Curandero

Я знову створю можливо ідіотську, але не позбавлену певного здорового глузду тему. Навіяно як обговоренями на старому чіпі, так і тими, що знову виникли тут. Йдеться про опізнання сталей методом "на іскру", є фототаблиці, є відео Лєонтьєва, але власний досвід то найголовніше як ми всі знаємо. от тільки взяти цей досвід нема звідки, якщо немає можливості самому наочно зробити порівняльні "чиркання" різних сталей. Тому від мене(як власне завжди ) є така ідіотська пропозиція-прохання - якщо ви працюєте із конкретними(завідомо достовірно промаркованими з заводу) марками сталей і можете для чіпмейкерів набрати обрізків невеликого розміру для зразків, щоб кожен кому це цікаво створив свій "фонд взірців" для іскрового порівняння і знайдете час, щоб відправити ТК по всій Україні посилки бажаючим, то зголосіться, хочеться оцінити скільки вас таких є. Також хотілось би знати скільки зацікавлених у отриманні зразків набереться і які на вашу думку мінімальні та максимальні габарити для таких взірців допустимі. Поки обговорення, ну і чи взагалі ідея чогось варта...

Всім доброго! Оскільки потрохи потрапляють до мене деталі для майбутнього поворотного зварювального столика, то мабуть пора збирати й інформацію) Планую на "шпінделі" для передачі струму від "маси" наростити на сталевій трубі широку смужку міді, шириною 25+мм і товщиною 4-5мм. Потребую поради як по електроліту, хоч і колись немало нарощував міді для пайки алюмінію та сталі, але там шар був мінімальної товщини, та і однорідність покриття не була дуже важливою, все одно покривалось припоєм, плюс то було таки давненько, ще в юності і кілька разів в подальші роки, тому не хочеться копатись в книгах, згадуючи своє "хімічне дитинство")). А зробити треба добре. Попередньо планую: 1. Проточка канавки відповідної ширини та глибини(щоб мідь не розвальцьовувало з часом). 2. Знежирення, електроліз ~1мм шару. 3. Проточка нарощеного шару, щоб: а. позбутись неоднорідностей, та можливих пор(їх різцем позагладжує), б. нагартувати поверхню для більшої механічної міцності. 4. Повторювати пункт "2"та "3" до отримання шару потрібної товщини.

Всім привіт! Окремих гілок по верстатах у нас нема, тому запощу сюди. Обіцяв вже кільком чіпмейкерам викласти розгорнуто інфо про донора та алгоритм переробки. В цій темі я викладу свій варіант вирішення проблеми поки що нерухомого люнету верстатів Ульяновського заводу им. Володарского, а саме 1Е61ПМ(ВП), УТ-16(згодом сподіваюсь доповню тему і рухомим, є вже ідеї та розрахунки, але поки що не купив донора, бо в рухомому потреби не виникало). Для верстатів 60-их років з індексом "М" та "МТ" цей люнет не підійде, оскільки як я пам'ятаю станина там трохи вужча, відповідно і супорт, і даний люнет туди банально не влізе. Для дідусів шукайте з DLZ 315. Отже біда ульянівців в тому, що їхніх люнетів навіть у вигляді малюнка ніхто не бачив, не кажучи вже про фото від власників, ніхто не знає як то чудо виглядає і відповідно що шукати)) А складність адаптації від інших верстатів полягає в тому, що верстати з-ду Володарського є нащадками копії забугорного Karger-а а отже під ЗБ та люнетом є нетипова для верстатів срср "передня" призматична направляйка і пласка задня. За три роки пошуку донора я перебрав мабуть кілька сотень варіантів люнетів, все що бодай віддалено підходило під задачу, але всюди натикався на невідповідності, що унеможливлювали переробку. Той же люнет, про який піде мова, а саме від румуна SN 400-402 я упустив із поля зору, бо продавцями весь час заявлялась висота центру 200-205мм(що відповідало інформації по самому верстату, де вказувався макс діаметр деталі над станиною у SN 40x - 400мм, а у SN50x - 500мм, вживу я їх бачив і жодного сумніву в цих параметрах в мене не було...) і в той же час ні одного фото із зведеними кулачками мені не попалось щоб пересвідчитись... Перші сумніви закрались після цього фото із о-л-х, провівши умовні лінії осей пінолей до точки їх перетину стало зрозуміло, що ніфіга там не 200+мм. І тоді почались розрахунки... При висоті центрів у 205мм, підошву треба занизити на 30мм, щоб отримати потрібні нам 175мм, що є неможливим, бо там підошва має всього 35мм, але якщо реальний центр бодай на 10мм нижче, що фото і підтверджувало, то все мало б вийти, запасу металу після трепанації буде достатньо для нормальної роботи. Отже до суті переробки. Вся вона зводиться до обрізання підошви, її потрібно занизити на 12-15мм і вкоротити, бо в ульяновців прохід між супортом 210мм макс, а оригінал має 220+мм, та вирізати новий V-паз під призматичну направляйку з потрібного боку, схематично це виглядає наступним чином: Тепер про алгоритм, як це робив я. Першим ділом після отримання люнету я звів кулачки і пересвідчився чи я не помилився в розрахунках стосовно висоти центру і відповідно запасу товщини підошви під переробку. Все зійшлось, висота центру 190мм, тобто під відрізку всього 15мм. Також відразу виміряв виліт кожної з пінолей в отворі люнету, ця інформація буде необхідною пізніше. Далі відводжу ЗБ назад, не доходячи міліметрів 150 до кінця станини. Викручую назад до упора піноль ЗБ, фіксую ЗБ та її піноль. Якщо у вас інший тип ЗБ, з фланчиком, то мабуть доведеться фланчик відкрутити тимчасово, поки виставлятимете люнет. Далі вивішую на пінолі ЗБ люнет впритик до станини. Вимірюю відстань до пінолі ЗБ від країв отвору в люнеті куди заходять пінольки люнета. Зручніше міряти не до пінолі ЗБ а з її обхватом штангелем, як на фото. У мене при зведенні кулачків виліт задньої пінольки люнету виявився на 5мм меншим, отже тепер при центрування люнету це необхідно врахувати. Виставивши люнет на пінолі ЗБ по центру, виставляємо підошву. В ідеалі її необхідно було б виставляти по рівню, але є один нюанс, "ноги" люнету проходять між опорами супорту майже впритик, тому може виявитись, що виставивши по рівню, і так відзначивши відрізку, люнет потім не "зайде" в супорт. Тому нахиляючи люнет дивимось, чи пройдуть "ноги" в супорт, виставивши, фіксуємо люнет, затискаючи верхній кулачок і олівцем, чи кресляркою(чертилкой) відмальовуємо профіль станини на нашому люнеті. Після чого знімаємо люнет, повторно наносимо розмітку занижаючи її на 1,5-2мм(залишаючи припуск на чистову обробку і компенсацію провисання пінолі ЗБ під вагою люнету, а також враховуючи, що олівець чи креслярка лінію намалюють трохи вище самої станини). Далі власне відрізання зайвого. Я спершу думав віддати своєму хорошому другові, у котрого є великий фрезер та прямі руки в комплекті, але потім передумав. Шабрити болгаркою вчорнову я вмію недостатньо добре, тому варто практикуватись, тому в діло пішла жінка болгарина і після чорнової обрізки люнет встав на станину ось так: Далі чистова підгонка та робота шабером. Можливо згодом розпишу другу частину епопеї з цим люнетом, але для власників ульяновців думаю вже цього буде достатньо для розуміння, що їм потрібно, щоб дооснастити свій верстат таким необхідним доповненням як люнет. Також зняв коротке відео, за якість якого прошу вибачити, але і знімалось воно не для відеоблогу) просто як доповнення до даної теми. П. С. Так для мене і залишилась таємницею невідповідність висоти центру люнета... і сплутати з іншим верстатом неможливо... це точно люнет від румуна, чому ж не 200+???

Рецепт оксидування тримаєте в таємниці, чи можете поділитись?

У вас когнітивний дисонанс?) Послуга стала матеріальним об'єктом?) Товаром, або річчю? П. С. Мова про ситуацію, коли я ніби-то покупець, тому з 2% то ви трохи промахнулись. Решту і коментувати не стану, лізти в чужу голові давно не цікаво...

"Если я не пытался обмануть" в цивілізованих державах доказується не обвинуваченим, це називається презумпцією невинуватості, і тільки на постсовку кожну людину за старим сталінським принципом "был бы человек - статья найдется" роблять злочинцем апріорі. В правилах чітко вказано, що угода стосується товару, в правилах не вказано, що в угодах мова йде про виконання послуг, то чому виконану послугу(по факту) ваш бот назвав угодою, по суті звинувачуючи мене в тому, що я обманув сайт?

Це має значення?

1. Поки є розділ "Куплю" та "Шукаю виконавця" в структурі форуму, юзер має повне право робити угоди в обхід барахолки на свій страх і ризик, інтегруйте розділ "Куплю" та "Шукаю виконавця" в систему барахолки, потім вимагайте дотримання подібних обмежень. 2. Закон зворотньої сили не має, тому вимога комісій по угодах проведених до накладення обмежень(теж формально незаконних, читайте вище) також є незаконною. П. С. Завтра з таким ідіотизмом, в лс лише телефонами обмінюватимуться і угоди укладатимуть в вайбері, вивівши 90% можливого прибутку сайту в тінь. Бачу місцеві "реформатори" від владних втекли не далеко, далі одного ходу в партії шахів прорахувати нездатні. Народ справді дойстойний своєї влади...

Забили цвях в голову... Шановні досвідчені термісти ТВЧ, якою мінімальною має бути різниця температур між зубами та тілом шестірні, щоб вдалось зробити більш-менш задовільну твч-закалку зубів і залишивши тіло негартованим(недогартованим)? Бо як я пам'ятаю, в теорії можна розплавити сталь і на полум'ї свічки, якщо звести тепловтрати до нуля, відповідно, якщо наприклад мати апарат ТВЧ недостатньої потужності для гартування зубів великої шестірні, то може це вдасться зробити приклавши до неї з обох боків "теплоізолюючі шайби", щоб зменшити втрати тепла заготовкою, але тоді виникає якраз питання про те, наскільки можна дозволити тілу шестірні прогрітись. І ще одне запитання виникає в цьому ключі - а наскільки в цьому випадку важлива форма шестірні? Тому що проточивши сильне прослаблення між зубцями і центральним отвором ми водночас вбиваємо двох зайців: і зменшуємо об'єм матеріалу, який потрібно гріти(куди відводиться тепло з поверхні), і за рахунок тонкої стінки сприяємо кращому її охолодженню, тобто збільшуємо різницю температур між зубами і рештою тіла шестірні при твч-нагріві. По логіці допомогли б ще й отвори в тій ділянці...

Вставити туди "стакан" з меншим підшипником не вийде? Покажіть детальніше де воно знаходиться і що туди входить.

Швидше всього пофігістам було впадлу зажимати на два болти, і до дурі зажимали один, поки не зламали, тоді другий, результат очевидний, та і я не думаю, що при ніжному зажимі двох болтів воно зміститься, якщо кругом не "в'їжджати" в деталь.

Ага, ключове слово "иногда", бо коли сколе ріжучу кромку свердла в процесі виконання роботи, то тут вибір невеликий, або точити самому, або викручуватись розточкою.

Штатно таке і було передбачено, правда на 3б634, поставлялось за доп оплату як окреме пристосування:

Свердло 35мм на малому заточити реально, але ухайдохаєтесь це робити регулярно. Різці під змінні пластини то чесно трохи смішно, а спец різці, фасонні, хитрі розточні чи канавочні? Ставте алмазні круги на малий, абразивні на великий, і ще готуйтесь зробити чи купити третій(можна слабенький) під войлок/щітку латунну/вулканіт/скочбрайт, в залежності від профіля майстерні. Єдина реальна заморочка з великим наждаком то необхідність балансування кругів, але і її не важко вирішити.

Якийсь шлак там стоїть, уявляю яка там ємність затворів з такими резисторами.

Не пригадую чомусь каналу цього німця... Наткнувся щойно - цікаво.

Тема з чіпа: https://www.chipmaker.ru/topic/179752/

Я вже тут в котрійсь темі писав - єдине що я бачив реально класно продумане і варте спроб його зібрати, то твч з резонансом по первичці з російського чіпа, все решта або потребує глибокого розуміння силової електроніки, або просто потребує вбухання серйозного бабла в готовий продукт. Я з паяльником з 12 років, є доступ до приладів, але моїх знань не вистачить(а може терпіння), щоб братись за зборку "типового твч на коліні".

От коли використовується більше 60в при гальмуванні якраз і ставлять шунти, напруга там не страшна, головне струм обмежити, знаю випадки коли гальмування організовували напряму від 220в. В середньому на наші верстати 150-250грн/шт. Нові замовити на порядок дорожче, але ульянівські шестірні стабільно десь раз в квартал в продажу з'являються, за рік точно зберете, якщо моніторити не забувати.

Вам треба 120-ту та ще одну на 48(з пояском) для дюймів. І з тих що маєте, та тих що в мене є метрику ходову ніяк не зкомбінувати, треба або 105, або 30 чи 40. Передаточне гітари на ходову метрику у цьому верстаті 0,6666666(6), для нього треба або 1/3 множити на 2, як є в таблиці, або 1 ділити на 1,5, що не реалізувати ні вашими шестірнями, ні з тими що є в мене. Маю 110, 120, 96, 90. Також є від німця в класному стані такі ж по розмірах та модулю, але посадка і шпонпаз менші(треба розточувати і довбати): 50, 80, 85, 100, 125. 75/50; 120/80 дають півтора, що в парі з будь якими двома однаковими шестірнями дали б 0,66666. Так само якби були згадані мною 30 та 40 - 30/90, 40/120 дадуть 0,33333, до них спарку шестірень із співвідношенням зубів 1 до 2, наприклад 100/50, чи 70/35 і буде те ж саме. Але все потребує або доробок, або невистачає якоїсь шестірні... Оптимально для вас купити у товариша вище другу на 48, в мене на 120 і чекати в продажу на 105 та 60, які не є рідкісними. Тоді перекриєте 95% всіх різьб, що можуть бути потрібні початківцю. Або якщо з'являться ще якісь тоді знову пробувати інші комбінації підібрати.