Реновація 6720 ВФ2, 1988 року.

[Саша 1 152]

, Володимир Фещук написав:

Я і не критикую вашу роботу, в жодному разі. Якщо будете ставити менш потужний - теж відзвітуйте, будь-ласка.

 

Ок.

[Саша 1 152]

Маючи 3 години в день на верстат попрацювати на ньому випадає не більше 30-40 хв., в кінці дня. Це в мене тепер через брак оснащення.

На НГФі поробив закладні, щоби встановити лещата на стіл:

 

Врізав краніка в магістраль ЗОР:

 

 

На токарному виточив штревеля з 45-ї сталі, пофрезерував лискі під гайкову голівку:

 

    

 

Индикатором заміряв биття кунуса:

 

 

Ну і нарешті попрацював із застосуванням ЗОР:

 

 

Оберти покі невеликі (600) але фреза розкидае стружку і ЗОР. Металевий стружкозахист справляється і не заважає.

Прибираю я стіл від стружкі наступного дня, щоби ЗОР встигла стекти. Стружка тоді вже не така волога і пилосмоком ії прибирання займає до 3 хв.

Для кращого стоку ЗОР нахилити верстат регуляторами віброопор такі довелося.

 

Може раптом у когось є така деталька до маховичка:

 

    

 

????

 

Змінено 6 жовтня, 2019 користувачем Саша

[ig3757 441]

З офісного крісла не така? Хоча там вища.

[Саша 1 152]

Так, вища заважатиме крутити маховика.

[Володимир_Фещук 642]

Можливо запитайте у Руслана космоса. Він робив подібні речі, якісно.

[ig3757 441]

Капролон и шпильки кусок(только он светлый). Или эбонит. Токарный есть?

Змінено 6 жовтня, 2019 користувачем ig3757

[Саша 1 152]

Виточити подібну можу сам, але хочу знайти орігінальну.

Змінено 6 жовтня, 2019 користувачем Саша

[Володимир_Фещук 642]

Руслан не точив. Думаю він лив їх

[Саша 1 152]

Мені однієї бракує. Наврят виготовлення однієї буде бюджетно для мене. 

Можливо хтось переробляв такий верстат під ЦПК і замість маховичків ставили серводвигуни.

В них такі деталі могли залишитись без потреби.

Я сподіваюся на такі випадкі.

 

Змінено 7 жовтня, 2019 користувачем Саша

[Саша 1 152]

Згодом планую встановити ПЦІ на верстат. Лише не можу визначитись з дискретністю лінійок. Багато хто каже що 5мкм дискретності для фрезера буде досить. Я думаю вони мають рацію.

Але, у випадку з 6720ВФ2 є одне "але".

Справа в тому, що на ньому з заводу ставили лінійкі з дискретністю 1 мкм.

От і що мені робити, куди дивитись і що планувати?

5мкм., чи 1 мкм., обирати?

[Y.fowler. 928]

У меня на 16к20 на продольной 5мкм стоит, а на поперечке 1мкм. Когда выставляю поперечку и включаю шпиндель те 1мкм слетают, продольная держит по табло. 

[Саша 1 152]

, Y.fowler. написав:

У меня на 16к20 на продольной 5мкм стоит, а на поперечке 1мкм. Когда выставляю поперечку и включаю шпиндель те 1мкм слетают, продольная держит по табло. 

 

Я пригадую, здається ви всі трап гвинти на КГП поміняли? 

Можливо в тому і проблема. Бо КГП на відміну від трап має меньший коефіцієнт тертя. 

Що буде якщо заблокувати поперечку механічно і включити мотор? Чи попливуть покази ПЦІ на вісі при цьому?

Змінено 9 жовтня, 2019 користувачем Саша

[aegis 1 266]

буває що і 5 мікронки мерехтять... це незручно. мікронки на фрезері точно погана ідея

[Саша 1 152]

Потихеньку пробую фрезерувати. Техніка для мене нова і незвична.

Для роботи з конусами ІСО40 зробив такій ключік-ложемент:

 

    

 

  

 

Оклеїв шуфляду маслостанії шумо-вібро-ізолятором:

 

 

 

Стало трохі тихіше. 

[ig3757 441]

А какой фильтр поставили（щелевой, 10-80-1к)? Тоже себе ищу подобный.

Змінено 18 жовтня, 2019 користувачем ig3757

[Саша 1 152]

9 годин назад, ig3757 написав:

А какой фильтр поставили（щелевой, 10-80-1к)? Тоже себе ищу подобный.

 

А фільтр шпаринний я лишив той самий, що був на верстатові. А якої він моделі я навіть не знаю. 

 

Але якби його не було я би поклав грубий фільтр для палива. Він прозорий і має сіткі в середині. 

Течії мастила він не перешкоджає і дешевий. Його забрудненість легко оцінити через прозорий корпус. 

Десь у мене був такій. Як знайду зроблю світлину.

[Саша 1 152]

Про такі фільтри я писав.

 

  

 

Вони тепер є вдвічі більші. 

Я думаю такого фільтра буде досить. Бо дрібні частинкі, що вимиває мастило осідають на всіх горизонтальних плошинах зливу мастила в самому верстаті. Я спостерігав цей процес під час налаштування системи змащування.

Шпаринний фільтр я звичайно розбирав, промивав і бачив там дрібну сталеву стружку. На мою думку та стружка з маслостанції. Мастильна помпа за період притирання пластинок сама нагнала тої стружкі.

Крім того, за паспортом зміна мастила у цьому верстаті має відбуватися раз на місяц. Звісно я такого собі дозволити не можу.

Також, для впевненості у якісній фільтрації мастила можна застосувати і автомобільний мастильний фільтр.

 

[ig3757 441]

А протока по сечению не мало будет? 

Змінено 20 жовтня, 2019 користувачем ig3757

[Саша 1 152]

Ті прозорі фільтри по діаметру штуцерів майже співпадають зі штатною трубкою маслостанції.

Крім того сама мастильна помпа має на виході регулювальний гвинт для коректування тиску і потоку мастила. Можна просто збільшити тиск мастила.

[ig3757 441]

А где такие есть, обычные топливные видел, а с увеличеным проходом не встречал?

[Дмитрий89 9]

Имею в хозяйстве такие же тиски. Есть по ним пару вопросов:

- У Вас винт упирается в двух местах ? У меня только сзади (где квадрат), а вторая сторона винта просто висит.

- У меня гайка свободно двигается в подвижной губе, когда затягиваеш деталь гайка заметно опускается или поднимается. С начала думал рукожопие, а потом прикинул - может специально так сделано, что бы винт подымал гайку а не подвижную губу.

[Саша 1 152]

5 годин назад, ig3757 написав:

А где такие есть, обычные топливные видел, а с увеличеным проходом не встречал?

 

Я на авторинку такі фільтри зазвичай бачу.

 

4 години назад, Дмитрий89 написав:

Имею в хозяйстве такие же тиски. Есть по ним пару вопросов:

- У Вас винт упирается в двух местах ? У меня только сзади (где квадрат), а вторая сторона винта просто висит.

- У меня гайка свободно двигается в подвижной губе, когда затягиваеш деталь гайка заметно опускается или поднимается. С начала думал рукожопие, а потом прикинул - может специально так сделано, что бы винт подымал гайку а не подвижную губу.

 

 

Так, в двох місцях- під нерухомою губкою при затягуванні деталі в лещатах і там де квадрат при відпусканні деталі.

Гайка і в моїх теж вільно переміщується догори чи додолу при затягуванні деталі. Гвинт дещо гнутий...

 

Конструкція лещат з нижнім гвинтом на даний час застаріла. Щукаю сучасних, але ціни на них захмарні.

 

Знайшов цікавий варіант сталевих лещат. Губкі на 130, розкриття теж на 130. Але діаметр поворотної основи 330... Забагато для мого столу.

Змінено 20 жовтня, 2019 користувачем Саша

[Саша 1 152]

Нажаль не так гладко вертається верстат до роботи як би того мені хотілося.

При фрезеруванні від ВФГ був відчутний стукіт.

Розбирання виявило 4 пошкоджених зубця на привідній шестерні ВФГ. Хоча раніше вона була неушкодженою:

 

 

Вочевидь пошкодження сталося з моєї власної вини при монтажі шпінделя. Квапився, хотілося чим скорше запустити верстат...

 

 

Гайка підтяжкі підшипників впиралася в зубці привідної шестерні. Я чогось провтикав даний момент продовжував гвинтами квадраного флянця подавати шпіндель. Думав що це обойми підшипників з таким натягом заходять...

Саме ці надламині 4 зубця і створювали стук.

Ремонт зубців...

Єлектродом делікатно наплавив метал на обламані місця. Далі напилком і бормашинкою. 

Результат:

 

 

Але нову пару шестерен всеж такі придбав на всяк випадок. Добре, що є де і в кого.

Заразом змінив змазку в підшипниках шпінделя на ту, що вказана в паспорті ОКБ-122-7. Цікава змазка. При бажанні ії можна розвести до меньш загущеного стану якимсь мастилом. Я трохі розрідив ії  і20а.

Далі почав "брикатися" конус шпінделя. 

Проблема була в тому, що цанговий патрон який приїхав разом з верстатом чудово там  обертався. Биття по фрезі затиснутій у цангу того патрона складало 0,005 мм. 

А от коли в шпіндель вставлявся новий цанговий патрон, то биття вже було 0,05 мм. Тобто на порядок більше.

Огляд конуса шпінделя виявив 4 місця якогось наклепаного металу. Враження було таким, що якась оправка провернулася раніше в тому шпінделеві.

Знов бормашиночка врятувала... Делікатно зняв ті наклепи. Вони були неглибоко - 8/10 мм., від горловини конуса.

Таким чином проблема биття нових оправок була подолана:

 

 

Цангі ЕР32 найдешевші, що придбав в нашій барахолці не такі вже і погані незважаючи на дешевизну. Точність у них 0,01 мм. Тобто биття фрези не перевищує 0,01 мм. 

На початок мені буде досить і того, бо на НГФ я успішно користувався саморобними негартованими цангами КМ2 які мали більші биття.

 

 

Змінено 20 жовтня, 2019 користувачем Саша

[Саша 1 152]

За обсягами стружкі і жорстістю 6720 звісно перевищює нгф-110, і його вже можна назвати справжнім чіпмейкером.

Прибирати стружку доводиться і на самому фрезері і довкола нього. Раніше щіточкою і віничком , а тепер пилосмоком двотурбінним....

Але зверху над телескопічним захистом є ділянка куда вільно залітає стружка:

 

 

 

Пробував декілько варіантів захисту, але нічого не сподобалося. Зупинився на шматочку дермантіна.

 

  Що можна там зробити?

 

Фрезерує верстат непогано:

 

 

Фрезерувати можна як заманеться: попутньо чи на зустріч. На НГФ-110 попутне фрезерування гарантувала поламану фрезу.

 

Змінено 26 жовтня, 2019 користувачем Саша

[Саша 1 152]

, Саша написав:

За обсягами стружкі і жорстістю 6720 звісно перевищює нгф-110, і його вже можна назвати справжнім чіпмейкером.

Прибирати стружку доводиться і на самому фрезері і довкола нього. Раніше щіточкою і віничком , а тепер пилосмоком двотурбінним....

Але зверху над телескопічним захистом є ділянка куда вільно залітає стружка:

 

 

 

Пробував декілько варіантів захисту, але нічого не сподобалося. Зупинився на шматочку дермантіна.

 

  Що можна там зробити?

 

 

 

 

Ось така була задумка:

  

 

  

 

Але не сподобалося таке рішення. Близько до шпінделя, до лещат... Якось занадто.

Тому покі зупинився на такому варіантові:

 

  

 

На магнітиках приліплюю шмат дермантину, і  знімаю при потребі.