knife_life

Пользователи
  • Продаж/оценка Барахолки

    0/0 (полученные отзывы)
  • Публикации

    94
  • Зарегистрирован

  • Посещение

Все публикации пользователя knife_life

  1. Гм, у мене спосіб Гамлета з Ганзи все-таки працював, і навіть один твердосплавний пруток я ще не сточив - ніби так виходить значно дешевше, ніж купувати сверла. Ось на відео тест такого саморобного "сверла": А тут - спосіб виготовлення:
  2. Доброго дня. А можете мікрометром заміряти товщину зведених губок? Чи там точно 10мм (я бачу, що на штангелі написано 10, але всяке буває)? Під установку розміточної приспособи, маю на увазі.
  3. Скажіть, будь ласка, яка товщина хвостовика?
  4. Добрий вечір. Підкажіть, будь ласка, а який абразив у них? І яка товщина?
  5. Версія 2.0: більший розмір, піддув феном Аеліта-2 (у нього немає обмеженна по часу роботи, і вміє дути просто холодним повітрям, без роботи спіралі). Заодно підняв горн на нормальну висоту, бо раніше був на землі. Зі старої каструлі на 40л + шматок тіпа бочки зробив основу під імпровізоване ковадло - шарами закладав всередину биту цеглу, засипав проміжки землею, простукував, трамбував - і так доверху. Саме ковадло - шків кілограм на 30, просто стоїть на цегляно-земляній засипці, нічим не закріплене. Не просідає, бо має дуже велику площу. Тепер висота "лиця" така, що опущена рука із стиснутим кулаком - лежить кісточками пальців на ньому. Ніби, так рекомендують, і мені зручно. Що радує - цегла з землею непогано приглушують звук від ударів. По результатам - скував нові кліщі (з товщої арматури), поплющив підшипники. відплющив чергову поковку ножа. Спалив напилок, гг (тобто, гріє досить сильно). Пробував варитись - ну, половина напилка хоч паршивенько, але зварилась, половину зміг розірвати зубилом. Цікава процедура, спробую ще :-) . Кую на деревному вугіллі, випалюю сам у ямі, потім просіюю. Загалом - кайф, за абсолютно мізерні гроші. Якщо не рахувати скотч, то забавка обійшлась в 90 грн - це фен + метр пластикової труби на 32. Регулювання піддуву - шиберна задвижка, в корпусі з алюмінієвої дихлофосної банки (банку перебив у профільну квадратну трубу). Фурма і ковадло - з запасів металобрухту, як і підставка під ковадло. Бита цегла, земля, глина - безкоштовно . Величезна подяка майстрам з Центру традиційного ковальського ремесла - по їх відео будував горн, дуже наглядно. На фото видно, що зверху вугілля присипане дрібною фракцією, відсівом - то я від жадібності, більше не сиплю, там залишки землі і піску, спікається, забиває фурму.
  6. Из альбома ковальське

  7. Из альбома ковальське

  8. Доброго всім дня. Внєзапно! побачив на форумі посилання на http://meest-shop.com , і був приємно вражений цінами. Справа в тому, що я давно хочу купити собі китайську копію бормашинки Foredom, але у нас націнка на них досить значна. Там же ціни більш-менш цікаві. Тому питання - чи є в кого досвід покупки через цей сайт, і, можливо, є перевірені продавці там? Все таки китайські копії бувають дуже різні за якістю, хе-хе. Питання не термінове, але досить цікаво. Якщо хтось хоче порадити альтернативу як магазину, так і самому девайсу - велком, прислухаюсь уважно до порад.
  9. Нажаль, на Остметалі багато відгуків, що він не працює в горні, бо розрахований на роботу у відкритому повітрі, тобто допалювання газу відбувається за рахунок того кисню, що оточує полум'я, а не лище за рахунок інжекції.
  10. Доброго всім дня. Потрібен інжекційний газовий пальник для малопотужного газового горна - хотілося б кіловата 4-5, камера горна об'ємом ~2.5 літра. Оскільки сам я готового в продажу не знайшов, то цікавить вартість виготовлення. Є креслення моделі, що добре себе зарекомендувала (наскільки я зрозумів, автор креслень - Амато). А на кольоровому малюнку - виріб у зборі, для наглядності. Матеріал виконавця, будь-яка зручна для обробки і бюджетна сталь. Сопло (крайня права деталь) - нержавіюча маловуглецева сталь (загалом, марка довільна - просто нержавійка набагато довше не згорає). Форсунка (крайня ліва деталь в нижньому ряду) бажано латунь. На кресленні не вказані 4 отвори для з'єднання сопла пальника з основною його частиною, вони потрібні. Без різьби, просто отвір 4 мм. Для кріплення хвостової частини різьба в отворах також не потрібна, просто 4 отвори діаметром 4 мм. Щодо точності - головна вимога в тому, щоб всі деталі нормально збирались в єдину конструкцію. Зазори в десятку-дві спокійно замажуться герметиком. Важливим розміром є тільки посадка сопла (котре з нержавійки), оскільки воно буде грітись, і герметик буде вигорати. Зовнішні розміри взагалі довільні - тобто, можна навіть не проточувати ззовні центральну частину пальника, лише біля фланців вибрати достатньо матеріалу, щоб вистачило місця закрутити болт. Ну, якщо це спростить виготовлення і зменшить ціну :-). Отвори для підсосу повітря (ніби потрібно фрезерувати?) можна не робити, я маю дрельку, надфілі та трохи вільного часу :-) . Або озвучте, скільки коштуватиме саме ця частина робіт. Оскільки мені потрібен не стільки виріб саме такої конструкції, а будь-який працючий відносно економічний інжекційний газовий пальник - то я з радістю вислухаю пропозиції шановних майстрів щодо змін в конструкції, в тому числі і кардинальних. Або, можливо, хтось порадить готовий пальник?
  11. Варив у бляшанці з під чогось консервованого , за годину з нею нічого не трапилось, ціла. Так як чистої кислоти не мав, то використовував перетворювач іржі (відтитрував його содою, для визначення концентрації ортофосфорної кислоти, вийшло 25%). Тобто початкова концентрація кислоти не важлива, вона ж всеодно розчиниться у воді. Важливо тільки правильно перерахувати концентрації, щоб вийшло так, як у рецепті - 2-10 грам\літр. А, і ще важливо - краще кипіння, ніж 90 градусів. На руснайфі описано, що при 90 і нижче - покриття виходить значно гіршим. Ну, і знежирення - я кілька разів промив з милом і Фейрі :-)
  12. Селітру продавали з етикеткою "Кальцієва", співвідношення написав фактичні, ваги для вимірювання точні. Рецепт брав тут: https://rusknife.com/topic/19510-пассивирование-стали/?page=4, верхнє повідомлення на сторінці. Оригінал рецепту із книги "И.И.Хаин "Теория и практика фосфатирования металлов", Л., изд. "Химия", 1973, 312 стр.". Smoky з руснайфа провів ряд дослідів, вони описані в треді, результати приблизно такі ж, як і в мене - досить стійке сіро-чорне покриття. З чого роблю висновок, що механізму утворення окисно-фосфатного покриття не заважає випадіння нерозчинного трикальційфосфату (а нерозчинний осад випадає під час процесу, ви абсолютно праві). Тобто, в розчині залишається достатньо діючих речовин, для утворення сіро-чорної плівки. Так як залишки розчину я не вилив, то можу спробувати на тижні проварити якусь залізяку в б\у хімікатах , подивитись, як спрацює.
  13. Ортофосфорна. У мене не було чистої кислоти, тому взяв перетворювач іржі "Блєск", титрував його содою, для визначення концентрації - вийшло ~25% ортофосфорної в ньому. Молоток - друга спроба. Починав з ножа, брав трошки менше кислоти (~3 г\літр), і покриття було чорнішим. Цього разу взяв ~6 г\літр, колір вийшов сіріший.
  14. А, ну і важливий момент - варив на кухні, нічого підозрілого з розчину ніби не летить. Сам розчин не особливо їдкий - концентрація фосфорної кислоти низька, кальцієва селітра теж не особливо агресивна. Але окулярами краще користуватись :-).
  15. Не зовсім в тему, бо не оксидування, а фосфатування. Кальцієва селітра 60-100 грам\літр, фосфорна кислота 2-10 грам\літр. Варити при температурі кипіння 40-60 хвилин. Промазування оліфою\мінеральним маслом, наскільки розумію, потрібне (фото чистого покриття, потім протру оліфою). Покривав більше для забавки, "Во первых, это красиво", порівняння стійкості і захисних властивостей покриття не проводив:
  16. Доброго всім дня. Неспішно шукаю недорогу побутову болгарку, бажано з регулюванням обертів, під круг 125мм, та задньою ручкою (щоб не тримати за сам корпус). 125мм та ручка - критичні параметри, не буду змінювати ні при якому розкладі. Задачі побутові - нечаста і необ'ємна порізка тонкомірного кутника, прутка до 24мм, і всякого сталевого нетовстого (до 10мм) хламу. Також періодичне використання для чорнового зняття спусків на заготовках ножів із гартованої сталі, шліфувальними дисками - власне основне, для чого хотілося б мати цей інструмент. Шліфовка кругами на липучках (для цього хотілось би регулювання обертів, щоб і дерево можна було обробляти, не припалюючи). Відповідно, велика потужність мені не потрібна, менше 1 кВт вистачить, так думаю. Я так розумію, світить мені китай, але він буває дуже різний, і дуже змінюється з часом - тому прошу підказки тих, у кого є відносно недавній досвід покупки і використання. Як приклад - щось типу INTERTOOL DT-0272.
  17. Дякую, по характеристикам виглядає непогано, і підходить під всі мої запити, ніби.
  18. О, це розвага для тих, у кого немає гріндера, або якась його малопотужна імітація. На Ганзі є велика тема від Сержанта по цьому питанню. Я декілька клинків так зробив, з фінальною слюсаркою на точилі - ну, це краще, ніж одне лише точило :-). Хоча чисто на точилі наш Сержант (не ганзовський) робить просто довершені клинки, але це офтоп)))) І, чесно кажучи, без страху перегріти метал я можу так виводити спуски лише на рапідах, благо, ще є немало такого заліза незадорого в продажу, а на сільські умови мені цього матеріалу вистачає. Нє-нє, мені липучка не для ножів, згоден з вами щодо її малої придатності для цієї справи.
  19. О, я б з задоволенням взяв макіту, навіть трошки дорожче 1000 грн. Але тільки з ручкою. Ну, не можу я втримати нормально за корпус, навіть тонкий - мала долоня + медичні причини, некомфортно і боляче. Зараз дивлюсь на модель, яку порадив Curandero, Makita GA 6020C, і намагаюсь зрозуміти, чому вона така дешева, і чи буде працювати :-).
  20. Яка цікава штука. Але вона так підозріло дешево коштує - напевно, це ж підробка? Мене це не бентежить, аби знати, що машинка нормальна в експлуатації...
  21. А, ну да, є ще дуже симпатична Makita GA5021 , але 3500грн - задорого для хобі.
  22. Дякую, важлива інформація, не особливо думав про цей параметр. Нажаль, там всі відгуки про такий форм-фактор болгарки, в якому потрібно тримати інструмент прямо за корпус. У мене невелика рука, і вкрай стомливо так працювати, ніякого задоволення :-( . Тому шукаю обов'язково з задньою ручкою. Правда, є згадка про Graphite 59G097, але без оцінки того, наскільки вона хороша.
  23. Сподіваюсь, модератори не будуть сваритись за офтопічну відповідь, все-таки не про термообробку. Найприємніші результати в мене вийшли при сверлінні заточеним прутком твердосплаву. На Ганзі DMGamleT дуже наглядно показав, як це правильно робити, гуглиться по запиту "Самодельное сверло по калёнке, быстрорезам и прочим там р6м5". Переваги цього способу - досить висока стійкість сверла, "дуракоустойчивость", пробачте за термін. Інший хороший спосіб - сверлом-пером для кафельної плитки або скла, з твердосплавною напайкою, але там потрібно бути особливо акуратним, напайку легко сколоти. Для терплячих (я два отвори зробив, на більше мене не вистачило) - трубчате сверло, з алмазним напиленням. Зробити буртик навколо місця отвору, налити води, і сверлити. Абсолютно таке ж полотно, як у вас, діаметр отвору 4 мм - хвилин 20 китайською дрелькою робив. Муторно. Це все способи, які дають більш-менш отвір, а не "дірку". Пропалювання зваркою загрожує тріщинами при експлуатацїї (це вже про термообробку, доречі). Пропил болгаркою - популярна тема, але іноді ніж ламається по місцю пропилу - ніби концентратори напруги утворюються, бо там гострі кути у щілини. Якщо є змога взяти зламане твердосплавне центровочне сверло (типу як тут на барахолці продають за 12-15 грн, з тілом на 3 мм) - і заточити його по рецепту DMGamleT, та ще й станком сверлити - то майже ідеально буде. + є ще 2 варіанти. 1) Пилка з обох боків, де отвори для кріплення її в станку - має меншу твердість, і часто сверлиться звичайним хорошим сверлом з швидкоріжучої сталі. Можна зробити конструкцію ножа такою, щоб отвори для кріплення ручки були в цій частині пилки. 2) Зробити всадний монтаж. Я з мехпил так робив, для задачі "порізати їжу" вистачало :-)
  24. Дякую, якщо на роботі попустить трохи - спробую провести експеримент: чистий знежирений метал, з фосфатно-окисною плівкою, і з нею ж, але протертою оліфою. Намочу 3% розчином кухонної солі (або вкину в нього, подивлюсь, як там по ГОСТ-у випробування проводяться), і гляну, як прореагує, через який час будуть помітні сліди корозії. На 60с2а спробую, бо тренуюсь кувати на такому матеріалі, а він іржавіє від косого погляду. Ну, це в планах, а там життя покаже :-).
  25. Дякую, так і спробую. Поки що продовжу тренуватись на 60с2а, а потім і на шх15 замахнусь . Щодо захисту сталі від іржі - опробував варіант, який народився в результаті експериментів професійного хіміка (Smoky) на форумі Руснайф. Там тема "Пассивирование стали", 4 сторінка. Переваги - дешеві, досить доступні та нетоксичні реактиви - перетворювач іржі (ортофосфорна кислота) та кальцієва селітра. Матеріал на 5 літрів розчину мені обійшовся в 35 грн. Сам рецепт: на 100 мл розчину - 10 г кальцієвої селітри і 0.3 мілілітри фосфорної (ортофосфорної) кислоти. Кип'ятити знежирені деталі в цьому розчині хвилин 40 (я довше "варив"). Працював на відкритому повітрі, про всяк випадок, хоча ніби нічого лютого не летить в повітря під час реакції. Кальцієву селітру брав в магазині з добривами, 0.5 кг за 25 грн, замість ортофосфорної кислоти взяв перетворювач іржі фірми "Блєск" (0.5 л за 10 грн), відтитрував його звичайною содою, для визначення концентрації кислоти - вийшло 25%. Тому брав цього перетворювача 1,2 мілілітри на 100 мл розчину. У інших виробників може бути інша концентрація. Насправді, можна було менше брати, ніж 1.2 мл, бо "чиста" ортофосфорна - 85%, але я на момент експерименту про це не знав :-). Результат на фото. Заготовка ножа не закінчена, просто для експерименту взяв. Матеріал ножа - маловуглецева сталь, щось біля Ст. 2 - Ст. 3 (власне про плани на його цементацію я писав вище), а іржава полоса - ШХ15, розігнута обойма підшипника. Шліфовані деталі були погано, знежирені миттям водою з Фейрі, варились хвилин 50 в розчині, занурені сантиметрів на 8, тому покриті не по всій площі. Фото також паршиве, важко зняти чорну глянцеву поверхню. Покриття вийшло досить стійким - дряпав тією обоймою, що на фото, заготовку ножа - до чистого металу подряпати непросто. Щойно подер ніж ребром монетки 25 копійок (2014 року, тобто сталевою всередині) - монетка обдирається, покриття ножа - ні. Такі покриття рекомендують протерти оліфою або чимось подібним (потім витерти насухо) - в результаті ніби непогано захищає від іржі. Планую продовження експерименту, результат поки що подобається.