Allden13

Доброго часу доби. Працюю оператором на стойках WL4m, і вже чесно задовбався писати програми прямо на стійці. До певного часу мене все влаштовувало але коли при виконанні складних контурів простих циклів і підпрограм в використанні замало. Почав використовувати SolidCAM для генерування коду, але так і не знайшов хоч якогось подібного постпроцесора для генераціїї коду, і часто потрібно корегувати виведені файли. Все б нічого, але не можу підв'язати використання стандартних G-шок типу G83, G81 і тп. Коли згенерував програму на півсотні отворів з глибоким сверлінням але без використання стандартного циклу програма вийшла аж занадто довга, стойка пішла в зависон на 20хв. Може хтось вже стикався з подібними темами, або може підказати посилання на теми де допилювали построцесори під WL4m буду дуже вдячний

бачив тільки фрезерний варіант Для токарного і стандартних циклів мені поки вистачає

при завантаженні з флешки іде стоп по приводах, і чекаєш до поки не витягнеш (це нюанс WestLabs) і так, якраз при роботі і підвисає. Тому стараюсь писати короткі програми з використанням стандартних циклів.

Все залежить від покоління. В нас на фірмі кілька верстатів з WL і всі вони по різному відпрацьовують. На одному драконі закидав програму до 300 кадрів і він підвисав як старий пентіум (а верстат 4 осьовий), на іншому і 500 кадрів навіть не відчувались, можна було запустити в роботу і паралельно корегувати іншу програму, тому тут скоріше все від заліза шо в середині. В мене був досвід з 16А20 на стойках WL4t і Sinumerik 802c, і чесно скажу різниця в них велика в роботі. Коли працюєш на вестлаб то він простіший в швидких обдірних роботах, коли поверхні однотипні без всяких радіусів і різьби тільки прості, а в сіменс можна легко вставляти радіуса, галтелі а саме круте це нарізання різьб (будь яких). але в Sinumeric налаштовуватись довше

З токарним трохи інша історія. WL на токарному мені показалась зручнішою як до прикладу з Sinumeric. Якщо писати програму на стійці то стандартними циклами виходить досить зручно користуватись. Але є свої але, якщо різати багатозахідну різьбу то це цілі танці з бубном. WestLab гарно вписується для роботи з якимось мало серійними задачами на гаражах, але не конкурентна з сучасними системами.

До речі так і є, якщо взяти PowerMill чи Simco все аналогічно підлаштовується, а з SolidCam ціла біда.

реально не стандартний, ні з чим не порівняти до прикладу якщо потрібно зробити серію глибоких отворів, окремим кадром пишеш де буде розміщуватись отвір, а потім цикл G83, і якщо отвір до прикладу глибиною 35мм і з виводом свердла по 5 мм, записується це так: G83 #2=1 #3=-35 #5=5 F50 - де #2 це початкова висота засвердлювання і точка повернення свердла до продовження, #3 потрібна глибина, #5 проміжки для виводу свердла, F - подача а якшо G81 #2=1 #3=-35 - де все те саме тільки без проміжків... після використання циклу варто ще добавити #G0 Z5 (це висота до початку сверління, але записується в наступному кадрі) і наступним кадром G80 як логічне закінчення циклу. Та якщо іде серія отворів, то далі записується як L83 що означає повторне використання попереднього циклу з тими ж параметрами. А якщо використовувати цикл нарізання різьби G84 то згадуєш усі матюки світу бо координати кожного отвору пишуться опісля початку циклу... Я такого не зустрічав ні на одному постпроцесорі для SolidCAM Зустрічав постпроцесор для PowerMILL з майже допиляним контролем, але те що він видає то відро мусору який варто перелопачувати в ручну і корегувати.

на Ст 3 особливо не поексперементуєш, вона капризна щоб дістати гарну шорсткість, та і з режимів як варіант: ішов на діаметр 50, зйом 2мм. оберти 700 подача 0.33, пластиною Тн20 (ламаний трикутник), радіус притуплення на пластинці 0.8 - і це в мене єдиний раз тільки вийшло отримати на таких режимах шорсткість 3.1 на Ст3. (пам'ятаю 100%, бо програма на ЧПУ досі забита на цю деталь). а на рахунок Тн20 - то гарний, бюджетний варіант заміни Т15К6. Вартує майже в 1.5 рази дешевше, і витримує непогані режими, головне не жаліти охолодження.

в нас в Хмельницькому в одному з районі міста є невелика фірма яка займається виготовленням запчастин до автомобілів, часто їм попадає виготовляти ступиці і проточувати гальмівні диски та барабани, так от для таких робіт в них стоїть радянський 1В340, з звичайним 3 кулачковим патроном і вирізана болгаркою шматок станини. Верстат вже з системою ЧПУ. Я думаю для проточки дисків підійде в самий раз

я на 1м63 проточував 24 дюйма, правда не легкосплавні а стальні, як аналог діпа300 можна взяти 16М30Ф31 радянський з ЧПУ, інколи іде з Siemens 802c або з металолому взяти 16К25Г - діаметр над станиною 630мм. як за базу станини можна використати а шаговики вцепляти по ходових вінтах

а фото рухомого люнета виложиш? цікаво також подивитись.

Всі знають метод розточки кулачків з засвердлюванням отворів з торця кулачків і зажиманням кільця (обойми від підшипника). Так от мені такий не підходив, так як потрібно було кулачки розточити з середини і підібрати торець, та виточку за одну установку. Перший мій комплект кулачків який я отримав був взагалі не розточений і ржавий, ними я відпрацьовував програми на токарному ЧПУ (освоював), зажав дерев'яний брусок і вчився. Одним "неправильним" кадром на 1000rpm. загнав різця на ускореній в кулачки, та так що аж приварило його. Автоматика успішно вибила і кулачки витримали залишився тільки слід від зварки тертям) Так от до чого я веду. Після цього випадку кулачки ці залишились тільки для навчання, а пізніше валялись на полці ще пів року. І коли настав час їх розточити я накреслив в SolidWorks оправку і попросив друга вирізати її на лазері. Вирізав з листа 10 ст40х. Оправка себе успішно виправдала. Може кому знадобиться залишаю тут креслення в dxf Оправка для розточки кулачків_D65.DXF Оправка підходить на польські патрони 250мм з шириною кулачків 28 та білоруські з шириною кулачків 27. P80314-190626.jpg 4.8 mb

по цьому питанні дуже багато відео в youtube, краще заглянь туди. хіба що можу додати: - різець не вийде нормально заточити і виставити якщо немає під рукою різьбового калібра. Не пожалій 20..30 грн. на ринку і купи такий девайс, не пожалієш. Типовий спосіб заточки по мітчикові краще не розглядай, заточити може і вийде а виставити на око треба набити руку Успіхів у роботі

Бачив, гарно виходить. Видно що рука набита.

це різець під револьверний патрон до токарного з ЧПК цей скос що зліва зверху по ньому іде зажим. Я такими користуюсь на роботі дуже часто. правда Т15К6 в цьому виконанні більше як канавочний, ним можна працювати тільки на великих обертах, ніяк не зрівняти з Т5К10, при малих швидкостях різання передня кромка швидко притирається, тому різання необхідно робити на режимах приближених до утворення наросту, і ефективність від нього буде найкраща. А в ручному використанні не буде такої плавності і швидкості, тому краще використовувати інші сплави для відрізання. В мене є ще такі самі різьбові. Для прикладу різьба М20 нарізається на 600...800 об/хв (залежно від сталі), на меньших обертах також передня кромка швидко притирається і закруглюється.

Чому саме "ліве" я напишу в кінці статті. На початку року був в нас на роботі такий період що практично не було роботи, було таке-собі планове затишшя. Всі знали що скоро буде типова для нашого відділу робота, потрібно було просто трохи зачекати. Ми виготовляємо спеціальні зварювальні столи по замовленню австрійців, це наша постійна робота, яка допомагає втриматись на плаву нашому підприємству. (фото 1 і 2) Для виготовлення отворів ми постійно використовуємо свердла D26.5. Пізніше отвори розточуються до 28D10. Ми зазвичай використовуємо звичайні Р6М5. Часто буває таке що в структурі металу виникають раковини, попадає каміння, пісок. До такого ми вже звикли. Матеріал стола Сталь 09Г2С. В таких місцях звичайні свердла зазвичай миттєво згорають, і далі ми досверлюєм отвір твердосплавною-двохперою фрезою. І от поступила ідея від керівництва типу, а що якби нам купити свердло із твердим сплавом із механічним кріпленням пластини. Ідея була хороша. Ну і я почав лопатити інтернет і шукати такі. Варіантів було багато (праметовські, таєгутековські, різні китайські), але всіх одна проблема, хвостовики свердл імпортних виробників виготовляють циліндричної форми під верстати з ЧПУ. Тобто потрібно буде ще цанговий патрон під необхідний діаметр. А так як в нас кілька таких верстатів (2А620), потрібно буде закупити на кожен з них по такому. Але справа скоріше не в ціні, а в тому що точність падає їз великою кількістю перехідників, і може в кінці вийти отвір не 26.5 а 27.5, а для нас такий варіант не підходить. Повірте на слово нам підходить максимум 27 а потім розточка, це вже з досвіду самі бачили. Тому я запропонував виготовити самому таке свердло але вже із хвостовиком КМ3, так як його можна буде використати в будь якому верстаті. Чесно скажу противників даної затії було більше ніж підтримки. Більшість просто казали що ми таке не виготовимо на нашому ще совковому обладнані, інші взагалі казали що ми не зможемо розрахувати правильно все розрахувати і воно взагалі зламається. Тому за розрахунок взявся я сам і не чекав коли наше КБ щось там видасть. Знайшов в інструментальній коморі пластинки які менш-більш на мою думку підійшли б і взявся креслити. знайшов дані по каталогові і створив модель в SolidWorks (модель закину також, може кому пригодиться для себе, або для написання якоїсь дипломної) Сверло D26.5 x KM3.zip На наступний день випросив заготовку, і почав робити. В загальному вся робота виконувалась на двох верстатах 16А20Ф3 та ALG400 (фрезерному із ЧПК). Я працював на токарному, тому за мною була тільки передпроточка, та фінішне виготовлення КМ3 після закалки. А на фрезерувальника попалась сама нудна та важка робота. Всі координати для фрезерувальника я також закинув в архів. Фрезерувальник сказав щоб я більше нічого такого не придумував, а то йому вже на пенсії взагалі немає бажання бавитись із тонкими роботами. В кінці вийшло не погане свердло. Проточив я КМ3 в центрах, вчепив пластини, і прямо в своєму верстаті взявся і випробовавати його. До-речі поки не забув, для кріплення пластин я використав вінти М4х10 з внутрішнім шестигранником і потайною головкою, головку проточив до діаметра 5,4мм по іншому не закріпиш. Зразу взяв підгартовану Ст45 і згідно табличних даних дав 630 об/хв без охолодження зробив отвір в заготовці довжиною 30 мм. Чистота отвору була супер, але діаметр розбило до 26.8мм. Тоді я взяв шестигранник Ст35 і повторив на тих самих режимах. В результаті отвір був діаметром 27мм. Порадившись з токарями ми вирішили випробувати його на ИЖ250, так як задня бабка іде під КМ3 і в подібних заготовках. Результат був майже ідеальний, 26.51 по полібшеному і 26.62 по сирій Ст45, нас це задовільняло більше ніж потрібно. От тому чим більше перехідників тим більша похибка. Взяв я короче то свердло і встромив його в 2А620, так-би випробування пройшли давай до практики, зібралось купа народу подивитись що буде, і вийшла "журбинка". Дані пластини абсолютно не підходять для свердління сталі 09Г2С, Ст3, та інших м'яких сталей. В результаті утворився наріст на пластині та свердло посиніло. На мех. властивості свердла це практично не повпливало, його швидко поляли водою і все, а от наріст приварило до пластини після чого його прийшлось спилювати на наждаку. В результаті ми отримали нормальне свердло для підгартованих деталей. І так як по всіх документах воно списане на випробування як заготовка, воно залишилось в мене. А чому саме ліве, тому що я робив модель вже пізно ввечері, і не в ту сторону розмісти в впадини під пластини, цього ніхто не помітив під час виготовлення, а стало помітно вже тільки тоді коли почав свердлити

Ні, всі розточні верстати в нас із DIN конусами хіба що радіально сверлильний там КМ5

Ми випробовували його в ИЖ250 тільки щоб зрозуміти що в нас вийшло виготовити його правильно і в ідеалі дане свердло змогло б давати необхідний результат

ні, SK50 просто з самого початку воно виготовлялось для роботи саме на цьому верстаті

Я працюю на 16М30Ф3 1991р. із ЧПУ Siemens 2003р. Верстат був модернізований задовго до його придбання на наше підприємство. Кілька років працював без збоїв. Знедавніх пір, а точніше з липня 2017 почали виникати проблеми по переміщенню по Z, виникали помилки. Ці помилки неможливо було відстежити, вони виникали раптово та електронщики не могли їх відслідкувати Потім зникнули. Всі специ що дивились грішили на плату приводів. Плата кемрос (все що я знаю) А знедавніх пір почали зникати гальма на приводі шпінделя, виникає помилка по програмі, та знову лаги по переміщенні Z, (переміщення по прискореній) Пізніше при спрацюванні гальм почали ще виникати дивні звуки вже на двигунови. Електрики помітили на колекторі явні сліди росту струму. Раніше за тиждень роботи так колектор не засирало. А потім почало вирубати привода, та такою силою що вирубує щитову на пів цеху. Шукаю поради. Може хтось стикався раніше з такими платами приводів та такими збоями по 16М30Ф3, чи може хтось щось підсказати. В додаток: Гальма не спрацьовують черезраз. Реверс шпінделя тільки з малих оборотів і поступово до потрібних, або взагалі без реверса. Скидання оборотів наприклад з 200 до 40 може призвести до вирубання щитової.

В мене найкраща поверхня отримувалась при твердості HRC30..36 при чому що і точилась легко навіть з подачею в 0.32мм/об. Все що твердіше точилось на малих обертах з меншим припуском. Різець ВК8 для обдірки більше використовую і для твердості до 28 од. Начисто використовую Т15К6. Бачив на власні очі як робили канавку під стопорне кільце в зовнішній обоймі підшипника різцем Т15К6, і зрозумів що він рулить по такій роботі. Звичайно як є можливість знайти імпортні різці краще взяти Р20 - наш аналог ТітаноТанталові але трохи простіше знайти імпортні.