Куляста_Блискавка

Зайве. Якщо нормальний тепловий контакт між чашкою пальника і ""ногою"" примус виходить на робочий режим за 2 хвилини на будь-якому автобензині. Насос бажано при експлуатації в дуже холодних( -20 і нижче) умовах на лютому вітрі.

Не бачу ризику, в тому щоб купити самий дешевий ( 80....200грн) ремкомплект до редуктора, там гумових деталей вистачить на десяток Туристиків.

А ще мембрани і клапани від ГБО, просто чудова гума.

Розбавленим до 10% електролітом для кислотних акумуляторів ( 30% сірчана кислота). Перед тим, як протравлювати напилок, його треба знежирити прокип'ятивши в розчині каустичної соди.Після протравлювання нейтралізувати кислоту в тому ж содовому розчині,просушити напилки прогрівши їх до 100*С,і змастити рідким мастилом.

В будь-якому авто повно деталей з неї. Заходимо у автомагазин і купляємо відповідну гумку від паливної системи авто. ( або у автомайстерні беремо вживану деталь за дарма) .

З торця бачка,правого, чи лівого за вподобаннями. На пробці він просто вигорить. Запобіжний клапан порушувати не можна, без нього Примус Туриста стане Смертю Туриста. І ще - раз на рік перед сезоном змінити затверділу прокладку під пробкою і гумку на клапані, обов'язково! і примус буде цілком безпечним і приємним у користуванні.

Там і так мало місця для пального,а насос з'їсть ще 20....30 дорогоцінних кубиків пального. Якщо вже дуже хочеться - впаяти твердим припоєм клапан Шредера ( сосок від автошини) під зовнішній насос.

Назву теми виправлено, а розпечена стружка не проплавляє пластик?

Напилки виготовлялись двох типів: цілком із сталі У-7.....У10,та подібних їм- загартовані на всю товщину тіла, в основному з дрібною насічкою. І виготовлені з маловуглецевих сталей ( СТ-3....СТ-5) з глибокою( 1....2мм) цементацією робочих поверхонь.Останні як правило з грубою насічкою,призначались для обробки м'яких матеріалів. Рашпилі також часто бувають цементованими. Багато напилків вироблялось для внутрішньозаводських потреб,масово виробляли їх також ФЗУ,ПТУ, виправні заклади (""зони""). У мене збереглось кілька дідових напилків часів другої світової війни - в основному з м'яких сталей цементовані. З тригранних і ромбічних - шабери для зняття заусенців, з пласких губки для невеликих лещат.

Ось,вона, у розділі ""Теревеньки"".

Точити з мильно-содовою емульсією, і ніякий хлороводень не страшний, лужне середовище не дасть йому летіти.

Не гріти до диму, і все буде нормально. При термічному розкладі ( вище за 300*С) ПВХ виділяється фосген і пара соляної кислоти. досить смердючі і отруйні речовини. Не перегрівати, і якщо великий об'єм деталей- витяжна вентиляція. Точити ПВХ краще гострим як бритва рапітовим різцем з ЗОР ( вода, мильна емульсія, будь- яка емульсійна ЗОР).

І не треба робити, зберегти як артефакт технології тих років.

Екскурсія на завод Патона Друга частина, вперше в житті побачив,як виготовляють електроди ( хоч спалив їх не одну сотню)

Берилієва бронза набагато твердіша за фосфористу, приблизно за твердістю як негартована сталь. Берилку цвях не шкрябає.

Практично ні. З фосфористої також робили контактні пружини в реле апаратури СЦБ. Червона,майже як мідь. Берилієва твердіше за фосфористу,і плавиться важче.

Фосфориста бронза. В нових - алюмінієва бронза. В манометрах з оборонки, та прицизійних/еталонних берилієва бронза.

Можно и нужно, особливо якщо водопровідна гидкої якості.

Гасом,потім продути стисненим повітрям.

З чогось американського, точну модель не пам'ятаю, поцуплений не тільки дизайн, а й схема, єдине, що наші конструктори змінили у схемі - замінили трансформатор автотрансформатором.

Середні хвилі,648 кГц. Теплий ламповий, аж кицька гріється.

Дякую, що виправили мене. Просто перед ""Ак Буре"" слухав це

Гарна музика, молодці казахи.

В гальванічному нарощуванні шару міді бачу тільки два сенси - декоративний, і як варіант захисту поверхні сталі від цементації / цианації при хіміко-термічній обробці. Для відновлення розмірів- хром, осадження заліза, гаряче напилення ( ацетилен+кисень, плазма).Для відновлення клапанних втулок - технологія запресовки стрічки K-Line.

Обов'язково білого кольору.