4post

Окремі камінці, може і пролізуть крізь прокладку, та тиск шайб розподілиться на значну площу абразивного каменю. Тому ймовірність руйнування каменю значно менша. Відкручування буде значно легшим, однозначно.

В залежності, які матеріали обробляються. 14А - заточує всі залізяки без розбору. 25А - калені сталі, свердла, зубила, кернери, і т. ін. 64С, 63С - тверді сплави. Ваш камінчик чи 38А або 92А або його родичів. За каталогом вони працюють краще за 14А. Табличка з абразивами у додатку. Абразиви.docx

За це? То для алмазу не потрібні прокладки, якщо вистачить сили зняти круга. Недавно вже пробував, ледь гайку не розірвав. Для абразивів вони необхідні обов'язково, бо мало того, що камені за рахунок стискання впиваються в метал, та ще й папір зменшує концентрацію напружень і ймовірність розльоту камінця. Досить вагомі аргументи? Сам не роблю, а інших навантажую.

Всі такі соромливі, поки не було олівця, так правив круги просто шматком каменю - і нічого. Неефективно, пилу в 3 рази більше, тиск на камінь великий, якість не дуже, та все одно краще, ніж без правки зовсім, та і засалювання можна зішкрябати.

Малувате буде, краще величезну дошку мутити. А скло товсте і не потрібне, навантаження на себе бере дошка. За кріплення може піти і шляпка з дюбеля-грибка, підсилена шайбою.

Таки хвороба. І невиліковна. Самому залізяччя подобається. Ремонт необхідний не лише з естетичних міркувань. Пісок, що сиплеться з таких стін не дуже добре впливає на станини верстатів. Сам змушений був робити фіксуючий ремонт - загрунтував стіни, стелю та підлогу, бо "піскопад" був такий, наче працюєш в Сахарі, згори падає пісок, зі стін, під ногами пісок, котрий починає літати, коли ходиш. У Вас усі симптоми Сахари, особливо за НГФом.

Алмазний "олівець". Править відмінно, якщо не враховувати хмари пилу. Якщо круг сильно кривий, то можна поливати водою. Краще використовувати пилосмок. Якщо олівця не має, то можна використати, за порадою Леонтьєва, алмазний круг по бетону від болгарки, вмикаємо одночасно обидва пристрої і "малою стружкою" правимо камінь. Метод не обкатував, бо маю олівець. Бачив на ютубі, як один боєць правив алмазним кругом, тримаючи його в руках. Головне найти той алмазний камінчик, що буде правити круг.

Метод дійсно працює. Прошу замовляти відео з токарних прийомів. Бо, поки що, не вистачає сил на тематичну збірку з заточування різців. А по одному, різнонапраленому, потягну, в разі, якщо зможу виконати токарку одною рукою. Друга, як звичайно, має тримати камеру. Хоч і ТБ проти.

4 шт, по два кожного кольору. Загалом виходить 296. Вважаю, що на відмітці 300 необхідно замовити, а то вже скоро осінь, а ми досі без календарів.

Мій земляк виклав на ютубі багато роликів з нарізання різьб та ремонту обладнання. Дивіться канал Валентин Гуменний. Він ріже за день тисячі різьб у нержавійці одним мітчиком без поломок. За його ноу-хау провів обкатку методу. Залишився задоволений. А було так: попала нержавійк якась зла, нормально точиться, а з свердлінням та нарізанням різьб якась непевна, одна деталь без зауважень, на іншій зламав мітчик, третя заготовка взагалі свердлитись не хотіла. Заусінь від свердла на 10 мм досягла рекордних 5 мм. Свердло було досить гостре. До речі, мітчик М5. Подивився на уламок, а там 1,5 нитки різьби. Нового мітчика не має в арсеналі, лише якийсь непевний з відсутніми зубами. Заточив уламок під перший номер, другому зняв різьбу з затилку, як було у рекомендації. Нарізав за 2 хвилини, відчуття - як у фтропласті, наче мітчиком не попав у отвір. А ось і відео. На каналі багато цікавого, він реальний чіпмейкер!

Одне питання: де після такої нарізки буде стружка?

То щось нахімічено було. На ИТ-1М стоять пакетні перемикачі на включенні двигуна. 3 кВт потужності, 3 фази, 16А, сотні тисяч ввімкнень, частина в режимі противвімкнення. Погоріли, звичайно, зараз вже рік працюють без контактних груп, на латуні. Гріндер працює в більш легких умовах, увімкнень в нього на порядки менше, зовсім відсутні противвімкнення, як на токарному. На тисячу увімкнень вистачить, а там і нову кнопку не шкода купити.

Та ладно, вона на 16А. В мене працює на 0,4 кВт.

Оті синенькі, Віницького виробництва, досить непогані за умови їх ціни. Середній контакт відключається при відпусканні кнопки "пуск". Саме те, що необхідно. Колись брав в Хмельницькому за 20 грн.

Та вже трохи є. На каналі 4 відео по ИТ-1М. Ображали верстат на ру чипі: казали, що він не може різати та не може нарізати різьбу до упора. То так "притирався" до верстата. Зараз ріжу сталь діаметром 48 мм з вильотом до 50 мм зовсім легко. Режими 900 об/хв, подача "одною лівою", права знімає відео. Сталь непогана, десь ст 35. До речі, на всіх чотирьох відео керую верстатом лише лівою рукою.

45 відмінна сталь, та все одно для обробки необхідно дотримуватись кількох умов. - швидкість різання не має бути такою, коли утворюється нарост. Тобто необхідно тримати або до 20 м/хв або більше 80 м/хв. Тоді виходить дійсно супер. Для ВК8 то майже миттєва смерть, а Т5К10 сідає десь хвилин за 5-10. - ця сталь дещо тверда і добре нагріває різець, тому ЗОР не заважатиме, таким чином збільшиться стійкість. - глибину різання необхідно тримати більшою за радіус при вершині різця. Вимога "чистого" різання. Вона для всіх сталей. Зазвичай ловлю 60 м/хв обдирка, 80 м/хв. Подача обдирочна 0,22, чистова 0,11 мм/об. 6 мм на діаметр, більше не даю, бо ИТ-1М має слабуватий двигун та коробку. Наприклад, по сталі 25-35 даю 8 мм на діаметр, і нормально. Витягує. Правда, в мене "основний" проходний упорний різець, вже півроку, Т5К10, на таких режимах сідає досить швидко. Хоча, те, що називаю тупим різцем у радянському машинобудуванні називалось "різець притерся". В мене тупий - такий, яким некомфортно виводити підшипникову посадку довжиною 17 мм на діаметрі 8 мм.

Від'ємний кут, градусів 5-10, спочатку різав, потім забув марку глянути , всуху, обертів побільше, на діаметрі 60 мм десь 800 об/хв. Наступати вручну до врізання, досить сильно. Важко йде перший міліметр, далі сталь калена, але шар цементації в цьому міліметрі, далі, начебто, краще ріжеться, та різець вже тупий. Краще підшипник затискати оправкою, підпирати центром, бо навантаження великі, можна спровокувати виліт з патрона або деформацію зовнішньої обійми. Доведеться робити відео.

Бу-га-га! Бачив. Тут самому їх порізав трохи. В ті часи, коли з підшипниками туго було, десь 1996р. Гарна стружка йде. Тоненька, червона, при остиганні сіра, з гарненькими розводами. Ви це мені покиньте. Для сталі використовуйте різці Т15К6, Т14К8, Т5К10 в залежності від умов обробки. Сталь 45 для обробки немає потреби калити. Найкраще обробляється нормалізована. Тверде, калене точиться лише у випадках, коли вже безвихідь. Мені раз довелось точити шийки хрестовин, в які вдавились голки того підшипника. Ельбором гриз. ВК8 підходить для нержавійки та чавуну. Ну, може, кольорові сплави.

При кроках, що кратні кроку ходового гвинта при розмиканні гайки проходить гарантовне автоматичне попадання у крок. Без жодних пристроїв та втрати часу на співпадання. Верстат не попадав.

Колись експериментував з кулерами. На деяких стоять втулки, на інших вкладиші. Заливав мастилом. Тиша була тиждень, максимум 10 днів. Перейшов на літол 24. Працює квартал. Якщо підшипники кочення, то краще їх відмити від залишків старого мастила спиртом. Сучасні консистентні набагато краще себе ведуть, ніж літол. Сіленси працюють 2 роки не дуже гучно, незважаючи на те, що вони на втулках. Деколи шум виникає не в підшипниках, а у повітряному потоці. Тоді необхідно збільшити отвори на БП.

Отут не згоден. Працював на ДИП300, то він, не попадав у крок при розмиканні маточної гайки, видно, вона-таки не вмикалась на ту ж саму глибину. Крок різьби різався кратний до кроку гвинта, тобто, мала попадати. А тут майже згоден. На ИТ-1М взагалі половинка гайки за конструкцією. Станок ремонтний, одноразовий.

Тоді, на більшому діаметрі він показуватиме більш точно.

Диявол криється в деталях. По-перше, виконання достойне, така деталь, як поролонова вкладка в футлярі каже про те, що інструмент збережеться гідно при транспортуванні. Однозначно, плюс По-друге, плюс у штрих-коді, китай не знагліє настільки. Знов плюс. По-третє, чайна дає більшу похибку на зовнішніх губках, десь 0,07 мм, точніше не скажу, бо підшипник може бути не дуже точний, а кмд не маю. Чайна не працює внутрішніми губками на повну ширину. Експериментував на скляних плоскопаралельних пластинах. Працював не точно. Значить, точно не чайна. Плюс. По-четверте, ціна, якою вона може бути для кінцевого споживача? О, тут вже питання. По-п'яте, мене трохи напрягає пластиковий корпус (комплекс совка, що залізне - то міцне). Може бути мінусом для недбалих користувачів. З іншого боку, вимірювальний інструмент необхідно цінувати. Калькулятор схиляє до цієї думки. По-шосте, погляд з монітору не дає якоїсь об'єктивної інформації, суцільний суб'єктивізм. Не судіть строго за оцінку за принципом "постріл від бедра".