Гаврилів Василь

Станок лазерного різу DIY

41 повідомлення у цій темі

@Dimon Загальна схема є такою:

Плата контроллера PCI має два виходи:

FSCUT2000-2.PNG

А це Breakboard:

FSCUT2000.PNG

Вісь "W Axis Servo" - автофокус на голові, а BCS100 є віссю Z через Ethernet до компа напряму, тому тут не показана. Proportioner - аналогове керування редуктором на кисень. Breakboard має аж 6 релюшок на борту. З них буде задіяно у стандартному випадку:

1 кисень

2 азот

3 повітря, або не задіяно

4 PWM+

5 PWM-

6 чілер, або не задіяно

Ці реле налаштовуються, але за потреби можна ще доставити ще десь 10 додаткових.

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

@Dimon Загальна схема є такою:

Плата контроллера PCI має два виходи:

FSCUT2000-2.PNG

А це Breakboard:

FSCUT2000.PNG

Вісь "W Axis Servo" - автофокус на голові, а BCS100 є віссю Z через Ethernet до компа напряму, тому тут не показана. Proportioner - аналогове керування редуктором на кисень. Breakboard має аж 6 релюшок на борту. З них буде задіяно у стандартному випадку:

1 кисень

2 азот

3 повітря, або не задіяно

4 PWM+

5 PWM-

6 чілер, або не задіяно

Ніби нічого не забув.

 

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Та, форум підглюкує і підтягує пост який вже був. Хотів написати про стабілізатор і нашо він треба.

Я почав працювати на лазері без стабілізатора, але чілер на тій самій лінії сильно підсажує фазу своїми 2.5кВт, крім того на лінії ще плазмова різка в роботі і купа однофазового електроінструменту. Сервомотори, як і джерело, мають допуск на 380V+-10%. Ніби цього мало б вистачати, але інколи у піку напруга виходила за ці межі, тому я лапав F10 на сервомоторі (просадка фази), чи alarm на джерелі. На Yaskawa системи захисту просто прекрасні, та й вартість сервопака демократична, тому це мене не дуже хвилювало, а от alarm через перекіс фаз на джерелі неабияк засмутило, бо скоріш за все раз лазер одномодовий, то там стоїть один-єдиний блок діодів і просадка чи пеенапруга напряму впливає на довговічність діодів і джерела вцілому. Знаючі люди ще підказали, що багато китайських лазерів на наших теренах ставили без стабілізатора і наотримували проблем вже за рік-півтора.

Щоб уникнути халепи я придбав ось такий вітчизняний стабілізатор:

Stab.PNG

Сьогодні цілий десь лазер був при праці і жодних проблем взагалі:

3mm.jpg

Тож не економте і одразу беріть хороший стабілізатор для такого важного діла.

Змінено користувачем Гаврилів Василь
0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Невеличкий апдейт по різці:

Налаштував 10мм CS до приємлимого значення. Довго до того не брався, бо в роботі не потрібно. Получилось сьогодні з першого разу, бо вже є досвід і розуміння залежностей параметрів. Зліва свіжа деталь 0,9бар, висота 1мм, фокус +2,4. Справа стара, з перших запусків 0,4бар, висота 0,5мм, фокус +4:

зображення_viber_2020-09-28_19-57-09.jpg

Якщо з картинки не зрозуміло, то хороший результат зліва.

На жаль, надавати послуги зараз не можемо: на лазер перейшла різка всього на фірмі, у тому числі меблів, приспособ, верстаків, столів і т.д.

5

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Дуже важливий апдейт:

Витяжка, зроблена по проекту китайців не справляється з маршевими товщинами, проблему описав тут.

Це не єдина проблема. Коли я пускаючи слюні дивився на простоту і витонченість інтегрованих столів, я не враховував, що діставати деталі значних товщин буде на стільки незручно. На столі плазмового різу рельси стоять дещо ближче до столу, десь 100-150мм габаритом до ванни. В лазері вийшло 250мм, що дуже навіть як у кращих домах Пекіну, але зручність там просто відсутня. Діставати деталі 0,5м.кв. товщиною 4-6мм цілком можливо, але доволі важко. Загалом, те саме стосується і завантаження листів: поправити 6мм лист перехиляюсчись через направляючі можливо, але вкрай незручно.

Тож враховуючи вищесказане, було прийняте рішення спроектувати нижчеподане:

Laser_V2.PNG

За основу обрано профіль 100х50х4, Аналіз показав, що прогинання буде в межах 0,5мм, що наразі прийнятно.

Принцип роботи системи наступний:

1) лист завантажується на від'їзний стіл (зелений) та завозиться під портал по направляючим рельсам (червоні з боків)

2) Стіл фіксується на робочій позиції пружинним штоком (блакитний)

3) При різці дим проходить до рухомої секції-уловлювача (фіолетовий)

4) через "кораблик", що рухається вздовж столу, дим потрапляє до димового каналу (червоний посередині), що закривається згори ПВХ-шторами (оранжеві). Розсікаючи штори як хвилі, кораблик розгерметизовує канал саме у місці свого знаходження.

Виходить так, що ефективність витяжки поля має зрости не менше ніж у 25 разів через ширину смуги витягування та ще у десятки разів через відстань від пальника до секції. Точніше сказати не можу, бо CFD не робив, але за спостереженнями вийшло, що найбільша проблема у тому, що витяжний центральний канал знаходиться надто низько і діагонально далеко розташований при різці по бокам листа.

P.S. Говорив з месьє з представництва Бодор, то він казав, що за потреби повного димовідводу у них нормальна практика ставити на лазер витяжні ковпаки. Я мав справу з ковпаками: це костилі, які працюють кепсько.

 

Змінено користувачем Гаврилів Василь
3

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Чогось малюнка немає...

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Чогось не пішло... Зараз вже виправив.

 

Змінено користувачем Гаврилів Василь
0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Запиляли новий виїзний стіл з новою витяжкою. На жаль, на 4мм витягує десь 90% диму (оцінка візуальна). Хоча це суттєво краще і ефективніше за секційну витяжку, все ж трішки не те. Встановили, що справа у надмірному звуженні січення в переході між човником та рухомим витяжним коритом, а також у тому, що іскри пробиваються наскрізь. Слід зробити так, щоб січення не падало менше 70% від D250мм магістралі, а саме корито працювало як дифузор і гасило швидкість потоку. Благо, воно все модульне, тому тільки переробимо човник з коритом.

Fume-Extraction.jpg

1

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Мілкі деталі падають донизу станка, чи є якась сітка під ламелями?

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
, Dimon написав:

Мілкі деталі падають донизу станка

Я розповім про це детальніше. Коли мілкі деталі падають до низу станка, то вони дуже сильно забруднюються іскрами. Забруднення таке ж сильне, як і від плазми, і потребує подальшої чистки щіткуванням чи галтовкою. Крім того, деталь в падінні може застрягати між ламелями і коли пальник переїздитиме з місця на місце, може його пошкодити. Насправді це вже мало місце: пальник не встигає зупинитись, бо летить зі швидкістю 45м/хв. і на наше щастя, все закінчилось зрізанням частини сопла. Зрізало як масло. При цьому 4мм деталь загнулась як листок паперу. Розібравшись з цим, ми почали усі мілкі деталі різати з містками. Сам місток часто вдається розмістити так, щоб він не потребував подальшого видалення, а на фасонних деталях його акуратно зняти не забирає ні багато часу, ні сил.

Раз вже зачепив цю тему, то слід розповісти і про великі деталі. Коли ріжемо 2мм-6мм чорну сталь, то смужки відходу на довжинах від 500мм деформуються, метал веде. Особливо трагічно по краях листа. Як наслідок, створюється перешкода. Якщо різати всередниі, то на суміжній деталі пальник змінює свою висоту і робить непроріз. Уникнути цього теж практично неможливо. Що гарячекатані, що холоднокатані листи несуть в собі напруження, які вивільняються при різці. Тому для боротьби з цими дефектами ми почали ставити містки з однієї зі сторін смужки відходу. Знову ж таки, містки ставляться на сторонах у відповідністі до нижчої відповідальності для мінімізації постобробки.

, Dimon написав:

чи є якась сітка під ламелями

Сітки ми під ламелями не ставимо, вона є просто надмірним агрегатором нагару та відходу. Пару деталей насипалось і вже витяжка не працює. Для цього збоку є виїзні ванни. Зі зміною конструкції димовідводу ванни тепер не влювлюють усього відходу (бо деталі не випадають через містки), але є повний доступ спереду, а всередні ще й з'явився доступ завдяки виїзному столу.

2

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Стандартні гумові стоппери на станку виявились не здатні виконувати свою роботу. При вдарянні станок просто загинав їх як папір. Було вирішено замовити газово-пружинні і виготовити надійні м'які стоппери для станка:

20201031_132947.jpg20201031_133006.jpg

Упс, треба шайбу доставити.

Такий упор буде значно надійнішим і дорослішим рішенням, ніж резинові п'ятаки. За розрахунками має бути якраз добре. Завтра встановлю на станок і покажу як воно вийшло.

1

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Обираємо другий лазер. Перший завантажений на 100% останні місяці і навіть не встигає.

Розбирав пропозиції на ринку. Лазер з профільків на сталевій чи алюмінієвій балці в Україні можна купити не дешевше 50000дол. Насправді це дуже добра ціна за 1500Вт, але:

1) в такому лазері буде джерело найдешевшого китайського виробника на 3-сортних діодах;

2) буде голова з локальної пекарні, тобто навіть не Райтулз;

3) рама з профіля, звичайного тонкостінного прокатного профіля, за такі гроші бананів нема;

4) серваки на порталі Fuji 750Вт, дуже бюджетні, від який тільки лейба, реально навіть китайці не рекомендують брати через проблемність, в кращому випадку вдасться натягти на кіловатники;

5) В китайських лазерах вкрай популярні алюмінієві балки порталів. Це при тому, що Trumpf, Amada, Durma, Bystronic, Messer, Salvagnini і інші школярі, які не вміють робити так добре як китайці, роблять сталеві. Bystronic має свою дочірку в Китаї - Bystronic-DNE, вони роблять на алюмінієвих балках, але в інтернеті проеблемних відео з ними ви й самі без проблем знайдете. Підозри мої зростали аж до інтелектуальних конвульсій. Я вирішив це все промоделювати і розставити все на свої місця.

Прихований текст

 

Обидві моделі мали однакове навантаження , остання 2G+40кг точкових посередині.

1) сталева балка (82кг), досі широко пропонована китайськими друзями на бюджетних моделях, 2G+30кг:

 ST2.PNG

І відповідне моделювання:

ST1.PNG

Як видно з цього моделювання, деформації на колонах практично немає, зате сам профіль легко прогинається на 0,046мм. Якщо врахувати весь додатковий обвіс, то десь так і вийде. Враховуючи, що прогинання буде в обидві сторони, то отримаємо близько 0,1 на 1G. Чому це важливо? Бо усі вібрації сумуються: щось вносить балка, щось каретки, щось і сама станина. Якщо будувати дорослу і точну машину, то це треба враховувати. Як і те, що 82кг - не фонтан.

2) алюмінієва лита балка (90кг показує Інвентор) за замірами самого китайця (отакі прихвати у мене:)), 2G+30кг. Сам він каже, що балка 85кг. Ну то таке:

ALU2.PNG

Як видно з моделі, вона не така вже й погана, адже крім великої товщини стінок, вона ще й має невеличкі нервюри (насправді в литих балках вони майже вдвічі менші, я думав лити і моделював саме такі).

ALU1.PNG

Можна бачити, що алюмінієва балка показує дуже непоганий результат, всього 0,022мм, тобто при обвісі дасть вібрацію всього 4,5 сотки, а ми тут не фрезер збираємо, тому це дуже ОК. Але є одне але: це ніфіга не легка балка. От від слова взагалі. При зниженні товщини алюмінію жорсткість паде дуже сильно, та й точніше відливати ні у них, ні у нас, не вміють.

Треба згадати, що зараз китайці інтенсивно переходять на екструдовані балки, бо жорсткість втрачається не сильно, але вага злітає значно помітніше. На жаль, я не розумію, як у них можуть бути якісь прекрасні результати, якщо подібних габаритів і товщин стінок профілі від item дають прогинання на 0,04-0,06мм. ІМХО, все ж слід комбінувати такі екструдовані профілі між собою.

 

 

Ну от. Особисто я вважаю, що лазер за $50К має бути на нормальних комплектуючих, на листовій рамі, зі спеціальним легким порталом з нервюрами, а не цільнолитим алюмінієвим.

До речі, взяти для балки просто товстіший сталевий профіль толку не дає: вага піднімається до 100-120кг, а жорсткість суттєво не покращується.

 

Тож ми засмутились і мабуть знову робитимемо лазерний станок самі. Цього разу з листової сталі, пробуватимемо фрезерувати чи шліфувати аутсорс, з 6-10 секціями витяжки (бо дим від лазера - ще та біда, серійні лазери в нормально опалюваному приміщенні 250м.кв. зі стелею 7м витягують увесь об'єм за 15хв, ми маємо втрат всього десь 300 кубів на годину з практично 0% диму), на дротах Lapp, на сервах Yaskawa 2х1,8кВт+0,75кВт+0,4кВт, на Raycus джерелі, все як годиться. Підписуйтесь на тему, ЧПУ забагато не буває.

5

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
, Гаврилів Василь написав:

та й точніше відливати ні у них, ні у нас, не вміють.

Чи не розглядали варіант зварної  конструкціїз  з листового алюмінію,там можна і з конструкцією погратися.

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
2 години назад, david.k написав:

Чи не розглядали варіант зварної  конструкціїз  з листового алюмінію,там можна і з конструкцією погратися.

Розглядав, але відмовився. Навідміну від транспортної техніки, мене не так цікавить відношення міцність/вага, як жорсткість/вага. Модуль Юнга навіть у дюралей дуже низький. Ну і жодне моделювання навіть з литим алюмінієм не дає приємлемого результату по вазі/жорсткості. Єдина реальна альтернатива - екструдовані профілі, які я використав на першому лазері, чи подібні. Але у них свої заморочки і проблеми.

Змінено користувачем Гаврилів Василь
не дає приємлемого результату по вазі/жорсткості
0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Розробили, виготовили і встановили змінні столи на робочий станок лазерного різу:

20210518_093510.jpg

20210517_172450.jpg

20210517_163511.jpg

Підйом та опускання столів здійснюється гідравлічним приводом на платформі типу ножиць:

20210514_171321.jpg

В платформі передбачені такелажні отвори для гаків та навантажувача, привід гідравліки 1.1кВт. Платформа розрахована на роботу з 0,5т листами на двох столах, що більш ніж. Кінцевики механічні: верхні точки регульовані різьбами на штоках, нижні упорами.

Фіксація столів на платформі ручна, підпружиненим фіксатором, а на самому лазерному столі пневматична:

20210518_111337.jpg

Керування пневматикою повністю пневматичне, все від Camozzi.

Подача столів ручна, тобто станок не працює у автоматичній заміні, але в даному випадку пришвидшення роботи це б не дало, а саме з точки зору допрацювання з існуючим станком таке ускладнення не виправдане.

 

Тепер щодо доцільності такої модернізації. Без змінних столів лазер простоює увесь операційний час розбору деталей після порізки, знімання сітки та завантаження нового листа. Операційний час складає 10хв, тоді як сам процес різки може складає 15хв. Таким чином змінні столи дозволяють збільшити продуктивність на 60%, що таки багато в межах одного верстата.

 

Як воно все працює можна побачити на цьому відео:

 

 

7

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Поставили саморобний VacuumLift. Тепер не треба листи руками тягати:

VacuumLift1 (Medium).jpg

VacuumLift2 (Medium).jpg

Розробляли самі, робили самі. Кабелі вже акуратно повкладали. Лист притягує дуже надійно. Замінимо тарлеп (там зараз тимчасово нещастя на М12, переробимо на М20 кастомну стяжку вже наступного тижня) і спробуємо 10мм лист підняти.

Кріпиться це все на саморобний консольний кран:

Console crane (Medium).jpg

Будемо тепер клепати то серійно, бо таких кранів справді бракує.

Наразі все це працює у зв'язці з лазером, тобто напруження фізичні зведені до мінімуму, як і ризики травматизму.

4

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Створіть акаунт або увійдіть для коментування

Ви маєте бути користувачем, щоб залишити коментар

Створити акаунт

Зареєструйтеся для отримання акаунта. Це просто!


Зареєструвати акаунт

Увійти

Вже зареєстровані? Увійдіть тут.


Увійти зараз

  • Зараз на сторінці   0 користувачів

    Немає користувачів, які переглядають цю сторінку