Залізнення

[gesichtslos 595]

Для бажаючих спробувати рецепт залізнення. (Сам ще не пробував)

Сульфат заліза (II) семиводний (FeSO₄·7H₂O):  250 - 300 грамів.
   Використовувати саме заліза (II) сульфат, а не заліза (III). Семиводний (кристалогідрат) FeSO₄·7H₂O. (Колір розчину має бути блідо-зеленим, не рижим - реактив окислений!)
 Хлорид натрію (NaCl) (або хлорид амонію NH₄Cl): 20 - 30 грамів.
   Провідна сіль. Підвищує електропровідність електроліту, покращує розчинення анодів та якість покриття. (NaCl - звичайна кухонна сіль, але без йоду та інших добавок) 
   Не перевищувати концентрацію хлоридів, щоб уникнути надмірної корозійної активності електроліту.
 Борна кислота (H₃BO₃): 15 - 20 грамів (може бути аптечна).
  (Буферна речовина.  Стабілізує pH електроліту в слабокислому діапазоні (оптимально pH 3-4), що необхідно для якісного осадження заліза та запобігання утворенню гідроксидів заліза)

10л дистильованої води.

Температура 18-25°С.

Дати електроліту відстоятися протягом декількох годин.

Сульфат заліза бажано високої чистоти, наприклад "ч.д.а"

Густина струму 1-2 А/дм² катодної поверхні орієнтовно. Далі підбирати експериментально.

Анод - електротехнічне залізо.

Перемішування розчину.

Деталь перед тим обезжирити лугом, декілька секунд протравити в розчині 15-20% сірчаної кислоти і відразу перемістити у ванну. 

Твердість осадженого металу 150-250 по Вікерсу. Може досягати 300HV. 8-20HRC.

Реактив зберігати в герметичній тарі.

Можна спробувати додатково нагартувати - при катування кулькою, або цементувати.

 

Змінено 25 березня користувачем gesichtslos

[Олек77 227]

Бачили цю картинку?
Не все так з тим залізом просто. Не пробував, але розказували старі гальваніки, що десь у 2005 в нас у цеху (ще до мене, там вже не працюю, але пропрацював технологом гальваніки 11 років) робили ванну по рецепту 1, пробували вал відновити. Все гарно наросло, але облущилося ще поки донесли на шліфовку. Електроліт після ще кількох спроб злили на очисні (гарний коагулянт).
Потім, вже десь році у 2013 ми спробували наростити 0,5мм на сторону (1мм на діаметр хромом) - все вийшло. Але воно доооовго...

Борна кислота, 2 г/л - то взагалі не буфер для  рН 3. Просто спробуйте розчинити 2г борної кислоти у літрі води і поміряйте рН.
В будь-якому випадку "проробляти" електроліт варто/доведеться - домішки витягнути, тривалентне залізо відновити.
Взагалі, не подобаються мені ті електроліти... надто малий діапазон по кислотності, а виходи на катоді не 100%, тобто кислота використовується швидко...

[gesichtslos 595]

, Олек77 написав:

 

№2 пробував - не вийшло нічого осадити

І отой анекдот про 500-700кгс/мм2 (49-61HRC).. серйозно?

[Олек77 227]

, gesichtslos написав:

№2 пробував - не вийшло нічого осадити

1. рН чим контролювали?
2. Деталі точно були підключені до "мінуса" джерела живлення?

[gesichtslos 595]

, Олек77 написав:

1. рН чим контролювали?
2. Деталі точно були підключені до "мінуса" джерела живлення?

1. нічим. рецепт-ваги.

2. на деталі точно був мінус

[Олек77 227]

, gesichtslos написав:

1. нічим. рецепт-ваги.

Жодний розчин з ГОСТ 9.305, як і їх комерційні аналоги, якщо вказано рН, не буде нормально працювати за межами того рН. рН потрібно перевіряти та коректувати відповідними кислотами.
Кисле міднення, 6-валентне хромування, лужне цинкування ітп сильнокислі/сильнолужні електроліти контроля рН не потребують (та то і виміряти складно).

[Куляста_Блискавка 1 549]

3 години тому, Олек77 написав:

робили ванну по рецепту 1, пробували вал відновити. Все гарно наросло, але облущилося ще поки донесли на шліфовку.

Десь читав, що для того щоб покриття залізом трималось, його треба "запекти" при температурі 450...500*С в атмосфері водню. 

Як на мене вся ця бридка морока з гальванічним осадженням заліза  не варта того струму, що на це затрачено. Електроіскрове напилення, електроіскрове натирання дає більш прогнозований і надійний результат. 

 

Змінено 25 березня користувачем Куляста_Блискавка
доповнення

[Олек77 227]

, Куляста_Блискавка написав:

Десь читав, що для того щоб покриття залізом трималось, його треба "запекти" при температурі 450...500*С в атмосфері водню. 

Як на мене вся ця бридка морока з гальванічним осадженням заліза  не варта того струму, що на це затрачено. Електроіскрове напилення, електроіскрове натирання дає більш прогнозований і надійний результат. 

Згідний з Вами. Якби то дійсно надійно працювало, то ті всі технології відновлення напиленням просто не мали б змоги до розвитку.
Але вони розвиваються, а про залізнення, час від часу, лише питання в інтернеті...
От чесно, я багато працюючих ванн покриття різними металами бачив, навіть покриття індієм... а залізнення  - ніколи...

[Куляста_Блискавка 1 549]

Додам трохи сканів радянського технопорно - "ремонт тяжельіх мотоциклов" Котов. Капустин.

[Олек77 227]

4 години тому, Куляста_Блискавка написав:

Додам трохи сканів радянського технопорно - "ремонт тяжельіх мотоциклов" Котов. Капустин.

Два косячка помітив:
Сірчанокислого цинку при кімнатній температурі стільки не розчиниться (навіть як на 7-водний гідрат рахувати), та "или" треба замінити на "и". Бо у водному розчині 30 г/л сірчанокислого алюмінію можна хіба що наводнювати сталь, покривати ніяк.

[Куляста_Блискавка 1 549]

, Олек77 написав:

Два косячка помітив:

Там вся книжка один веееличезний косяк .