Токарний 1615, деякі думки на тему "чи варто брати старі некомплектні станки"...

[стани 374]

Доброго часу всім. Ранньою весною запропонували токарний 1615, комплектація і стан на фото, ціна на вагу, при такому стані це нормально. Якраз шукав токарний для обдирки валів після наварювання, свій токарний обдиркою добивати не хочеться, а в селі робота така робота трапляється частенько. Станок був поряд, метрів 400, це й вирішило, якби куди далі їхати за таким нещастям- то це перебір явний. Хоча  вартувало пошукати щось хоч і подалі, але в кращому стані, та про це пізніше... Зі знайомими разібрав і на причепі легковушки перевіз до себе, віддали дешевше лому. Забрав також немало поламаних, хоч і нових різців. Коли вже розкидав ПБ, зрозумів, чому їх ламало, розбита посадка заднього підшипника, люфт близько 2-х мм, як воно робило- не розумію... Ремонтував це нещастя по наявності вільного часу, коли було натхнення, спеціально займався тільки коли зрозумів, що суппорт ( там були залиті епоксидні накладки на попередньо простругані поверхні) впав на станину і не ходить по направляючим, а живе своєм життям, ковзаючи по неробочим частинам станини. Шабрити його не планував зовсім, для обдирочного станка це зайве, але й заливати нові накладки на станину з таким зносом (мала площина призми була з ямою в 0,55мм, інші площини менше, площини ЗБ 0,09мм) було б по дурному ( як і придбання такого металолому в принципі). На розточному, взявши за базу передній підшипник, розточив і загільзував посадку під задній підшипник шпінделя, підшипник новий, натяг 0,02мм. Шпіндель був перероблений із втулки на підшипник, я тільки переробив планшайбу під конусну посадку, планшайба накручена на червоний різьбовий герметик і проточена по місцю. Також поміняв чи перегільзував практично всі втулки, які знайшов. Виготовив новий вінець однох шестерні, була злизана. Нижніх тумб не було, підставки висотою близько 40 сантиметрів викинув, знайшов два шматка труби діаметром 400 і 500, з них і виготовив нові тумби, нормальної висоти, піддон для стружки зробив з двох частин, для легшого витягування стружки, бо рідний піддон ( бачив на фото) для прибирання- це щось... Двигун з натяжним вмонтував у передню тумбу. Задня бабка була не рідна, навіть не знаю з чого. В наявності була ЗБ від 1а616, без підошви та прижимного хазяйства. На металоломі знайшов чавунний блин від задвижки, товщиною 30мм, з нього і зробив необхідну підошву, часу це зайняло не мало... Корпус ЗБ також обдер на старогальному, щоб вліз в суппорт, конус в пінолі був весь задертий, проточив і вставив перехідну втулку км4-5, попередньо обрізавши. Вже в кінці робіт бабка була заштифтована наглухо до підошви, поперечного зміщення немає. Також виготовив недостаючі деталі, щоб прижим працював не тільки від ключа, а й від важеля. Почистив, пофарбував, зібрав до купи, проточив пару заготовок, подивився, як суппорт тіліпається по станині, плюнув, вимкнув, деякий час не підходив взагалі. Про геометрію після обробки краще промовчу. Десь через місяць підійшов, роздивився, почухав потилицю, розкидав до голої станини, виставив по рівню, переміряв, зрозумів, що гірше не буде і взявся за лінійки та шабер. Для поперечки прийшлось робити свою лінійку, там кут 45 градусів. Єдине, що порадувало, чавун на станині, здається, не поганий, це не перший мій станок в ремонті, і так часто шаберну пластину я не заправляв... Також перешабрив і малу поздовжню з прилягаючою до поперечки площиною та різцетримачем, за компанію... Пришабрюючи передню бабку до станини, трохи не дійшов до потрібного розміру, прийшлось підкласти фольгу із шоколаду, видно на фото, каюсь, просто надоїло її кантувати,  важка. Скалка постійно була в шпінделі, індикатор на підошві ЗБ, обкатка в двох площинах. Виставив каретку на гвинтах, залив епоксидкою з графітовим порошком, потім прорізав змащувальні канавки та зробив пару маслянок. На ЗБ також поставив фетрові пильники та ємність для масла. Фартух, коробку подач та кронштейн винта і вала прийшлоси перештифтувати по новому, при попередньому ремонті хтось зрізав площину каретки, куди прилягає фартух, на 2мм, поперечну подачу включити стало не можливо. Поставив стальну пластину необхідної товщини. Зібрав, проточив заготовку, різниця сотка- півтори, результат повторюємий, довжина 210мм. При відрізанні дробить, хоча й підшипники відрегульовані, і люфтів немає, може широкий відрізний для цього станка 4мм. Тепер суть цього всього оповідання. Відновити можна будь що. Але чи потрібно це? В моєму випадку був час, інструмент  і обладнання, щоб цим займатись, та й просто цікаво було , що з цього вийде. А на виході отримав станок, який  на обдирку трохи жаль, та й ніжний він якийсь для обдирки. Наявність фрикціона- це плюс, але зараз частотники не такі дорогі... Тому добре зважайте, коли хочете придбати щось подібне, бо  в результаті  важкої і складної роботи можете отримати  не зовсім те, на що розраховували на початку робіт. Та й самі роботи можуть вийти не зовсім такими, як планувалося... Фото в процесі ремонту не робив, хоча, мабуть, варто було б...

 

Змінено 30 листопада, 2018 користувачем стани
зайве фото

[bogdan1983 106]

Все одно це простіше і легше, ніж робити саморобну станину з нуля під деталі з різних станків, так як в мене, а так скажу що руки у вас ростуть з правильного місця!

[bogdan1983 106]

Там у вас НШ на передній тумбі?

[стани 374]

Так, НШ-10, але він не підключений, хотів зробити змащування ПБ від насоса, поки думаю, чи це взагалі потрібно, розбризкується там все і так гарно. Ну а кронштейн для привода насоса приварив, поки варив усе інше, про всяк випадок, до покраски. По саморобних станках- згоден, сам через це пройшов, зробив ще після школи невеликий токарний по металу, навіть щось на ньому точив ( стружка була, це точно). Але коли перший раз підійшов до заводського станка, то після цього зарікся робити щось саморобне, з заводом вдома конкурувати не будеш, і навіть самий зношений заводський  станок краще, аніж самороб. Хоча дуже поважаю людей, які можуть зробити гарну річ своїми руками...

[Куляста_Блискавка 1 477]

Непоганий верстат . В мене самого 1615.Простий як двері, досить точний, радує наявність фрікционів. На свій поставив гвинт поперечної,разом із лімбом від 1М61.

[стани 374]

Добривечір, Костя, Читав Вашу тему ще на старому чіпі, де в чому і вона підштовхнула взяти цю машину. Згоден, вестат непоганий, простий в ремонті, майже все на втулках. Майже всі втулочні посадки в станку відреставрував, просто проточивши в центрах зношену посадку "як чисто" а потім виготовивши нову чавунну втулку по отриманому розміру. Про лімб також читав, поки думаю, може залишу як є, та буду користуватися індикатором на магніті, може виготовлю лімб сам або почекаю коли щось підходяще підвернеться. На поздовжню закріпив лімб на 150 поділок, якщо правильно порахував, то за один оберт вал-шестерні і лімба, який на ній сидить, суппорт проходить 75мм, одна поділка 0,5мм, на станку де такого лімба не було взагалі цього мабуть достатньо.  Для роботи в мене є інший верстат, я до нього звик, мені він більш зручний. Що робити з цим, ще не вирішив, може ще поставлю чотирьохкулачковий патрон, та з ним він і житиме, час від часу є робота на такий патрон, а знімати - ставити- то морока. Ще раз подумав- точно слабий він для обдирки після зварки, хоч із чотирикулачковим із його користь буде...

[Богдан 1987 322]

Сам колись думав робити саморобного токарного! Навіть вже був багато для цього стягнув комплектуючих і різного залізяччя! На щастя попався мені за 2500 грн. ЛТ 10 - труп! Підняв його і розумію що тягне він на 3 з- але я би саморобкою навіть і цього не добився! 

Так що краще взяти трупа а ніж саморобка тай врешті решт дешевше!

[bogdan1983 106]

4 минуты назад, Богдан 1987 сказал:

Сам колись думав робити саморобного токарного! Навіть вже був багато для цього стягнув комплектуючих і різного залізяччя! На щастя попався мені за 2500 грн. ЛТ 10 - труп! Підняв його і розумію що тягне він на 3 з- але я би саморобкою навіть і цього не добився! 

Так що краще взяти трупа а ніж саморобка тай врешті решт дешевше!

А в нас за трупа хочуть те що ви дали тільки з ноликом ще одним...

[стани 374]

Ось ще декілька фото, з кріпленням двигуна і насоса. Насос швидше всього підключати не буду, він навіть не прикручений, просто висить вставлений у привід, на фото видно. Приводитися мав ременем від двигуна, там шків на три канавки. Також прийшлось змістити шпильку фіксації гітари, на старому місці вона заважала приводному ременю. Корпус гітари вже був саморобний стальний, приварив знизу потрібну заготовку і на поворотному столі прорізав фрезою паз. Жесть, щоб літол не летів на ремінь, вигнута довільно і прихвачена зваркою.Станок спочатку планувався під ЗОР, тому і буртики біля ременя та металорукава кабеля пускової кнопки. Потім, коли вже зібрав, то зрозумів, що у моєму випадку емульсія у такій кількості, щоб аж до ременя дістало, тут точно зайва, тому буду користуватися без великого пафосу пляшкою, як майже всі. Та й потрібна вона буде не часто. Також видно заготовки під змінні шестерні, збирався наробити, щоб все було в комплекті. Потім уявив себе кожен раз при зміні потрібного кроку різьби міняючого ці шестерні і ентузіазму поменшало. Вчасно спинився. Як різьборіз він мене мало цікавить, а взагалі на мою думку за конструкцію з такою кількістю змінних шестерень і такою убогою коробкою подач конструкторів треба було шмагати посеред площі в базарний день, щоб більше народу бачило...

[Куляста_Блискавка 1 477]

Передаточні числа гітари, для 1615.

[стани 374]

Дякую, Костя, за таблиці. В паспорті є дані по шестерням, згідно їх і робив заготовки під ті шестерні, яких немає в комплекті. Залишилося пробити на строгальному шпон-пази та нарізати зуби, гартувати не планував, навантаження там ніякі. Просто навряд чи буду їх доробляти, не впевнений, що на цьому станку буду користуватися різьбонарізними роботами за виключенням мітчиків та плашок в розумних межах. Наприклад, декілька днів назад знайомому робив декілька деталей, на них були різьби з кроками 1,5  , 2 та 1,75,  звичні кроки для сільгосптехніки, коли закінчив, то той витягнув з кишені ще два шматочка  трубки, на пів дюйма і дюйм, з проханням нарізати по 15мм різьби з однієї сторони на кожній, переробляє опалення, зараз це актуально, правда, вже й холодно, але коли почав, то почав... Мені просто страшно уявити, як би я робив цю роботу, одно знаючи заглядаючи в гітару станка. Звичайно, коли є серія або велика партія, то інше діло, але як правило приходиться ремонтувати, що приносять, і це все дуже різноманітне... А може я просто як кажуть в народі "розпаскудився" і забув про всій перший саморобний токарний, те як тягав зі звалищ (тоді ще металолом не приймали) різне залізяччя в надіїї зліпити з нього хоч якусь подобу станка...  Ми ж не шукаємо легких шляхів, та й не було кому підсказати, що настільний токарний це не більше, ніж іграшка... Це був кінець 80-х початок 90-х, і металолому тоді було вдосталь.  Для прикладу, основою була коробчата конструкція зі сталі товщиною 20мм, довжина близько 800, ширина 250, висота, здається 150мм. Ледве притяг на велосипеді. Верх- то цільна плита 20-тка. На ній і монтував редуктор як ПБ, суппорт та все інше. В той час і мене навіть дрелі простої не було, не те що електричної. Отвори під болти на 12 сверлив коловоротом, так токарного хотілось. Я його таки зробив, а вже потім розібрав на матеріал, коли зрозумів, що заводські краще. Так от, до чого веду, якби на той час мені перепав би такий станок , мабуть був би на сьомому небі від щастя, і заміна тих шестерень зовсім би не заважала... Але людині властиво прагнути до кращого, може тому я й віддам перевагу станку, в якому для нарізання різьб потрібно перемістити декілька важелів, а не поміняти декілька шестерень...

[стани 374]

Доброго часу всім. Як і казав, можна було б поставити чотирьохкулачковий патрон на цей станок. Сьогодні так і зробив, в авральному режимі, навіть патрон до ладу не витер від пиляки, клієнту потрібно було "ще на вчора" у квадратних пластинах зробити отвори під посадку для якихось осей, зробив, потім ще й отвори сверлив, та то таке... Лімб поперечки нікудишній, пролетіти з розміром дуже легко. Сподобалася робота фрикціону, при деяких навиках включенням реверсу можна доволі гарно гальмувати, на станку з електрореверсом цього немає... Тільки сам важіль фрикціону розташований дуже незручно, як на мене, все рукою шукаю важіль керування на фартуху, як на всіх нормальних станках, та то мабуть діло звички. Закінчив цю роботу, цікавості ради закріпив у патроні зношену втулку із брикетного преса, час від часу є така робота, ради неї і приходиться ставити чотирьохкулачковий патрон на свій робочий станок. Спочатку в трьохкулачковому робляться основні розміри, потім заміна патрона і бокові отвори. Зазор між станиною і кулачком маленький, але є. Якби при цьому розмірі ще й кулачки за станину чіпляли, то прийшлось б з цим станком точно попрощатись, ну а поки діждусь замовлення на втулки, подивимось, що із цього всього вийде в роботі...

[стани 374]

Майже закінчив з гвинтом і лімбом поперечки. Кінець гвинта був зігнутий і рихтований, на фото видно, отвір в опорі гарно прослаблений, щоб не затирало,  ну а лімб... Там без слів. Просто не розумію, як на такому заводському лімбу можна щось піймати. Мабуть то зі мною щось не так... Працювали ж люди на таких верстатах, і напевне непогано... Вал ще трохи підрихтував, проточив і напресував гільзу. Приварив ( хоч можна було й без цього), проточив, орієнтуючись по радіально- упорному підшипнику (по сепаратору з кульками), самі обойми прийшлось таки розточити трохи. Також розточив передню опору гвинта, приваривши шайбу для опори лімба та площадку кріплення, вона була просто вставлена з натягом і випала від не сильного удару. Шпонки на 5 не знайшов, тому саморобна. Лімб діаметром 63мм, більше не можна, заважає грибок включення поперечної подачі ( річ в собі, включити то його можна, а от виключити... Тільки після зупинки станка. ) Гвинт поперечки став крутитися трошки тугіше, але терпимо, не сподобається- трохи послаблю отвір в опорі. Сам лімб на 160 поділок, 0,05мм одна поділка, нашкрябав "по колхозному" в УДГ на фрезерному, в патроні стоїть голка від дизельної форсунки, матеріал, як кажуть, р-18, беру ці голки для маленьких різців, для довбання шпоночних канавок, розміри 4, 5 та 6мм, як під замовлення. Після попереднього збирання поставив індикатор- здається сходиться подача з лімбом. Залишилося знайти плоску пружину від старого будильника, вставити під лімб, для плавного ходу, стопор зробив, з пружиною буде взагалі непогано, потім і перевірю в роботі. Колгосп, звичайно, але краще, ніж було.

Змінено 16 грудня, 2018 користувачем стани

[стани 374]

Знайшов пружину від будильника, вставив під лімб, зібрав, тепер перевірка. Проточив шматок труби, що потрапила під руку як чисто, виставив на нуль, додав одну поділку, якщо вірити мікрометру, то лімб показує правильно. Перевіряв декілька раз із різним зйомом- здається, повторюваність є. В любому випадку це вже щось, не ідеально, але краще за старий лімб, тепер на цьому станку можна щось робити, не боячись запороти деталь...