knife_life

Пользователи
  • Продаж/оценка Барахолки

    0/0 (полученные отзывы)
  • Публикации

    115
  • Зарегистрирован

  • Посещение

Все публикации пользователя knife_life

  1. Версія 2.0: більший розмір, піддув феном Аеліта-2 (у нього немає обмеженна по часу роботи, і вміє дути просто холодним повітрям, без роботи спіралі). Заодно підняв горн на нормальну висоту, бо раніше був на землі. Зі старої каструлі на 40л + шматок тіпа бочки зробив основу під імпровізоване ковадло - шарами закладав всередину биту цеглу, засипав проміжки землею, простукував, трамбував - і так доверху. Саме ковадло - шків кілограм на 30, просто стоїть на цегляно-земляній засипці, нічим не закріплене. Не просідає, бо має дуже велику площу. Тепер висота "лиця" така, що опущена рука із стиснутим кулаком - лежить кісточками пальців на ньому. Ніби, так рекомендують, і мені зручно. Що радує - цегла з землею непогано приглушують звук від ударів. По результатам - скував нові кліщі (з товщої арматури), поплющив підшипники. відплющив чергову поковку ножа. Спалив напилок, гг (тобто, гріє досить сильно). Пробував варитись - ну, половина напилка хоч паршивенько, але зварилась, половину зміг розірвати зубилом. Цікава процедура, спробую ще :-) . Кую на деревному вугіллі, випалюю сам у ямі, потім просіюю. Загалом - кайф, за абсолютно мізерні гроші. Якщо не рахувати скотч, то забавка обійшлась в 90 грн - це фен + метр пластикової труби на 32. Регулювання піддуву - шиберна задвижка, в корпусі з алюмінієвої дихлофосної банки (банку перебив у профільну квадратну трубу). Фурма і ковадло - з запасів металобрухту, як і підставка під ковадло. Бита цегла, земля, глина - безкоштовно . Величезна подяка майстрам з Центру традиційного ковальського ремесла - по їх відео будував горн, дуже наглядно. На фото видно, що зверху вугілля присипане дрібною фракцією, відсівом - то я від жадібності, більше не сиплю, там залишки землі і піску, спікається, забиває фурму.
  2. Из альбома ковальське

  3. Из альбома ковальське

  4. Доброго всім дня. Внєзапно! побачив на форумі посилання на http://meest-shop.com , і був приємно вражений цінами. Справа в тому, що я давно хочу купити собі китайську копію бормашинки Foredom, але у нас націнка на них досить значна. Там же ціни більш-менш цікаві. Тому питання - чи є в кого досвід покупки через цей сайт, і, можливо, є перевірені продавці там? Все таки китайські копії бувають дуже різні за якістю, хе-хе. Питання не термінове, але досить цікаво. Якщо хтось хоче порадити альтернативу як магазину, так і самому девайсу - велком, прислухаюсь уважно до порад.
  5. Нажаль, на Остметалі багато відгуків, що він не працює в горні, бо розрахований на роботу у відкритому повітрі, тобто допалювання газу відбувається за рахунок того кисню, що оточує полум'я, а не лище за рахунок інжекції.
  6. Доброго всім дня. Потрібен інжекційний газовий пальник для малопотужного газового горна - хотілося б кіловата 4-5, камера горна об'ємом ~2.5 літра. Оскільки сам я готового в продажу не знайшов, то цікавить вартість виготовлення. Є креслення моделі, що добре себе зарекомендувала (наскільки я зрозумів, автор креслень - Амато). А на кольоровому малюнку - виріб у зборі, для наглядності. Матеріал виконавця, будь-яка зручна для обробки і бюджетна сталь. Сопло (крайня права деталь) - нержавіюча маловуглецева сталь (загалом, марка довільна - просто нержавійка набагато довше не згорає). Форсунка (крайня ліва деталь в нижньому ряду) бажано латунь. На кресленні не вказані 4 отвори для з'єднання сопла пальника з основною його частиною, вони потрібні. Без різьби, просто отвір 4 мм. Для кріплення хвостової частини різьба в отворах також не потрібна, просто 4 отвори діаметром 4 мм. Щодо точності - головна вимога в тому, щоб всі деталі нормально збирались в єдину конструкцію. Зазори в десятку-дві спокійно замажуться герметиком. Важливим розміром є тільки посадка сопла (котре з нержавійки), оскільки воно буде грітись, і герметик буде вигорати. Зовнішні розміри взагалі довільні - тобто, можна навіть не проточувати ззовні центральну частину пальника, лише біля фланців вибрати достатньо матеріалу, щоб вистачило місця закрутити болт. Ну, якщо це спростить виготовлення і зменшить ціну :-). Отвори для підсосу повітря (ніби потрібно фрезерувати?) можна не робити, я маю дрельку, надфілі та трохи вільного часу :-) . Або озвучте, скільки коштуватиме саме ця частина робіт. Оскільки мені потрібен не стільки виріб саме такої конструкції, а будь-який працючий відносно економічний інжекційний газовий пальник - то я з радістю вислухаю пропозиції шановних майстрів щодо змін в конструкції, в тому числі і кардинальних. Або, можливо, хтось порадить готовий пальник?
  7. Варив у бляшанці з під чогось консервованого , за годину з нею нічого не трапилось, ціла. Так як чистої кислоти не мав, то використовував перетворювач іржі (відтитрував його содою, для визначення концентрації ортофосфорної кислоти, вийшло 25%). Тобто початкова концентрація кислоти не важлива, вона ж всеодно розчиниться у воді. Важливо тільки правильно перерахувати концентрації, щоб вийшло так, як у рецепті - 2-10 грам\літр. А, і ще важливо - краще кипіння, ніж 90 градусів. На руснайфі описано, що при 90 і нижче - покриття виходить значно гіршим. Ну, і знежирення - я кілька разів промив з милом і Фейрі :-)
  8. Селітру продавали з етикеткою "Кальцієва", співвідношення написав фактичні, ваги для вимірювання точні. Рецепт брав тут: https://rusknife.com/topic/19510-пассивирование-стали/?page=4, верхнє повідомлення на сторінці. Оригінал рецепту із книги "И.И.Хаин "Теория и практика фосфатирования металлов", Л., изд. "Химия", 1973, 312 стр.". Smoky з руснайфа провів ряд дослідів, вони описані в треді, результати приблизно такі ж, як і в мене - досить стійке сіро-чорне покриття. З чого роблю висновок, що механізму утворення окисно-фосфатного покриття не заважає випадіння нерозчинного трикальційфосфату (а нерозчинний осад випадає під час процесу, ви абсолютно праві). Тобто, в розчині залишається достатньо діючих речовин, для утворення сіро-чорної плівки. Так як залишки розчину я не вилив, то можу спробувати на тижні проварити якусь залізяку в б\у хімікатах , подивитись, як спрацює.
  9. Ортофосфорна. У мене не було чистої кислоти, тому взяв перетворювач іржі "Блєск", титрував його содою, для визначення концентрації - вийшло ~25% ортофосфорної в ньому. Молоток - друга спроба. Починав з ножа, брав трошки менше кислоти (~3 г\літр), і покриття було чорнішим. Цього разу взяв ~6 г\літр, колір вийшов сіріший.
  10. А, ну і важливий момент - варив на кухні, нічого підозрілого з розчину ніби не летить. Сам розчин не особливо їдкий - концентрація фосфорної кислоти низька, кальцієва селітра теж не особливо агресивна. Але окулярами краще користуватись :-).
  11. Не зовсім в тему, бо не оксидування, а фосфатування. Кальцієва селітра 60-100 грам\літр, фосфорна кислота 2-10 грам\літр. Варити при температурі кипіння 40-60 хвилин. Промазування оліфою\мінеральним маслом, наскільки розумію, потрібне (фото чистого покриття, потім протру оліфою). Покривав більше для забавки, "Во первых, это красиво", порівняння стійкості і захисних властивостей покриття не проводив:
  12. Доброго всім дня. Неспішно шукаю недорогу побутову болгарку, бажано з регулюванням обертів, під круг 125мм, та задньою ручкою (щоб не тримати за сам корпус). 125мм та ручка - критичні параметри, не буду змінювати ні при якому розкладі. Задачі побутові - нечаста і необ'ємна порізка тонкомірного кутника, прутка до 24мм, і всякого сталевого нетовстого (до 10мм) хламу. Також періодичне використання для чорнового зняття спусків на заготовках ножів із гартованої сталі, шліфувальними дисками - власне основне, для чого хотілося б мати цей інструмент. Шліфовка кругами на липучках (для цього хотілось би регулювання обертів, щоб і дерево можна було обробляти, не припалюючи). Відповідно, велика потужність мені не потрібна, менше 1 кВт вистачить, так думаю. Я так розумію, світить мені китай, але він буває дуже різний, і дуже змінюється з часом - тому прошу підказки тих, у кого є відносно недавній досвід покупки і використання. Як приклад - щось типу INTERTOOL DT-0272.
  13. Дякую, по характеристикам виглядає непогано, і підходить під всі мої запити, ніби.
  14. О, це розвага для тих, у кого немає гріндера, або якась його малопотужна імітація. На Ганзі є велика тема від Сержанта по цьому питанню. Я декілька клинків так зробив, з фінальною слюсаркою на точилі - ну, це краще, ніж одне лише точило :-). Хоча чисто на точилі наш Сержант (не ганзовський) робить просто довершені клинки, але це офтоп)))) І, чесно кажучи, без страху перегріти метал я можу так виводити спуски лише на рапідах, благо, ще є немало такого заліза незадорого в продажу, а на сільські умови мені цього матеріалу вистачає. Нє-нє, мені липучка не для ножів, згоден з вами щодо її малої придатності для цієї справи.
  15. О, я б з задоволенням взяв макіту, навіть трошки дорожче 1000 грн. Але тільки з ручкою. Ну, не можу я втримати нормально за корпус, навіть тонкий - мала долоня + медичні причини, некомфортно і боляче. Зараз дивлюсь на модель, яку порадив Curandero, Makita GA 6020C, і намагаюсь зрозуміти, чому вона така дешева, і чи буде працювати :-).
  16. Яка цікава штука. Але вона так підозріло дешево коштує - напевно, це ж підробка? Мене це не бентежить, аби знати, що машинка нормальна в експлуатації...
  17. А, ну да, є ще дуже симпатична Makita GA5021 , але 3500грн - задорого для хобі.
  18. Дякую, важлива інформація, не особливо думав про цей параметр. Нажаль, там всі відгуки про такий форм-фактор болгарки, в якому потрібно тримати інструмент прямо за корпус. У мене невелика рука, і вкрай стомливо так працювати, ніякого задоволення :-( . Тому шукаю обов'язково з задньою ручкою. Правда, є згадка про Graphite 59G097, але без оцінки того, наскільки вона хороша.
  19. Сподіваюсь, модератори не будуть сваритись за офтопічну відповідь, все-таки не про термообробку. Найприємніші результати в мене вийшли при сверлінні заточеним прутком твердосплаву. На Ганзі DMGamleT дуже наглядно показав, як це правильно робити, гуглиться по запиту "Самодельное сверло по калёнке, быстрорезам и прочим там р6м5". Переваги цього способу - досить висока стійкість сверла, "дуракоустойчивость", пробачте за термін. Інший хороший спосіб - сверлом-пером для кафельної плитки або скла, з твердосплавною напайкою, але там потрібно бути особливо акуратним, напайку легко сколоти. Для терплячих (я два отвори зробив, на більше мене не вистачило) - трубчате сверло, з алмазним напиленням. Зробити буртик навколо місця отвору, налити води, і сверлити. Абсолютно таке ж полотно, як у вас, діаметр отвору 4 мм - хвилин 20 китайською дрелькою робив. Муторно. Це все способи, які дають більш-менш отвір, а не "дірку". Пропалювання зваркою загрожує тріщинами при експлуатацїї (це вже про термообробку, доречі). Пропил болгаркою - популярна тема, але іноді ніж ламається по місцю пропилу - ніби концентратори напруги утворюються, бо там гострі кути у щілини. Якщо є змога взяти зламане твердосплавне центровочне сверло (типу як тут на барахолці продають за 12-15 грн, з тілом на 3 мм) - і заточити його по рецепту DMGamleT, та ще й станком сверлити - то майже ідеально буде. + є ще 2 варіанти. 1) Пилка з обох боків, де отвори для кріплення її в станку - має меншу твердість, і часто сверлиться звичайним хорошим сверлом з швидкоріжучої сталі. Можна зробити конструкцію ножа такою, щоб отвори для кріплення ручки були в цій частині пилки. 2) Зробити всадний монтаж. Я з мехпил так робив, для задачі "порізати їжу" вистачало :-)
  20. Дякую, якщо на роботі попустить трохи - спробую провести експеримент: чистий знежирений метал, з фосфатно-окисною плівкою, і з нею ж, але протертою оліфою. Намочу 3% розчином кухонної солі (або вкину в нього, подивлюсь, як там по ГОСТ-у випробування проводяться), і гляну, як прореагує, через який час будуть помітні сліди корозії. На 60с2а спробую, бо тренуюсь кувати на такому матеріалі, а він іржавіє від косого погляду. Ну, це в планах, а там життя покаже :-).
  21. Дякую, так і спробую. Поки що продовжу тренуватись на 60с2а, а потім і на шх15 замахнусь . Щодо захисту сталі від іржі - опробував варіант, який народився в результаті експериментів професійного хіміка (Smoky) на форумі Руснайф. Там тема "Пассивирование стали", 4 сторінка. Переваги - дешеві, досить доступні та нетоксичні реактиви - перетворювач іржі (ортофосфорна кислота) та кальцієва селітра. Матеріал на 5 літрів розчину мені обійшовся в 35 грн. Сам рецепт: на 100 мл розчину - 10 г кальцієвої селітри і 0.3 мілілітри фосфорної (ортофосфорної) кислоти. Кип'ятити знежирені деталі в цьому розчині хвилин 40 (я довше "варив"). Працював на відкритому повітрі, про всяк випадок, хоча ніби нічого лютого не летить в повітря під час реакції. Кальцієву селітру брав в магазині з добривами, 0.5 кг за 25 грн, замість ортофосфорної кислоти взяв перетворювач іржі фірми "Блєск" (0.5 л за 10 грн), відтитрував його звичайною содою, для визначення концентрації кислоти - вийшло 25%. Тому брав цього перетворювача 1,2 мілілітри на 100 мл розчину. У інших виробників може бути інша концентрація. Насправді, можна було менше брати, ніж 1.2 мл, бо "чиста" ортофосфорна - 85%, але я на момент експерименту про це не знав :-). Результат на фото. Заготовка ножа не закінчена, просто для експерименту взяв. Матеріал ножа - маловуглецева сталь, щось біля Ст. 2 - Ст. 3 (власне про плани на його цементацію я писав вище), а іржава полоса - ШХ15, розігнута обойма підшипника. Шліфовані деталі були погано, знежирені миттям водою з Фейрі, варились хвилин 50 в розчині, занурені сантиметрів на 8, тому покриті не по всій площі. Фото також паршиве, важко зняти чорну глянцеву поверхню. Покриття вийшло досить стійким - дряпав тією обоймою, що на фото, заготовку ножа - до чистого металу подряпати непросто. Щойно подер ніж ребром монетки 25 копійок (2014 року, тобто сталевою всередині) - монетка обдирається, покриття ножа - ні. Такі покриття рекомендують протерти оліфою або чимось подібним (потім витерти насухо) - в результаті ніби непогано захищає від іржі. Планую продовження експерименту, результат поки що подобається.
  22. Доречі, для хоббі, для перших спроб майже ідеальний варіант - горн бокового дуття. Максимально бюджетний, єдина металева частина - труба для піддуву, не потрібна зварка і покупні вогнетривкі матеріали. Підкреслюю, це варіант для того, щоб швидко спробувати щось плющити, з мікроскопічним бюджетом. Я сам довго зачитувався темами на Остметалі, російському чіпі, Ганзі, морочився з пошуками зварки, металу, - а потім забив на все, взяв кілька цеглин, піввідра глини, півметра труби, купив за 50 грн радянський фен Русалка-2 для піддуву - і поплющив собі для задоволення всяких залізяк - кліщі там, ножики, і т.д. На деревному вугіллі, а іноді і на дровах. Звичайно, на рівні тутешніх майстрів - це фігня, але для хоббі, для перших кроків - ніби ок. Доречі, та Русалка дме взимку по дві-три години без зупинки, і не гріється (хоча влітку треба буде замінити чимось іншим). Горн розпалював десь о 17.00, гасив біля 22.00 - і фен спокійно відпрацьовував цей час, кілька раз вимикав, на перекурах. Для деревного вугілля сили дуття фену на меншій потужності (там два режими) мені вистачало, але на око (порівнюючи з кольорами із таблиці) - вище 1000 градусів не було.
  23. Не 100% погратись, але майже. Є пара поковок ножів (тренувався), але матеріал тієї деталі сільгосптехніки, з якої вони виготовлені, після гугління був визначений як маловуглецева сталь, з додаванням бору і цементована (цементація і ввела мене в оману при виборі матеріалу). Зрозуміло, що після ковки заготовка гартування майже не приймає, навіть на воду. Викинути не особливо шкода, але є кальцинована сода та деревне вугілля - тому вирішив спробувати цементацію в твердому карбюратизаторі або пасті на основі вугілля і кальцинованої соди. А при нагоді прикупив пакетик жовтої кров'яної солі, і вирішив проконсультуватись, наскільки ризиковано спробувати нітроцементацію. Щодо протигазу зрозумів. Дуже дякую за консультацію. Не люблю ризикованих експериментів, обійдусь цементацією .
  24. @kostya1023 Дуже дякую, але там у мене заморочка з кріпленням, тому дуже малоімовірно, що підійде. Знайшовся майстер в Києві, бюджет підходить, я замовив - тому все ок, не потрібно, дякую :-)
  25. Потрібен перехідник на вал мотора, та шайба, вигляд і розміри на ескізі. Призначення - на нього буде одягнений фанерний привідний ролик (в моєму колгосп-гриндері), з протилежного від мотору кінця ролик притискатиме шайба. На валу перехідник повинен триматись гвинтом М5, який вкрутиться в існуючий шпонпаз. Матеріал - сталь, достатньої для такого помірного навантаження якості - ролик буде діаметром 100 мм, товщиною 50, 3000 обертів\хв. Матеріал виконавця. Щодо точності - хочеться відсутності биття на валу, решта не особливо хвилює. В мануалі на мотор вказаний діаметр вала як 14 j6, мікрометром проміряв - сотка-дві в мінусі від 14мм, ніби вал не вбитий.