Через 8-10 годин за температури 20°С відділяємо одну деталь від іншої, пристукнувши по ній. Я станину знімати не планую, тому забив, просто склеїв їх. Після застигання (здається 24 години) викручую знизу болти, різьбові отвори чисті, прикручую як слід станину до тумби. На один гріх (на давньогрецькій - промах) менше.

Я про це писав вище в гілці. Поставив двигун 1500 об/хв, 3 кВт, 18.6 Нм номінальний момент. Може нормально точити сталь до Ф80 мм, вище тільки на малесеньких зйомах. Вище 100 мм ледь ледь щось виходить. Нажаль мій станок сильно вібрує на переборі, точити з перебором неможливо. Вважаю, що цьому станку потрібен двигун на прямий привід мінімум 4.5 кВт, а краще 7-8, якщо номінальні оберти 1500 об/хв.

Цей шпіндель вимагає реставрації, вона економічно не доцільна.

Я б пробував продати. Як мінімум через те, що дехто тут варить станину з рейок, кутників, чіпляє туди задню бабку зроблену власноруч з бляхи і таке інше. І часу і грошей на те піде значно більше, ніж так сяк відрихтувати вбиту станину. У різних людей різний старт. 2 ціни лому, та хоч півтори, але з вивозом силами клієнта, думаю продасте. І самому не доведеться кантувати його на прийомку.

подача настроюється на заводі, визначається діаметрами отворів, які живлять кожну кишеню. Але там часто є стружка і здоровенні заусенці, ще з заводу.

Ні, зігнути шпіндель так щоб була залишкова деформація нереально важко, не бійтесь. Я говорив про пружну деформацію, це якщо затиснути довгий вал у патрон і тягнути його десь біля задньої бабки, можна наміряти десятку на індикаторі на патроні легко. Радіальний рідний 5 соток, варто міряти в горизонтальній і вертикальній площині. Осьовий великий, має бути біля 4 соток. Але осьова опора ремонтується елементарно, лише треба пошліфувати деталі в правильний розмір. саме при вимкненій станції треба міряти люфт, бо сплисти шпіндель може і не в центр, якщо подача не збалансована.

Я такий давно ганяю на втулках. Варто перебрати шпіндель, передивитись втулки. Якщо їх не загнали до вас, збирайте все назад і користуйтесь. При працюючій маслостанції втулки практично вічні. Правильний перевід на підшипники влетить в копійку. Ще й можуть вам запороти і шпіндель, і посадку підшипників у передній бабці. Видимого підвищення жорсткості не отримаєте, бо сам шпіндель тонкий і довгий, при прикладанні важеля згинається. Вчора точив на своєму валик, 5 поверхонь, всюди вписався в сотку допуску. Ще не повністю впевнений, треба перевірити, здалось що точність може гуляти якщо шпіндель крутити вище за десь 2300-2400 об/хв. Але нижче за 1800 як казав в соточку, хоча насправді точніше, просто не маю мікронного мікрометра в діапазоні 0-25 мм щоб виміряти. Якщо маслостанція рідна, варто поміняти насос на пластинчатий і мотор на 0.75 кВт, буде тихіше. Все я описав у своїй темі. І дуже варто забрати пропуск в моделі в назві теми, бо пошукова машина вас не побачить.

Про це давним давно писали в радянській книжці, Пекеліс вроді. Про токаря писав, що у витрату часу на виробництво включається: ознайомлення із кресленням, узгодження спірних моментів із технологом якщо такі виявлені, отримання заготовок, планове змащування вузлів станка, виготовлення деталей, здача деталей, прибирання станка. І ще що я позабував, але входить у звичний виробничий процес, ті дії, які тягнуться цим виробничим процесом, наприклад поїздка на нову пошту за деталями під обробку і їх відправка замовникам. Додаємо сюди виготовлення креслення, якщо на те воля виконавця. Премію за наднормову працю теж не забуваємо. Все це має бути оплачене, або свідомо віднесене до розділу "благодійність". А безпосередньо по темі: от я наприклад почав хоч щось робити з металом всього лиш 6 років тому, самоучка. В моєї сільської школи була окрема будівля зі шкільними станками, їх нам одного разу показали як вони виглядають. Чесно, не запам'ятав їх взагалі. Потім в 7-8 класі на трудовому навчанні нам показали, як виглядає креслення, і ми зробили антени для телевізорів самостійно. Шкільна освіта на цьому вичерпана. Якби я отримав від батьків благословення вчитись на технічну спеціальність, це був би якийсь технікум, де мені б показали книжку. В книжці описана робота на фрезері 1920-х років, був би курс по ремонту ГА49, можна було б навчитись на ремонт телеграфної апаратури. В наші дні я чув, що вже є де повчитись більш менш сучасної металообробки, але попередніх три десятка років це просто технологічно-освітні темні віки. В принципі я не раз чув і про радянських заводчан, що коли приходив новоспечений відмінник після училища на завод, йому говорили "забудь все що знаєш, тепер будеш вчити реального виробництва". Тож сьогоднішній стан основної маси замовників не є дивним, він закономірний. Зате зараз є доступ до практично будь якої літератури. Я хочу освоїти теорію гідростатики, 10 хвилин погуглив і знайшов книжку 2015 року випуску англійською. Не треба записуватись в чергу у бібліотеку. Із часом розшарування по кваліфікації тільки поглибиться. Наступають промислові роботи, вдосконалюються техніки маніпулювання купівельними бажаннями, масовий споживач стає простішим.

я таке на відео тільки бачив. Так працює лазерне маркування, видно рухається тільки оптична система, скеровує промінь куди треба.

Відомо, яка саме установка була куплена? Хоча б грубо, кухонний осмос за 3000 грн чи промислового рівня.

Перш ніж заперечувати, прочитайте уважно. Я писав про цанги ЕР, в них малі цанги працюють на 0.5 мм діапазону, для прутків до приблизно 4 мм. А далі менш точні копійчані цанги, в яких точність сотка чи дві, спокійно працюють в діапазоні 1 мм. Навіщо калібровка?

Дрібним деталям потрібен цанговий патрон. Я придбав під ЕР цанги, посадка на внутрішній КМ5. Є ще варіант кріплення за стандартний зовнішній короткий конус.

Перехідний фланець не повинен гнутись. Це швидко проявиться на доволі невеликому вильоті заготовки. Заготовка із вильотом працює як важіль. 20 мм товщини фланцю вважаю необхідним мінімумом.

в кінці буква В, натякає на високоточний? Давно читав гост. Патрон з одним сателітом апріорі мінімум підвищеної точності. Не знав що Псков не тільки брак гнав.

@Кіт.Сірко метод дуже дуже такий собі. Маю два нових великих свердла, одне напильник не бере, друге бере непогано, різниця між ними може бути 5-7 одиниць HRC. Працюють обидва.

На мою думку питання евакуації варто обдумати кожному майстрові, незалежно де він живе чи працює. Можуть вигнати з гаражу, з орендованої площі давши на збори мінімум часу, або звалюй або підписуй оренду на 50 років за 100000000 гривень. Може статись техногенна біда, така як Чорнобиль, тривала повінь, забруднення фосфором, вкорінення банди чи органів державної влади. Військова загроза не виключення. Подумайте, все це вже було, хоча ніхто цього не чекав і не прогнозував. Потратити на роздуми трошки часу і врахувати в конструкції майстерні можливість виїзду. Поскладати інструмент врешті решт, варто переступити через лінь і не хочу. І коли настануть шкідливі умови для ведення справи тут, скрутив манатки, переїхав туди і вже продовжуєш добувати хліб насущний. Мізкуючі підприємці вивезли з Криму обладнання і продовжили роботу, решта втратили все. Загинути в бою за рідну землю це звичайно ж героїчно і поетично, але ефективніше буде жити заради батьківщини. Здобувати знання, статки, виховувати розумних і здібних дітей, душити корупцію - основний помічник москалів. Вижити, наростити технологічні можливості, щоб можна було будувати термінаторів для оборони, москалі тоді самі тріснуть від злості і заздрощів. Не знаєш як перемогти - відступи, підготуйся, аж тоді бий в зуби. Це моя філософія.

@Filosof цікава методика перевірки тігом Я колись ремонтував банкомати. В мене і колег була типова ситуація: щось зламалось, є якісь помилки, не знаю що робити отже дзвоню спецу Колі. І якраз в момент коли Коля піднімає трубку я доганяю що не так і що робити далі. Вітаюсь, дякую що взяв трубку і до побачення До речі, пруток нічогенький такий, заважить більше 1000 грн мабуть. Є сенс зробити аналіз.

Рідню відправляєш одразу, не чекаючи на фуру, площадку і контакти потрібно підготувати зарання. Не тільки на випадок війни, різне може статись, та й просто з різними людьми знатись корисно. Даєш їм в руки найкомпактніше і найцінніше, це запас грошей, трохи їжі води, одягу, документи. Потім найкомпактніше і найдорожче залізяччя відправляєш будь яким доступним способом: транспортна компанія, укрпошта, чи перевізник якому безкінечно довіряєш. Шлеш це вслід за ріднею. Аж потім можна розглядати вивіз габаритного добра, може такого варіанту вже не бути, бо вивозити будуть всі, транспорт буде в дефіциті і дуже дуже недешево. Мародерка поширюється не завжди швидко, мій знайомий вивіз дороге риштування, драбини і інше спецоснащення через рік після окупації Донецьку. Навіть якщо немає власного авто, корисно мати причеп для легковички із кріпленням за фаркоп. Він обходиться не дуже дорого, сильно розширює можливості. Машини є багато в кого, причепи навпаки. кому? Коли в країні шум. Коли по Маріуполю влупили гради, люди продавали квартири за 1.5 тисячі доларів, і не всі змогли продати тоді.

цікаво. Непрофесіоналу реально повторити? Температуру Кюрі може перескочити?

Простенький термопласт пресик, може знадобиться.

Цікава забавка. Сподіваюсь ведете бухгалтерію? Багатьом було б дуже корисно дізнатись, якого багатства треба тільки на покупку комплектуючих. Бо люди схильні сильно недооцінювати потрібний бюджет, а потім опиняються біля половини верстата, а на другу половину грошей нема. І правила форуму помінялись, реклама зараз ніби не забороняється, якщо напишете наприклад де литво замовляли і по скільки, будемо вдячні. Лиш би не ображати одне одного.

Не треба. Поперечка легка, треба ідеально відрегулювати передню і задню прижимні планки, але це зробити майже не реально. Будь який наявний зазор вибереться, плиту буде підкидати, отримаєш дрижання. Я поставив, поганяв годинку, зняв і більше до цього не повернусь. Це при тому, що в мене ЧПК, задам будь який режим різання.

.

На крані труба тягне або штовхає вздовж осі, труба до труби підібрана так, щоб будь який можливий перекос був мінімальний. А цей домкрат має трохи інший характер роботи. Вантаж справді старається зігнути в дугу таку конструкцію, @Одессит має рацію, я просто розмову підтримую Треба розвіяти тестами страхи, чи витримає ця конструкція у вашому виконанні 1.5 кратне навантаження без деформації? Ми раптом одразу перейшли до критики конструкції, може і не дарма. Ота коробка версії ДМ звичайно працює, але вона дуже матеріаломістка, це погано для комерційного продукту. Версія з вашої фотки мене зараз збентежила іншим. Блискуча труба, це шток гідроциліндра? Якщо так, він сприймає вертикальне і бічне навантаження, а отже це навантаження падає на ущільнення, і воно пропрацює недовго. А якщо це направляюча, а шток ходить всередині неї, тоді все норм, кожен вузол зайнятий своєю справою. Мені домкрат подобається.