стани

Пользователи
  • Продажи

    2/5
  • Покупки

    6/5
  • Content count

    326
  • Joined

  • Last visited

  • Days Won

    6
`

стани last won the day on April 8

стани had the most liked content!

Community Reputation

192 Отличная

About стани

  • Rank
    Постоялец
  • Birthday

Персональная информация

  • Пол
  • Страна
    Украина
  • Город
    Херсонська область
  • Имя Пользователя
    Іван

Recent Profile Visitors

1025 profile views
  1. Горловину тільки що заміряв, 55см ( чи 550мм, думаю, тут і в см згодиться), з "тілом" та глибиною точно не скажу, тоді не міряв, а зараз просто так лізти немає потреби, хоча глибину можу заміряти ниткою з якоюсь прив"язаною вагою, а діаметр по пам"яті- можу помилятися, давно робив той ремонт близько 4м ( плюс- мінус), міряв, коли сітку купував, потім взяв цілий рулон, щоб не вираховувати, залишок на інші ремонти розійшовся... Взагалі то тут розміри не лімітуються, робить хто як зможе та на скільки кому треба.
  2. Якщо я правильно зрозумів, то по слідам цементових шарів процес виглядав приблизно так: копається горловина, глибина приблизно 1,5-1,8 метра, штукатуриться, копається "глечикоподібне" розширення на таку ж глибину, знову штукатуриться, протім вже чи продовження розширення, чи саме "тіло" резервуару на таку ж глибину з послідуючим обштукатурюванням... І так скільки захочеться... В тій басині, що ремонтував, ці "пояси" із цементу йшли по колу десь із такою висотою. Воно й логічно, краще штукатурити, маючи під ногами твердий грунт, а не спочатку викопати весь об"єм, а потім думати, як дотягтися до верху із кельмою та відром розчину... Може помиляюсь, це лише припущення, зроблене з того, що бачив, хто знає більше, поправить. По очистці, може офтоп, та розповім те, що розказував мій дід, у нього в дворі також була ( та і зараз є, тільки діда вже немає давно і живуть там інші люди) така ж стара басина. Водогін у нас з"явився у роках 60-х- 70-х, а селу за 240 років, тому басини були майже в кожному дворі. Дід розказував, що раз на рік, максимум на два кожен господар вибирав час, коли води було вже не багато, вичерпував та опускався вниз. Мив стіни, роздивлявся та по потребі ремонтував. Якщо ремонту не потребувалося, то милися вони регулярно. Залишитися без води, що зимою, що літом- це катастрофа, особливо якщо ще й худоба якась є, їй не поясниш, що ти вчасно не зробив все, що потрібно, щоб вода була... Заповнювали водою з лиману ( її тоді ще можна було пити, як дід розказував, я цього вже не застав), возили конем з діжкою... Ну і ринви з хат, як водозбірники, також були підведені до басин. Шматок ринви біля самої басини знімався, коли починався дощ дід його знімав, щоб змило пил із даху та ринв, потім через деякий час під дощем становлював зняту ринву і дощова вода йшла в басину... Після 1986-го, коли гримнув Чорнобиль, дід вже той шматок не ставив...
  3. Цікаво, вважав що поглинання вологи ( до деякої міри і як наслідок, набухання в невеликих межах) це про фторопласт. А капролон ( поліамід-6 блочний чи ПА-6) це антифрикційний матеріал, в довідниках типу Пекеліса його рекомендують для такого типу ремонту... Може в чомусь і помилився... Хоча на своїх станках ставлю чавунні накладки, чавун по чавуну з хорошим змащуванням в умовах приватної майстерні майже вічний, якщо він і на виробництві відпрацьовував не один рік...
  4. В довідниках по ремонту рекомендують і ЦАМ також, якби знайшов поблизу, то поставив би... Можна також капролон листовий, якщо порівняти його характеристики із Зедексом, то він поступається , але якщо вже край, то можна використати, раніше якось же працювало... Тим більше це ТВ-шка, промислове навантаження йому не дасиш, а якщо і дасиш, накладки мабуть буде останнє, про що потрібно думати... Без образ, було дві ТВ-шки, думаю, можу таке сказати...
  5. Так, це точно,забув, бо давно було, але після першого спуску теплі речі мені докидали, бо хвилин через десять вже було не до роботи... Ще одне- освітлення, без нього знайти тріщини мілкі важкувато. Налобний ліхтарик- це добре, та ще зняв із трактора фару, цілком, і через трансформатор 220/12 підключив довгим шнуром, так воно й висіло весь час робіт, можна було підтягти, роздивитись, що потрібно. Дальнє та ближнє світло включив як одне ціле, тож світла вистачало. Та й 12 вольт в таких умовах по ТБ саме те, що потрібно. Гідроізоляцію брав у мішку, сипучу, 25 кг, марку не пам"ятаю, але точно не Церезіт, бо якраз стіни утеплював, то Церезіт у дворі був, це було щось інше...
  6. Якщо цікавить власний досвід... Також стара басина біля старої хати, кубів 20-25. В ті часи, як розповідали старі люди, копали басини та з тої глини будували собі хату, в наших степових краях не рідкість басини "глечикоподібної" форми біля старих хат... Тому й ремонтують їх, як правило, однаково. Вибирається залишок води, вимиваються стіни до голого цементу ( сам мив кухонними губками з металевої стружки, штук шість пішло). Потім простукуються стіни на предмет пустот за ними, вода промиває собі дорогу. Коли басина з водою, стіна розходиться та пропускає воду по тріщині, якщо води немає, то стінки можуть відіграти так, що тріщина буде малопомітна, а то й взагалі не видна, та ще й не одна... Потім пробивається стінка та забутовується камінням та цементом, каміть забивається в глину якомога далі, пустоти там не потрібні... Потім замуровується врівень зі стіною. Цемент розводиться водою до рівня сметани, може трохи рідкіше та побілочною щіткою оновнюється все внутрішнє покриття басини. Це класичний варіант. В моєму ж випадку робилось трохи по іншому. Після забутовки та замуровки було придбано рулон склотканевої сітки, тої що використовують при штукатурних роботах та декілька мішків клею церезіт. Басина дуже глибока, тому скільки дістав всередині знизу догори з тонкої драбини, яка пролізла у горловину басини, обклеїв сіткою на клей по колу, з добрими напусками. Шпателі для цього діла не йдуть, рукавички резинові і все руками, втирати треба гарно, щоб і приклеїлось, і сітка не виглядала... Рукавичок тільки не одна і не дві пари пішли. Підрізати ножицями по місцю, форма "глечиком", як не як... Полоси сітки зверху- вниз, як ми клеїмо шпалеру, в деяких місцях і подвійний шар зробив. Після підсихання покрив побілочною щіткою гідроізоляцією для басейнів, марку не скажу, це все робилось чи 2005 чи 2006 року... Потім класичне покриття із рідкого цементу побілочною щіткою. Все- таки ми цю воду п"ємо, і залишати голу гідроїзоляцію в контакті з водою якось не захотілось, тому й покрив цементом у два шари... Якось так, стоїть, користуємось, претензій поки немає, я не будівельник, це моє бачення, на істину не претендую...
  7. Так, повністю згоден, забув додати, щоб виставити цей зазор, всі потрібні направляючі довелося загонити в розмір під мікрометр. Спочатку, звичайно, відшабривши станину, ну а від неї вже доводити площину прилягання прижимних планок...
  8. Пекеліс, якщо не помиляюсь, рекомендує 0,02мм. Робив такий зазор і на каретці фрезерного, і на супортах токарних- працюють. Шліфовки немає, тому шабер та фарба. На фрезерному прижими каретки робив із підкладними ( регулювальними) пластинами, латунна фольга, здається 0,03 чи 0,04мм, запас, так би мовити, при зносі планувалося викинути одну з пластинок та підшабрити знос, але з такою інтенсивністю робіт як у мене це зайве, навряд чи я колись до того регулювання доберусь...
  9. Ціну на обладнання приблизно можна глянути на торгових площадках типу олх, або щось подібне. Ціна десь така і є, як озвучили вище, плюс- мінус від місцезнаходження. Та мені дивно не це. Серйозне професійне обладнання за ціною тв-шки ( заздалегіть вибачаюсь перед власниками тв-шок, але сам два рази купляв такі станки ТВ-4 та ТВ-6, перебрав руками, думаю, маю право на такі слова, десь тут викладав свій досвід користування ними) нікому не потрібне. Та й патрон там здається не поганий, видно риску по сателітам на фото, корпус мабуть не чавунний... Так, у кожного свої можливості, комусь і тв-шки за очі вистачає. Дивлюся зі своєї точки зору, для моїх робіт, наприклад, такий станок був би за щастя. Зараз то всьго мені вистачає ( здається), та коли б я тільки збирав майстерню, то довго б не думав... Також дивувало, навіщо таке мале прохідне. Станок взагалі продуманий, мабуть і для цього була причина, шпіндель деталь відповідальна, та й метал можна було зекономити на більшому отворі. На жаль, спитати вже немає в кого... Думаю, це залежало від максимальної маси деталі. На 1к62, якщо не помиляюсь, максимальна маса деталі якби не 1500кг, таку цифру зустрічав. В живу таке навіть уявити не можу. Може із тих розрахунків і така товщина стінки шпінделя... Хоча для невеликої майстерні отвір в шпінделі цього станка і 50мм мабуть ні на що не вплинув би.
  10. 1а62. Інформації по характеристикам та вазі зокрема вистачає... Як по мені, з недоліків даної моделі є відсутність швидкого зажиму ЗБ окремим важелем. Тільки ключем, на 32, здається... Ну і швидких переміщень немає. Але то для виробництва, коли за кожну секунду боротьба іде... Для приватної майстерні це геть не критично, я б на це точно не зважав. Проста та надійна машина. Враховуючи, що він 53-го року, мабуть бачив роботу на заводі ( і добре якщо в одну зміну), і ще тримається купи і з огляду на всій вік виглядає доволі не погано, то для майстерні з не великими потребами його має вистачити майже на всі забаганки ( враховуючи, звичайно знос, хоча від людини за важелями теж залежить дуже багато, але то інша історія...). Мої думки, на істину не претендую.
  11. Пробував серед багатьох різних варіантів, не те... Може мені таке попадалось, але із двох різних шматків ламаних люків із різних прийомок нічого не вибрав. Литво брудне, якщо можна так сказати, на зломі чавун великими зернами, при обробці час від часу то пори, то якісь щільні вкраплення, на яких різець підскакує, схоже на відбілений чавун після зварки, та й форма тих люків була випукла, не сама краща для того, щоб вибрати смуги потрібної ширини. Для обробки використовую не фрезерний станок а строгальний. Якщо обробляти обертовим інструментом ( фрезою), маємо багато невеликих ударів- імпульсів, при врізанні зубів фрези у заготовку. На строгальному ж маємо тільки один удар, при врізанні. Сили різання розподіляються по різному. Строгальний спокійніший у цьому плані, тонкі заготовки на ньому обробляти легше. Мені так точно, за інших не скажу, це тільки мої спостереження і істиною для всіх бути не можуть. В довіднику строгальника навіть вказано такий спосіб кріплення тонких пластин для чистової обробки як приклеювання на розплавлену каніфоль до столу. Сам не пробував, казати не буду, що воно таки працює, хоча вірю, а от на фрезерному закріпити до столу заготовку на каніфоль я б не ризикнув... Та повернемося до вибору чавуну. Перераховувати все, що пропустив через станок, не буду, було багато різного мотлоху, від шматків коробок передач тракторів до шматків станин станків з металолому ( з них доречі можна вибрати не поганий матеріал, тільки обдирати забагато, хіба що підходячої форми шматок буде). Зупинився на плитах для сільських груб та пічок, на дві конворки, більша й менша. Як правило, цього добра на металоломах вистачає, вони лопають збоку, їх міняють та викидають. Можна купити й нову, навіть без отворів під конфорки, товщина 11- 12мм, зрізати не багато, за виключенням ребер жорсткості, цього більш ніж достатньо для накладок. Але я віддаю перевагу металоломним по декільком причинам: дешевше і не шкода різати, як новий виріб, але не це головне. Вони вже відпалені як тільки можна, всі деформації повилазили, де їм хотілося. І ніякого жиру немає, все вигоріло, для приклеювання це також не зайве, ацетоном промивав тільки для самозаспокоєння. При шабровці також веде себе не погано, пор немає, вкраплень також, якість поверхні та щільність матеріалу мене задовольнили. Десь тут є мої теми про заливку каретки 1к62 стиракрилом та ремонт задньої бабки, там є фото роботи з тим матеріалом, накладки на поперечку та підошву ЗБ з того чавуну. Знову ж, це тільки моє бачення процесу станкоремонту, виходячи з моїх можливостей, комусь він може бути неприйнятним.
  12. Поздоровляю з початком, до цієї машини треба звикнути, головне розуміти, що він хоч і робить плавно та легко з вигляду, стружку знімає здається без ніякого зусилля, але сила там насправді дурна, головне самому під роздачу не потрапити, бо та м*якість така оманлива... Особливо коли спробуєте роботу по площинах, наприклад вибирати ступінчаті пази чи щось подібне, на цьому станку швидше, аніж на фрезерному, стружку такими гроверами викидає, головне спереду якусь ширму ставити, а то потім змітати те все щастя по підлозі доводиться, летить воно гарно... А відірвати швидкоріз після зварки чи напівавтоматом, чи нержавіючим електродом не зміг ні разу, відламувало по живому- таке було, на відрізних різцях, а щоб по зварці- ні разу.
  13. Вибачаюсь, можна озвучити свою думку? Працює не матеріал по матеріалу напряму, а через шар мастила. Зедекс, звичайно річ гарна, але напряму без змащування навряд чи експлуатується, деякі огріхи в змащуванні, звичайно пробачає, але це скоріше виключення, аніж правило. Візьмемо на приклад ту саму "кашку". По паспорту міжремонтний інтервал ( повний, після якого станок або на списання, або під повну реставрацію до відновлення паспортних даних) 7 (сім) років при двохзмінній восьмигодинній роботі. При умові, звичайно, адекватного обслуговування, включаючи змащування та регламентовані роботи у вигляді регулювань, чистки та заміни скребків і заміни мастил. Це чавун по чавуну, нагадаю, без ніяких полімерів. Без достойного догляду навіть новий станок "стахановськими" темпами можна довести до стану металолому. Але станок наш, тому варіант "не обслуговувати як годиться" виключаємо відразу, без варіантів. Ви згадуєте зедекс, значить буде ремонт, думаю, якщо як для себе ( та й не тільки для себе, робити потрібно максимально якісно у будь якому разі чи для себе чи для будь кого), то мається на увазі повернення станку паспортних даних. Якщо подужаєте ту дорогу, на виході матимете новий станок ( новий можна казати з натяжкою, просто до слова). Сім років, дві зміни, вісім годин... Можна подвоїти, навряд чи Ви когось пустите працювати за своє обладнання... Чотирнадцять років, по вісім годин... Навряд чи ви стоятимете по вісім годин кожного дня біля станка. Нехай наполовину поділимо... Двадцять вісім років... Скільки Вам зараз? Додайте цей строк, на виході отримаєте цифру віку, в якому буде питання, чи потрібне вам це обладнання взагалі, з зедексом чи без такого... Люди також зношуються, але залізо повільніше... На своє обладнання ставив де міг чавунні накладки, на мій вік має вистачити, зедекс, звичайно, краще, але чавуном мені було простіше, тим більш що за скільки років цей матеріал себе зарекомендував... Це тільки моя думка, на істину не претендую.
  14. Може хоч таким способом комусь вдасться отримати непоганий станок, нехай навіть із відсотками перекупам, TOS не погані станки, а якщо ще й не дуже зношений, то думаю господаря буде радувати довго, все ж не в піч... Звичайно, рано чи пізно він туди таки потрапить, але поки ще може принести користь, шкода було б просто знищити такий ресурс.
  15. Правила є правила, якщо так записано в статуті ( чи в чому там) підприємства... Та й сам вже здається вже вийшов із віку, коли кидався на все станочне без розбору... Але TOS, майже комплектний ( різцетримача немає), з конусною лінійкою і в металолом- це за гранню мого розуміння... Навіть якщо і гарно потріпаний роботою, все одно думаю на нього знайшовся б покупець... Вплинути на це звичайно ніяк не можу, просто думки в голос...