Zalizovskiy

Обговорення конструкції саморобного токарного верстату

156 повідомлень у цій темі

4 минуты назад, Zalizovskiy сказал:

Так "практично" у мене точить майже кожен день.

Тоді ви й самі маєте досвід і бачите чого не вистачає)))

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Та бачу. :)

Зараз більш за все не вистачає хоч якогось фрезера (це якщо абстрагуватися від розмов про конструкцію токарного). Не даром кажуть, що токарний без фрезерного як сирітка. А ще треба заточний для алмазного круга зробити, а ще нормальну задню бабку зробити з чогось і т.д. Ідей в голові - прірва, головне в правильному порядку їх реалізувати.

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
В 02.03.2020 в 20:01, Zalizovskiy сказал:

100-й патрон, габарити супорта приблизно 200х200, ВМЦ приблизно 500мм. Привід - двигун від швейної/пралки/асинхронник+частотник. 

Починаю само собою із станини.

Основа - два швелери, зварених докупи в замкнуту конструкцію.

Ось ви написали що вибрали патрона 100.Я вважаю це помилкою , бо в нього дуже малий прохідний отвір та і інші характеристики не дуже .Рекомендую 160 .Він не  дуже популярний як у починаючих токарів так і у професіоналів ,бо першим його забагато , а останнім замало .А для саморобки це ідеал як по характеристикам так і по ціні і додаткові кулачки лекше і дешевше буде знайти.Про супорт я не знозумів чому він квадратний ,Двигун як що асинхронник то 2.2 к Ва.Починати треба з передньої бабки вирішивши яка буде передача :ремінева , шестерні чи ще щось.Я рекомендував комбіновану .З двигуна на вал ременеву .З вала на шпіндель шестерневу.Так роблять навіть в простих верстататах що клепають китайці .

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
7 минут назад, Zalizovskiy сказал:

Ідей в голові - прірва, головне в правильному порядку їх реалізувати.

Скоро і вам мабуть карантин обїявлять , то часу буде досить .Заточний для алмаза для вас не може бути проблемою .Берете трьохтисячник мотор 0,25-0,5 кВа точите насадки підключаєте , ось вам і заточний .З фрезерним буде важче , але теж можна щось придумати ))

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
, Рус Укр написав:

вибрали патрона 100.Я вважаю це помилкою

Цілком згоден. Вже зараз бачу, що великий прохідний отвір часто в пригоді стає. Навіть якщо взамін отримаємо більшу інерцію і навантаження на підшипники.

 

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Я ж вам казав приїдьте .Я вам наочно покажу що  і чому .В мене не ідеальні верстати , але я можу показати де були помилки і як краще  і простіше тепер би зробив і чому.))

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Маю 5 коп :)

Забудь думати про вікна. Ширина між направляйками 6 см? Стружа туди не буде падати. Щоб стружка правильно дробилась, на м'яких сталях треба виходити на швидкості різання, які надзвичайно важко досягти на такому малому токарному. Просто доведеться попрацювати гачком. 

Бетон залити в трубу можна, він буде працювати, і усадка йому не страшна. Бетон це не цемент з піском, а гранітна крихта, яку цемент тримає вкупі. А гранітна крихта усадки не дасть :) Береться крихта трьох фракцій - крупна, мілка, пісок. Ретельно міситься розчин, використовуючи мінімально необхідну кількість води. Один бік станити заглушити, і прикріпити до нього шпильку, краще дві. Засипаємо розчин малими порціями, ретельно трамбуємо, ідеально допомагати вібратором. Засипали повністю, закриваємо другий кінець кришкою-поршнем, яким стискаємо суміш в трубі за допомогою шпильок. Останній пункт може і зайвий, а може допоможе справитись із тим повітрям, яке не вдалось видалити під час трамбування. Можна і без поршня, станини з полімербетону здається не стискають. І все, маєш монолітну станину 

 

2

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
2 часа назад, Zalizovskiy сказал:

Працюю технологом, що обслуговує автоматичну згинальну лінію і координатну вирубку, так що трішки "в руслі". :)

 

Согласен ещё для деревообработки сочинять самоделки , но тут же без возможности ее доведения все полубессмысленно , разве что спортивный интерес

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
21 година назад, makks написав:

Согласен ещё для деревообработки сочинять самоделки , но тут же без возможности ее доведения все полубессмысленно , разве что спортивный интерес

Це я вже чув. Скоро рік, як я точу на саморобці. За цей час зроблено кілька сотень деталей, частина з них за гроші, знайомим. Верстатик, який створювався без огляду на зиск, повністю себе окупив. Ну і приніс масу фану.

 

І продовжую свої "дослідження".

Плоска станина.

result_500N_flat_25mm_dim.png

Навантаження і закріплення такі ж, як і в попередніх випадках.

Поведінка:

result_500N_flat_25mm.png

Тобто суцільна пластина товщиною 40мм веде себе гірше, ніж товстостінна труба із ось такою конфігурацією:

result_500N_voided_dim.png

 

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Доброго дня Zalizovskiy!

З задоволенням перечитав Вашу тему і впізнав підхід до досліджень. Перегляньте GUDEL, де прості трубні конструкції вже прораховані на відхилення, а розміри достатньо кратні для використання простого профілю чи зварної рами (Рис. Gudel1). Переглядаючи рішення по моментах легко підібрати бажане (Рис. Gudel2). Сам файл я долучаю. У PDF тут зручно те, що якщо якийсь елемент (до прикладу товщина стінки) вам не відомий, то Ви можете імпортувати зображення в кад і шляхом нехитрих маніпуляцій з масштабом обміряти все, що Вас цікавитиме.

В даному каталозі систем лінійного переміщення на особливу увагу заслуговує серія TMF, яка насправді дуже нагадує станину через підлогове монтування та величезні моменти інерції. Ці конструкції є порожничтими зварними коробами, які мають в середині перегородки, які суттєво збільшують жорсткість системи і позиціонуються через врізки, які одночасно дозволяють забезпечити зварювання перегородок до зовнішніх стінок (Рис. Gudel3 та Рис. Gudel4). Ідея не нова і я навіть зустрічав її на форумі. Каталог з детальними малюнками цієї серії TMF теж долучаю.

Gudel1.JPG

Gudel2.JPG

Trackmotion.pdf

Gudel3.JPG

Gudel4.JPG

Trackmotion TMF 1-5 V2 RU.pdf

Змінено користувачем Гаврилів Василь
1

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Також зі зварних швелерів системи лінійного переміщення виготовляє Saibo. Тут корпус не повністю замкнутий, тому внутрішні ребра-перегородки можна проварити знизу після зборки.

Saibo1.JPG

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
21 година назад, Гаврилів Василь написав:

Перегляньте GUDEL

Ух, дякую!

Багато цікавого, особливо в першому документі. Почитаю, поміркую і можливо коментуватиму детальніше.

Під моїм наглядом зараз перебувають вирубна лінія Dalan EXN, координатно-вирубний PrimaPower, згинальна лінія Cosma. В них використовуються конструкторські прийоми схожі на ті, що описуються у ваших pdf-ках.

 

Ну і ще трішки теорії.

Популярна конструкція станини із циліндричними направляючими:

bar_bed_2_600x30_dim.png

Сила і спосіб закріплення не змінилися:

bar_bed_2_600x30_def.png

У випадку цієї станини я трішки зхалтурив, приклав силу до усієї площини "супорта". Тим не менш, отримав максимальне зміщення в сотку. Це значення вже співрозмірне із величинами допусків при обробці. Враховуючи ціну штоків для гідроциліндрів подібна конструкція виглядає сумнівною.

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Дядько Максим Берту продає, світ бореться з бацилою, а Роман під час обідньої перерви на робочому компі станини моделює.

Намалював щось схоже на станину із першого повідомлення:

bar_bed_600mm_60x30_guides_dim.png

Навантаження (500Н) і кріплення по аналогії із попередніми випадками. Результат:

bar_bed_600mm_60x30_guides.png

Досить пристойно. Причому, максимально деформувалася не станина, а "ніжка" під нею. Як видно деформація як станини так і направляючих є досить невеликою. І в будь-якому випадку подібна конструкція набагато краще веде себе ніж станина зроблена із штоків.

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Зараз працюю над механізмом вмикання подач і нарізання різі.

Прошу покритикувати (при наявності бажання) наступний механізм:

dog_clutch_v1.png

3 - ходовий гвинт по якому їздить маточна гайка чи те, що її заміняє;

1 - фланець, на який одягається зірочка гітари. Вільно обертається на деталі 2;

2 - вісь, на які зібрано усе господарство. Намертво загужонена із валом 3 і направляючим диском 6;

5 - муфта, намертво з'єднана із штоками 4. Має проточку для вилки перемикання. В положенні зображеному на малюнку привід на вал 3 здійснюється від шестерень гітари.

7 - шестерня автоматичної подачі. З'єднана паском або ще якось із редуктором подач. Редуктор приводиться окремим двигуном. Вільно обертається на осі 2. Якщо перемістити муфту 5 праворуч, то штоки 4 контрять шестерню 7 із диском 6, який в свою чергу передає зусилля на вал 3.

8 - проточки під стопорні кільця.

Підібравши довжину штоків 4 можна реалізувати третє, проміжне положення, коли гвинт 3 можна обертати вручну.

Я явних прорахунків в конструкції не бачу. Можливо я щось пропустив?

Саме така реалізація (із штоками) обрана з метою відмови від фрезерних робіт. Хочу обійтися лише токаркою.

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Деталі, які вільно обертаються відносно втулки 2 треба на підшипники кочення саджати, при чому як радіальні, так і осьові.

Якщо завтулите бронзою, то може і попрацює, а от убезпечення від осьового зміщення упиранням напряму в сторорне кільце погана ідея.

Радіальні підшипники можна поставити голчасті безкільцеві, тоді вони з'їдять діаметру по мінімуму, але треба зробити їм доріжки на самих деталях (якщо обходитись лише токарним, то мені здається привабливим використання лисої накатки, зразу і шорсткість і яке-не-яке зміцнення поверхневого шару без термічки)

Ну і упорні підшипники теж потрібні, але місця під такі кочення я не бачу("штоки" не дадуть) так що треба робити п. ковзання.

1

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Деталі 1 і 7 планую втулити бронзою. Крім того, переважну більшість часу гітара буде розімкнена, отож деталь 1 буде вільною, а деталь 7 - заблокованою відносно осі 2. Тобто бронзові втулки будуть працювати лише в той час, коли поперемінно ріжемо різь і перемикаємося на автоподачу.

Осьового навантаження на вказані деталі не планується. Все осьове навантаження гвинта 3 на себе будуть брати окремі опори на рисунку не показані. Скоріш за все там буде дві пари дрібних радіальноупорних підшипників, або якщо зажлоблюся то поставлю пару радіальних взаємно їх підтиснувши.

Крім того, для підтримки кінця осі 2 на шийці, що напроти цифр 4 скоріш за все буде сидіти дрібний 6909 підшипник.

А от якщо передача від редуктора до шестерні (чи шківу) 7 буде здійснюватися паском, то дійсно, втулка дасть дуба швидко.

Дякую за ідею із голчастим підшипником. Швиденько глянув, існують цілком доступні голчасті із потрібними параметрами, на зразок HK 2014 CX.

До речі, існують і готові втулки ковзання - https://podshipnik.ua/product/vtulka-skolgheniya-vkladysh-tup120-10-00023831

P.S. Попускав слину на Koyo-Torrington NKJ 20/20. Прямо витвір мистецтва. :)

1

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Спосіб контріння штоків в муфті:

dog_v2.png

При діаметрі муфти 45мм діаметр гужона 5мм. Довжина частини із повною різзю - близько 5.2мм. Як про мене - цілком достатньо.

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Не раз зустрічав схвальні відгуки про рейки і їх механічні властивості.

Вирішив порівняти рейку і профільну трубу за допомогою Solidworks Simulation.

Рейку взяв Р50, трубу - 152х132 (найменший прямокутник, в який можна вписати рейку), стінка 8мм.

Закріпив і навантажив наступним чином:

R50_clamping.jpg

Суцільний об'єм ліворуч має довжину 100мм, праворуч, із виступом - 60мм. Зусилля 500Н, прикладене на виступ правого суцільного об'єму. Загальна довжина як рейки так і труби - 1000мм.

Результати:

R50_deformation_2.jpg

152x132x8_tube_deformation_2.jpg

Як видно, інтуїція мене не підвела - різниця на рівні похибки.

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

В сусідні темі:

...зайшла розмова про жорсткість колони фрезерного, то я по аналогії із станинами токарного трішки попатякаю.

Відразу попереджаю - я не є професійним інженером-конструктором, я погано орієнтуюся в спеціалізованому софті і моя думка не є авторитетною.

Отож, колона фрезерного. Зроблена вона із двох складених докупи 120-х швелерів. Ескіз:

120x800_column_drawing.jpg

Консоль "шпінделя" зроблена теж із двох складених докупи швелерів, торець "заварено" 16мм пластиною. "Кубик" 60х60мм на консолі - "шпіндель". До його бічних поверхонь ми будемо прикладати зусилля.

Чотири циліндрики діаметром 22мм в нижній частині колони - "гвинти" кріпленні. За них я буду фіксувати колону. Не правильно, але швидко, у мене часу обмаль. Інтуїтивно відчуваю, що це найслабкіше місце конструкції. Перевіримо.

Прикладаємо силу 200Н до бічної поверхні шпінделя:

120x800_column_200N_Side.jpg

Максимальне зміщення в моделі - близько 4 соток.

Інтуїція не підвела:

120x800_column_200N_Side_def_1.jpg

Так, підкоси так і просяться, щоб "розмазати" деформацію по конструкції.

Спробуємо навантажити "шпіндель" в "лоб":

120x800_column_200N_Front.jpg

Зміщення і деформація закономірно менші, адже плече прикладеної сили менше.

Слабкі місця нікуди не ділися:

120x800_column_200N_front_def_1.jpg

Комбінований варіант, зусилля прикладене відразу до бічної (лівої) та фронтальної площин "шпінделя":

120x800_column_200N_front_side.jpg

Картина очікувана, загалом.

Місця максимального напруження, непогано видно асиметрію:

120x800_column_200N_Front_Side_def_1.jpg

А тепер перевіримо, як працюють підкоси. Швиденько домальовую їх, адже треба і роботу робити:

120x800_column_pidkos.jpg

"Гайки" трохи інтерферують із підкосами, пробачте мені цей ляп.

Результат:

120x800_column_200N_Side_pidkos.jpg

Ситуація закономірно покращилася.

Колишні слабкі місця виглядають пристойніше, зміщення в моделі менше трьох соток.

Спробуємо вкинути всередину колони ребра, на зразок тих, що пропонувалися за посиланням вище. Скажу відразу, часу на моделювання у мене було обмаль, отож вийшло трохи тяп-ляп. По свободі спробую побудувати точнішу модель.

120x800_column_pidkos_rugged.jpg

На карті деформацій добре видно як саме розташовані ребра. Ребра мають товщину 16мм.

Зміщення в моделі - 2.5сотки.

Проблемні місця залишилися:120x800_column_pidkos_rugged_def.jpg

Осмілюся припустити, що конструкція основи не зовсім вдала. Я б зробив якусь пірамідальну конструкцію, щоб рознести деформацію по об'єму колони.

Проміжні висновки. Ціною значного ускладнення конструкції ми отримали досить незначне покращення. Осмілюся припустити, що просто збільшення перерізу колони дозволить отримати не гірший результат.

Потенційно слабким місцем є низ колони, яким вона кріпиться до інших вузлів конструкції. В першу чергу увагу слід приділити йому.

2

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
36 минут назад, Zalizovskiy сказал:

Потенційно слабким місцем є низ колони, яким вона кріпиться до інших вузлів конструкції. В першу чергу увагу слід приділити йому.

Подписываюсь под каждым словом, проверенно на практике! Когда мастерил свой первый винтовой пресс (колонна с хоботом), именно низ колонны пришлось несколько раз переделывать и усиливать - тупо рвало.

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
, Alexson написав:

проверенно на практике

Радий чути, що чиста теорія підтверджується практикою.

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Щодо інтерпретації кольору моделі. Спрощено його можна приймати як "на скільки близько певна частина конструкції наблизилась до межі текучості матеріалу". "Yield strength" це і є межа текучості.

І чисто практика. У мене завжди конструкції "рівномірно зафарбовані" виявлялися живучішими, ніж "плямисті". Тобто, при можливості слід прагнути до рівномірного розподілу деформації по об'єму конструкції (якщо в ній відсутні навмисно деформовані елементи).

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Спасибо большое за расчеты, буду все же значит делать из швеллера, но вот только с основание надо подумать, как-то всё хорошо связать с токарным

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
15 часов назад, Zalizovskiy сказал:

В сусідні темі:

...зайшла розмова про жорсткість колони фрезерного, то я по аналогії із станинами токарного трішки попатякаю.

Відразу попереджаю - я не є професійним інженером-конструктором, я погано орієнтуюся в спеціалізованому софті і моя думка не є авторитетною.

Отож, колона фрезерного. Зроблена вона із двох складених докупи 120-х швелерів. Ескіз:

120x800_column_drawing.jpg

Консоль "шпінделя" зроблена теж із двох складених докупи швелерів, торець "заварено" 16мм пластиною. "Кубик" 60х60мм на консолі - "шпіндель". До його бічних поверхонь ми будемо прикладати зусилля.

Чотири циліндрики діаметром 22мм в нижній частині колони - "гвинти" кріпленні. За них я буду фіксувати колону. Не правильно, але швидко, у мене часу обмаль. Інтуїтивно відчуваю, що це найслабкіше місце конструкції. Перевіримо.

Прикладаємо силу 200Н до бічної поверхні шпінделя:

120x800_column_200N_Side.jpg

Максимальне зміщення в моделі - близько 4 соток.

Інтуїція не підвела:

120x800_column_200N_Side_def_1.jpg

Так, підкоси так і просяться, щоб "розмазати" деформацію по конструкції.

Спробуємо навантажити "шпіндель" в "лоб":

120x800_column_200N_Front.jpg

Зміщення і деформація закономірно менші, адже плече прикладеної сили менше.

Слабкі місця нікуди не ділися:

120x800_column_200N_front_def_1.jpg

Комбінований варіант, зусилля прикладене відразу до бічної (лівої) та фронтальної площин "шпінделя":

120x800_column_200N_front_side.jpg

Картина очікувана, загалом.

Місця максимального напруження, непогано видно асиметрію:

120x800_column_200N_Front_Side_def_1.jpg

А тепер перевіримо, як працюють підкоси. Швиденько домальовую їх, адже треба і роботу робити:

120x800_column_pidkos.jpg

"Гайки" трохи інтерферують із підкосами, пробачте мені цей ляп.

Результат:

120x800_column_200N_Side_pidkos.jpg

Ситуація закономірно покращилася.

Колишні слабкі місця виглядають пристойніше, зміщення в моделі менше трьох соток.

Спробуємо вкинути всередину колони ребра, на зразок тих, що пропонувалися за посиланням вище. Скажу відразу, часу на моделювання у мене було обмаль, отож вийшло трохи тяп-ляп. По свободі спробую побудувати точнішу модель.

120x800_column_pidkos_rugged.jpg

На карті деформацій добре видно як саме розташовані ребра. Ребра мають товщину 16мм.

Зміщення в моделі - 2.5сотки.

Проблемні місця залишилися:120x800_column_pidkos_rugged_def.jpg

Осмілюся припустити, що конструкція основи не зовсім вдала. Я б зробив якусь пірамідальну конструкцію, щоб рознести деформацію по об'єму колони.

Проміжні висновки. Ціною значного ускладнення конструкції ми отримали досить незначне покращення. Осмілюся припустити, що просто збільшення перерізу колони дозволить отримати не гірший результат.

Потенційно слабким місцем є низ колони, яким вона кріпиться до інших вузлів конструкції. В першу чергу увагу слід приділити йому.

А будет какой нибуть эфект от увиличения количества усилителей-перемычек ???

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

 Жорсткість стержня залежить від його діаметра в четвертій степені. Стосовно нашого випадку, є зміст в першу чергу збільшувати периметр перерізу колони, слідкуючи щоб його бічні сторони були приблизно рівними. Саме це дасть максимальний виграш в жорсткості а не внутрішнє начиння колони.

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Створіть акаунт або увійдіть для коментування

Ви маєте бути користувачем, щоб залишити коментар

Створити акаунт

Зареєструйтеся для отримання акаунта. Це просто!


Зареєструвати акаунт

Увійти

Вже зареєстровані? Увійдіть тут.


Увійти зараз

  • Зараз на сторінці   0 користувачів

    Немає користувачів, які переглядають цю сторінку