hopscotch

Треба щось зробити з назвою, бо в пошуку Гугла навіть на україномовні запити викидає на ру.чм., навіть коли набираю "чіп..." воно доповнює "сипмейкер.ру". Тобто немає простого способу задати в пошук шукати саме з нашого сайту. Я розумію що можна набрати кодом щоб шукало на конкретному сайті, але це не правильно що ми досі знаходимось і тіні російського варіанту, і не бачу потреби та можливості перебити їх в пошуку.

@Semion 03, 04, 05 - всі різного розміру. Вони лише візуально схожі, а висота центрів різна.

А чому думаєте що термооброблена У8 не буде "твердість висока, чистота обробки супер, стружка сходить фіолетово-малинова, в іскрі на точилі зірочки вуглецю є не менше як ст45". У8 це по суті якісна вуглецева сталь з вмістом карбону близько 0,8%, цілком придатна для виготовлення високоміцних деталей для яких не потрібна глибока загартовуваність через низький вміст легуючих металів. По іскрам порівняйте зі старим напилком чи зубилом.

@saks72 очевидно ж що простіше зробити вертикальну вісь. ЗІ. не помітив що вам це не потрібно.

@Павлов не шаржується. При шліфуванні контакт круга відбувається по лінії, тому викришені зерна не затискаються між поверхнями, а одразу змиваються ЗОР( москв. СОЖ). Притир затискає зерна в зазорі і деякий час перекочує доки зерно не закріпиться десь куди його глибше втисне(в більш м'який, але не завжди).

Чи можна притиром по чавуну пройтись в парі тертя? Ну, наприклад, текстолітовий притир з пастою "ГОИ"? Може потім ще шабером підчистити? Зазвичай роблять навпаки - тверду загартовану/хромовану деталь притирають до отвору. Чи є якісь правила які забороняють притирати чавун з вільним абразивом? Питання виникло в контексті ремонту задньої бабки.

Якщо знайду пристойний метчик, то наріжу гайки, але за бронзу гарантію не дам, БрАЖ якусь знайду.

@Quercus а прямо на верстаті нарізати? Там же проста кругла гайка, до того ж ліва - різець виходить назовні.

Так що, кому пінолі? Хто підписався? Давайте ескізи для інших верстатів, щоб прописати технологю.

@Куляста Блискавка про дерево - з дерева робили стержні маятників недорогих годиніків, у нього КТЛР менший сталі, і дешевше стержнів з компенсатором.

@Siromanets Я ж написав "заплатити НЕ МАЛІ ГРОШІ РОЗУМНИМ людям") і візочок може базуватись по зношеним направляючим, але повинен бути механізм компенсації. У мене вже навіть ідеі деякі з'явились про це. Але ема на все часу.

@Alex102 Ви не зрозуміли. Шестерня виходить з зачеплення не тому що рейка закінчилась, а тому ща правий її край піднявся вище зуба. Уявляєте? на 4 мм перекіс. І це притому що рейку не німали, зношення станини 0,11.

шабренн процес ітераційний, в циклі є операції контролю, причому не лише лінійкою. для контролю вивернутості потрібно періодично вивіряти рівнем рівновисотність обох направляючих. у відповідних місцях знімають матеріал більше, для зручності можна вибрати "маяки"- занижені до розрахункового рівня ділянки. наприклад лівий дальньої направляючої треба опустити на 0,08, а правий на 0,04, тоді знаявши маяки на величини трохи менші ми наочно побачимо коли треба зупинитись та уточнити геометрію. ну звичайно треба проміряти спочатку реальний профіль всіх поверхонь, тоді буде ясно з якого боку підступати. І взагалі, відсутність у "майстра" нормального вимірювального інструменту яким він може проконтролювати взаємне положення баз та направляючих - це не умова для здачі іспиту в ПТУ чи перевірити когось на форумі, а ознака його професійного рівня - гнати копняками від верстатів. якщо треба взагалі з нуля пряму зробити то є ще струна та мікроскоп, але і вона не дає одразу результат, треба вираховувати поправки на провисання. А такі "майстри" як Ткач демонструють особливе - інженерно-технічне жлобство. Він може заплатити розумним людям деяку не малу суму грошей за те що ті йому зроблять шліфувальний "візочок" для станини та зберегти купу часу.

@Дядько Максим Стоп. Ми ж про капіталку мову ведемо? Коли геометрію з нуля відновлюють. Якщо треба просто відновити точність, то взагалі використовують для контролю направляючі ЗБ перевіривши що вони не убиті(у 1К62 на повітряній подушці).

@Alex102 ну я б не сказав що це якийсь чудовий аппарат. У нього рейка так приштифтована з заводу п/я N30 що в крайньому правому положенні каретки шестерня виходить з зачеплення. поштові ящики мали всі заводи, навіть суто цивільні. Просто деякі називались в документах ТІЛЬКИ п/я типу для таємності. При тому що мали цілком відому назву. П/я тоді був як нікнейм.

1. ОК. 2. ОК. 3. не ОК. вивернутість треба контролювати при одночасному виконанні пп. 1 та 2. Ну можна вивести спочатку призму, а потім збивати завал площини, але можна одразу взаємно їх суміщати і тим виграти час. 4. ПБ знята, її база також контролюється. Особисто я б це робив автоколіматором, але то занадто круто для простого ремонтника, чи не так? Коли ПБ стане на місце то вона буде мати такий самий завал як з заводу. А якщо треба краще - фольга нас спасе. Туди більше, сюди менше. 5. Див. пп. 3 та 4. Я скажу більше - базу рейки використовують як вимірювальну базу. "Самольот" повинен мати можливість контролю всіх направляючих, в тому числі і бази рейки. ВСЮ геометрію можна вивести шабером(або болгаркою, напилком, заточеною викруткою, кухонним ножем) якщо є засоби контролю. Це реально, просто довго. А якщо немає засобів контролю, то нема смислу братись за ремонт. Наприклад, в оптичному виробництві все плоскопаралельне робиться на плоских притирах - "сбивають клин", виводять площину 0,5 мкм/ метр, паралельність 0.1мкм на 100 мм. Прямі кути в 2...4 секунди. Руцями. Без суперпупер плоскошліфів.

"Самолет", рівень та прямі руки. Не болгаркою, нею він лише зганяв яму по призмі та задній верхній площині. Задня нижня поверхня зазвичай не така убита як передня призма. І я мабуть спитаю як він це робив. Але це вже точно оффтоп.

Це в Київському локомотивному депо було. "Півсантиметри" - це гіпербола, я йому сказав що то дуже багато, на що він відповів "Верстат довели до стану що він вже зовсім неробочий був", можливо і рейки з валами також Але думаю там було реально 1.5 мм, це саме та величина що можна прибрехати на 5 мм. Як інколи буває в таких місцях Ви уявляєте - заварені вали, перебиті маслотрубки "да текло постоянно масло, так ее и заклепали". Майстер реально дуже досвідчений, то було завдання на "аутсорсі", звичайна робота у нього в цілком пристойному місці була. Я у нього інколи консультуюсь і ніяких кримінальних речей він не говорив.

@Дядько Максим Щоб люди швидше розуміли що таке капіталка - це комплекс робіт з обладнанням, які типово коштують від 1/3 до 2/3 вартості нового. На капіталку промислового токарника типу 1К62 виділяли 2...4 тижні роботи бригади ремонтників - його перебирали ПОВНІСТЮ, станину везли в інший цех на шліфовку, замінялись шестерні на повноцінні нові, все виводилось у паспортну точність, а інколи і краще(якщо попросять). Верстат треба було записати в чергу на ремонт, інколи півроку чекали, сперечались начальники кому важливіше капіталити в першу чергу обладнання. І жиза - я нещодавно говорив зі старим ремонтником, він розповів як сам болгаркою виводив 1К62 з ямою "півсантиметра". Каже що хотіли зняти станину, але там так все було забетоновано, що він попросив пневмошліфмашину і таки зробив 0,05 на всю довжину. Каже той верстат в залізничній майстері був, для болтів М36 і більше))) Унікальний випадок, шок-контент і 18+

Навпаки - молотий карбід кремнію має форму як бите скло - уламки з гострими кутами, часто менше 90°. А корунд колеться по площинам "спайності", у нього майже всі кути менші 90°, а саме зерно більш округле. Алмазу кристали то взагалі по формі як дві пірамідки з гострою вершиною зїєднані основами, його як не коли - все одно будуть гострі кромки, а він ще й до бісу міцний, шаржує навіть загартовану сталь(при умові що притирають до ще твердішої поверхні).

мені не проблема дістати корунд будь якого помолу, від 300 до 5 мкм. Карборунд(карбід кремнію) більш гострий та твердий, він навіть твердий сплав бере, боюсь він нашаржирує як алмаз. Найм'якіший з дешевого та доступного - кварцевий пісок. Товчене скло є в майстерні прирізки скла, там від шліфування відстій. але то зовсім вже складно. думаю потім всередині отвору все покрити лаком/фарбою щоб закрити пори з абразивом, а зайве зняти шабером.

Варіант пінолі під КМ2. Вона довша на 50 мм.

А, ну то мене проглючило. Думаю можна, тільки креслення треба.

@Quercus Якщо у Вас піноль не убита(типу не побита молотком і не задерта) а лише стерта, то є консервативне рішення - наростити хром і притиром довести до плавної посадки.