стани

Ремонт задньої бабки 1к652, ще один варіант.

46 повідомлень у цій темі

Доброго часу всім. В цій темі спробую описати свій варіант ремонту задньої бабки токарного 1к625 Лубенського станкобудівного заводу. Виробник важливий тим, що корпусні деталі станка не підходять від звичайних 1к62, тому приходиться реставрувати те, що є. По механіці ( вали і шестерні) питань немає, підходять, та не про них розмова. Тема буде мабуть не на один пост, тому що займався бабкою не один місяць по наявності часу , постараюся згадати все, фото робив у процесі, надіюсь, вони допоможуть мені згадати, а комусь не робити моїх помилок... Отож, шановне панство, сідайте зручніше та розпочнемо цю сподіваюсь, цікаву хоч комусь історію... Отже, дано токарний після ремонту, станина відшабрена, каретка зібрана, контрольні проточки без ЗБ ( задньої бабки) зроблені, поки все задовольняє, окрім самої ЗБ. Розпочав із підошви. Вона вже була пришабрена до станини, правда без орієнтування до будь-чого, потрібен був допоміжний місток при шабровці, то й підігнав під станину. Перед початком робіт перевірив станину на "гвинт" рівнем, встановленим на "літачок". Ще коли шабрив станину, взяв за звичку кожен день перед роботою перевіряти цей параметр, воно й не потребувало частої підстройки, але так спокійніше. Заміряв у двох площинах відносно направляючих по площині прилягання корпусу ЗБ. Заміряв індикаторною стійкою, встановленою на поперечку та рамним рівнем, орієнтуючись від площини прилягання кронштейну гвинта та вала. Також був і брусковий рівень, в поздовжній площині відносно направляючих. Загалом, перевівяв усим доступним, для виключення помилки. Результати перевірки завал на 0,3мм в сторону патрона в поздовжньому напрямі та 0,7мм в сторону призми в поперечному. Рамний рівень приклав до площини кронштейну вала та гвинта, зчитав показники, потім плитками КМД підібрав підкладки під рівень на підошві, щоб отримати такі самі показники. Різниця в плитках була така ж сама, як і показники індикатора, 0,7мм. Також заміряв і передні упорні площини шпонок, на предмет повороту підошви. Всі показники записав. 

DSC05231.JPG

DSC05232.JPG

DSC05233.JPG

DSC05236.JPG

DSC05237.JPG

DSC05244.JPG

DSC05245.JPG

DSC05238.JPG

DSC05239.JPG

DSC05241.JPG

DSC05242.JPG

1

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Продовжимо. Буду розповідати по частинам, бо все валити в купу то занадто. Тим більше, що робота роблена не вчора... Станок ремонтується по наявності часу, буває що й тижнями не підходив, то пів- дня можна виділити, а буває лише часу якийсь гвинтик для нього зробити... Зате є час обдумати... Але ми відволіклися. Є такий цікавий станок, ОД-61-7. По суті, той же 7307гт, але стіл повертається . Є основний стіл, синусний ( якщо я правильно його називаю), та мала бути ще приспособа з поворотним столом для довбання пазів в прямих та конусних отворах, з можливостю ділення. На жаль, вона мені не дісталась, а шукати деталі на станок, випущений  перед розвалом Союзу і з трьох значним серійним номером заняття так собі... Розвернув стіл у потрібну позицію, закріпив підошву задньої бабки на ньому, базуючись на плоскій направляйці та роликах у призму і повертаючи весь кубик столу та піднімаючи сам синусний стіл, викатав по індикатору потрібні цифри, записані при вимірах на станині. Ну і про шпонки, звісно, не забув. Закріпив, перевірив ще раз і пройшов усі площини за один установ. Зняв, установив на станину, перевірив, що там настругав, все зійшлося з тим, що планував.

DSC05248.JPG

DSC05249.JPG

DSC05250.JPG

DSC05252.JPG

DSC05253.JPG

DSC05265.JPG

DSC05266.JPG

DSC05267.JPG

DSC05271.JPG

DSC05268.JPG

1

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Далі сам корпус. Площину прилягання корпусу до підошви пришабрив по плиті 400 на 400. Потім цією плошиною установив на стіл строгального та трохи освіжив верх корпусу, назвемо це "переніс базу". Переустановив на нову базу, відкатався індикатором по упорним площадкам шпонок, трохи освіжив їх та простругав похилі частини для шпонок, кут 45 градусів. Про ці шпонки окрема розмова, ще коли робив підошву, звернув увагу, що ці похилі направляючі, назвемо їх так, лежать не в одній площині. В попередньому посту на одному з фото видно, що одна вже оброблена, а іншу бере з краю, вона повернута відносно першої, вже обробленої. Зрозуміло, що про підстройку бабки в поперечній площині при такому розположенні цих площин не може бути й мови, воно просто застопориться в одному положенні, а при переміщенні буде лізти чи вверх, чи вбік... Якщо буде взагалі... Не будемо про ще замислюватись, вирівняв та й усе.

DSC05259.JPG

DSC05260.JPG

DSC05261.JPG

DSC05264.JPG

1

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Потім прийшов час для вимірювання товщини компенсаційних накладок. Але перед цим декілька слів про сам корпус ЗБ, без цього відступу картина буде не повна, та й може буде зрозуміліше, чому я вибрав такий, може й задовгий та заскладний спосіб ремонту. Але я відштовхуюсь від своїх можливостей. Хоча до деяких робіт прийдеться вернутися повторно, але про це згодом. І так, корпус ЗБ. Нормальна піноль цих станків діаметром 75мм, ремонтна 80мм. На цьому вже стояла 83,5мм. Розточувати під більшу мабуть було б самонадіяно, гвинт із ручкою фіксації пінолі є на фото, його вже обдерли по центру на наждаку, бо чіплявся за піноль... Торець корпусу під фланець гвинта теж  схожий на решето, деякі різьби вже відкриті у отвір пінолі. Сам корпус, нагадаю, литий під цей станок, на звичайних 1к625 стоїть корпус ЗБ такий же як і на звичайних 1к62, різниця тільки в товщині підошви, на 1к625 вона вища на 50мм. На цьому ж станку взяли звичайну підошву та виготовили вищий корпус ЗБ, так що міняти корпус не варіант... Сама піноль сира, не гартована, без фіксатора від повороту інструмента. Спосіб кріплення гайки видно на фото. Запресували гайку, засверлили два отвори, нарізали різьбу, закрутили гвинти та відрізали шляпки. В один кінець... Мабуть, подальший ремонт не розглядався... Та ми відволіклися. Встановив підошву та корпус на станину, вкинув піноль. Індикатором в патроні обкатав її, встановлюючи підкладки між підошвою та корпусом, вийшов майже в центр. Спочатку думав ставити накладки між корпусом та підошвою, але висота упорної шпонки буде замала, не годиться... Та й саму підошву  було потрібно змістити "на себе", бо корпус із неї дуже звисав... Тому підкладки перекочували до станини, з послідуючою обкаткою по пінолі. З товщиною накладок визначився.

DSC05228.JPG

DSC05251.JPG

IMG_20210125_102820.jpg

IMG_20210125_102909.jpg

IMG_20210125_103017.jpg

DSC05277.JPG

DSC05278.JPG

DSC05279.JPG

DSC05280.JPG

DSC05281.JPG

IMG_20210127_133406.jpg

IMG_20210127_133415.jpg

IMG_20210127_133431.jpg

IMG_20210127_133718.jpg

IMG_20210127_133751.jpg

IMG_20210127_133835.jpg

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

По матеріалу накладок. Вибрав чавун. По перше він був. Ще коли робив каретку, настругав заготовок, підшукуючи матеріал потрібної якості. Чавунні плити варочних панелей мають гарний склад, щільний матеріал та мілке зерно, плюс випалені від жиру дуже гарно... Саму каретку залив стиракрилом, дуже вдячний користувачу Андрей 642, за наданий матеріал, про те є окрема тема. Також попросив у нього ще одну порцію матеріалу, думав заливати піноль, але знову забігаю наперед... Тож вернемось до накладок. Ще, як по мені, плюс того матеріалу в зносостійкості та відсутності пластичних деформацій, що при зажимі- віджимі задньої бабки таки має значення. Плюс до того, при хорошому прибиранні сміття та змащуванні цей матеріал по людським міркам у тому станку буде вічним... Нарізав на строгальному пластинок, з рифленою поверхнею, для кращого приклеювання, заготовив латунних гвинтів із високими шляпками, щоб при послідуючій обробці шліци під викрутку зрізалися. Посвердлив, нарізав різьби та забрав на епоксидку з пластифікатором і залишив на деякий час.

DSC05282.JPG

DSC05283.JPG

IMG_20210128_131917.jpg

IMG_20210128_132029.jpg

IMG_20210128_132058.jpg

IMG_20210128_132218.jpg

IMG_20210128_132224.jpg

IMG_20210128_132247.jpg

IMG_20210128_132502.jpg

IMG_20210128_132546.jpg

IMG_20210128_132628.jpg

1

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Застигло, за декілька днів закріпив на строгальному станку, взявши за базу упорну площину шпонок. На фото у направляючих призми видно шліци на гвинтах під викрутку, зараз їх немає. Після обробки та пришабрювання була трохи піднята стороні підошви над призмою, тому простругав та перешабрив ще раз, поки підошва не стала по рамному рівню одинаковими показниками із кронштейном гвинта та вала і по індикаторній стійці в поздовжній та поперечній площинах відносно каретки та направляючих станини  не вийшов на нулі. Заміри по тому самому принципу, повторні фото не робив. Підошва також пришабрена до корпусу, з шпонками морока, пришабрити щоб брало все, включаючи похилі площини- то ще те заняття...

DSC05284.JPG

DSC05285.JPG

DSC05286.JPG

DSC05287.JPG

DSC05288.JPG

DSC05289.JPG

DSC05290.JPG

DSC05291.JPG

DSC05292.JPG

DSC05293.JPG

DSC05294.JPG

DSC05295.JPG

DSC05296.JPG

DSC05297.JPG

DSC05298.JPG

DSC05299.JPG

DSC05300.JPG

DSC05301.JPG

2

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Далі- отвір пінолі в корпусі. Нагадаю, сама піноль діаметром 83,5мм, на середньому вильоті люфт 0,5мм по індикатору. При замірі нутроміром передній отвір по відношенню до заднього + 0,22мм. Вирішив спочатку розточити як чисто, потім вже вирішувати подальший вид ремонту. Після пришабрювання підошви до корпусу та станини отвір пінолі при обкатці індикатором, закріпленим в патроні, був вище осі шпінделя на 0,15мм, залишив як є, для розточки не принципово. Сам корпус виставив по індикатору ( знову ж по отвору) в поперечній площині та стягнув з підошвою шпилькою. Далі підготовка до розточки. Борштанга та люнет. Люнета звісно немає. На очі потрапив саморобний, який робив для виготовлення універсального шпінделя під розточний станок. Висота центрів того станка 160мм, цього 250... З металолому пластина 30мм, порізана газовим різаком та зварена через проставки в потрібному положенні, потім відпалена в дров*яному котлі. На строгальному підігнані розміри ( сам люнет був закріплений за внутрішній отвір на самому токарному в патроні, кулачки "на розжим", залишилось тільки зробити так, щоб ця підставка щільно зайшла між станиною та підошвою люнета). Далі пришабрювання підошви і до люнета, і до станини. Також зроблена і фіксуюча пластина. Отвір не по центру, його розміщення диктував існуючий отвір в люнеті, але як показали подальші події, це ні на що не впливає.

DSC05335.JPG

DSC05336.JPG

DSC05337.JPG

DSC05338.JPG

DSC05339.JPG

DSC05340.JPG

DSC05341.JPG

DSC05342.JPG

1

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Подобається ваш підхід до ремонту,слідкую за темою.

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

@Zzz , дякую для того й пишу, може комусь знадобиться. Станкоремонт діло таке, не прогнозоване та не стандартне, у кожного свої погляди на це діло. Я робив так, комусь це здасться єресью, хтось, надіюсь, візьме щось корисне. Корисне може бути будь- яким, від повторення чогось подібного, до, як в тому відео "ну нахєр" ( так, буває лихословлю, маю таку слабину, розумію, що це не гарно, і по можливості виправляюсь), може комусь це допоможе не бігати по граблям, типу "взяв станок, там тільки пару десяток зносу, шабером за два махи зробиться". Хоча мені така робота десь подобається, тому і вліз у цю авантюру. Але знову відволіклися. На черзі борштанга. Цілого кругляка на 70мм такої довжини не було. Знайшов на метломі вал від ПРТ, сільські знають, що воно таке, розкидач добрив та перегною. Товстостінна труба діаметром 65мм. Підрихтував у знайомого на пресі та на 1м63 з однієї установки зробив базу для установки в патрон та посадкове під підшипник і бігову доріжку для люнета. На потрібній довжині просвердлив отвір,   на 24,5мм, потім розгорткою на 25мм підчистив та запресував на клей направляючу для різця, 12мм, також під розгортку, для подачі різьба м14 крок 1. На фрезерному зробив виборку та різьбу м8 для стопоріння різця.

DSC05348.JPG

DSC05349.JPG

DSC05350.JPG

DSC05351.JPG

DSC05352.JPG

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

ЗБ будете втулити бронзою?

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Ні, про все розкажу поступово... Щоб нічого не забути.

Змінено користувачем стани
0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Під мікрометр зробив дві проточки, відстань між ними на довжину обробки ( в даному випадку це довжина задньої бабки. Потім дві індикаторні стійки в двох площинах, виставив паралель ходу та висоту підйому різця люнетом ( підйом 0,08мм). Фото зі стійками для прикладу, значення на індикаторах ніякої інформації не несуть. Робота морочлива, перевіряв по декілька разів. Само собою, перед самою розточкою станину ще раз перевірив "літачком" з рівнем, на відсутність гвинта. Розточив як чисто за декілька проходів. Було 83,5мм, стало 84,22, якщо вірити моїм замірам. Різниця в діаметрі на всю довжину 0,01мм, під кінець мабуть різець підсідає, один прохід займає приблизно 30 хвилин. Міряв з обох сторін.  Еліпсу також немає, крутив нутроміром у різних площинах, результат не змінний. Отвори з різьбами відкрилися ще більше...

DSC05353.JPG

DSC05354.JPG

DSC05355.JPG

DSC05358.JPG

DSC05359.JPG

DSC05360.JPG

DSC05362.JPG

DSC05363.JPG

DSC05364.JPG

DSC05365.JPG

DSC05367.JPG

DSC05368.JPG

DSC05369.JPG

DSC05370.JPG

DSC05371.JPG

DSC05372.JPG

DSC05373.JPG

DSC05374.JPG

DSC05375.JPG

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Зняв розточений корпус із станка. Далі треба було вирішувати, який спосіб ремонту вибрати. Мабуть, треба було замовити шліфовану скалку під розмір нормальної, не ремонтної пінолі та виконати заливку стиракрилом, а потім підігнати існуючу піноль під той розмір. Але шукати круглу шліфовку не став, хоча мабуть і вартувало би... Одним словом, пішов по найбільшому опору, заливка зекономила б час та зусилля і можливо в кінці кінців  якість... Вирішив гільзувати корпус. З матеріалом вигадувати нічого не став, піноль стальна- гільзуємо чавуном. Бронза чи щось подібне теж були б не погані, але вартість... З чавуном же було простіше. В якості заготовок- чотири гільзи від двигуна "Запорожця"- сороковки, зняті із самого двигуна у знайомого металоломщика. Якби був менший діаметр отвору, можна було б купити Вазовські гільзи, але вони були замалі по зовнішньому діаметру. Тому й ЗАЗ, там під ребрами достатньо тіла.  Якість цього чавуну гарна, всеж це циліндр двигуна, а не просто якась відливка. Внутрішній діаметр був 76мм, плюс присутній знос, але це не важливо. Довжина одного циліндра здається 130мм, так що чотирьох вистачило з запасом. Ребра на циліндрах збив молотком, потім обдер вчорнову на станку, взявши на розжим кулачками та підперши грибком. Чистовий розмір вже робив в центрах, затиснувши в патрон та проточивши підходячу заготовку під конус та підперши тим же грибком. В кінці всі гільзи торцьовані. Контроль по мікрометру, натяг відносно отвору + 0,01 - +0,02мм. Була також зроблена оправка, бо без неї то все не зібрав би. Також використав червоний фіксатор різьби. Чавун він склеює дуже гарно, перевіряв, експериментував. Фото процесу не робив, цей клей застигає швидко, тому зі збиранням тягнути не вартувало б. На словах: для нанесення клею була зроблена довга щіточка на дерев*яній рейці, нею нанесений клей на внутрішню поверхню отвору корпусу. Також клей був нанесений і на кожну гільзу. Порядок такий: корпус установлений передньою частиною догори, дві гільзи з передньої сторони, потім перекидаємо та ставимо ще одну гільзу та невеликий шматочок, він стоятиме біля фланця, навантаження там бути не має.  Розмічено, на яку глибину має зайти перша гільза. Оправка, молоток поважче про всяк випадок, зайшло тугенько, але без неприємностей. Без оправки того б точно не зробив, чавун, тонкі стінки та удари речі не сумісні... Свого пресу поки не маю, а затягувати шпилькою часу б не хватило, цей клей дійсно застигає швидко.

DSC05357.JPG

DSC05376.JPG

5

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

С гильзовкой интересное решение! А есть фото таблички Вашего станка(не видел ничего кроме Красного пролетария и Орджоникидзе)?

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
17 годин назад, ZkostyaZ написав:

таблички

Був впевнений, що фото табличок на компьютері є, але знайшов лише одну, давню, але то нічого, зроблю нові. По гільзовці- а чому б і ні? Якщо подумати, з якою інтенсивністю ходить поршень у циліндрі двигуна, то навряд чи можна співставити це з інтенсивністю руху пінолі в корпусі... Тим більше дешевшого матеріалу навряд чи знайдеться, про якість чавуну у циліндрах я вже згадував... Тим більше цього щастя для ремонту двигунів зараз придбати можна любих розмірів, просто мені підвернулись ЗАЗовські, та й розмір розточки був завеликий. Тепер по ресурсу цього вузла ( та й станка після ремонту в цілому), мої думки. В оригіналі також чавун по сталі, так що умови рівні. Паспорт рекомендує капіталку  ( я надіюсь, маю право називати цей ремонт капіталкою) через сім років двохзмінної ( як я зрозумів, восьмигодинної) роботи, при належному використанні та вчасному регулюванню та змащуванню.  Станок мій, працюватиму сам, тож виходить 14 років. До того ж я не збираюся проводити за ним по вісім годин щодня. Може колись звичайно і буде, але щоб так інтенсивно- сумніваюсь. Є менші станки, так що невеликі деталі на нього в основному не потраплять ( хоча не факт). Так що можна ще раз подвоїти, я так думаю. Хоча ні, мабуть забагато, додамо просто ще сім років. Маємо 21 рік. А тепер те, про що рідко хто задумується- ми самі, наш ресурс. Мені, наприклад під 50, додамо оті 21... Питання, нахріна, вибачаюсь, мені в такому віці, якщо звичайно, дотягну, токарний станок? Хоча все може бути, не зарікаюсь, але все таки... Так що сміливо можна розраховувати, що цього станка має вистачити на весь час функціонування майстерні. Звичайно, можуть ще бути шестерні, ремені та підшипники, але це типові деталі, які можна придбати і замінити, зараз мова про геометрію. 

post-31687-063359600_1472615132.jpg

25-44.jpg

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Продовжимо, попередній пост то таке, роздуми. Встановив бабку на станок, борштангу на місце, ще раз "літачок" з рівнем, освіжив під мікрометр шийки на борштанзі, виставив підйом +0,08мм.  В процесі роботи  декілька раз коригував люнетом висоту підйому, не втрапив з першого разу. Кінець борштанги в люнеті закріплений через підшипник кулачками. Зробив три чи чотири проходи, зняв борштангу, різниця показників на всю довжину, з якої сторони не міряй і в якій площині не повертай- також 0,01мм. На одному фото з задньої частини видно стик гільз.

DSC05377.JPG

DSC05378.JPG

DSC05379.JPG

DSC05380.JPG

DSC05381.JPG

DSC05382.JPG

DSC05385.JPG

DSC05386.JPG

DSC05387.JPG

DSC05388.JPG

DSC05389.JPG

DSC05390.JPG

DSC05393.JPG

DSC05394.JPG

DSC05395.JPG

DSC05396.JPG

2

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Спасибо за табличку. Это как я понимаю, очень редкий зверь.

По поводу гильзовки задней бабки - я восхищён Вашей находчивостью! Работать будет аж бегом.

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Додам ще фото табличок, з різних ракурсів деякі ділянки читаються краще. Крайня ліва - табличка ремонту, токар, який колись на ньому працював, казав що сам їздив із станком у командировку в місто Старобельськ на Луганщині. Цю табличку можна було й не чіпляти, та, думаю, станок її заробив,, тому й прикріпив на місце... Рік випуску 1959, серійний номер 396. Випущено було їх мабуть таки не багато. Завод спеціалізувався по шліфувальних верстатах, про токарні їхнього виробництва нічого не знайшов, може виробляли на залишкових потужностяж, або спробували, не пішло та й кинули.. Гадати можна довго.

DSC05541.JPG

DSC05542.JPG

DSC05543.JPG

DSC05544.JPG

DSC05545.JPG

DSC05546.JPG

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

59-й год выпуска, что-то мне подсказывает, что это прородители стандартной кашки с Красного пролетария.

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Далі потрібно було довести до ладу поверхню з- під різця. Хонінгувальних робіт на таку довжину ( 420мм) поблизу ніхто не робить. Порадившись із Савелійовичем, вирішив таки робити сам. Розумію, що на таку довжину щоб не зробити з отвору "банан" чи ще якусь фігуру, відмінну від циліндра,  потрібна хона з брусками хоча в 250- 280мм, але... Те, що буде описано далі, можете вважати "колхозом", не ображусь, у кожного свої можливості, якби була можливість зробити це поряд, не задумувався би, та відправляти цю залізяку в турне по Україні я не готовий. Отож був взятий корпус від старої хони, під стандартні 160-ти міліметрові бруски. У знайомого були із ясеня зроблені рейки відповідної товщини, порізані в розмір та закріплені замість брусків. Хона зафіксована в закритому стані та в центрах на токарному ті бруски проточені в потрібний розмір. Перевіряв, при відкриванні бруски переміщуються без перекосів та конусності, а більшого і не потрібно, хона може й древня, але механізм відкривання залишився в порядку. Далі на фото видно, з підручного мотлоху був зібраний тримач із замком та гвинтом для подачі брусків. В якості штовхача- дерев*яна рейка в трубі, її видно на фото ( здається, ніжка від стільця, чи щось подІбне). Виглядає дико, але це разовий інструмент, більше використовуватися навряд чи буде, тому не має сенсу робити щось краще. Якщо мені потрібна оснастка, якою я буду користуватись часто, то роблю її максимально якісно, в даному ж випадку є розумна доцільність... Корпус ЗБ закріплений на столі строгального, стіл повернутий на 90 градусів, отвором до гори, хона, обмотана наждачкою,  на тримачу вводиться в отвір, піджимається і з рівномірним зусиллим прокручуючи, подається вниз, потім до гори, в процесі роботи поливається солярою, яка стікає в лоток на підлозі. Конусність- 0,01мм, як не міряв. Можна було б і вивести в нуль, але сенсу не бачу, тоді б точно отвір зійшов з осі ( не факт, що й так не зійшов). Може, хтось би зробив по іншому, я ж зробив так. Рисок від різця немає- і добре.

DSC05417.JPG

DSC05419.JPG

DSC05421.JPG

DSC05422.JPG

DSC05423.JPG

DSC05424.JPG

DSC05428.JPG

DSC05429.JPG

DSC05430.JPG

DSC05431.JPG

DSC05433.JPG

DSC05434.JPG

DSC05435.JPG

DSC05436.JPG

DSC05437.JPG

DSC05438.JPG

DSC05440.JPG

DSC05441.JPG

2

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
, ZkostyaZ написав:

59-й год выпуска, что-то мне подсказывает, что это прородители стандартной кашки с Красного пролетария.

Тоді б думаю на тому "Красном пролетарии" були б хоч якісь згадки про таке виробництро, але в історії заводу, яка є в інеті, про будь- які спільні проекти з Лубенським заводом не згадується, цікавості заради був пошукав, та нічого не знайшов.

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Глянув на вчорашній пост, таки пропустив ще одне. Підрізка торців. Різець потрібного типу у борштангу, подача викруткою ( гвинт зроблений довшим,  першого не вистачає по довжині ходу), привід вручну за патрон. Оберт патрону- трохи додав викруткою, і так до кінця... Передня частина так само, тільки різець інший, фото не робив. Ну і додам градус "колхозу", заміна індикатора ІРБ, контроль зміщення осі отвору догори, не знімаючи борштанги. Кронштейн на верх індикатора ІЧ, пружина від кулькової ручки, щоб перетягти рідну пружині ІЧ, пластинка з запресованою кулькою від підшипника. Думаю, з фото зрозуміло, що можна це неподобство ввести в отвір, не знімаючи борштанги.

DSC05409.JPG

DSC05406.JPG

DSC05405.JPG

IMG_20210301_102132.jpg

IMG_20210301_102115.jpg

IMG_20210301_102110.jpg

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

А наделки только на винты крепили или ещё клей какой был?

Пардон, если провтыкал данную инфу.

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
, Красноармеец написав:

клей

Клей епоксидний з пластифікатором, Епокси-520, здається, чешський, дозування 2:1 з затверджувачем. Перед застосуванням, звичайно спробував склеїти різні зразки чавунних пластинок ( з різною поверхнею після обробки), знежирення ацетоном. Молотком, звісно, відбити можна ( не з першого разу, десь із третього виходило, якщо добре прикластись), але це не показник, молотком і живий чавун потовкти можна... Система приклеювання проста: спочатку розмітка, свердління отворів та потаїв, зкручування того всього гвинтами, загалом, перевірка нормального  збирання. Потім розборка, миття всього в ацетоні, сушка. Поки сохне, розвести клей. Нанести клей, не шкодуючи, прикласти накладку, гвинти також вкручені на клей. Пустоти в тому ділі зайві, навіть під шляпками гвинтів... Сушка ( чи полімеризація, кому як хочеться), через пару діб обробка...

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Далі- піноль. Нагадаю, стара піноль діаметром 83,5мм. Стопор від повороту інструменту відсутній, але проворотів чи задирів немає. протер поверхню конуса, як зміг, іржі немає, тільки потемніння. Борштангою з КМ5 та фарбою перевірив на відбитки, на фото не видно, поверхня темна... Якість відбитків не погана, хотілося б краще, але що маємо, відшліфувати конус ніде, це перевірив, ще коли робив шпіндель під розточний. Якщо легенько пристукнути конус при вставлянні, чіпляється глухо, тільки вибивати зі зворотньої сторони. Якщо ж пристукнути сильніше- зусилля для вибивання зростає гарно. Мабуть, тому й не було проворотів інструмента навіть без фіксатора... Мене таке влаштовує, вирішив попробувати підігнати цю піноль, якщо щось піде не так ( як у воду дивився), то хоч досвід залишиться... 

DSC05311.JPG

DSC05313.JPG

DSC05307.JPG

DSC05308.JPG

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Створіть акаунт або увійдіть для коментування

Ви маєте бути користувачем, щоб залишити коментар

Створити акаунт

Зареєструйтеся для отримання акаунта. Це просто!


Зареєструвати акаунт

Увійти

Вже зареєстровані? Увійдіть тут.


Увійти зараз

  • Зараз на сторінці   0 користувачів

    Немає користувачів, які переглядають цю сторінку