4post

Користувачі
  • Продажи

    0/0
  • Покупки

    27/5
  • Публікації

    893
  • Зареєстрований

  • Відвідування

  • Діб у лідерах

    7

Усі публікації користувача 4post

  1. У коментарях можна добавити "висилаю раз на тижень, чи раз на 10 діб". Все одно, з приписом на полях біля Вашого ніка, передоплата малоймовірна. За умови ціни, нижче ринкової, попит Вашою пропозицією не задовольнити. Але пластини дійсно брачні. Зколи - не дуже добра ознака. Ех, еСеСеСеР! Знак якості намалювали не брак. Бо не повірю, що пластини постраждали при транспортуванні чи зберіганні, бо кульочки з паперовою обмоткою цілі, а на пластинах зколи! Пошукаю знак якості на ИТешках.
  2. Проходів буде значно більше. То за перший, в разі гарної жорсткості можна кинути 1-1,2 мм на діаметр, далі вже так не піде. Звичайно, не так дико. Бо довгий прут (1000 мм) висовував з кулачків 5 раз, а короткий (600 мм) всього 1 раз. Але похибка форми, що виникне за рахунок пружного прогибу буде значною (вже конус, що гарантовно дає любий верстат на такій довжині, не рахуємо), без плашки ніяк, особливо на ст3. З іншого боку, ймовірність появи дробління буде приводити до зменшення подачі різця на врізання і швидкості різання. При цьому слід зауважити, що за проход супорту кататись всього 500 мм. Якщо крок різьби ходового гвинта 12 мм, то можна спростити повернення супорта шляхом розмикання гайки. Заодно і шпіндель не потрібно буде реверсувати.
  3. Півметра різати. За кроку 4 мм різець буде контактувати з різьбою на довжині 8 мм. Буде відгинати, може початись дробління, тому доведеться висувати, попадати в різьбу, ймовірно, потім калібрувати плашкою. Нє, за півгодини не вийде. Недавно різав М20 довжиною 1000 мм і 600 мм, довелось гарно побавитись. То крок був всього 2,5 мм! Звичайно можна і так. Але більше, ніж 3 шт у такому темпі не вийде - руки відваляться і складати нікуди буде.
  4. Наче, двигун прискореної подачі з шківами причаїлись під кожухом у задній тумбі. Знімайте, якщо спина потягне. У хазяйстві знадобиться. Якщо мені влізе на ИТ-1М, то відкуплю. Ага, і ручка фіксації задньої бабки. За ціною металу згодиться.
  5. Власне, 2 сотки для нормальних рук не проблема, але на довжині 350 мм вже веселіше, бо верстат у гарному стані може дати похибку десь сотки дві-три. На такій довжині вже може віджим з'явитсь. Тому є сенс виводити точний розмір лише там, де будуть стояти підшипники. За визначенням, ширина підшипника 15-20 мм, решту можна робити з невеликим заниженням діаметру для легкого проходу підшипника. Складність виготовлення зменшується, експлуатаційні характеристики не змінюються. Якщо шпатлівки звичайні гіпсові, бросові, то руденькі плями у ній підуть. Якщо дизайнерскі суміші, то нержавійка обов'язково.
  6. Навіть більшість електриків та енергетиків не скажуть, де в тих книгах це написано. Тому і дав скорочену довідку. Вона досить легкозрозуміла і не суперечить жодному слову з тих книг, ані ПУЕ, ані ПБЕЕС, ані ПТЕ. Можна добавити лише те, що, для надійної та зовсім безпечної роботи є сенс встановити реле контроля фаз з чотирьохполюсним (отут вже спірне питання, дехто каже, що нулевий провідник не варто відключати, а у випадку обрива нуля?) контактором. В разі, якщо фазна напруга вийде за межі 220+- певний %, то мережа споживача буде від'єднана від електромережі повністю. При цьому вся електроустановка буде збережена без ушкоджень і ніхто не буде уражений струмом, бо реле спрацює майже миттєво.
  7. Та легко! 3 штиря з кутника 45*45, відер зо 5 солоної води в Київських піщаних грунтах - і вже 0,38 Ом аж бігом! Сіль за пару років вимилась, з'їла штирі, може які відгризла зовсім - і усьо, вже 10-20 Ом, грунт піщаний! Зрозуміло, цілий трактат писав дарма... А шкода. Тоді б помилку підключення цього споживача можна було б зрозуміти. Задамо це питання спеціалістам - це правда чи ні ? Яким чином??? В трифазний лічильник нульовий провідник заходить, деколи, одним провідником, деколи на клемну перемичку. Там взагалі нічого нулевий провідник не вирішує. В однофазному, якщо він обертається при вимкненому навантаженні споживача, то це самохід - привід звернутись по заміну лічильника. Тобто заземлені. Ще раз читаємо вище, вже цитую себе, хоч це і мінус у карму: "має бути або два провідника від збірки, або один провідник від збірки - він робочий ноль, а другий від контура заземлення". Та нехай пользуються, не жалко... Взагалі, за умови нормального монтажу ТП і розумної експлуатації споживачем, тобто не фанатіти з контуру і зробити за нормою, 3-4 Ом, то контур ТП буде значно кращий за контур споживача. В разі, якщо почне смердіти робочий ноль і пропадати-яскравішати освітлення - то явна ознака, що робочий ноль вже не є нолем, а на ньому з'явилась фаза і він десь горить. Тобто, йде аварійна робота електроустановки - Вашого господарства. Потрібно терміново зупинити роботу, не торкатись металевих частин і бігти за вогнегасником. Якщо заземлених і одночасно занулених електроустановок небагато, то відгорить на кожній у слабкому місці. Якщо їх багатенько, то потім доведеться пошукати всі місця відгоряння. Та це набагато краще, ніж дружині з дітьми принесуть синє тіло.
  8. Якщо правильно подивитись на улаштування електроустановок, то у даний час є такі поняття для трифазного струму до 1000 В: - фаза, тут зрозуміло, у трифазній мережі їх три, позначаються буквами А, Б, С і перестановокою любої пари можна реверсувати двигун. Зазвичай лінійна напруга (та, що між фазами) 380 В, але це не означає, що вона не може бути іншою у разі потреби. - робочий ноль. Це той ноль, що ми підключаємо до лампочки, аби отримати 220 В фазної, тобто між фазою і нулем, напруги. Зазвичай така напруга використовується у квартирах. Нульовий провідник під'єднаний до геометричної нейтралі трансформатора і заземлюється на ТП (трансформаторній підстанції) дуже серйозно, контур заземлення б'ється по колу ТП, штирів, зазвичай, багатенько. Дуже часто за часів СРСР цей провідник кріпили на корпуси обладнання. Точно знаю, що один такий підключений на корпус мого ИТ-1М. - захисний ноль. Його одержати дещо важче, ніж просто під'єднатись до ТП одним нульовим провідником. Він може бути одержаний шляхом під'єнання до нуля ТП двома провідниками або необхідно вколошматити власний контур заземлення. В гаражі пробив контур і провідником 16 мм кв міді під'єднав до верстата. Тепер є впевненість, що в разі неправильної роботи мережі та обладнання (або відгоранням нульового провідника або пробиттям фази на корпус верстата) на металевих частинах мого верстата не буде високої напруги. А лише виб'є автомат, якщо фаза попаде на корпус, або відгорить робочий ноль, бо він має набагато менший переріз за заземлюючий провід. Таким чином, верстати мають бути занулені робочим нулем та захищені захисним нулем одночасно.
  9. Кілограм 30. Але вручну неслабо можна запаритись. На першій моделі підйомний механізм необхідно перенести на перше плече стріли, або як у випадку з вуликами, на кінець стріли. Можна вертикальну балку встановити рівень, а виставляти її за допомогою гідроциліндрів, як з вуликами або гвинтових стяжок-домкратів. Тут слід зауважити, якщо авто легке, то на вильоті 2 м плита в 300 кг буде неслабо навантажувати підвіску, то може з'явитись значний нахил шасі авто.
  10. Просто на парах з сопромату не бухав і не спав. Крім того, довідники рулять. Болт не працює в режимі обертання. В пальця чистого зрізу не буде. Слід накинути на можливі моменти згину. Тому, з допомогою довідника "стеля" з 5-10 кратним запасом, бо палець не є основним елементом щодо вартості вартості та складності, а також потрібно вважати на потребу у його міцності після значного часу використання, після численних поворотів, появи зносу, іржі і т ін. Після всього переліченого Ви візьмете на себе відповідальність порекомендувати встановити між важелями болт М12?
  11. Трошки не так, або ЗОВСІМ НЕ ТАК! На важелі 1 м буде момент 300 кг*м. Це для розрахунку на перший палець. На другий палець (той, де лебідка) максимальний момент буде складати вже 600 кг*м. Друге плече (друге - це те, що ближче до опори) буде в складному навантаженні. На нього буде діяти згин і кручення. Можна порахувати діючі на ці важелі моменти. Знаючи моменти опору (згину та на кручення) простих чи знайомих деталей (квадратна труба, кругла труба, кутник, швелер, двотавр), можна розрахувати мінімально достатній переріз цих простих елементів. А можна "на око". 300 кг*м витримає палець діаметром 30 мм, якщо точки опори будуть на відстані 100 мм і зазор між опорами буде мінімальний (то буде 3 тони на місце зрізу - зовсім дрібничка для пальця діаметром 30 мм). Для центральної осі, там де стоїть лебідка і момент 600 кг*м влегку піде палець 45 мм. Звичайно, варто. Особливо, якщо є регулярна потреба таскати вантажі. Мене зацікавила така штука. Не забудьте, труба - не панацея! Можна зварити трубу з кутника, або використати двотавр! Для першого важеля двотавр піде краще за трубу. В нього лише естетичний мінус: на внутрішній полці буде збиратись пил. За моментом опору на згин він не багато програє квадратній трубі. Може бути навіть кругла труба, аби переріз був достатній. Перше плече краще зробити з двотавру 10. Його міцності вистачить з запасом. Бо двотавр 12 витримує 1 тону на плечі 1 м. Лесовой В. Б. "Карманный справосчник слесаря монтажника" стор 260. 10 двотавр втратить в моменті опору максимум 50%. Тобто, 10-ка 500 кг точно витримає на відстані 1 м - і це з радянським ГОСТовським запасом. Точніше не візьмусь екстраполювати. https://kt-stal.com.ua/kiev/dvutavr?utm_source=google&utm_medium=cpc&utm_campaign=kiev&utm_term=%2Bдвутавр&gclid=EAIaIQobChMIuLqPg7nW3QIVyfZRCh0lrAW3EAAYASAAEgITIPD_BwE Але друга балка у складному навантаженні, тому для неї краще квадратна (кругла) труба, або два швеллери 12+, зварені докупи. Тут, може бути 12-ого розміру швелера вдвоє навіть малувато. Зкручування "на око" розрахувати набагато важче. Тут вже краще зробити з більшим запасом. Взагалі, в конструкції на фотці дуже стрьомна нижня косинка.
  12. Починайте гуглити "верстати TOS", бо з маркою можу помилятись. Машинка цікава, є вбита на відео ДМ. Скоріше, що то SV18, бо давненько на ньому бавився, на марку уваги не приділяв. Без того ящика нагорі.
  13. На наднизьких режимах. Особливо це стосується аустенітних сталей, типу 12Х18Н10Т. Але, для того, аби не спати при точінні, потрібно ставити ВК8 і гризти в 3 рази швидше.
  14. TOS16. Верстат з РМЦ 750. Якщо свіжий, то дозволяє покласти розмір в мікрон. В нас один старий токар на ньому точив шайби на газ, то на нєржі витяг третій знак за комою на діаметрі 150+ мм. В той же час, він непогано лушпенить стружку, давав йому 12 мм на діаметр. 2800 верхня швидкість, тихий. EMU200 підвищеної точності.
  15. Гарний радіатор. Гарний з великої букви.
  16. З дозволу клієнта, поділюсь своїм замовленням. Матеріал - дюралюміній. Деталь має виглядати відповідно до задумки. Діаметри повинні мати відхилення в один бік, тобто необхідно намагатись вивести всі в номінал, ширина дисків складає 1,5 мм, одмин має ширину 1 мм, пази по 6,5 мм. Ширини дисків і впадин мають бути такими, аби не було видно відхилень по ширині, тобто теж необхідно вганяти в номінал. Назвав витвір шишкою. Отже, слово "напівшишечки" одержало нове значення, а саме рівень складності виробу.
  17. Взяв би верхню половину з підручниками, бо одна опора тріснута, а підручники відсутні. Двигуна в цього все одно немає, як і електрики (гм, пускача з кнопокою), а друга тумба мені не потрібна. Якщо зможете організувати, то буду винен.
  18. Обов'язково. Коли двигун у тумбі, то точило вдале. А коли двигун виконаний на валу каменів, то погано працювати. У Харкові пропозицій більше, ніж у Києві. Сам недавно ледь не придбав. Але доставка дорогувата. Контакти викинув. З якогось заводу. Та, зауважу, що для різців з розміром державки 25+ потрібні точила на 400 мм. Для менших державок можна використати і менші розміри заточних і каменів. Для різців висотою 16-20 мм вже досить діаметра 300 мм, а для 12 мм різців буде досить каменю діаметрм 200 мм.
  19. Ще краще 6,3 мм, скоріше бабку поверне. Та ж сама проблема з ИТ-1М. Бабку виставляв. Довго і на довжині 300 мм конусність була десь 0,02 мм. Краса! Закріпив в іншому місці - і знов не попадає, а конусність стала ще більшою. В такому випадку роблю висновок, що напрямні задньої бабки нагадують, скоріше, американські гірки, від чого центр в різних місцях закріплення дивиться зовсім в різних напрямках. Центрування не направляє свердло. Канавка різцем не гарантує точного направлення свердла. Підпор оправкою, закріпленою в різцетримачеві теж. Отвори по осі виходять лише в разі пілотної розточки на малу довжину діаметром свердла.
  20. Ескізи в студію. Маю можливість виготовити любу кількість шайб або втулок зовнішнім діаметром близько 48 мм. Більшого металу не маю. Виготовлення з одної точки гарантую. Рекомендую до виготовлення з різьбою, аби круг кріпився до втулки-шайби, а готовий набір вже закріплявся до двигуна гвинтом на валу. Тоді можна буде робити швидку заміну каменя. Оправки роблю такі. То до саморобних наждаків, кріплення радіальним гвинтом.
  21. Недавно точив конуси і гарно змастив поворотну частину супорта на ИТ-1М. Вчора ріжу - і що за напасть? Плівка мастила в районі під малою продольною стає то грубша, то тонша. Болти затягнуті непогано, отже не прилягають поверхні. Берусь за шабер. Спочатку підганяв поверхні одна до одної, метод не сподобався. Лекальної линійки немає. Для визначення рівної поверхні взяв штангу старого штангенциркуля. Ним користуюсь у крайньому випадку, бо не покритий хромом, потемнів, і не видно шкал. Виявилось, що. 1 Нижня поверхня видулась, мов печериця, внутрішній зуб Т-паза піднявся досить сильно. Зовнішній зуб теж піднявся, але менше. Решта рівна. Поверхня шліфована. 2 Верхня поверхня оброблялась досить нехайно на токарному, з великою подачею, і, можливо, просто по мірі просування різця до центру він тікав від заготовки. Найбільший спад був в районі встановлення робочого різця, далі різкий підйом, ну і, звичайно, трохи опустились "вуха" з отворами під болти кріплення. Знімав там, де була вершина і "лєкальна линійка" хиталась на вершині. Додатково зробив невеличкі, на пару зйомів, заниження в районі болтів кріплення. Виходить, що низька якість обробки та просідання чавуна дали бовтанку супорта. Три години роботи, кілька доводок шабера і досить непоганий результат. Плити щільно прилягли. Крапля мастила у зазорі не змінювала форми. Різ став набагато впевненіший. Помітив при дорізанні, на малих діаметрах, десь 16-8 мм, гуляння краплі мастила на поперечній подачі. Проте, поки підтягати клин не спішу, бо необхідно, аби робочі поверхні були гарантовно чисті і вимились ті чорні поклади від "папєрєдніків".
  22. Доброго дня. Є невелика проблема з різцетримачем токарного верстата ИТ-1М, а саме: він не прилягає до площини малої продольної. Тобто, не зовсім не прилягає, а прилягає нещільно. При повороті таке враження, наче він повзе по піску. Звичайно, він протирається і змащується регулярно. Одразу після змащення "піскові" звуки дещо менші, але 2-3 повороти і відчуття піску повертається. Зовнішній огляд показав "кратерність" поверхонь різцетримача і малої поздовжньої. Трошки притер напилком, настільки, аби зрізати найвищі виступи. Стало трошки ліпше, але все одно жах. Таке враження, що всипали щебня і щодуху затягнули різцетримач. Скрипить та й скприпить, начебто і нехай. Але при точінні різець клює, досить відчутно провалюється. Особливо відчутно при відрізанні. Якщо затягти різцетримач дуже сильно, то клювання різця стає значно меншим, майже пропадає. Як поступити? Шаберанути ці дві поверхні чи притерти. Розмір орієнтовно 130*130 мм. Обидва способи мають недоліки. Шабрувати не вмію. Не маю потрібного ріжучого і вимірювального інструменту, а також досвіду і терпіння. Притирка призведе до того, що буде притиратись лише різцетримач, а крива поверхня малої поздовжньої так і залишиться з дефектами, бо абразив нашаржується у м'який чавун. До речі, той же абразив залишиться у чавуні і буде далі гризти різцетримач. До того ж, необхідно буде зняти малу поздовжню, бо не стане повірочна плита до опорної поверхні. Напевно, доведеться шабрити. Виготовити три повірочних плити за методом трьох плит. Просвердлити отвір для штока різцетримача. Заодно і буде перший досвід.