softm

Пятничная тема

553 повідомлення у цій темі

1 минуту назад, Одессит сказал:

Это вам не "мост" в резонансе...

Тай грець з ним. Мабуть в майбутньму зроблю з полумосту.  Я мені мамка у дитинстві теж дарувала приймачи Юність-КП101 и Київ 4. Батька не було , збирав сам. Так збирав Юність а вийшов якийсь термінвокс, почув від нього ніби  спів птаха,одного тону. А другий, це була любов усьго життя, якось намотав цю антену, а з нього незнайома мова, клав під подушку і нікому не казав. Одного разу почув пісню, донт вори бі хеппі. Такий досвід.

1

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Щось тема не заходє. А в кого є тиндир?

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

А чого то ми, так тихенько, переходимо на мову окупанта?

Змінено користувачем VlaD Lapenko
1

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
16 минут назад, VlaD Lapenko сказал:

А чого то ми, так тихенько, переходимо на мову окупанта?

Лично мне, в мои "почти 50" (с) не просто перейти на родной язык. Я запросто "размовляю" в быту, но не умею правильно писать. Бывает. Простите, шо не умер "до того"...

1

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
26 минут назад, VlaD Lapenko сказал:

А чого то ми, так тихенько, переходимо на мову окупанта?

Ми намагаемось, але думати на ненькой важкувато)

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
26 минут назад, VlaD Lapenko сказал:

А чого то ми, так тихенько, переходимо на мову окупанта?

а какая разница яка мова. главное чтобы люди людьми оставались. Чи не так?

2

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
22 минуты назад, aleksey vlad сказал:

так?

Так-так!!!

Стосовно теми, я так і, не зрозумів. 

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
5 годин назад, yarunt написав:

Стосовно теми, я так і, не зрозумів. 

 То влияние географии. :)

Пост сейчас, Великий.

Это там, в Африке можно не жрать и голым ходить, а мы где-то посредине, если от Лапландии смотреть.

 И с какой бы темы ни начали, все одно на уме котлеты с пловом.:)

 

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
7 часов назад, Одессит сказал:

Лично мне, в мои "почти 50" (с) не просто перейти на родной язык. Я запросто "размовляю" в быту, но не умею правильно писать. Бывает. Простите, шо не умер "до того"...

Мовне питання велика і цікава тема. Хоча моя особиста думка - досконало володіти державною, літературною мовою це пів біди, потрібно досконало володіти хоча б одним з діалектів цієї мови. Тоді ніхто і ніколи не скаже Вам що це вивчена вами мова. У нас чомусь їх називають суржиками, страшенно не подобається це слово!! В усьому світі пишаються своїми діалектами, тільки в нас цураються. Покатавшись по Рідній Україні я послухав різні  діалекти, у кожного свої плюси і мінуси , прелести и недостатки. Навіть столиця, том також свій діалект. Щодо російської мови - це мова для міжнаціонального спілкування за часів Радянського Союзу. І все. В світі не має території де російська мова була рідною. Навіть в Російській Федерації колись Сергій Миронов намагався створити Російський національний округ (чи щось таке), але йому відповіли - зась , не можна! Вона вийшла нажаль як  есперанто, штучна мова , без власної територїї. І підтримує своє існування тільки надлюдськими потугами великого, молодшого сусіда.Раніше доводилось спілкуватись з представниками інших національностей, наприклад він казах , я українець, мов один одного ми не знаємо. Зате обидва знаємо російську і вільно спілкувались. Я не вірю що не мохна вичити мову, один знайомий, з московського регіону, за рік вивчив літературну українську, і таких багато. Але є і інші - колишній сусід (помер нажаль, гарний був дядько) , він з Поволжжя, 50 років прожив тут а вивчив тільки декілька склів, хоча розумів мову повність! Жінка його родом звідси..Досить. 

1

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Мова досить непроста штука. В ній акумулюється досвід минувших поколінь. В типових виразах занотувуються спосіб дій в різних ситуаціях:

-"аби не гірше";

-"в степу і хрущ м'ясо";

-"поперед батька в пекло";

- "в умілого і долото рибу зловить";

 

Більше типових народних говірок - тиць.

 

Тобто мова надає готовий посібник життя , в ній занотовані різні випадкі , способи подолання труднощів і проблєм. Нащо ж відкидати таку скарбничку?

3

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
15 часов назад, Саша сказал:

Нащо ж відкидати таку скарбничку?

Лично я ничего не выбрасываю в этом смысле. Более того: обожаю родной язык. Но правильно писать на нём мне непросто (недостатки образования). Есть такое дело. На русском языке я пишу достаточно неплохо, как мне кажется.
Псувати рідну мову "кривописанием" я не згоден. Хай вже буде російскою... 
Южных биндерафцефф вам в тему

54432588_2131653680250836_6141926696409890816_n.jpg

1

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

На поиски человека?

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
30 минут назад, Karmadon сказал:

На поиски человека?

Того шо справа я уже раз пять нашёл в самых разнообразных ситуациях. 
За это мне совершенно бесплатно выдали нашивку "Герой-рятівник" :)
Как раз тогда один из наших бывших президентов тушил пожары в Херсонской области вместе с одним бывшим министром, который любит нынче получить по морде :)

1

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

не уподобляйтесь петьке...не наигруйте .

нету никакой языковой проблемы ...

каждый и пишет и говорит на том языке на котором он думает - это и есть  его разговорный язык..ну и родной по сути тоже.

 

2

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
31 минуту назад, Гараж 512 сказал:

не уподобляйтесь петьке...не наигруйте .

нету никакой языковой проблемы ...

каждый и пишет и говорит на том языке на котором он думает - это и есть  его разговорный язык..ну и родной по сути тоже.

 

Тссс...!
Это большой секрет!
Лично у меня раздвоение личности: думаю на украинском - пишу по-русски...
Как жить дальше?

***
— Здравствуйте, доктор, у меня проблемы.
Доктор:
— Присаживайтесь, голубчик, рассказывайте.
— У меня погасший взгляд и дергается плечо.
Доктор (продолжая писать):
— Валерьянки на ночь и как рукой... Как рукой...
— Доктор, ночами мне снится, что я строю подземные пирамиды в Тоскане, меня страшно беспокоит сохранность фресок и поведение связующего раствора в контакте с грунтовыми водами.
Доктор (поднимая глаза):
— Что вы говорите?! А чем армируете фундамент? Очень рекомендую скрученные по четыре каленые прутья, веками, знаете ли, обкатанный прием.
— Доктор, что-то идёт не так. На определителе телефоны людей, которые мне не звонили. Все слова на вывесках и афишах, за которые цепляется взгляд, — однокоренные. Мой хомяк не разговаривает со мной четвёртый день! Он неподвижно сидит в углу клетки и смотрит на меня взглядом Балрога, целящегося в Гендальфа кончиком бича.
Доктор:
— Какой, однако, начитанный зверёк, вы не пробовали дать ему русскую классику?
— Доктор, я чувствую и понимаю женщин.
Доктор (роняя очки на стол, вполголоса):
— Оп-паньки...
***

1

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

скатываетесь к политике ??? а мне тут бан молния дает за картинку ....

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
9 часов назад, Гараж 512 сказал:

не уподобляйтесь петьке...не наигруйте .

нету никакой языковой проблемы ...

каждый и пишет и говорит на том языке на котором он думает - это и есть  его разговорный язык..ну и родной по сути тоже. 

 

Согласен точнее и не скажешь.

Змінено користувачем PROTOLaB
1

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
, 33vic написав:

Щодо російської мови - це мова для міжнаціонального спілкування за часів Радянського Союзу. І все.

 

Не повторюйте мантри російських шовіністів. Не знаєте, скільки було спроб знищити українську мову? Можу нагадати. Сумнозвісний Валуєвський указ - це один з сотень інших не менш україноненависницьких.  Не обманюйте себе і не вводіть в оману інших.

 

XVII століття

1627 – наказ царя Михайла з подання Московського патріарха Філарета спалити в державі всі примірники надрукованого в Україні «Учительного Євангелія» Кирила Ставровецького.

1690 – засудження й анафема Собору РПЦ на «Кіевскія Новыя Книги» П. Могили, К. Ставровецького, С. Полоцького, Л. Барановича, А. Радивиловського та інших.

1696 – ухвала Сейму Речі Посполитої про запровадження польської мови в судах і установах Правобережної України.

 

XVIII століття

1720 – указ царя Московії Петра І про заборону книгодрукування українською мовою і вилучення українських текстів з церковних книг.

1729 – наказ Петра ІІ переписати з української мови на російську мову всі державні постанови і розпорядження.

1731 – вимога імператриці Анни Іванівни вилучити книги старого українського друку, а «науки запроваджувати на власній російській мові» (рос. науки вводить на собственном российском языке). У таємній інструкції правителеві України князю О. Шаховському 1734 р. наказала всіляко перешкоджати українцям одружуватися з поляками та білорусами, «а побуждать их и искусным образом приводить в свойство с великоросами».

1763 – указ Катерини II про заборону викладати українською мовою в Києво-Могилянській академії.

1769 – заборона Синоду РПЦ друкувати та використовувати український буквар.

1775 – зруйнування Запорізької Січі та закриття українських шкіл при полкових козацьких канцеляріях.

1789 – розпорядження Едукаційної комісії Сейму Речі Посполитої про закриття всіх українських шкіл.

 

XIX століття

1804 – за спеціальним царським указом усі україномовні школи були заборонені, що привело до цілковитої деградації українського населення.[3]

1817 – запровадження польської мови в усіх народних школах Західної України.

1832 – реорганізація освіти у Правобережній Україні на загальноімперських засадах із переведенням на російську мову навчання.

1847 – розгром Кирило-Мефодієвського товариства й посилення жорстокого переслідування української мови та культури, заборона найкращих творів Шевченка, Куліша, Костомарова та інших.

1859 – міністерством віросповідань та наук Австро-Угорської імперії в Королівстві Галичини та Володимирії і Герцогстві Буковина здійснено спробу замінити українську кириличну азбуку латинською.

1862 – закриття безоплатних недільних українських шкіл для дорослих в підросійській Україні.

1863 – Валуєвський циркуляр про заборону давати цензурний дозвіл на друкування україномовної духовної і популярної освітньої літератури: «ніякої окремої малоросійської мови не було і бути не може».

1864 – прийняття Статуту про початкову школу, за яким навчання має проводитись лише російською мовою.

1869 – запровадження польської мови як офіційної мови освіти й адміністрації Королівства Галичини та Володимирії.

1870 – роз'яснення міністра освіти Російської імперії Д. Толстого про те, що «кінцевою метою освіти всіх інородців незаперечне повинно бути обрусіння».

1876 – Емський указ Олександра ІІ про заборону друкування та ввозу з-за кордону будь-якої україномовної літератури, а також про заборону українських сценічних вистав і друкування українських текстів під нотами, тобто народних пісень. Вперше оприлюднено у книжці Савченко Ф., «Заборона українства», 1876 року.

1881 – заборона викладання у народних школах та виголошення церковних проповідей українською мовою.

1884 – заборона Олександром III українських театральних вистав у всіх малоросійських губерніях.

1888 – указ Олександра III про заборону вживання української мови в офіційних установах і хрещення українськими іменами.

1892 – заборона перекладати книжки з російської мови українською.

1895 – заборона Головного управління в справах друку видавати українські книжки для дітей.

 

XX століття

1908 – через чотири роки після визнання Російською академією наук української мови мовою(!) Сенат оголошує україномовну культурну й освітню діяльність шкідливою для імперії.

1910 – закриття за наказом уряду Столипіна всіх українських культурних товариств, видавництв, заборона читання лекцій українською мовою, заборона створення будь-яких неросійських клубів.

1911 – постанова VII дворянського з'їзду у Москві про виключно російськомовну освіту й недопущення уживання інших мов у школах Російської імперії.

1914 – заборона відзначати 100-річчя Тараса Шевченка; указ Миколи ІІ про скасування української преси.

1914, 1916 – кампанії помосковщення у Західній Україні; заборона українського слова, освіти, церкви.

1919 – більшість білогвардійських газет на півдні Росії «заборонило існування» України.

1922 – проголошення частиною керівництва ЦК РКП(б) і ЦК КП(б)У «теорії» боротьби в Україні двох культур – міської (московитської) та селянської (української), в якій перемогти повинна перша.

1924 – закон Польської республіки про обмеження вживання української мови в адміністративних органах, суді, освіті на підвладних полякам українських землях.

1924 – закон Королівства Румунія про зобов'язання всіх «румунів», котрі «загубили материнську мову», надавати освіту дітям лише в румунських школах.

1925 – остаточне закриття українського «таємного» університету у Львові

1926 – лист Сталіна «Товаришу Кагановичу та іншим членам ПБ ЦК КП(б)У» з санкцією на боротьбу проти «національного ухилу», початок переслідування діячів «українізації».

1933 – телеграма Сталіна про припинення «українізації».

1933 – скасування в Королівстві Румунія міністерського розпорядження від 31 грудня 1929 p., котрим дозволялися кілька годин української мови на тиждень у школах з більшістю учнів-українців.

1934 – спеціальне розпорядження міністерства виховання Королівства Румунія про звільнення з роботи «за вороже ставлення до держави і румунського народу» всіх українських вчителів, які вимагали повернення до школи української мови.

1938 – постанова РНК СРСР і ЦК ВКП(б) «Про обов'язкове вивчення російської мови в школах національних республік й областей», відповідна постанова РНК УРСР і ЦК КП(б)У.

1947 – операція «Вісла»; розселення частини українців з етнічних українських земель «урозсип» між поляками у Західній Польщі для прискорення їхнього ополячення.

1958 – закріплення у ст. 20 Основ Законодавства СРСР і союзних республік про народну освіту положення про вільний вибір мови навчання; вивчення усіх мов, крім російської, за бажанням батьків учнів.

1960—1980 – масове закриття українських шкіл у Польській Народній Республіці та Соціалістичній Республіці Румунія.

1970 – наказ про написання дисертацій виключно російською мовою.

1972 – заборона партійними органами відзначати ювілей музею І. Котляревського в Полтаві.

1973 – заборона відзначати ювілей твору І. Котляревського «Енеїда».

1974 – постанова ЦК КПРС «Про підготовку до 50-річчя створення Союзу Радянських Соціалістичних Республік», де вперше проголошується створення «нової історичної спільноти – радянського народу», офіційний курс на денаціоналізацію.

1978 – постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про заходи щодо подальшого вдосконалення вивчення і викладення російської мови в союзних республіках»(«Брежнєвський циркуляр»).

1983 – постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про додаткові заходи з поліпшення вивчення російської мови в загальноосвітніх школах та інших навчальних закладах союзних республік» («Андроповський указ»), яким зокрема введено виплату 16 % надбавки до платні вчителям російської мови й літератури; директива колегії Міносвіти УРСР «Про додаткові заходи по удосконаленню вивчення російської мови в загальноосвітніх школах, педагогічних навчальних закладах, дошкільних і позашкільних установах республіки», спрямована на посилення помосковщення.

1984 – постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про дальше вдосконалення загальної середньої освіти молоді і поліпшення умов роботи загальноосвітньої школи».

1984 – початок в УРСР виплат підвищеної на 15 % зарплатні вчителям російської мови порівняно з вчителями мови української.

1984 – наказ Міністерства культури СРСР про переведення діловодства в усіх музеях Радянського Союзу на російську мову.

1989 – постанова ЦК КПРС про «законодавче закріплення російської мови як загальнодержавної».

1990 – прийняття Верховною Радою СРСР Закону про мови народів СРСР, де російській мові надавався статус офіційної.

 

 

Дальше будете стверджувати, що російська, це лише мова міжнаціонального спілкування?  Це, в першу чергу, причина війни проти України. Це спосіб знищення України. Це зброя проти України на рівні з автоматом Калашнікова та Іскандерів.

Змінено користувачем Бескид
4

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
9 часов назад, Бескид сказал:

 

Не повторюйте мантри російських шовіністів. Не знаєте, скільки було спроб знищити українську мову? Можу нагадати. Сумнозвісний Валуєвський указ - це один з сотень інших не менш україноненависницьких.  Не обманюйте себе і не вводіть в оману інших.

 

Дальше будете стверджувати, що російська, це лише мова міжнаціонального спілкування?  Це, в першу чергу, причина війни проти України. Це спосіб знищення України. Це зброя проти України на рівні з автоматом Калашнікова та Іскандерів.

Якщо вже й почався цей ... ч, то питання до громади - чомусь завжди винні влада, москалі, жиди, сусіди, обставини, погодні умови тощо? Просто мова і мовне питання це один з інструментів маніпулювання суспільством, яким активно у всі часи користувалая правляча верхівка. Особисто я досить рідко спілкуюся рідною мовою по одній причині - мені соромно за свою державу (не плутати з поняттям "країна") і людей (не всіх звичайно), якій живуть в багні, кидають собі під ноги сміття, переступаючи через нього, йдуть далі, готові перегризти горлянки один одному - бо ти пішов не в ту церкву, заговорив не на тій мові, задаєш не ті питання, чи просто із заздрощів - бо ти приуспів в чомусь краще за сусіда. Менталітет у нас такий - якщо вибрався зі злиднів, купив собі джипа і побудував хату у пять поверхів з парканом у чотири метра та підмазав пару-трійку чинушів - то ти центр всесвіту і колишні твої друзі, знайомі вже не потрібні, можна йти по головам і просто тупо споживати. Починати зміни треба перш за все із себе і створювати порядок і свій всесвіт довкола, а не виправдовувати свою лінь і невіглавство, посилаючись на сторонні причини.

3

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
11 година назад, Одессит написав:

Более того: обожаю родной язык. Но правильно писать на нём мне непросто (недостатки образования). 
Псувати рідну мову "кривописанием" я не згоден. Хай вже буде російскою... 

 

Це не є проблема, пишить так як чуєте. А без помилок не буває ніколи і ні в чому.

Щодо переходу на мову останні два місяці мені не дае спокою одна теза ( посваріть, покритикуйте):

- Від часів коли армія муравьйова вдерлася в Україну кремль вклав трильони карбованців в російщення наших теренів. Будували російські школи, завозили вчителок рос.мови, завозили росіян, наших вивозили до московії. Це великі фінанси.

І коли ми переходимо на мову - виходить відкидаємо, "обнуляємо" всі ці трильони карбованів. І кожен осібно в змозі нанести цей удар по підмурівку руськава міра.

 

 

4

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Ребята, не бесите ??. Вам так уперся этот вопрос ?!

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
9 часов назад, Саша сказал:

І кожен осібно в змозі нанести цей удар по підмурівку руськава міра.

 

 

Ось і ви туди ж - майже три десятиліття незалежності; 1,5 покоління помінялось, а ви в пошуках помсти і вибрали простий спосіб (див. попередній пост про лінь), щоб поміняти щось довкола. Ми з одного міста - і чомусь мені здається, що синьожовтий прапорець в машині ніяк не применшує той дискомфорт, коли їдеш по Героїв Майдану на Проспекту Незалежності.

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
9 часов назад, Artem1ks сказал:

Ребята, не бесите ??. Вам так уперся этот вопрос ?!

Да не, просто надоело деление на черное и белое и в предверии часа Ч все маргиналы лезут наружу и тут простым просвещением уже не помочь, а брать в руки что-то тяжелое гуманизм не позволяет

 

1

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
, Бескид написав:

 

Не повторюйте мантри російських шовіністів. Не знаєте, скільки було спроб знищити українську мову? Можу нагадати. Сумнозвісний Валуєвський указ - це один з сотень інших не менш україноненависницьких.  Не обманюйте себе і не вводіть в оману інших.

 

XVII століття

1627 – наказ царя Михайла з подання Московського патріарха Філарета спалити в державі всі примірники надрукованого в Україні «Учительного Євангелія» Кирила Ставровецького.

1690 – засудження й анафема Собору РПЦ на «Кіевскія Новыя Книги» П. Могили, К. Ставровецького, С. Полоцького, Л. Барановича, А. Радивиловського та інших.

1696 – ухвала Сейму Речі Посполитої про запровадження польської мови в судах і установах Правобережної України.

 

XVIII століття

1720 – указ царя Московії Петра І про заборону книгодрукування українською мовою і вилучення українських текстів з церковних книг.

1729 – наказ Петра ІІ переписати з української мови на російську мову всі державні постанови і розпорядження.

1731 – вимога імператриці Анни Іванівни вилучити книги старого українського друку, а «науки запроваджувати на власній російській мові» (рос. науки вводить на собственном российском языке). У таємній інструкції правителеві України князю О. Шаховському 1734 р. наказала всіляко перешкоджати українцям одружуватися з поляками та білорусами, «а побуждать их и искусным образом приводить в свойство с великоросами».

1763 – указ Катерини II про заборону викладати українською мовою в Києво-Могилянській академії.

1769 – заборона Синоду РПЦ друкувати та використовувати український буквар.

1775 – зруйнування Запорізької Січі та закриття українських шкіл при полкових козацьких канцеляріях.

1789 – розпорядження Едукаційної комісії Сейму Речі Посполитої про закриття всіх українських шкіл.

 

XIX століття

1804 – за спеціальним царським указом усі україномовні школи були заборонені, що привело до цілковитої деградації українського населення.[3]

1817 – запровадження польської мови в усіх народних школах Західної України.

1832 – реорганізація освіти у Правобережній Україні на загальноімперських засадах із переведенням на російську мову навчання.

1847 – розгром Кирило-Мефодієвського товариства й посилення жорстокого переслідування української мови та культури, заборона найкращих творів Шевченка, Куліша, Костомарова та інших.

1859 – міністерством віросповідань та наук Австро-Угорської імперії в Королівстві Галичини та Володимирії і Герцогстві Буковина здійснено спробу замінити українську кириличну азбуку латинською.

1862 – закриття безоплатних недільних українських шкіл для дорослих в підросійській Україні.

1863 – Валуєвський циркуляр про заборону давати цензурний дозвіл на друкування україномовної духовної і популярної освітньої літератури: «ніякої окремої малоросійської мови не було і бути не може».

1864 – прийняття Статуту про початкову школу, за яким навчання має проводитись лише російською мовою.

1869 – запровадження польської мови як офіційної мови освіти й адміністрації Королівства Галичини та Володимирії.

1870 – роз'яснення міністра освіти Російської імперії Д. Толстого про те, що «кінцевою метою освіти всіх інородців незаперечне повинно бути обрусіння».

1876 – Емський указ Олександра ІІ про заборону друкування та ввозу з-за кордону будь-якої україномовної літератури, а також про заборону українських сценічних вистав і друкування українських текстів під нотами, тобто народних пісень. Вперше оприлюднено у книжці Савченко Ф., «Заборона українства», 1876 року.

1881 – заборона викладання у народних школах та виголошення церковних проповідей українською мовою.

1884 – заборона Олександром III українських театральних вистав у всіх малоросійських губерніях.

1888 – указ Олександра III про заборону вживання української мови в офіційних установах і хрещення українськими іменами.

1892 – заборона перекладати книжки з російської мови українською.

1895 – заборона Головного управління в справах друку видавати українські книжки для дітей.

 

XX століття

1908 – через чотири роки після визнання Російською академією наук української мови мовою(!) Сенат оголошує україномовну культурну й освітню діяльність шкідливою для імперії.

1910 – закриття за наказом уряду Столипіна всіх українських культурних товариств, видавництв, заборона читання лекцій українською мовою, заборона створення будь-яких неросійських клубів.

1911 – постанова VII дворянського з'їзду у Москві про виключно російськомовну освіту й недопущення уживання інших мов у школах Російської імперії.

1914 – заборона відзначати 100-річчя Тараса Шевченка; указ Миколи ІІ про скасування української преси.

1914, 1916 – кампанії помосковщення у Західній Україні; заборона українського слова, освіти, церкви.

1919 – більшість білогвардійських газет на півдні Росії «заборонило існування» України.

1922 – проголошення частиною керівництва ЦК РКП(б) і ЦК КП(б)У «теорії» боротьби в Україні двох культур – міської (московитської) та селянської (української), в якій перемогти повинна перша.

1924 – закон Польської республіки про обмеження вживання української мови в адміністративних органах, суді, освіті на підвладних полякам українських землях.

1924 – закон Королівства Румунія про зобов'язання всіх «румунів», котрі «загубили материнську мову», надавати освіту дітям лише в румунських школах.

1925 – остаточне закриття українського «таємного» університету у Львові

1926 – лист Сталіна «Товаришу Кагановичу та іншим членам ПБ ЦК КП(б)У» з санкцією на боротьбу проти «національного ухилу», початок переслідування діячів «українізації».

1933 – телеграма Сталіна про припинення «українізації».

1933 – скасування в Королівстві Румунія міністерського розпорядження від 31 грудня 1929 p., котрим дозволялися кілька годин української мови на тиждень у школах з більшістю учнів-українців.

1934 – спеціальне розпорядження міністерства виховання Королівства Румунія про звільнення з роботи «за вороже ставлення до держави і румунського народу» всіх українських вчителів, які вимагали повернення до школи української мови.

1938 – постанова РНК СРСР і ЦК ВКП(б) «Про обов'язкове вивчення російської мови в школах національних республік й областей», відповідна постанова РНК УРСР і ЦК КП(б)У.

1947 – операція «Вісла»; розселення частини українців з етнічних українських земель «урозсип» між поляками у Західній Польщі для прискорення їхнього ополячення.

1958 – закріплення у ст. 20 Основ Законодавства СРСР і союзних республік про народну освіту положення про вільний вибір мови навчання; вивчення усіх мов, крім російської, за бажанням батьків учнів.

1960—1980 – масове закриття українських шкіл у Польській Народній Республіці та Соціалістичній Республіці Румунія.

1970 – наказ про написання дисертацій виключно російською мовою.

1972 – заборона партійними органами відзначати ювілей музею І. Котляревського в Полтаві.

1973 – заборона відзначати ювілей твору І. Котляревського «Енеїда».

1974 – постанова ЦК КПРС «Про підготовку до 50-річчя створення Союзу Радянських Соціалістичних Республік», де вперше проголошується створення «нової історичної спільноти – радянського народу», офіційний курс на денаціоналізацію.

1978 – постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про заходи щодо подальшого вдосконалення вивчення і викладення російської мови в союзних республіках»(«Брежнєвський циркуляр»).

1983 – постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про додаткові заходи з поліпшення вивчення російської мови в загальноосвітніх школах та інших навчальних закладах союзних республік» («Андроповський указ»), яким зокрема введено виплату 16 % надбавки до платні вчителям російської мови й літератури; директива колегії Міносвіти УРСР «Про додаткові заходи по удосконаленню вивчення російської мови в загальноосвітніх школах, педагогічних навчальних закладах, дошкільних і позашкільних установах республіки», спрямована на посилення помосковщення.

1984 – постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про дальше вдосконалення загальної середньої освіти молоді і поліпшення умов роботи загальноосвітньої школи».

1984 – початок в УРСР виплат підвищеної на 15 % зарплатні вчителям російської мови порівняно з вчителями мови української.

1984 – наказ Міністерства культури СРСР про переведення діловодства в усіх музеях Радянського Союзу на російську мову.

1989 – постанова ЦК КПРС про «законодавче закріплення російської мови як загальнодержавної».

1990 – прийняття Верховною Радою СРСР Закону про мови народів СРСР, де російській мові надавався статус офіційної.

 

 

Дальше будете стверджувати, що російська, це лише мова міжнаціонального спілкування?  Це, в першу чергу, причина війни проти України. Це спосіб знищення України. Це зброя проти України на рівні з автоматом Калашнікова та Іскандерів.

Точніше і не скажеш (с)

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
, Владимир Металл написав:

Да не, просто надоело деление на черное и белое и в предверии часа Ч все маргиналы лезут наружу и тут простым просвещением уже не помочь, а брать в руки что-то тяжелое гуманизм не позволяет

 

Я вас не розумію.

Ось я, наприклад, роблю, як мені здається, достатньо для покращення світу навколо. І не кидаюсь ні на кого за мову, чи язик. Я толерантний в цьому плані.

То що ви скажете мені? Адже я не підходжу під вашу логіку "захищає українську мову - то або рагуль, або месник"

 

 

Я не наказую нікому, на якій мові розмовляти. І ніхто нікому не наказує! Знаєте де починається "мовна проблема"?? Там, де хтось каже що, його притісняють, коли насправді його ніхто не притісняє

Змінено користувачем Володимир Фещук
3

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Створіть акаунт або увійдіть для коментування

Ви маєте бути користувачем, щоб залишити коментар

Створити акаунт

Зареєструйтеся для отримання акаунта. Це просто!


Зареєструвати акаунт

Увійти

Вже зареєстровані? Увійдіть тут.


Увійти зараз

  • Зараз на сторінці   0 користувачів

    Немає користувачів, які переглядають цю сторінку