knife_life

Пользователи
  • Продаж/оценка Барахолки

    0/0 (полученные отзывы)
  • Публикации

    354
  • Зарегистрирован

  • Посещение

Все публикации пользователя knife_life

  1. Дякую. Доведеться все-таки брати китайську духовку, відчуваю. Я приблизно так і думав - тому і проводив відпуск при вимкнених спіралях, лише тим теплом, що запасла в собі термоізоляція. В таких умовах за дві години температура плавно впала від 210 до 195 градусів. Наскільки я розумію, якщо пічка самостійно охолоджується, при закритих дверцятах, і контролер показує 200 градусів, і температура по показанням контролера постійно падає - то, теоретично, це значить, що в камері печі немає предмета більш гарячого, ніж ці 200 градусів. Десь в глибинах термоізоляції - можливо, є шар з більшою температурою, але безпосередньо в камері - таки 200 градусів. Це я так плутано намагаюсь пояснити свою логіку, за якою я прирівняв два процеси - відпуск у духовці при 200 градусах, з увімкненою спіраллю (яка розрахована саме на потрібний мені діапазон температур), та відпуск у печі при вимкнених спіралях, і стабілізованій температурі камери 200 градусів. І, якщо можна, то підкажіть, що ж все-таки станеться зі сталлю, якщо я залишу її при 200 не на 2 години, а на 8? Якщо я правильно зрозумів, то в якихось межах, при відпуску зменшення часу можна компенсувати підвищенням температури, і навпаки? Значить, за 8 годин, за які пічка охолоне з 200 до 150-140, твердість зменшиться сильніше, ніж за 2 години?
  2. Доброго всім дня. Є трохи тупе питання (тупе - бо я щось не осилив самостійно пояснення в літературі). Навіть два питання. 1) як вплине значне збільшення часу витримки під час відпуску на властивості металу? 8 годин замість 2, при 200 градусах. 2) Якщо під час відпуску температура деякий час потримається на одному рівні (годину, наприклад), а потім годин 7 буде плавно падати - наскільки це гірше, ніж N годин при одній температурі, як описано у питанні №1? Наприклад, годину 210-200, а потім градусів по 10 за годину падатиме, і закінчиться на 120. Після чого я прокинусь, витягну заготовку, і буду охолоджувати так, як велить марочник - чи то на повітрі, чи іншим способом. Питання викликане тим, що є велика спокуса використати одну і ту ж термопіч для гартування і відпуску. Я знаю, що оптимально було б купити б\у китайську духовку, або приколхозити терморегулятор до старої радянської, але раптом можна спробувати обійтись тим, що є? Не так шкода грошей, як нікуди вже ставити те все барахло :-(. Можливо, хоча б для деяких марок сталей. Для пробника з 95Х18, після гартування та охолодження - поклав його в морозилку, години на півтори, за цей час піч охолонула - спершу при трошки відчинених дверцятах, далі сильніше, а після 300 - взагалі відкрив повністю. Контролер показав 180 - закрив двері на 5 хвилин, переконався, що температура стабілізувалась на 210 градусах, і поклав деталі. Спіралі вимкнені, нагрів тим теплом, що зберегла в собі термоізоляція. За годину температура впала до 203 градусів, і я вийняв деталі, бо було пізно, треба спати :-). Якби я знав, що заготовкам не буде погано від того, що я залишу їх на ніч при описаних умовах - то ліг би спати на годину раніше :-). Тож, чи можна так робити, як я зробив, і як це вплине на майбутні ножі з оброблених так заготовок?
  3. Дякую за пораду. Спробую сьогодні розширити, благо, ШПГТ пиляється дуже легко. Вчора спробував погріти до 1050, загартувати пробник з 95Х18, і записував час нагріву. Цікаво буде порівняти, чи зменшиться час нагріву після розширення пазів. Вішати спіраль на трубках не став, бо дуже маленька камера, хотілось при заданих розмірах (бюджет і вага) мати можливість вільно розміщати 3-4 заготовки ножів. Щодо нижчої температури на поді печі (як через закриті спіралі, так і взагалі, по різним причинам) - мене це турбувало, і я вирішив не класти заготовки прямо на под, а зробити дві підставки з ШПГТ. Вони тримають заготовки вертикально, обухом вниз і піднімають на 2-3 см над подом. Там ще є, мабуть, нюанс з положенням заготовки на опорах, для мінімального прогину, але я просто відступив по четверті довжини заготовки з обох боків. Тобто: 25% довжини висить - потім перша опора - потім 50% довжини висить - потім друга опора. І старався перевіряти, щоб перед тим, як почати відлік часу витримки при 1050 - колір деталей, опор з ШПГТ та стінок пічки був однаковим. Тут я не впевнений у собі, бо не дуже гарно відрізняю відтінки - але старався :-). Я розумію, що це дуже важливий момент, і планую постійно слідкувати за рівномірністю кольору. Дякую за поради, буду вчитись потихеньку.
    Все ок, товаром задоволений, продавець відповів на всі запитання і зробив додаткові фото за моїм проханням. Відправлено швидко, упаковано акуратно. Рекомендую продавця.
  4. Доброго всім дня. Є не зовсім тривіальне, хоча і поширене питання, хотілось би розібратись, і залишити правильну відповідь там, де її зможуть прочитати інші страждущі :-). Сама термопара з ХА має очевидні властивості, завдяки яким легко пересвідчитись у її полярності, а саме: алюмель має виражені магнітні властивості, і чітко притягується неодимовим магнітиком. І алюмель у даному типі термопар - "мінусовий", а хромель - "плюс". Тут все надзвичайно очевидно. Не менш очевидно, що термокомпенсаційний кабель має свої "плюс" та "мінус", і підключати його між приладом та термопарою треба з врахуванням цього. Далі - очевидно, в багатьох випадках правильну полярність кабелю (для ТХА) визначити легко - або кольорове маркування, воно описане в інеті, або явна магнітність алюмелю, якщо кабель виготовлений "з тих же матеріалів, що і термопара", як пишуть на різних сайтах. А тепер печальна реальність: я купив термокомпенсаційний кабель до термопари типу ТХА, в українській конторі. На вигляд - це звичайний двожильний плоский кабель, обидві жили в однаковій ізоляції зеленого кольору. Жили відрізняються кольором металу - одна темніша за іншу. Жодна з них не магнітиться, маркування на самому кабелі не видно ніякого. Питання перше - як правильно визначити полярність цього кабелю? Що робив я: 1) перевірив, що термопара + прилад - показують щось реальне, міряв кип'ячу воду - отримав 98 градусів - ОК. 2) під'єднав кабель навмання, знову міряв воду - показало якусь чепуху. 3) під'єднав кабель навпаки, змінив умовні "+" та "-", знову міряв ту ж воду - показало 98 градусів - ніби, ОК ? Алгоритм виглядає трошки "колгоспним", і не факт, що він правильний. Хотілось би дізнатись, як потрібно було робити правильно? Щодо визначення полюсів для ТХА по кольору ("+" - світліший, "-" - темніший) - пораду зустрічав, але наскільки це правда? Далі: оскільки даний кабель одножильний, з жилами не менше 1 - 1.5 мм - він дуже жорсткий, і, після підключення до контролера, дуже заважає переміщати коробку управління пічкою. Звідси питання друге - як вибрати гнучкий термокомпенсаційний кабель для ТХА, і де його взяти в Україні, у кількості 1-2 метра? Складність ще і в тому, що деякі продавці на фото товару демонструють одне, а в реалі виходить так, як у мене - зовсім інше. Тому хотілось би надійного продавця.
  5. Дуже дякую. За точність вимірювання температури в моїх задачах - я тепер спокійний. Особливо дякую за поради по режимах термообробки. Х12М (чи Х12МФ) спробую обов'язково. Твердомірів\мікроскопів у мене дійсно немає, і навряд чи будуть. Тут також прислухаюсь до ваших порад. Сподіваюсь в майбутньому розібратись з правильно методикою визначення твердості надфілями. Ну, і продовжу читати літературу. Поки що обмежуюсь "Справочник молодого термиста", "Спутник термиста", та Раузін, "Термическая обработка хромистой стали". "Справочник" прочитав ще минулої зими, коли тренувався калити в горні - дуже пізнавальна книжка для початківця. А у Раузіна просто класно описана робота саме з тими групами сталей, що цікаві "ножовику" (на більш-менш доступному мені рівні, при використанні "Справочника", як бази). І в планах - Гуляєв, "термическая обработка стали". На більше мене, напевно, не вистачить, оскільки це все-таки хобі :-). Ютуб не використовую в якості навчального посібника по термообробці, спершу хочу засвоїти базові знання з підручників. Всім ще раз дякую за поради.
  6. Попит на них є, оскільки сам шукав такий минулого року. Але я вдало купив алмазний інструмент для правки, і стало не актуально. А дома правлю круг уламком такого, непогано працює. Мабуть, попит буде залежати від ціни.
  7. Працюю зі сталями 60С2А (пруток і пружини), У10-У12 (який напилок трапиться :-) ), ШХ15 (пруток і підшипники), 95Х18 (пруток), і трохи рапіди (брав тут, типу Р6М5К5, Р18). І в планах 9ХФ (бо багато обрізків) та 9ХС (дуже хороші рекомендації в плані різу, і невисока ціна матеріалу). В цьому аспекті мені ще потрібно упорядочити власні знання, тому план дуже приблизний. Я якось надто раптово закінчив робити пічку, і не встиг опрацювати значну частину літератури до її побудови. Тому нижче буде багато тверджень, у точності яких я не зовсім упевнений. Перепрошую за багато тексту. 0) формулюю задачу для ножа, як інструменту, під задачу вибираю сталь, режими ковки та термообробки і геометрію. 1) Одразу після гартування перевіряю твердість підручними способами. Зачищаю окалину та зневуглероджений шар металу, і, працюючи з зачищеною частиною: а) деру скло поковкою, якщо на склі не залищається подряпин - твердість ніби нижча 60 HRC (я приблизно розумію, що подряпини на склі не зовсім інформативні, що у м'якій матриці можуть бути тверді карбіди, вони царапатимуть скло, а загалом твердомір покаже, умовно 50 HRC). б) пиляю поковку дрібним надфілем (є смутна ідея про відпуск надфілів, і порівняльне обпилювання зразкових мір твердості та поковки, але це в майбутньому). в) дряпаю поковку по зачищеному референсним ножем (в даному випадку Морою компаньйон), і референсний ніж - поковкою. 2) Після гартування і відпуску - завжди ламаю кінчик ножа, щоб поглянути на зерно (кую заготовку з запасом по довжині). Бал зерна я на око не відрізню, але явний брак побачу, зразки браку є в літературі, і на ру-чіпі\ганзі\etc. Ну, і мені доводилось уже вирощувати зерно до непристойних розмірів при ковці :-). Зразки "хорошого" зерна планую дивитись в фабричних виробах - уламках підшипників, і т.д., для кожної сталі свій зразок, і, мабуть, з врахуванням того, щоб структура сталі в зразковій деталі відповідала більш\менш "ножовій". Заодно оцінюю, наскільки сильно зігнеться поковка перед тим, як зламатись. 3)Умовна перевірка на міцність і наявність прихованих тріщин. Консольно затискаю поковку біля вістря, і, в залежності від її розмірів прикладаю певне навантаження до місця переходу клинка в хвостовик. Далі виготовлення клинка (без чистової шліфовки\поліровки\покриття), і заточка (на цьому ж етапі і підбір кута заточки, окрема тема). 4) монтаж готового клинка в тимчасове руків'я (чисто для легкості тестування), і перевірка того, як же він ріже. Набір тестів залежить від конструкції ножа. Оскільки я єретик в плані ножів,і мої запити дуже прості, то буду порівнювати з тією ж Морою компаньйон і кухонними Трамонтінами (при умові схожості геометрій клинка). Контроль затуплення - по різу паперу, і візуальний огляд ріжучої кромки. Планую стругати дерево (сосну\березу), трохи різати пластик, картон. Можливо, для якогось випадку дістану шматок канату. Обов'язково трохи поковиряю кінчиком деревину. Можливо, спробую відкрити жестяну банку (мене ламає від такого використання ножа, але чисто для проби, разок). Перекочування латунного прутка теж в планах, але в далеких. Хотів би трохи постругати ріг\кістку, і, можливо, для певних ножів - трохи легко порубати ці ж матеріали, подивитись на характер руйнування РК. Загалом, програма-мінімум - це ножі, які при геометрії, подібній до Мори компаньйон, зможуть хоча б стругати дерево не гірше за неї. Технологічно - це убогий рівень, але я користуюсь Морою 6 років, і мені її вистачає - тому вибираю її в якості орієнтиру. Якщо раптом я навчусь робити щось не гірше - тоді точно буду змінювати і набір тестів, і матеріали.
  8. Дякую. Да, таке я точно не візьму в товариша :-). Тобто, сама-то ідея нормальна, але може бути реалізована лише при наявності такого приладу, якого у простого радіолюбителя не візьмеш. Ну, тоді поки що не буду рипатись - попрацюю з тим, що є, а далі буду відштовхуватись від результату - якщо умовні ножі будуть прийнятної якості, то не буду і думати про подальшу перевірку термопари.
  9. Дякую, з металами я реально натупив. За пропозицію позичити прилад дуже дякую, але спершу хотілось би, не турбуючи нікого, власними силами зробити все доступне :-). У мене є ідея, прошу підказати, наскільки вона має право на життя? Колега може дати хороший мультиметр, і я мілі-вольтметром заміряю різницю потенціалів на термопарі. Попередньо дочекаюсь, коли пічка вийде на режим, і побуде в ньому кілька хвилин. По таблицям для термопар ТХА визначу, якій температурі це відповідає, і порівняю з показаннями контролера. І так для кількох температур. Ну, можливо, ще заміри зроблю так, як в методичках - N разів, з відкиданням мінімуму\максимуму, і т.д., але то рюшечки, а цікаво, чи сама ідея нормальна? При умові, що мілі-вольтметр хороший. Я тільки не зрозумів, що значать в цих таблицях підписи колонок? Перше число кожного рядка - температура, а далі, по логіці - значення термо-ЕРС ("ЭДС"), яке буде при даній температурі. Але колонок багато, не одна, і вони підписані від 0 до "-10". Розумію, що питання ламерське - але як читати цю таблицю? Ніколи не стикався, може, є мануал доступний?
  10. От і я тепер став гордим власником термопічки. Гордим - бо худо-бідно зліпив її сам, в успішності чого дуже сумнівався . На стороні замовляв лише зварювання корпусу\дверцят. ШПГТ (100мм), МКРФ (~20 мм), фехраль 1.2 мм, REX-C100 + SSR на 40А, термопара ТХА. Камера 105х110х295 мм (3.5 літра), потужність 1.3 кВт. ~700х400х330 мм зовнішній розмір, вага під 40 кг. Дно камери і стінку знизу, до першого пазу під спіраль - промазав мертелем, для захисту від механічних пошкоджень, бо ШПГТ дуже ніжний. На дні - "лещадка" зі шматка неглазурованої кафельної плитки, перший нагрів пережила нормально. В "шафі" управління - вимикач контролера + додатковий вимикач для спіралей (вимикає котушку пускача, напруга на цей вимикач подається тільки після увімкнення контролера). Ще автомат на дві фази, і нормально відкритий пускач на 16А. Живлення на спіралі подається, відповідно, через пускач. Також котушка пускача розмикається кінцевиком (нормально відкритим), при відкритті дверцят. За пояснення про пускачі, кінцевики і комутацію цього господарства - дуже дякую @Sebra, @Иванович, @kratmel, @torri - за поради, схеми і мануали. Результат цієї допомоги мені дуже сподобався, дякую! По роботі пічки - ганяв спершу на 100 градусах, погрів\посушив про всяк випадок пару годин, потім розігнав до 500. Наступного дня на 830 градусів вийшла за 34 хвилини, з кімнатної температури. За 30 хвилин роботи при 830 - стінки ледь теплі, далі помітно гріються. На цей цикл роботи, по квартирному лічильнику, витрачено не більше 1.2 кВт * год, доречі. Дуже добре, що вчасно прочитав відгук про аналогічну конструкцію: Завдяки пораді @Михайло 79, при виготовленні власної пічки додав кілька шарів МКРФ з усіх боків. Нажаль, трохи недооцінив потенційні тепловтрати, і, якби робив ще одну пічку - то додав би ще мінімум пару сантиметрів МКРФ з боків, де стінка тонша (через пази під спіралі), і на дверцята. Стінка за цими пазами гріється найперша, коли решта корпусу ще холодна. Хоча, навіть при наявних 20-25 мм МКРФ - корпус гарячий, в режимі "вийшов на 830, 30 хвилин роботи, 30 хвилин при закритих дверцятах". Рукою тримати ще можна, але там, де спіралі, і торець дверцят - гарячіше (але на дверях і вати менше, десь 15мм максимум). МКРФ я використовув більш через те, що він був у наявності , реально там вистачило б мінвати, крім дверцят та передньої частини корпусу, що на стиках з дверцятами. Але мінвата колеться, не люблю її :-). Тепер буду бавитись :-).
  11. Вітаю з придбанням, шикарна річ, як на мене. Особливо цікаво, як доставляти, якщо пощастить купити (але це точно тема для привату). Мені поки що не актуально, тому не буду відволікати топікстартера - але мрію, що колись зможу там щось купити, бо такі цікаві речі продаються - умом тронутись :-). А що хотілось би почути - то як оплатити покупку на тому аукціоні? Мастер-кард укр. банку з можливістю інет-платежів покатить?
    Все ок, продавець уважно ставиться до запитів покупця, швидко відповідає на питання. Товар належної якості, гарно упакований, швидко відправлений. Рекомендую продавця.
  12. @Aluma, @Nik - дякую за поради. Ніби все вийшло, але далі ще буде перевірка (приблизна) на температурах плавлення відомих матеріалів. Бо, можливо, в більш мені цікавих діапазонах вимірів (750 - 1050 градусів) термопара + контролер мають якусь іншу похибку, ніж при 100 градусах. Наскільки я зміг зрозуміти з прочитаного, для ТХА точність вимірювання залежить від діапазону температур.
  13. А що хоч за контора? Можна в приват, якщо тут є ризик того, що вважатиметься за рекламу.
  14. А яка товщина полотна? Сутка ж товща, ніж дріт, з якого вона сплетена, але не зрозуміло наскільки. Ідеально було б скласти разом два-три листи, і заміряти штангелем, бо це саме той розмір (товщина N шарів), який мені потрібно знати для покупки.
  15. Користувався шеллаком для ножових потреб (фінішна обробка деревини) - дуже схожий на речовину з фотографії. Дійсно, киньте пару шматочків в спирт, і побачите. Шеллак розчиниться (швидше за все, з невеликим осадом).
    Товар відповідає опису, упаковка хороша, все ок.. Рекомендую продавця.
    Товар відповідає опису, упаковка хороша, відправка швидка. Все ок, рекомендую продавця.
    Товар відповідає опису, упаковка хороша, відправка швидка. Все ок, рекомендую продавця.
    Товар відповідає опису, упаковка хороша, відправка швидка. Все ок, рекомендую продавця.
    Товар відповідає опису, упаковка хороша, відправка швидка. Все ок, рекомендую продавця.
    Товар відповідає опису, упаковка хороша, відправка швидка. Все ок, рекомендую продавця.
    Товар відповідає опису, упаковка хороша, відправка швидка. Все ок, рекомендую продавця.
    Все ок, товар відповідає опису, всі особливості продавцем добросовісно вказані. Даний штангенциркуль використовую для обмірювання розжарених поковок, точність влаштовує з великим запасом. Дуже задоволений покупкою, тепер маю потрібний інструмент за приємну ціну. Дякую продавцю.