crazytechnics

Пользователи
  • Продаж/оценка Барахолки

    0/0 (полученные отзывы)
  • Публикации

    9
  • Зарегистрирован

  • Посещение

Репутация

6 Нулевая

О crazytechnics

  • Звание
    Новичок
  • День рождения

Посетители профиля

44 просмотра профиля
  1. Варіантом перевірки може бути встановлення максимальної напруги і мінімальної подачі, далі спробувати покласти шов на тестовій залізяці,маємо спостерігати крупнокапельний перенос металу, типу як від покритого електроду (якщо такого немає значить характеристики апарату не відповідають такому режиму). Потім додавати подачу паралельно і за необхідності зменшуючи напругу до появи відповідного звуку тріскотіння і занурення дроту у ванну, а не утворення великих крапель над нею. Ролики буксувати не будуть при справному механізмі, а дріт може пробуксовувати по вищезазначеним причинам, перевірити межу пробуксовки можна вперши пальника в деревяшку та натиснувши кнопку, дріт полізе і зусиллям руки буде відчутно з яким зусиллям він подається і тормозиться.
  2. Проблема може бути в каналі по якому проходить дріт, також в якості притискання подаючого ролика, якості самої канавки ролика, або апарат може просто не "вивозити" заданий режим зварювання.
  3. Ежели для музея то можно и с ремонтом заморочиться, ежели для послушать, то логичней что-то из современных интересностей понапихать в корпус, причем второе может и выгодней по финансам обойтись. У самого несколько "Амфитон"-ов обитает в закромах, даже рабочий был + несколько представителей советской ширпотребной акустики, пользовать - переделывать это добро не актуально, а в утиль определить рука не подымается.
  4. Чому ж ніде? Ось тут наприклад, чи тут . А для саморобної можна використати туристичне кресало.
  5. @CTPAHHUK ну, по сути, дельные советы давали и другие участники, а так то искренне рад, что удалось "воскресить" по фото за менее чем две страницы темы форума. Отдельный + Вам за смекалку. В качестве резюме, наверное, стоит предположить, по косвенным признакам ес-но, что оптопара ILD74 не видела наличие напряжения питания нагревателя, из-за того HEF4053 не передавала сигнала с ОУ на контроллер.
  6. @CTPAHHUK Ввиду наличия перемычек и паяных мест первым делом предположил отсутствие контакта где-то в измерительной части. Панельки под микросхемами тоже не шибко надежны и в них самих может отсутствовать контакт при окислении выводов. "Мозги" скорее всего живы ибо ошибку на экран должны отправлять именно они, а формировать сигнал для определения контроллером ошибка или нет дело нижеописаной части. Элементы LM741 и TLC271 есть операционными усилителями они и должны участвовать в измерении температуры, LM311 - компаратор может применяться в сравнении 2 входных сигналов и если разница превышает установленный обвесом порог может выдавать лог 0 или 1 на выход. HEF4053 работает типа переключателя электронного, ее наличие и, насколько видно по фоткам, непосредственное подключение термопары к ней не совсем ясно, а чтобы не гадать рекомендую нарисовать схему подключения данных м/с по плате используя ориентиром контакты термопары и корпуса самих м/с по распиновке из даташитов. Все же не рекомендовал бы тыкать микрухи из платы в плату, а проверить питание на контактах каждой (там где V+, Vdd, Vcc по распиновке), отсутствие коротких замыканий по выходах м/с. Для теста с прогревом термопары нужно смотреть Output-ы операционников, если там глухо с изменением температуры то смотреть на HEF4053 и ее подкkючение.
  7. Можно конечно и переделать, благо готовых модулей полно, а если есть время, желание - попробовать восстановить. Исходя из вышеизложенного можно прикинуть следующий вариант поиска неисправности, или точнее один из вариантов (не путать с категорическим заявлением об избавлении от нее по фото, это не оно))... Посмотреть по плате до какой микросхемы подключена термопара, посмотреть даташит на м/с (скорее всего какой то операционный или инструментальный усилитель), определить где сигнал входит в нее и соответственно где выходит, стать мультиметром на ее выход, подать питание на "мозги управления сигналами" отключив предварительно силовую часть, проверить напряжение питания м/с, далее греть термопару параллельно наблюдая за реакцией на выходе м/с, если выход не реагирует на изменение температуры, звонить все соединения в этом узле, если реакция есть, звонить соединения далее по плате до м/с контроллера. Стоит обратить внимание на батарейку литиевую, предполагаю, что она разряжена, исходя из этого нужно проверить есть ли напряжение там где чего она питает, а питать она должна часы ну в редких случаях м/с памяти, организовывается обычно так, чтобы во время работы от сети батарейка была отключена, а при пропадании сетевого напряжения подключалась и питала часики. На одной микрухе есть наклейка (по фото плохо видно, но предположение имеет место быть), наклейками закрывали окошка для стирания ультрафиолетом микросхем памяти, присмотритесь не повреждена ли сама наклейка, да и есть ли в м/с окошко, наклейку желательно не сдирать, глянуть по косвенным признакам впуклостей или выпуклостей центральной части корпуса м/с. Вариант с перетыкиванием микросхем из рабочего блока в не рабочий рекомендую не рассматривать ибо присутствует возможность получить 2 кирпича, поскольку вряд ли там все на элементарной логике сделано, а судя по монтажу платы разработка годов 90-х ну и может быть довольно проблематичным найти некоторые экземпляры ушедших в историю микрух.
  8. Робив собі ручний розмагнічувач із потрохів машинки для стрижки, там котушка на 220В з Ш-подібним осердям, варіант дуже непоганий для 10-20 хвилинної роботи. Може підійти й котушка від пускача з обрізаним осердям, у водяних насосах вібраційного типу ,«Ручеёк», «Водолей» подібні мають бути.. Струм в котушці вибирається прямо пропорційно габаритам, товщині дроту, необхідної «сили розмагнічування». В разі використання готової котушки чи обрізаного трансформатора, та необхідності постійного використання, струм котушки обмежити резистором до такої мінімальної сили, при якій буде необхідний ефект розмагнічування при невеликому її нагріванні. Використання готових трансформаторів також непоганий варіант, якщо з П – осердям то робочий «зазор» один, із Ш-подібним буде 2 робочих полюса. Товщина та площа плит робочої поверхні при використанні обрізаного трансформатора не має суттєвого значення. Для габаритних деталей краще збільшити довжину плит, чи то краще сказати ширину в місці їх наближення, ніж загальну площу.
  9. Вітаю шановні! Певний час тому, також вибирав програматор для піків, зупинився на виготовленні PicKit2 та й не шкодую. Даний програматор доволі простий в користуванні та значно функціональний. Має певні захисти від пустити чарівний димок, як власний так і програмуємого контролера, через недосвідченість користувача. Звісно PicKit3 краще, але другим наразі є можливість прошивати авр-контролери за допомогою avrdudeshell (при чому значно ефективніше за більшість саморобних програматорів для авр в різних віндовсах). Якщо придбаєте готовий програматор, то його прошивати не потрібно, він буде готовий до використання, коли ж бажаєте доповнити досвід самостійним виготовленням, то другий піккіт потрібно шити один раз іншим програматором, надалі оновлювати програму можна через юсб, за третій не в курсі. Для прошивки Pic-ів використовую фірмову PICkit 2 programmer, встановлюється на багато версій віндовс. Під'єднується програматор із програмуємим чіпом, запускається програма, далі імпортується файл прошивки, вибирається сімейство до якого належить чіп і записується на нього, якщо щось під'єднано неправильно, програма про це напише, у випадку помилок програмування (прошивки) програма також повідомить про це. Є багато інформації про сам програматор та роботу з ним один два три чотири