bogdan1983

Саморобний великий токарний станок

156 сообщений в этой теме

10 часов назад, olkogr сказал:

На каретку не допоможе. Потрібно щось робити з матеріалом направляючих. 

Чому не допоможе? Поясніть будь-ласка свою точку зору

0

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Як вам і казали по сталі сирі тертя дуже велике, практично у всіх матеріалів. І ті накладки зїсть дуже швидко. Потрібно щось накласти на направляючі. Якщо сталь то якусь гартовану,, шліфовану полосу... А ще краще латунну полосу чи бронзову.

0

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Пара сталь-чавун, має дуже схожі коефіцієнти тертя як і чавун-чавун.

Якщо станина буде шліфована, і зі змазкою, то поясніть чому всеж не варто так робити?

0

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Пара сталь чавун, мається на увазі сталь гартована, шліфована. Коли сталь 3 , то ви її на нормальну шорсткість поверхні навіть не прошліфуєте.

Коефіцієнти тертя дуже різні.

тертя.jpg

2

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

@olkogr , зрозумів, дякую, Олег.

0

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Так як купити готового шківа навряд чи вийде, зробив тигеля з труби, набив старих НШ і поршнів, розпалив у плиті та вилив болванку. Заправив у станок - ось що вийшло. Справився десь за 4 години.

IMG_20180630_195846.jpg

IMG_20180630_204158.jpg

IMG_20180630_204210.jpg

3

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Богдан.Гарна робота.Мабуть я випустив щось із виду.

Який діаметр цього шківа? Виливав у земляну опоку?

Точив на свойому малому? Які оберти будуть на шківі?

0

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
В 14.06.2018 в 13:12, olkogr сказал:

Пара сталь чавун, мається на увазі сталь гартована, шліфована. Коли сталь 3 , то ви її на нормальну шорсткість поверхні навіть не прошліфуєте.

Коефіцієнти тертя дуже різні.

Я вважаю що можливо обійти цю проблему никилированіем обох поверхонь .Як направляючих так і суппорта ,думаю що вийде добре.  Принаймні  є така технологія відновлення направляючіх. Але спочатку треба вишабрити їх до належного рівня.

0

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
3 часа назад, Сергій Лавріненко сказал:

Богдан.Гарна робота.Мабуть я випустив щось із виду.

Який діаметр цього шківа? Виливав у земляну опоку?

Точив на свойому малому? Які оберти будуть на шківі?

Точив на першому самопалі, в тв - 16 трохи не влазить. Діаметр майже 150. Виливав у банку жестяну з під шпаклівки. Оберти будуть як і на моторі, близько 960

0

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
3 години назад, дублер написав:

Я вважаю що можливо обійти цю проблему никилированіем обох поверхонь .Як направляючих так і суппорта ,думаю що вийде добре.  Принаймні  є така технологія відновлення направляючіх. Але спочатку треба вишабрити їх до належного рівня.

Нікелювання чи хромування? Не пам'ятаєш де вичитав? Я б теж почитав, може собі зроблю

0

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
3 часа назад, дублер сказал:

Я вважаю що можливо обійти цю проблему никилированіем обох поверхонь .Як направляючих так і суппорта ,думаю що вийде добре.  Принаймні  є така технологія відновлення направляючіх. Але спочатку треба вишабрити їх до належного рівня.

А хтось таке вже робив? Це методом електролізу?

0

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

#119719 Опубликовано: (изменено)

, bogdan1983 написав:

Точив на першому самопалі, в тв - 16 трохи не влазить. Діаметр майже 150. Виливав у банку жестяну з під шпаклівки. Оберти будуть як і на моторі, близько 960

Така виливка на 960 повинна витримати із зовсів невеликим запасом.Справа у в опоці-жестянці.

Коли точив ,були відмінності в обробці зовнішнього діаметру і діаметру внутрішньго посадки ременя?Можливо при обробці зонішнього краю він трохи кришився ?

Изменено пользователем Сергій Лавріненко
Не там поставив знак ь
0

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
14 часа назад, Наливайко сказал:

Нікелювання чи хромування? Не пам'ятаєш де вичитав? Я б теж почитав, може собі зроблю

Можете подивитись по інтернету у напрямі ( хромирвание и никелирование направляющих станочного оборудования при ремонте или как то так задайте вопрос ) 

 

14 часа назад, bogdan1983 сказал:

А хтось таке вже робив? Це методом електролізу?

Це можно зробити так само як і востановлення посадочного місця під підшипнік ,натиранням за допомогою шматка никелю чи хрому ось тут---- ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- 

Вплив поверхневого легування на трибологічні характеристики поверхонь відновлених деталей

Начало формы

Конец формы

невідновленому відбитках, пружних і пластичних характеристик матеріалу, а також його повзучості. Контртіло для триботехнічних випробувань виготовлялось з термічно обробленої сталі ШХ15.

Згідно з завданням дослідження проводились дві серії експериментів — в умовах тертя без мащення і в умовах тертя з інактивним мастилом — вазеліновим маслом.

Встановлено, що режим нормального спрацювання досліджуваної групи матеріалів відтворюється при таких параметрах: тертя без мащення — нормальний тиск Р = 0,5 МПа, швидкість ковзання V = 0,7 м/с; тертя в середовищі вазелінового масла — нормальний тиск Р = 3 МПа, швидкість ковзання V = 2 м/с. З такими параметрами випробувань практично відсутнє пошкодження поверхонь тертя досліджених матеріалів.

В процесі триботехнічних випробувань визначались такі триботехнічні характеристики матеріалів, як інтенсивність спрацьовування in, мкм/1000 м; коефіцієнт тертя f, температура t,oС.

В результаті дослідження зразків методом оже-електронної мікроскопії (ОЕС) в сполученні з пошаровим іонним зтравлюванням поверхневих шарів були отримані профілі концентрацій основних елементів по глибині ВС.

Аналіз одержаних експериментальних даних (див. таблицю) виявив, що при спрацьовуванні середньовуглецевих сталей основне значення має ефект форми зв'язку легуючих елементів, тобто утворення ними карбідів або твердих розчинів. Легування Мn, Сr, Мо, V приводить до помітного підвищення міцності і стійкості сталей проти спрацювання. В умовах тертя без мащення карбідоутворюючі елементи знижують інтенсивність спрацьовування на 10—15 %, при граничному мащенні — на 30—40 %. Ці ефекти достатньо стійкі і в значній мірі посилюються при підвищенні концентрації легуючих елементів.

Вплив складу легуючих елементів на характеристики поверхонь тертя відновлених деталей

Формується ряд в міру підвищення стійкості проти спрацювання в такому порядку Ті, V, Мо, Сr, Мn. Найбільший ефект спостерігається при легуванні сталей марганцем. Легування некарбідоутворюючими елементами підвищує інтенсивність спрацьовування при терті без мащення на 10—20 %, при граничному мащенні — на 30—40 %. З точки зору механохімії ці ефекти пов'язані як з механічними властивостями сплавів, так і зі зміною їх хімічного складу. При терті без мащення роль легуючих домішок значно знижується. Ефект легування чітко виявляється при захисній від окислення дії мастильного шару.

Аналіз впливу мікротвердості на інтенсивність спрацьовування сталей підтверджує дані ряду робіт про відсутність в умовах механо-хімічного спрацьовування кореляції між твердістю сталей та їх спрацюванням [1, 2]. Твердість впливає на інтенсивність спрацьовування лише в рамках одного легуючого елементу зі зміною його концентрації. Слід визначити, що цей ефект значно посилюється при граничному терті змащених поверхонь.

Аналогічним є взаємозв'язок інтенсивності спрацьовування і пластичних характеристик сталей. Кореляція між пластичними характеристиками і інтенсивністю спрацювання не виявлено, однак в межах окремого легувального елемента зменшення пластичності знижує інтенсивність спрацьовування на 20—100 %.

Надзвичайно важливою є роль легуючих елементів в формуванні на поверхні тертя нової метастабільної фази — вторинних структур. При цьому також позначений чіткий розподіл легуючих елементів по карбідоутворюючій здатності.

Якщо карбідоутворюючі елементи збільшують на поверхні тертя площу вторинних структур другого типу ВС2 (рис. 1, 2) , то некарбідоутворюючі елементи збільшують площу вторинних структур першого типу ВС1 (рис. 3, 4). Цей ефект також посилюється при граничному мащенні. Якщо в умовах тертя без мащення величина площі, зайнята ВС2 при легуванні карбідоутворюючими елементами, збільшується на 40—100 %, то при граничному терті збільшення площі складає 70—100 %. При легуванні сталей некарбідоутворюючими елементами величина площі ВС1 підвищується на 20—60 % при терті без мащення та до 90 % при граничному терті.

Рис. 1. Поверхні тертя сталей, легованих марганцем (Р=3 МПа; V=2 м/с; мастило — вазелінове масло, (300): а — 1,44 % Mn; б — 4,68 % Mn

Рис. 2. Поверхні тертя сталей, легованих марганцем (Р=3 МПа; V=2 м/с; мастило — вазелінове масло, (10000): а — 1,44 % Mn; б — 4,68 % Mn

Рис. 3. Поверхні тертя сталей, легованих нікелем (Р=3 МПа; V=2 м/с; мастило — вазелінове масло, (300): а — 1,97 % Ni; б — 7,99 % Ni

Рис. 4. Поверхні тертя сталей, легованих нікелем (Р=3 МПа; V=2 м/с; мастило — вазелінове масло, (10000): а — 1,97 % Ni; б — 7,99 % Ni

Формування того або іншого типу ВС тісно пов'язане з інтенсивністю спрацювання сталей. Збільшення площі ВС2 при легуванні карбідоутворюючими елементами в умовах тертя без мащення зменшує інтенсивність спрацювання на 10—40 %, а в умовах граничного тертя — на 20—60 %. При легуванні сталей некарбідоутворюючими елементами Ni, Сu, Sn збільшення площі ВС1 підвищує інтенсивність спрацьовування: при терті без мащення на 10—30 %, в умовах граничного тертя з інактивним мастилом — до 50 %.

Підвищення концентрації легуючих елементів в досліджених межах грає подвійну роль. Підвищення концентрації карбідоутворюючих елементів знижує активність спрацьовування досліджених металів як при терті без мащення, так і при граничному терті в середовищі вазелінового масвтила, однак при мащенні ефект значно посилюється. Якщо в умовах тертя без мащення інтенсивність спрацювання зменшується на 10—40 %, то при граничному мащенні — на 10—60 %.

В той же час підвищення концентрації некарбідоутворюючих елементів практично не впливає на інтенсивність спрацьовування (Sn) або впливає негативно (Ni, Сu). В умовах тертя без мащення зростання інтенсивності спрацювання складає 10—35 %, а при граничному терті — 30—40 %. Очевидно, що при легуваннні некарбідоутворюючими елементами їх вплив також проявляється значно сильніше в умовах граничного мащення.

Ефект, що спостерігається, найтіснішим чином пов'язаний з вторинною структуризацією поверхні тертя — утворенням як ВС1, так і ВС2. Як зазначено вище, карбідоутворюючі елементи розширяють область формування ВС2, а некарбідоутворюючі — область формування ВС1. В багатьох роботах встановлено, що ВС2 мають більшу міцність, ніж ВС1 [1, 4], тому можна припустити, що зміна кількісного співвідношення ВС пов'язана безпосередньо з концентрацією легуючих елементів, має істотний вплив на інтенсивність спрацювання сталей.

Вивчення взаємозв'язку коефіцієнта тертя з концентрацією легувальних елементів, механічними характеристиками і структурою поверхні тертя не виявило кореляції між цими показниками. Підвищення концентрації некарбідоутворюючих елементів, в основному, або знижує величину АР, або впливає

Я собі обовьязково буду нікеліровать після того як прошабрю поверхню направляючих. Як зроблю розкажу.

Вплив поверхневого легування на трибологічні характеристики поверхонь відновлених деталей.docx

1

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
14 часа назад, Наливайко сказал:

Нікелювання чи хромування? Не пам'ятаєш де вичитав? Я б теж почитав, може собі зроблю

Ось ще тут прочтіть 

ЭЛЕКТРОЛИТИЧЕСКОЕ НАТИРАНИЕ ДВУХСЛОЙНОГО МЕДНО-НИКЕЛЕВОГО ПОКРЫТИЯ

 

ELECTROLYTIC NATIRANIYE TWO-LAYER COPPER-NICKEL COVERING

 

Намаконов Б.В., Кушнарёв А.А. (АДИ Дон НТУ,г. Горловка, Украина)

Namakonov B. V., Kushnaryov A. A. (ADI Don NTU, Gorlovka, Ukraine)

 

Рассмотрены вопросы электролитического натирания никеля по медному подслою, полученному химическим натиранием

Questions of an electrolytic natiraniye of nickel on the copper intermediate layer received by a chemical natiraniye are considered

 

Ключевые слова: электролитическое натирание никеля по меди  

Key words: electrolytic natiraniye of nickel, copper

 

Известно, что значительная часть (до 10%) металла, производимого в мире, в результате коррозии и преждевременного физического износа металлических изделий используется неэффективно. Это приводит к большим потерям. В связи с этим одной из первоочередных является задача максимальной экономии металла и его защиты от преждевременного физического разрушения. Эффективным и распространенным способом защиты металлов от коррозии является нанесение гальванических покрытий.

Гальваническое покрытие медь-никель широко применяется для защиты от коррозии стальных деталей. В связи с тем, что медь имеет более положительный потенциал, чем железо, то по отношению к железу и его сплавам является катодным покрытием, поэтому может выполнять защитную функцию лишь при отсутствии пор в покрытии. Пористые медные покрытия наоборот приводят к ускорению коррозии железа и его сплавов. Никель также имеет более положительный потенциал, чем железо, т.е. защищает только механически. Никелевые покрытия должны быть беспористыми. Поэтому никелевые покрытия многослойны (у многослойных покрытий поры каждого слоя обычно не совпадают с порами соседних слоев). Для получения многослойных покрытий никель осаждают из нескольких электролитов или на другой металл (например, медь). Многослойность таких покрытий позволяет также снизить расход никеля в результате применения более дешевой меди.

Основным защищаемым материалом является сталь. Но не все металлы могут осаждаться непосредственно на сталь, а также иметь с ней хорошее сцепление. Поэтому применяются промежуточные слои, которые обеспечивают хорошее сцепление. Широкое применение медных покрытий в качестве промежуточных слоев в значительной мере обусловлено хорошим сцеплением меди с различными металлами.

Нанесение слоя меди производилось на специальном приспособлении, устанавливаемом на токарный станок, с помощью механического натирания поверхности шейки. Главными составляющими приспособления являются: войлочный тампон, в который подается специальная медьсодержащая технологическая жидкость, и прижимное устройство. Данным способом был получен слой меди толщиной 3 мкм на диаметр шейки.

Обычно, этапу нанесения второго слоя покрытия (никелирование и т.д.) предшествует очистка и обезжиривание поверхности детали. В данном случае этой операцией можно пренебречь, т.к. после процесса меднения в кислой среде поверхность детали является чистой.

   Процесс никелирования проходил в электролитической ячейке в специальном малоконцентрированном никелевом электролите. Материалом анода является пластинка из анодного никеля площадью 0,025 дм2.

Электролитическая ячейка (рис.1) состоит из основания 5 (стального полукольца), выполненного по профилю детали. К основанию с помощью специального клея прикреплено диэлектрическая полукольцо 4. В диэлектрическоя полукольцо встроен никелевый анод 2, которое с помощью электропровода 7 присоединено к «+» вывода выпрямителя ВР-24. Для равномерного распределения  электролита по поверхности обрабатываемой детали электролитическая ячейка имеет войлочный тампон 3, к которому с помощью трубки 6 и специального отверстия подается электролит.

Рисунок 1 – Схема приспособления для электролитического натирания гальванических покрытий

 

Нажимное устройство предназначено для создания равномерной и плотной связи рабочей поверхности электролитической ячейки с обрабатываемой поверхностью детали.

Нажимное устройство состоит из регулировочного болта 8, сжимающего пружину 9 с помощью плунжера 10. Плунжер 10 фиксирует пружину 9 в стакане 11. Корпус стакана 11 в свою очередь с помощью регулирующей траверсы 12 может принимать несколько положений в траверсе 13 и фиксируется болтом 14. Траверса 13 с помощью системы подвижного рычага 15 и тяги 16 крепится к ушку 17 прижима 18. Прижим 18 скобой 19 и болтом 20 фиксируется на станине 21 токарно-винторезного станка. Система подвижных элементов устройства позволяет электролитической ячейке точно повторять движение вращающейся детали. При закручивании болта 8 в плунжер 10 пружина 9 сжимается и тем самым уменьшается давление в области контакта рабочей чести электролитического ячейки с обрабатываемой деталью.

  На толщину получаемого покрытия влияют многие факторы среди которых: химический состав электролита, подача электролита (мл/мин), скорость движения в зоне контакта детали и тампона (м/мин), кислотность электролита (pH), его температура (t0) и др. Но основным фактором, определяющим толщину и качество покрытия, является плотность тока (А/дм2).

  В ходе экспериментального исследования было установлено, что по медному подслою можно наносить прочносцепляющиеся покрытия никеля без предварительного травления поверхности меди.

Увеличение плотности тока ведет к увеличению скорости осаждения покрытия. При использовании гальванических ванн для нанесения покрытия существует пороговое значение плотности тока, при котором никель перестает осаждаться на деталь вследствие чрезмерно активного выделения водорода. В случае нанесения покрытия на деталь электролитическим натиранием  слой никеля до 0,01мм в течение 20 минут успешно осаждался даже при значениях плотности тока до 100 А/дм2.

Список использованных источников

1. Лайнер В. И. Защитные покрытия металлов. – М.: Металлургия, 1974. – 560 с.

2. Макарова Н.А., Лебедева М.А., Набокова В.Н. Металлопокрытия в автомобилестроении. – М.: Машиностроение, 1977. – 285 с.

 

1

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
16 часов назад, Сергій Лавріненко сказал:

Коли точив ,були відмінності в обробці зовнішнього діаметру і діаметру внутрішньго посадки ременя?Можливо при обробці зонішнього краю він трохи кришився ?

Я все шо кришилось обдер, далі пішло нормально

0

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

дублер: почитав статті які ти написав, з першої висновок: якщо у нас першою поверхнею тертя буде загартована  ШХ15, то другу треба покривати хромом або манганом. У випадку із чавуном може бути трохи не так. Треба ще матеріалу.

А в другій цікаве пристосування, але там нанесли соту міліметра нікелю (який згідно першої статті тільки прискорив зношування) за 20 хвилин натирання кругляка. Станину тиждень треба буде натирати.

Здається мені, що питання захисних покриттів для станини заслуговує окремої теми

0

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
19 часов назад, Наливайко сказал:

дублер: почитав статті які ти написав, з першої висновок: якщо у нас першою поверхнею тертя буде загартована  ШХ15, то другу треба покривати хромом або манганом. У випадку із чавуном може бути трохи не так. Треба ще матеріалу.

А в другій цікаве пристосування, але там нанесли соту міліметра нікелю (який згідно першої статті тільки прискорив зношування) за 20 хвилин натирання кругляка. Станину тиждень треба буде натирати.

Здається мені, що питання захисних покриттів для станини заслуговує окремої теми

По перше я хотів зкинути вордовський документ, чомусь не вийшло , по друге ,те шо війшло якимсь чином перекрутило текст ,по третє не війшли таблиці ,малюнки  ,фотографії. Я в інших статьтях в інтернеті читав як можна зробити,тільки я їх не зберіг. Пошукайте по інтернету про нікелювання та хромування ви знайдете. А ще інтенсивність нарощування нікелю чи хрому на деталь залежить від сили струму.Треба спробувати ,поєксперементіровать вважаю все вийде.

0

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
1 час назад, дублер сказал:

По перше я хотів зкинути вордовський документ, чомусь не вийшло , по друге ,те шо війшло якимсь чином перекрутило текст ,по третє не війшли таблиці ,малюнки  ,фотографії

Ви напевно попросіть модераторів (через кнопку скарга) видалити ті повідомлення, бо дійсно не читабельно вийшло.

А якщо маєте вордовський файл, то спробуйте "зберегти як" в форматі .pdf, або через "друк" теж є можливість зберегти в файл. та викладіть, цікаво почитати.

0

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

#120208 Опубликовано: (изменено)

, дублер написав:

По перше я хотів зкинути вордовський документ, чомусь не вийшло , по друге ,те шо війшло якимсь чином перекрутило текст ,по третє не війшли таблиці ,малюнки  ,фотографії. Я в інших статьтях в інтернеті читав як можна зробити,тільки я їх не зберіг. Пошукайте по інтернету про нікелювання та хромування ви знайдете. А ще інтенсивність нарощування нікелю чи хрому на деталь залежить від сили струму.Треба спробувати ,поєксперементіровать вважаю все вийде.

Будь ласка, не треба розписувати по пунктах свою відповідь, такого формату повідомлення агресивно виглядає. Так, ніби ти хочеш співрозмовника на місце поставити. А потім додати "і всьо! нєхир тут пілікати". Ну це так, побажання

Я той док зразу нагуглив, ось він прикріплений. Цікаве чтиво

-----------

і ще одне будь ласка - хоча б до мене на ти, в тирнеті так звикло

------------

ага! і ще 9_9 якщо хтось таки буде шукати інформацію по покриттю всякою всячиною поверхонь ковзання, створіть нову тему і туди будемо закидати корисні знання, буде повчально. 

Щось я надто розійшовся тут вказувати кому що робити. Пора поспати

Вплив поверхневого легування на трибологічні характеристики поверхонь відновлених деталей.docx

Изменено пользователем Наливайко
0

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Чому не працюватиме схема шліфованої станини + проставки під суппорт з текстоліту, зедексу чи бронзи?

 

Коєфіцієнт тертя сталь- текстоліт зі змащенням 0,02 - 0,06. (Чугун-чугун - 0,07).

0

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
5 часов назад, Reiter сказал:

Чому не працюватиме схема шліфованої станини + проставки під суппорт з текстоліту, зедексу чи бронзи?

Я якраз про це і думав!

0

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
10 годин назад, Reiter написав:

Чому не працюватиме схема шліфованої станини + проставки під суппорт з текстоліту, зедексу чи бронзи?

 

Коєфіцієнт тертя сталь- текстоліт зі змащенням 0,02 - 0,06. (Чугун-чугун - 0,07).

Працюватиме, але є нюанси.

Нещодавно ДМ розказував про шліфовку своєї станини. Коротко кажучи він попав на 20 тис. грн. Як вище вже, сказали сиру конструкційну сталь не вийде пошліфувати до прийнятної чистоти поверхні, вийде мілкий мілкий напильник. Текстоліт краще не думати навіть, бо ніколи точно не знаєш що в ньому всередині, якщо попадеться склотекстоліт (майже все що я бачив було склот) то він прогризе станину наскрізь! Станок надвоє зломиться. Ну може я перегинаю палку, і він не зломиться.

Бронза, зедекс це добре, але я так собі думав думав, і здається що в автора мета максимально зекономити. То ж мабуть найвигідніше купити відерко графітної змазки, і часто нею користуватись. У чоловіка золоті руки, якщо буде рухатись у вдалому напрямку то знайде дуже вигідне заняття, і заробить на новий станок раніше ніж зітре станину. Лиш би рухався і розвивався

0

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
6 годин назад, Наливайко написав:

Працюватиме, але є нюанси.

Нещодавно ДМ розказував про шліфовку своєї станини. Коротко кажучи він попав на 20 тис. грн. Як вище вже, сказали сиру конструкційну сталь не вийде пошліфувати до прийнятної чистоти поверхні, вийде мілкий мілкий напильник. Текстоліт краще не думати навіть, бо ніколи точно не знаєш що в ньому всередині, якщо попадеться склотекстоліт (майже все що я бачив було склот) то він прогризе станину наскрізь! Станок надвоє зломиться. Ну може я перегинаю палку, і він не зломиться.

Бронза, зедекс це добре, але я так собі думав думав, і здається що в автора мета максимально зекономити. То ж мабуть найвигідніше купити відерко графітної змазки, і часто нею користуватись. У чоловіка золоті руки, якщо буде рухатись у вдалому напрямку то знайде дуже вигідне заняття, і заробить на новий станок раніше ніж зітре станину. Лиш би рухався і розвивався

А піклаки під суппорт на тому ж 1к62 не з текстоліту хіба?

 

Ок. А як на рахунок поліформальдегіду ?

0

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Текстоліт це якісь нитки, або бавовна або скловолокно, далеко не завжди можна сказати які саме, залиті смолою. Так, раніше на текстоліті робили, чув таке. Зараз є кращі матеріали, в яких не нарвешся на склотканину ненароком.

Та і яка різниця? З супортом все ок, він чавунний, питання тільки до станини, всю ж не покриєш тестолітом)))

0

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
, Reiter написав:

Коєфіцієнт тертя сталь- текстоліт зі змащенням 0,02 - 0,06. (Чугун-чугун - 0,07).

Де ви взяли таку інформацію?

В довідниках з низьковуглецевою сталлю 0,2-0,24

0

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Создайте аккаунт или войдите для комментирования

Вы должны быть пользователем, чтобы оставить комментарий

Создать аккаунт

Зарегистрируйтесь для получения аккаунта. Это просто!


Зарегистрировать аккаунт

Войти

Уже зарегистрированы? Войдите здесь.


Войти сейчас