hopscotch

забудьте про "сегментні шпонки", там в оригіналі калені суцільні болти. Ота гайка хруськає навпіл і нічого не тримає, а потім поперечки з виламаними пазами.

Можна було розточити прямо на свєму шпінделі, тольки кільце проставити з паралельними торцями. Перевага - різьба максимально центрована з посадкою.

зробіть автоматичне блокування по типу ліфтового - Відсутній натяг троса > спрацьовуює храповик. Інерційне блокування то копроміс для комфорту, а не потреба.

Оксидування не змінює шорсткість і розміри деталі, на відміну від оксидно-фосфатного. Оксидування чудово виглядає на полірованому металі, на добре захищає від корозії в кімнатних умовах, коли сталь іржавіє від відбитків пальців і кожного чиху. До того ж, окисна плівка значно твердіша, і декоративний вигляд зберігається значно довше. тому якщо хочете щоб точна деталь довше не темніла, але вона не контактує з водою, бризками і конденсатом - оксидування чудово працює.

не лякайте людей - з ванни лужного оксидування нічого не випаровується окрім води, якщо не кипить. Звичайно при постійній роботі потрібна витяжка, але при разовій достатньо окулярів/маски, респіратора, фартуха та довгих гумових рукавичок поверх товстих ХБ. Ну і щипці, підвіска щоб деталі діставати. .... Ванна хромування на порядки разів небезпечніша, бо вона в принципі при роботі виділяє аерозоль канцерогенного хромового ангидріду.

Це занадто дорогий штурвал буде. Ручна укладка композиту в форми коштує дорожче відлитого з чавуну або силуміну. А можна з китаю замовити готові бакелітові штурвали.

Тоді наявність заусенців не принципова, головне щоб нічого не відпадало в колонну, зробити галтовку і досить. Штамп https://www.youtube.com/watch?v=oY7ejlaxYW8 PS. А взагалі, для такого призначення дешевше було зі смуги на вальцовочному автоматі накрутити зі смуги, оскільки труба завжди дорожче листового прокату.

Це 14 тонн деталей. Під таке замовлення не гріх і зробити спеціальну машинку. Найбільш швидко буде різати на штампі. Акуратніше роликовим різаком, потім торцювати в штампі, або підрізати дисковим ножем. Лазерна різка буде 1-2 грн/шт. Все одно, вартість такої партії буде декілька сотень тисяч грн.

Беремо приклад - фрезер універсал Shaublin 13. Крок гвинтів здається 5 мм Ставимо на нього крокові двигун розміру 87 мм, він дає момент що розвалить верстат. Під навантаженням відхилення положення валу від номіналу припустимо в 1 крок, це 1/200. поставимо редуктор з виборкою люфта 1/2. динамічна похибка буде 5 мм / (200*2) - 0,0125 мм. Похибку кроку гвинтів можна компенсувати в Mach3. З універсала цілком реально зробити верстат що забезпечить реальну точність позиціонування 0,025 ... 0,05 мм при чистовому проході. А вся та наука про сервоприводи та автоматичні системи керування актуальні для верстатів що дають точність на великих глибинах та швидкостях різання, коли різець знімає стружку товщиною в 0,5 мм, а точність при цьому 0,02 - от там дійсно магія математики та сопромату необхідна. PS. Поширена думка, що редуктор або ремінь між двигуном та гвинтом дає велику неточність. Візьмемо для прикладу шестерню на гвинті діаметром 100мм, крок 5 мм. Тоді 0,01мм похибки переміщення відповідає 0,6 мм на колі поділу колеса, це далеко за межами точності виготовлення зубчастих коліс, 1/5 частина модуля 1. Навіть ремінь може дати точність вищу.

Це ніхром.

працюю в "бюджетній" установі типу "державний завод", та сама фігня. Робочі верстати списуються тільки ОДНІЙ фірмі у якої контракт з установою що керує заводом. Викупити верстат за гроші абсолютно неможливо. Але один момент - колишній начальник виробництва відкрив свій заводик з найкращого "металобрухту", причому цей брухт зникав виключно у вихідні, просто в понеділок замість верстату що в п'ятницю працював люди бачили лише калюжу мастила.

рідке мінеральне мастило, бажано щоб не пінилось. Типу И-20. Відпрацьоване з коробки верстату або гідросистеми годиться, тільки не таке як мазут. Найкраще зробити пробну закалку болванки тієї ж сталі щоб не експериментувати з деталями. дехто ножики і дрібні детальки гартує навіть в солярці, звичайно за умови виконання правил ТБ.

можна використовувати отработку мастил що годяться для гартування і свіжими. Всяка моторна олива може пінитись, виділяти отруйні гази. Годяться прості рідкі мастила, оскільки в'язкість впливає на швидкість охолодження деталі. Сталь 40Х відрізняється від просто сталі 40 значно меншою критичною швидкістю охолодження і спеціально призначена для гартування в маслі, оскільки охолодження у воді може давати тріщини.

Мабуть за живе зачепило.

Заміна кульки на ролик мало змінить жорсткість, не на стільки щоб відчути це на Тв-16. Справа в тому, що пружне продавлювання доріжки кулькового підшипника мізерне, це величини порядку мікронів. Тому треба виловлювати не деформації в підшипнику, а і його посадці та регулюванні преднатягу. У кулькового підшипника жорсткість значно збільшується з ростом натягу, оскільки площа плями контакту квадратично залежить від величини деформації. Але в Тв-16 ті мікрони ніщо, у порівнянні з некруглими і перекошеними посадочними в ПБ, запросто можуть бути зазори під обоймою в 0,01мм, перекоси, неперпендикулярність осі шпінделя та торця обойми, все це обмежує максимальну силу натягу і знижує жорсткість шпінделя.

Реконструкція здорової людини.

Текстоліт або поліамід та армований поліамід, бакеліт/карболіт - цілком згодяться. Найкраще для роботи сумісно з металом - поліамід та текстоліт з органічним волокном. Трохи гірше армований скловолокном бакеліт, склотекстоліт через абразивність скла. Не годиться - акрил(лексиглас, оргскло, ПММА), крихкий полістирол, фторопласт.

Для заправки не потрібно вдавлювати шток золотника, його відтисне сам тиск газу. Примусове відкриття автоніппеля під час накачування колес необхідне для інших цілей. Тому досить зробити ніпель утоплений в гладкій трубці, а туди буде вставятись патрубок з гумовим кільцем. Просто зробіть муфту яка створить камеру в якій відбудеться стикування баллона та ніпеля.

Вам як мінімум знадобиться індикаторна головка(бажано з поділкою 1мкм, але 0,01мм згодиться), індикаторна стійка, краще з магнітною основою. Проміряєте глибину зносу направляючих, по індикатору вибираєте на незношених ділянках направляючих "маяки" - заглиблення з глибино рівною величині зношення. Після того по лінійці пришабрюєте поверхні до моменту коли "маяки" почнуть покриватись фарбою. .... Індикаторна головка Вам в майбутньому обов'язково знадобиться, тому не шкодуйте на неї сотню- півтори гривень, знайдіть у якогось знайомого майстра, або хто подарує. Для початку згодиться навіть покоцана, без скла чи стрілки, може з механізмом заклиненим - це все поправляється.