202 повідомлення у цій темі

ИМХО.

1. Сейчас важнее думать о том, что все больше людей учат польский. И из них большая часть с концами.

2. Может пора учиться искать поводы для объединения? А-то разосраться мы умеем с полпинка, а вот наоборот как-то с трудом.

3. Я не говорю на русском, я говорю на родном (который с детства, в смысле). Почувствуйте разницу. УМЕТЬ говорить, читать, писать - не вопрос. Но вот как мне дома разговаривать - мое личное дело.

4. Если уж запрещать, то давайте все языки. Турецкий, румынский, молдавский и т.д. Если кто забыл у нас паребрик желающие поставить имеются не только с востока. Змеиный тому подтверждение.

5. Если мне память не отшибло, Украинский - государственный и других в этом списке нету.

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Сьогодні ще святковий вихідний день, тому можемо розслабитися і трохи відволіктися на гумор. Подивився от мінівиставу Дизель-шоу під назвою "проблеми української мови" https://bdzhola.com/news/najbilshi-problemi-ukrajinskoji-movi-gumoristichne-video  У кого є бажання і час рекомендую подивитися. Спочатку здалося, що такий гумор ображає українську мову, а з іншої сторони потім само собою виникло питання - а на що там ображатися, коли багато з проблем, піднятих в цій виставі, існують насправді? Я маю на увазі не закарпатський діалект (він склався історично), а засилля технічних термінів іноземних мов. Правда ця проблема висвітлена методами їдкої іронії. Особливо запам'ятався Єгор Крутоголов. Але для того й існує гумор щоб своїми методами допомагати вирішувати існуючі проблеми, зокрема і проблему термінології. Адже лише сильний може дозволити собі кепкувати над самим собою.

Змінено користувачем STM
0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Від себе добавлю: в плані української технічної мови і термінології - непочатий край роботи. Все в ваших руках. 

1

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Я коли вчився на спеціальності Електропривод, то було дискусійне питання як правильно буде Електропривод чи Електропривід.

Різні викладачі казали по різному. А один сказав шо ше не домовились як правильно буде і шо є аргументи за обидві версії.

 

Але знаю шо правильний термін то "Перетворювач частоти", нас так вчили

Ше один термін підкажу як правильно "скважность" - щілинність.

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
31 минуту назад, Roma сказал:

як правильно буде Електропривод чи Електропривід

Да патаму-шо "турки" вони. Я сам в журналістиці пропрацював півтора десятка років, хоча сам технічний працівник, та унікомів-преподів надивився... Один приніс три строчки тексту - в речені до десяти помилок. Що вони навчать дітей...

Щодо привод чи привід , то треба розуміти, що електропривод - складається з двох слів, в першому варіанті - механізм..., а в другому прокурор-Електроннік...

Все уже придумано до нас... Українській мові тисяча років... ще ж не всі професора зарисовались в науці з новими словеями :) 

Треба бути простішим і іноді читати словники... а не дискусію розводити хто з них на кафедрі філолога бачив :) 

та й знайти толкового препода - ох як уже складно стає...

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
2 минуты назад, Bogdan сказал:

Все уже придумано до нас...

Не все так просто.

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
20 минут назад, Roma сказал:

Не все так просто.

да ну. "Штрикалка" чи не "штрикалка",

вертоліт, гелікоптер чи гвинтокрил...

Ще залишилось СТБ надивитись, там свій "етнос" мовний зібрався.

Якщо є конкретний приклад - давай. А то пальцем в небо тицяти всі можуть.

Є слова, які правильно вживати там чи там, є що можна і так, і так... Та не потрібно вигадувати "попо-штрикалок". Я вже на "приводі" показав всю "дискусию". Достатньо було проаналізувати два окремих слова..., а не вигадувати новий гібрид.

Змінено користувачем Bogdan
0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
Только что, Bogdan сказал:

Якщо є конкретний приклад - давай.

Є слово "привідний".

Термін "привідний м'яз" є правильним для анатомії.

І правильними є варіанти "привідний ланцюг", а не "приводний ланцюг", "привідний механізм", а не "приводний механізм".

Тоді і привідний двигун. Привідний шків. Привідний ремінь. 

Тоді і "привід", а не "привод".

1

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
1 час назад, Дядько Максим сказал:

Від себе добавлю: в плані української технічної мови і термінології - непочатий край роботи. Все в ваших руках. 

Цілком вірно все починается з нас. Дуже багато в темі амбіцій. Як на мене правий Жак Фреско коли каже що мова інженерів не повина нести емоційне забавлення. Сильна мова це коли користуются не тількі у побуті, а і в майстернях в нашому випадку. Тому роботи непочатий край у кожного з нас. Краще буде коли буде більше різноманітних адрес з інтернету по цій темі.

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
7 минут назад, Roma сказал:

Термін "привідний м'яз" є правильним для анатомії.

привід - привід в прокуратуру... привід - причина... Є ще й розмовні - їх не чіпаємо.

привод - механізм, який надає рух і т.п. Також ремінь підходить.

Так що, то не механізм і не пасок...

 

Да. При різних "вживаннях" "привід" стає "приводом". Привід - множина - приводи.....і т.д.

Це пуста дискусія.

..."пиши на проезжей части"... 

 

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Словник 1928 року надає такі пояснення:

 Привод – повідня́; п. (конный) – кера́т (-та); п. двухконный – к. двокінний; п. канатный – п.коділ́ ьна; п. колокольный, с.-х. – к. дзвонува́тий; п. конный – кера́т (-та); п. косящатый – к.косяко́вий; п. маховиковый – п. махови́чна; п. потолочный – п. стельова́; п. пусковой – п.пускова́; п. ременной – п. пасова́; п. самоостанавливающийся – п. самозупи́нна; п.самотормозящий – п. самогальмівна́; п. стрелочный – п. ви́лична; п. цельно-чугунный, с.-
х. – к. суці́льно-чаву́нний; п. электрический – електроповідня́; п. замыкатель – повідня́-замика́ч (-ча́)

Приводить, -вести (к нулю) – зво́дити, зве́сти; п. в действие – надава́ти, нада́ти чи́ну; п. в
порядок – упорядко́вувати, упорядкува́ти.
Приводка, тип. – прирядко́вування, прирядкува́ння

Приводной – повідне́вий; п. (отн. к кон. проводу) – керато́вий; п., ведущее колесо – тягове́ ко́лесо; п. ремень – пас (-са).
Приводящий (подводящий) – підвідни́й

 

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Терпуг - напильник с крупной насечкой, в основном для дерева, но пременим для мягких металлов и сплавов.

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

початок теми сподобався, а далі більшість дискусіїйла про нічо.

по польськи imadło - лещата. але говорив колись один чоловік - тіси. в різних регіонах по різному, тому потрібно навчатись правильній мові

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
11 минуту назад, Yfowler сказал:

Терпуг - напильник с крупной насечкой, в основном для дерева, но пременим для мягких металлов и сплавов.

Напильник, напилок – терпу́г (-га); н. двунасечный – т. двонасічни́й; н. диффузионный – т.дифузі́йний; н. драчевой – т. драче́вий; н. квадратный – т. квадрато́вий; н. круглый – ткру́глий; н. личной – т. личкува́льний; н. овальный – т. заокру́глий; н. остроносый – т.гостроно́сий; н. пересеченный – т. пересі́чений; н. плоский – т. пло́ский; н. полукруглый –т. півкру́глий; н. полуличной – т. півличкува́льний; н. проволочный – т. дротови́й; н.пропильной – т. пропи́лювач (-ча); н. саблевый – т. ша́бельний; н. слесарный – т.слюса́рський; н. тонкий – т. тонки́й; н. трехгранный – т. триру́бий; н. тупоносый – т.тупоно́сий; н. шарнирный – т. суста́вний; н. шлифной – т. шліфува́льний; н.-ножевка – т.-ножі́вка.

4 минуты назад, Oleksandr Zborovskiy сказал:

по польськи imadło - лещата. але говорив колись один чоловік - тіси

Тиски – ле́щата (-ща́т); т. верстачные – л. верста́тні; т. параллельные – л. рівнобі́жні; т.передвижные – л. пересувні́; т. поворотные – л. поворітні́; т. привертные – л.прикрутні́; т. ручные – л. ручні́; т. слесарные – л. слюса́рські; т. стоячие – л. стоя́чі; т.стуловые – л. стільце́ві; т. фанерные – л. форні́рні.
Тисковой – ле́щатний.
Тисочки – ле́щатка (-ток).
Тисочный – ле́щатний.
 

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Аеропорт – летовище.

 

Вокзал, вокзальний – двірець, двірцевий.

 

Екватор – рівноденник.

 

Карта – мапа.

 

Клімат – підсоння.

 

Майстерня – робітня.

 

Термін (строк) – реченець.

 

Фотокартка – світлина.

 

Фонтан – водограй.

 

Дует – двоспів.

 

Бібліотека – книгозбірня.

 

Прогрес – поступ.

 

Тротуар – хідник.

 

Журнал – часопис.

 

Фактор – чинник.

 

Аплодисменти – оплески.

 

- See more at: http://tvoemisto.tv/news/vidrodzhuiemo_ukrainske_yak_zaminyty_zapozychene_slovo_ridnym_71740.html#sthash.eTtjrnPt.dpuf

 

Цікаво, але Майстерня є Робітня.

 

 

1

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Ступица  - Маточина

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
19 минут назад, Саша сказал:

..........

Прогрес – поступ.

Тротуар – хідник.

Журнал – часопис.

Фактор – чинник.

Майже все - це синоніми. А не переклад. В українській є і тротуар, і журнал, і майстерня.  І ступиця також.

Я вже починаю не розуміти цю тему. Ніби про українську технічну мову, а не що де почув...

 

1

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
1 час назад, Bogdan сказал:

Майже все - це синоніми. А не переклад. В українській є і тротуар, і журнал, і майстерня.  І ступиця також.

Я вже починаю не розуміти цю тему. Ніби про українську технічну мову, а не що де почув...

Цілком з цим погоджуюсь. Тільки треба мабуть доповнити, що окрім "що де почув" існує ще і "що сам встиг (зумів) вигадати". А таких "вигадників" багато. Зустрічаються і "вигадники" від слова "гадити".  Отже (на мою думку) треба використовувати ті терміни, які відповідають правилам українського словотворення і вже знайшли в мові широке використання.

Змінено користувачем STM
2

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Є ще одна суттева проблема. Багато хто сприймає мовні терміни і визначення через порівняння іх з російською мовою. Але такий алгоритм є хибним. Справа в російській мові. Ту російську мову, котру ми знаємо тут в Україні, є мовою франкенштейном - збірником запозичень з мов народів сусідів. В самій Росії є багато справжніх російськіх мов - мокшів, єрзів, мордвинів і т.п.

На ю-тубі є доволі пісень на цих мовах. Ось, наприклад  https://youtu.be/2i7YQdM2ZSk 

Я нічого не розумію в справжніх російськіх мовах, а ви?

 

 

 

2

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

гарна тема, важлива, наскільки важлива можна зрозуміти прослухавши виступ  професора Павла Гриценка в Конституційному Суді 

 

4

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
Только что, Саша сказал:

Є ще одна суттева проблема. Багато хто сприймає мовні терміни і визначення через порівняння іх з російською мовою. Але такий алгоритм є хибним. Справа в російській мові. Ту російську мову, котру ми знаємо тут в Україні, є мовою франкенштейном - збірником запозичень з мов народів сусідів. В самій Росії є багато справжніх російськіх мов - мокшів, єрзів, мордвинів і т.п.

На ю-тубі є доволі пісень на цих мовах. Ось, наприклад  https://youtu.be/2i7YQdM2ZSk 

Я нічого не розумію в справжніх російськіх мовах, а ви?

 

 

 

Просьба не рассуждать о вещах  в которых вы сами не "розумиете" так как ваши рассуждения не у всех находят отклик . Придерживайтесь темы , занимайтесь изобретением необходимых технических терминов украинского - тут вам широкое поле деятельности . А то взяли моду корни всех бед украинских искать "за поребриком".

Змінено користувачем кТм
0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Слово "алюміній" колись мало іншу версію - "глиній".

В чешській мові прижилось слово "hlinik" і в словацькій також, в польській мові прижилось слово glin. 

І обгрунтування логічне - метал який отримують з глини.

І у нас запроста міг бути глиній, якби серед хімків була така домовленість. Десь до початку ХХ-того століття то був чисто хімічний реактив, і реактив не дешевий, якого звичайні люди в очі ні разу не бачили. 

Ну вибрали російські хіміки варіант "алюминий". І наші взяли і повторили. Тому так.

І так багато термінів.

Як захочуть і домовляться вчені, так і буде правильно.

І не тому шо по іншому не можна. Можна було і по іншому, але домовились так. 

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
2 минуты назад, Roma сказал:

Як захочуть і домовляться вчені, так і буде правильно.

І не тому шо по іншому не можна. Можна було і по іншому, але домовились так.

А як ви розумієте оце "домовились"? Звичайно, можна провести конференцію, обговорити там термінологічні питання  і прийняти рішення, наприклад. замість "алюміній" вживати "глиній", тобто домовитись. Але чи буде така домовленість на користь мові? На мою думку, технічна (та й інша) термінологія української мови є саморегулюючою. Це значить, що вона відтісняє на узбіччя ті терміни, які не прижилися, або є штучно вигаданими, і використовує терміни, які прижилися і є загальновідомими і загальновживаними.

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
1 час назад, Roma сказал:

 

Слово "алюміній" колись мало іншу версію - "глиній".

 

Ще й зараз іноді зустрічається як "глинець".

Потрібно пам'ятати, що наука у нас не такі глибокі корені має. тому і багато назв запозичені, як і alumen. До Ломоносова на "китах" все було...

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
1 час назад, Саша сказал:

Справа в російській мові. Ту російську мову, котру ми знаємо тут в Україні, є мовою франкенштейном - збірником запозичень з мов народів сусідів.

 Вважаю що так і є,  саме  тому  наші сусіди  кілька століть забороняли українську,  знищували, адаптували  до "великого і могутнього" ,  особливих успіхів у цьому досягли більшовики.

       Ми українці навіть ніколи не вивчаючи, при спілкуванні з  білорусами, поляками,чехами,  словаками і багатьма іншими  можемо  порозумітися,  бо в нас є спільні корені,  московити у цей перелік не входять, .  І це є ще одна із причин чому вони так важко і тяжко бісяться коли чують нас.

  Виступ професора Павла Гриценка 

потрібно донести до кожного українця.

  Мені багато хто скаже,  не треба політики, яким боком це стосується  теми технічних термінів, але наступне відео  є повним і абсолютним  баченням нашими сусудами  теперішнього та майбутнього всіх нас, нашої  мови та держави, https://www.youtube.com/watch?v=njCjKWMy2n0&feature=youtu.be

 

5

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Створіть акаунт або увійдіть для коментування

Ви маєте бути користувачем, щоб залишити коментар

Створити акаунт

Зареєструйтеся для отримання акаунта. Це просто!


Зареєструвати акаунт

Увійти

Вже зареєстровані? Увійдіть тут.


Увійти зараз

  • Зараз на сторінці   0 користувачів

    Немає користувачів, які переглядають цю сторінку