knife_life

Користувачі
  • Продажи

    0/0
  • Покупки

    444/4,99
  • Публікації

    744
  • Зареєстрований

  • Відвідування

  • Діб у лідерах

    5

Усі публікації користувача knife_life

  1. Результат сподобався, дякую за інформацію!
  2. От да. 0.35 якось виглядає малувато. Сам-то я так і не закінчив свій горн, але коли обирав конструкцію, то бачив, що досить масово ставлять форсунки від газових плит, а там отвір більшого діаметру значно.
  3. @Seeker157 Доброго вечора. Підкажіть, будь ласка, чи вдалось опробувати накатку? Якщо вдалось, то як вам процес і результат? Нестримно цікавлюсь нюансами роботи зі станками такого габариту, в контексті виготовлення невеликих деталей. А накатка на дрібних деталях і виглядає гарно, і часто потрібна функціонально (в контексті ножів - усякі там шпеньки для відкривання одною рукою, і т.д.).
  4. Лол. Жаль, так і залишилось загадкою, що там робили за кадром :-) . Теж, доречі, цікавий варіант. Але, напевно, значно складніший. Треба, все-таки, знайти нормальні мануали по методикам шабріння, щось типу підручника для ПТУ, років 50-60 видання. Але це вже наступний крок :-) .
  5. Доброго всім дня. Знову напівтеоретичне питання, відповіді на яке я не знайшов самостійно. Уявімо, що є вузька площина, направляюча умовного станка. Припустимо, ширина 60 мм. Є лінійка типу ШМ, яка по довжині повністю перекриває направляючу, але ширину має 50 мм. Питання - чи можна при таких умовах відшабрити по такій лінійці таку направляючу? Потенційний "гвинт" направляючої поки що ігноруємо, там я теоретично розумію, як його побачити за допомогою рівня. Питання може видатись досить тупим, але я реально не розумію методику, як отримати площину при таких умовах, нічого не зіпсувавши. Хотів відштовхнутись від того, як по менших плитах шабрять більші (що є ніби тривіальною задачею), але, покопавшись в закладках Ютубу, не знайшов подібного відео. Можливо, при таких умовах потрібна ще невелика плита? Лінійкою працюємо вздовж, плитою - поперек (і тоді те ж питання, як працювати короткою плитою по по довгій направляючій :-) ). Якщо в когось є лінк на статтю\відео, де пояснюються такі нюанси - поділіться, будь ласка. Сама задача виглядає абсолютно рядовою, значить, десь є готове пояснення, як її вирішувати, просто я неправильно шукав, так думаю.
  6. Та я просто турбувався, що, якщо там умовно жолоб, і я просто переміщу лінійку паралельно цьому жолобу, то плями з'являться в його заглибленні (сподіваюсь, зрозуміло написав). Ну, або ще якісь неочевидні геометричні нюанси випливуть. Але з жолобом це вже якесь зовсім дивне співпадіння було б, і, крім того, ніхто не заважає покататись там індикатором спершу, щоб зрозуміти профіль приблизно. Виходить, то я просто заганявся, і все не так заморочено.
  7. А, все так просто? Дуже дякую :-) .
  8. Тема цікава, продовжуйте, будь ласка. Я теж лайкаю тут мовчки :-).
  9. Там, судячи з опису, немає місця - зараз намотано 12 метрів, з інтервалами між витками 6 мм (якщо я правильно зрозумів @Bohdaha). А на 1.5 кВт треба буде метрів 40 фехралі 1.5 мм :-( . Я зовсім не розумію, як там стільки часу протрималась проволока 0.8, і що то за матеріал з питомим опором ~1.875 Ом*мм^2 / м.
  10. Тоді там використаний якийсь досить незвичайний для мене матеріал, з питомим опором біля 1.875 Ом*мм^2 / м , і я не можу знайти такого, щоб можна було говорити про виготовлення аналогічної намотки. Але не думаю, що це принципово, задача ж стоїть - відновити піч. Так, буде, якщо зберегти потужність, а ми її навіть збільшуємо. Умовно, 18 метрів фехралю дадуть вам 1.5 кіловата (як нагріється, трохи менше буде), і збільшать швидкість нагріву печі. Хоча при цьому поверхневе навантаження на фехраль буде біля 2.5, що, мабуть, по верхній межі. Хоча, як не крути, а стара проволока довго жила з поверхневим навантаженням біля 3.7 Вт/см^2 (якщо там 0.8 мм), або навіть 4.2, якщо там 0.7 мм. Але дуже важлива проблема - при нагріванні фехраль деформується (ну, і ніхром теж), тому, якщо витки проволоки вільно намотані, і нічим не зафіксовані, і намотка густа - то є ризик міжвиткового замикання ( а 18 метрів проводу буде намотано в півтора рази густіше, ніж 12, плюс більша товщина, 1мм замість 0.8). Тому обмазка грає ще й роль ізолятора, в деякій мірі - оберігає витки дроту від замикання при деформації. Але будь-яка обмазка буде рано чи пізно відірвана силою деформації нагрітого фехралю. Тому надто густо мотати не можна. І так вийде десь 4 мм між витками, якщо 18 метрів взяти. З іншого боку, от у нас є скан книжки (на картинках від IMP), і там для проволоки 0.8мм (але з ніхрому) вказано, що максимальна сила струму при 900 градусах - 12.3 А. Що дає нам 2.6 кіловата, що більше, ніж вам потрібно. Для фехралю аналогічних таблиць я і раніше не бачив, і зараз не знайшов. Але, оскільки фехраль більш тугоплавкий, думаю, можна брати дані для ніхрому. Тоді прикинемо для звичайної фехралі Х23Ю5Т діаметром 0.8 мм, яка буде величина поверхневого навантаження при "книжних" 12 амперах: площа поверхні провідника Пі * 0.8 = 0.8*3.14 = 2.5 мм^2 на міліметр довжини, а на метр - 25 см^2, площа перерізу - 0.5 мм^2. Потужність при 12 А = 2600 Вт, довжина провідника 6.5 метрів (L = R * S / p, де R = U\I). Площа провідника 6.5* 25 = 162 см^2. Тобто, поверхневе навантаження = потужність \ площу = 2600 Вт \ 162 см^2 = 16 Вт \ см^2 - взагалі маячня якась. Або всі інтернет-джерела брешуть, коли не рекомендують перевищувати 2.5 Вт\см^2 (ну, хай 3.7, на ру-Чіпі писали), або таки пропускати через 0.8мм фехраль струм силою 12 ампер, як написано в табличці - не можна. Не знаю, що думати в цьому плані. Але хороша новина - 18 метрів фехралі Х23Ю5Т товщиною 1 мм - точно не згорять :-), і дадуть вам 1.5 кВт.
  11. Взагалі, якщо там не 0.8 а 0.7 мм товщина, то це співпадає з опором фехралі Х23Ю5Т, досить популярної у нас. Я перерахував - при 0.7 мм площа провідника буде 0.385 мм^2, а опір є 3.75 Ом, при довжині 1 метр - тоді питомий опір p = (R * S) / L = 3.75*0.385 / 1 = 1.44 Ом * мм^2 / м. Тобто, фехраль. Якщо сумарна довжина вашого дроту була 12 метрів, то загальний опір R = (p * L) / S = 1.44 * 12 / 0.385 = 44 Ом. Сила струму I = U\R = 220 \ 44 = 5 А, потужність (в холодному стані) P = I * U = 5 * 220 = 1.1 кВт, що співпадає з вашим початковим описом (після нагрівання фехралю його опір збільiшиться, і потужність упаде десь до 1 кВт). Але поверхневе навантаження при цьому - 4.2 , це занадто багато. Аж дивно, що піч так довго працювала. Рекомендують 2-2.5 максимум, і то 2.5 - це ніби верхня межа Отже, якщо дріт реально 0.7 мм, і вищенаведений розрахунок правильний - то можете мотати 12 метрів фехралю 0.7, Х23Ю5Т. Буде працювати з перевантаженням, скільки - невідомо (залежить від якості фехралю), не можу це оцінити, але стрьомний варіант. Основна проблема - скільки дроту ви можете намотати? Бо, щоб спіраль жила довше, потрібно брати товщий дріт, 0.9 - 1мм. Навіть 0.8 малувато буде. Але вже 0.9 мм - дасть довжину 19 метрів, а 1 мм - майже 24 метра, це щоб зберегти потужність в 1.1 кВт.
  12. Так, навскидку - якщо це ніхром, то при 12 метрах проволоки 0.8 - там буде біля 1.8 кВт (а опір - біля 28 Ом), і поверхневе навантаження ~5.8 , раза в 3 быльше норми). Якщо там фехраль - то опір буде біля 31 Ом, потужність, відповідно, біля 1.5 кВт, а поверхневе навантаження ~5 - ну, теж раза в три більше, ніж можна. Стрьомна якась піч. Може, попередники не змогли втулити в її розмір довший провод, а був у них тільки 0.8 - то й вийшло, як вийшло, а не так, як треба. Але, повторюсь, не знаючи фактичного опору того дроту, який у вас там був - важко про щось говорити (в плані ремонту, в плані можливості зробити "як було"). "Як правильно" - на картинці від IMP все написано. Але ж нам треба близько до того "як було", так? Тому, поміряйте опір - аж цікаво, що там :-) .
  13. Доброго дня. Я б почав з того, що тупо поміряв опір тих 12 метрів проволоки, яка була в печі. Ну, чи метр поміряв, і помножив на 12, не важливо. Так ви дізнаєтесь, з чого вона (порівнявши з опором відомих матеріалів, при таких діаметрах). Бо якось дивно виглядає - поверхневе навантаження на таку коротку проволоку, при заявленій потужності в 1 кВт, повинно б бути значно вищим від норми, і вона повинна горіти. Якщо воно працювало - то, можливо, там якийсь неочевидний матеріал? Або, можливо, там ніяк немає 1 кВт :-) .
  14. Зрештою, взяв Nachi. Не сильно вірю, що вони японські, але спробую. Якщо швидко здохнуть - напишу.
  15. Ну, деякі сверла з циліндричним хвостовиком, якщо злегка протравити їх кислотою (наприклад, ортофосфорною, перетворювачем іржі, тобто) - явно мають різний матеріал на хвості і на ріжучій частині, бо травиться по різному, і чітка рівна границя між ними. Так-то, звичайно, гартоване і негартоване теж травиться по різному, але там границя більш плавна зазвичай. А от про те, що гартована і негартована сталь дає різну іскру - з надійних джерел не чув ніколи, і сам не бачив, хоча регулярно абразивом обробляю ШХ15, 60С2, У12 - як сирі, так і гартовані. Видимої моїм оком різниці в іскрах не помічав. З Р6М5 працюю рідше, але теж не помічав різниці.
  16. А от нові румуни під власним брендом щось ніби не продаються. Можливо, їх викупили якісь європейські виробники, або, можливо, ті заводи давно порізані на метал та забудовані житловими кварталами і торговими центрами. Шукати ж старі досить стрьомно, як на мене - в плані того, як вони дожили до нашого часу. Може, вони ще при СРСР були браковані, тому лежали "на хранєнії", може зберігались неакуратно, і реально отриманий товар буде зіпсований. Боюсь я таких покупок.
  17. Нууу.... судячи з маси жалоб - то багато куди реально ставиться непоганий\посередній Китай. А там, де жаліються менше, і при розборці видно всякі SKF\NSK\NTN\FAG - то там, мабуть, за рахунок замовлень на мільйони екземплярів, виробники підшипників роблять автовиробникам добрячу скидку. А ми тут шо? Нас тут на їх фоні не видно, нам роздрібна ціна :-( . Ну, я так думаю.
  18. Та Будда його зна, ті ГПЗ. Самі росіяни пишуть, що їх заводи з китайських комплектуючих складають, в кращому разі, а то й просто продають маркований під ГПЗ китай. У вас є позитивний досвід з ними? І "с хранєнія" теж стрьомно брати - дуже вже чесним повинен бути продавець, щоб не купити поржавіле сміття. Хоча, в принципі, ті радянські підшипники, які дожили до нашого часу в різних механізмах - явно були зроблені дуже гарно (ну, а гора тих, що не дожили - давно переплавлена на профільні труби, лол). Це я до того, що радянський підшипник може бути дуже надійним, якщо пощастить. Але знайти такий в живому стані - ну, майже диво.
  19. Я так розумію, що раз берете - то вони нормально працюють? У мене 52 мм по зовнішньому діаметру - теж не великі, якщо так подумати. І Nachi коштують ще помірно, на фоні європейських, тому це цікаво :-) .
  20. Підкажіть, будь ласка, чи змінилась ситуація по підшипникам з моменту початку треду? Хочу собі пару 46205 (або 7205), кулькових радіально-упорних, і не знаю, кого вибрати. Показували каталог якогось німецького постачальника крупного, то там SKF коштує в півтора рази дорожче, ніж у нас. Враховуючи, що до цін за бугром треба б додати відсотків 30, щоб отримати нашу ціну - то така диспропорція натякає, що "SKF" в Україні палені, з вузько примруженими очима (ну, хіба може Луцькі, чи де там ніби SKF завод викупав). Тобто, заплати 1200 за пару - і отримай шлак. Поки що в цій лотереї вибираю KINEX, але так, просто навмання. Може хтось щось порадить з власного досвіду?
  21. "Пересічний громадянин", нє?
  22. Тому в США давно іде движуха за перехід на сталеву дріб. Але, як кожен екологічний прикол, такий перехід потребує жертв. Через нізьку питому вагу сталі (відносно свинцю) у звичайний патрон влізає замала маса дробу, і він стає менш ефективним. Ну, там ще швидша втрата енергії на дистанції, через меншу масу дробинки, знос ствола і т.д. Ті 40-50 мільйонів дробовиків, які є на руках у населення США, стануть менш ефективними, якщо перейти на більш екологічний сталевий дріб, що мало подобається їх власникам, наприклад. Тобто, екологія - це зер гут, але коли самого громадянина примусять відмовитись від чогось йому милого - то вже і не зовсім гут, хе-хе.
  23. Доброго всім дня. Підкажіть, в яких місцях можна пошукати або готовий інструмент, лінійку типу УТ, коротку, десь мм 175-200, з кутом 55 градусів, або щось, що можна використати замість неї? Є не термінова задача злегка підшабрити ластохвости в одній залізяці дрібних габаритів ~150 мм), а купувати заради цього лінійку УТ-400 (здається, це найменша) - і дорогувато, і вона важить значно більше самої моєї залізяки. Я розумію, що тру-чіпмейкер випиляв би зі шматка чавуну, потім вишабрив би по плиті, і мав би інструмент - але щось цей шлях не дуже надихає, в першу чергу через відсутність самої плити, в другу - через відсутність фрезера. Ну і там майстерні ще немає, і всяке таке, лол. З іншого боку, замовити виготовлення подібного інструменту (фрезеровка, шліфовка, з матеріалу замовника) - буде точно досить дорого, і, досить імовірно, що її потім ще доведеться підшабрити після шліфовки - відповідно, зовсім дорого. Цілком можливо, що задача не має рішення взагалі (крім описаних, які не підходять), але часто в таких темах дають корисні поради, тому я і вирішив запитати.
  24. Так, це теж варіант. Але, здається, такі роботи досить дорогі (що зрозуміло, бо їх якісне виконання потребує кваліфікації та інструментів). Тому буду розглядати цей варіант в другу чергу (хоча, якщо майстер надійний, то результат буде на порядок кращий, ніж моя найкраща робота). Дякую за наводку. Щодо кута в 55 градусів - ну, ясно, що там щось приблизне по факту, але не хотілось би сильно змінювати існуючий кут, щоб не так багато шабрити. Але це все таке, не термінове - є час подумати сім разів, перш ніж щось робити. Скоро зима, на зимовий час у мене перерва (поки знову на балконі стане комфортно.
  25. Про оренду у мене ні слова не було. Ніколи б не ризикнув таку річ взяти в оренду, а раптом зіпсую? Мені не підходить варіант купити лінійку довжиною 400 мм і вагою кілограм 7, для того, щоб пошабрити детальку 150 мм довжиною, і вагою грам 800. Ну, і ціна 3000 грн не подобається, хоча це точний інструмент, і в середньому, він і буде коштувати дорого. Звичайно, ідея про вкрасти - взагалі дика. Можливо бувають маленькі лінійки, можливо, хтось шабрить, використовуючи не УТ, а щось інше, можливо, хтось недавно вирішував аналогічну проблему, і знає нетривіальне рішення. Чи може в когось є досвід, де виготовлять такий інструмент незадорого (але довго чекати, що мене не хвилює). Можливо, у когось є половина УТ-400, йому не потрібна, а мені запропонує. Можливо, хтось запропонує виготовити за таку ціну, яка мене приємно здивує (але я на це не сильно розраховую, це ж кваліфікована робота, і чекати, що можна її виконати занедорого - не варто. Але всяке буває). Можливо, нас тут набереться N душ, яким щось таке потрібно, і тоді комусь буде цікаво виготовити (малоімовірно, але чого тільки не буває). Є дофіга різних можливостей, більш чи менш імовірних, крім тупого "вкрасти". І я про ці можливості і варіанти ніколи не дізнаюсь, поки не запитаю.