Brovar

Листогин - гідравліка чи кривошип И1330 ?

10 повідомлень у цій темі

Є потреба у листогині ,  але сам я в цій темі не маю жодної практики. Інтернет-моніторинг показав що ціни на нові листогіни дуже високі. Із старих радянських зустрічаються б/ушні лише два - гідравлічний ИБ1430а та та кривошип И1330 ( в більшості випадків продаються тільки И1330) . Серед сучасних листогинів поступальної дії, механіки я не бачив. Механіка , на мою думку , значно складніша у виготовленні,  але ж в Союзі зробили, тож мабуть має право на існування і кривошип. Ціна на б/ушний И1330 десь в два рази нижча від аналогічного на гідравліці. А грошей у нашого брата-металіста як завжди обмаль.  Тож прошу допомогти розібратися в перевагах та недолікакх одного і другого листогину. Суть цієї теми  в тому , щоб розібратися у тому , на скільки значними є недоліки радянського кривошипу. Почну зі своєї суб'єктивної думки , а хто розбирається в темі - прошу виправити якщо що не так , та доповнити.

Кривошип переваги:

1. Швидкодія.(Але читав що в Євросоюзі є обмеження по руху пуансона 10мм за секунду.)

2. Максимальна сила гину більша чим в гідравліці.

3. Дешевший. (Конкретно И1330)

Кривошип недоліки :

1. Дуже багато деталей і вузлів що рухаються і можуть зношуватись.

2.Малий хід повзуна.

3.Складно гнути кут між 90 і 120 градусів.

4.Необхідність у стисненому повітрі.

5.Споживання електроенергії більше.

Що стосується гідравліки , то я бачу тільки два недоліки в порівнянні :

1. Менша сила гину.

2. Вища ціна.

 

 

 

 

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

@Brovar чи ви вживу бачили як працює кривошип і як працює гідрач? З мого особистого досвіду кривошип - радянська херня для невигадливих задач. Гнути точно нічого не виходить навіть по ручній розмітці, рідні упори повний шлак, вибити зуби може на ура, ніякого додаткового обладнання не поставиш. Простий гідравлічний листогин можна зібрати і самому, я збирав, тож і ви зможете. Поцікавтесь ще у Міос, мають непогані бюджетні саморобні чпу листогини.

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Вживу бачив кривошип , але то було дуже давно. По інтернету надивився багато. Я механік з немалим стажем і у "прості" гідравлічні листогини не дуже вірю , хоча цей варіант теж пропрацьовував. Думав навіть щоб  переробити радянську гільйотіну під листогин , вцілому можна , але ньюансів немєряно. У міос на сайт заходив , листогинів там не бачив , матриці і пуансони в них по ціні такі самі що і імпортні.

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Вони самі не роблять, це їхні партнери, просто зв'язатись можна через Міос. Я навіть фотографував собі:

20200803_101220.jpg

20200803_102354.jpg

1

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Час від часу доводиться "лікувати" електроніку в різних листогинах. Частина з них найпростіші - "pressbrake" там де два гвинти і гнуття йде в упор гідравлікою. Решта стандартні з ЧПК Amada, Trumpf, Bystronic.

Окрема група - перероблені в невеликі листогини - звичайні гідравлічні преси.

Ну і для тонких деталей - ручні секційні (без електрики і гідравліки взагалі).

Чомусь ніде не бачив кривошипа.

Але як не спеціаліст в гнутті можу сказати, що перше питання у виборі - Що треба гнути?

І як вище вказав дописувач з якою точністю і продуктивністю. Окреме і дуже важливе питання - безпека!

Як на мене - кривошип - то для серійного гнуття чогось із мільйонами штук на виході і з точністю +- як вийде. І напевне із якоюсь механізованою подачею.

Різати лазером чи координатно-пробивним деталі і потім їх криво гнути - шлях в нікуди.

Обмежте своє завдання на гнуття конкретними розмірами, товщиною, точністю та кількістю шт. - виникне відповідь треба чи не треба вам кривошип.

 

P.S. У всіх видах листогинів - важливе питання наявність і точність інструменту для конкретного завдання.

Змінено користувачем kratmel
0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
6 годин назад, kratmel написав:

Як на мене - кривошип - то для серійного гнуття чогось із мільйонами штук на виході і з точністю +- як вийде.

Кривошипами колись, дуже давно, забезпечувались різні ПМК для виконання різних, в більшості не серійних, виробничих завданнь. Як вже згадували, точності гнуття в них намає від слова зовсім і часто вони використовувались для полегшення ручної праці та гнуття "на око", коли кувалдою можна "довести" виріб до бажаного результату. Перевагою ж кривошипа було те, що для роботи з ним не потрібно було спеціальних знаннь та навиків і завдяки простоті конструкції ломатись там практично не було чому, хоча бували і "спеціалісти", яким це вдавалось, намагаючись перехитрити закони фізики та здоровий глузд.:crazy_mini:

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
12 часа назад, kratmel сказал:

Обмежте своє завдання на гнуття конкретними розмірами, товщиною, точністю та кількістю шт. - виникне відповідь треба чи не треба вам кривошип.

 Та не в завданні справа. Сьогодні завдання одне , а завтра - інше.Ви що купуєте, наприклад, токарний станок під конкретне завдання? Розмір гнуття в нього  2,5 метри  , сила тиску 100тонн , цього цілком достатньо для більшості задач. Питання в тому , що радянський кривошип можна купити за 150тис.гр. і  в Києві  , а аналогічну гідравліку за 300тис.гр і їхати десь за 500км. Якби в мене були відповідні гроші, то я б не писав тут цієї теми . От всі пишите , що кривошип поганий , а в чому саме? Там такий самий пуансон і матриця, такі самі направляюч .  Упор ? - можливо , але хіба його так складно довести до пуття? Шо ще? Чому в ньому має бути погана точність? це що обумовлено саме кривошипним приводом? Якщо в нього проблеми з механікою - втулки розбиваються чи щось інше , то це вже серйозний недолік , але ж тут писали , що він розрахований на массове виробництво, значить не мусять розбиватися швидко.  Мене цікавить чи дозволяє його регулювання гнути кути більші за 90 градусів , таке мені точно треба буде гнути.

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Один параметр гнуття- кут більше 90градусів  ви вже визначили. Я не маю нічого проти вашого бажання спробувати кривошип.

Але для прийняття рішення рекомендую замовити в когось гнуття і якщо це можливо поглянути як виглядає процес підгонки до бажаного кута в різних верстатах.

А для кількох згинів на одній деталі - як це робиться на листогині з ЧПК та автоматизованими упорами.

 

П.С. Бачив процес налаштування  гнуття деталей 200х60х8мм на кривошипному пресі 40т. у форму  _/\_ скоби одним ударом.

Разів 10 перешліфовували матрицю пуансон і один раз розклинювали неприроднім способом прес поки дійшли бажаної форми гнуття.

Можливо це не стосується кривошипного листогина, але ідея регулювання ходу і зусилля в них однакова. 

 

 

 

 

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
6 часов назад, kratmel сказал:

Один параметр гнуття- кут більше 90градусів  ви вже визначили. Я не маю нічого проти вашого бажання спробувати кривошип.

Та яке там бажання... я коли бачу ту кількість механіки в ньому , то проопадають всі бажання. Але хочеться помилитися )) бо коштує дешевше , і нажаль в нашому житті ця обставина домінуюча.

 

6 часов назад, kratmel сказал:

Можливо це не стосується кривошипного листогина, але ідея регулювання ходу і зусилля в них однакова. 

Так от в тому і суть щоб розібратися чи стосується , чи то просто забобони. То що шліфували матрицю , думаю точно не стосувалось кривошипного приводу. Зрозуміло , що гідравлікою можна робити мікроподачі і добитися максимальної точності і повторюваності , принаймі на заводських жорстких станках. Але ж і на кривошипі можна поставити лічильник обертів на регулюючий вал і вичисляти кут матиматичним шляхом. Якось же жив Союз з цими листогинами , адже інших не було,  та ще й які складні завдання виконували!

  А взагалі от дивна ситуація в нас - я знаю точно, наприклад ,  що токарний  1К62 - це гівно ,  ТВ320 як у мене - повне гівно, але їх чомусь хвалять , безліч тем по них відкривають, обговорюють. А от про листогини майже нічого  нема , ніхто не обговорює. Токарні станки нові імпортні завозять зовсім мало  . А от листогини нам імпортні , нові подавай, і в три дорого.   

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Есть пресс И1330. Выпуска 90 или даже 91 года. Азовский завод кузнечнопрессового оборудования.

 ЭксплуатировалсЯ очень аккуратно. Огромных партий, миллионных, никто на нем не гнул. Иногда всплывают проблемы по электронике. Но это из-за старости. Система ,жидкой, смазки всегда контролировалась и работала корректно. Упоры, да это правда, надо приноровиться. 

 Воздух, да нужен. Там пневмомуфта. Находится сверху. Если надо что-то сделать, ревизия или ремонт, проблема. 

 Состояние винтов, которые перемещают балку, увеличивая или уменьшая "зев" между пуансоном и матрицей, надо смотреть внимательно.

 Кстати, длина хода не регулируется, только "зев", или раскрытие.

Если окажется износ не равномерный ,не сможете "поймать" параллельность гиба.

 С гидравлическим дела не имел. Но наверное сейчас ,с появлением такого количества нового, детали гидроаппаратуры работать будут надёжнее. В гидравлике, так понимаю, надо согласовать работу гидроцилиндров. Причем на разных скоростях потока.

  Лично мое мнение, на механику можно обратить внимание.

 Но если все хотят работать на гидравлике, значит в этом что-то есть...

Кроме листогибочных пресов, есть ещё с поворотной балкой. 

Есть такой, уникальный станок, гнет вручную, до 2,5 метра. Немец "FASTI", его переделывали много раз. Но работает. Правда качества гиба, по нынешним требованиям ,вообще "никакое".

 

 

 

1

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Створіть акаунт або увійдіть для коментування

Ви маєте бути користувачем, щоб залишити коментар

Створити акаунт

Зареєструйтеся для отримання акаунта. Це просто!


Зареєструвати акаунт

Увійти

Вже зареєстровані? Увійдіть тут.


Увійти зараз

  • Зараз на сторінці   0 користувачів

    Немає користувачів, які переглядають цю сторінку