Ну що почну і я свою історію, навіть не історію, а проект 'довгобуд'. Кажу зразу це не реставрація, а відновлення до робочого стану з збереженням оригінального вигляду мотоцикла з частковою модернізацією.  Йшов 2013 рік, весна в усю квітувала за вікном. Я дивився телевізор, і на екрані милькнув мотоцикл. Такого я не бачив раніше, я почав допитуватись що це за апарат в свого батька, він розповів що то 49-й. Після цього знак на бакові і цифри 49 запали мені в голові, я почав шукати про цей мотоцкл інформацію і чим більше я читав про нього і дивився фотографії, то більше я його хотів собі. На той час я був в 10 класі. Але тоді було не до мотоцикла. Пройшов рік часу, але в голові він сидів. Але закінчення школи і інші події пов'язані з цим внесли свої корективи. Але це не було перешкодою, осінню 2014 року я почав моніторити (название сайта, их трех букв, который непроизвольно считается некоторыми, местом сосредоточения мошенников), та інші сайти в пошуках мотоцикла. Подавав оголошення в районну газету про купівлю цього апарату. Йшов час, але нічого по близості я не знаходив. Так було до весни 2015 року. Одного вечора до мене зателефонува мій шкільний друг, який знав що я шукаю цей мотоцикл, що він знає в кого є такий, притом що він був весь час в мене під носом! Як виявилося він знаходився в моєму селі. На найближчих вихідних я поїхав до дому на 'оглядини'. Ех як зараз пам'ятаю,як з власником мотоцикла розгрібаючи завали в сараї побачив славнозвісні 'рибки'.  Все це точно він, сказав я собі) А як він постав в усій красі коли його дістали з під усякого хламу, словами не описати. Перші враження від нього були сильні, ця посадка, ці лінії, ці рибки. Все в ньому гарно, окрім місця для пасажира. Після розмови про ціну зійшлись на ціні 5000 грн., до слова його риночна ціна на той час. До цього часу в мене були деякі збереження, батьки теж допомогли. Але вихідні пройшли і мені довелося поїхати на навчання, а перевезенням його занявся тато. Так він завантажився в бусик, і приїхав до мене до дому. Він був не на ходу, запалення було він мінська. Також на нього є документи з номером. На наступний раз як приїхав до дому він був в центрі моєї уваги всі вихідні. Ходив коло нього я довго, оглядав довго. От є в нього щось особливе, можливо це більше моя сентиментальність, можливо для когось це хлам, але я в ньому бачу щось особливе, що відрізняє його від інших двохколісних. Так він старенький, так не швидко їде, але як він їде...  На цих же вихідних я почав його розбирати, розборка показала що він за своє життя побачив багато. Зі слів попередного власника він їздив на дизельному паливі, ну всі знають про експерименти, цей мотоцикл теж не став винятком. А перевозив він за своє життя...  Стало ясно, що це затягнеться на довго. Але я не впав духом, якщо взявся то потрібно доробити до кінця.  Час ішов, я закінчив перший курс. І приїхав до дому на літо і почав ним займатись. Фронт роботи був величезний. Першою була куплена донорська рама, тому що своя була не в тому стані щоб ремонтувати її. Стан її був в рази краще, в навантаження були куплені ще один комплект рибок, і глушаки. Верхня траверса. Рідна лопнула в місці де стягується болтом. Ще були залишки фільтра. До того часу вже був куплений комплектний фільтр. Це була осінь 2015 Крісло для пасажира було обміняне на потрібні запчастини. Зимою 2016 купувались запчастини які потрібні. Розібраним він стояв з літа 2015 і нічого серйозного крім покупки запчастин не відбувалось. Не багато не мало було куплено: новий поршень (допомогли на форумі по 49), польські поршневі кільця, поршневий палець (питання з яким досі не вирішене), всі манжети, нові диски зчеплення, паливний фільтр, 'штопорні' кільця на весь мотор, підшипники на весь мотоцикл (корінні підшипники на колінвала zvl). На цьму на сьогодні ставлю крапку. Далі буде.