Люнети на ульянівців УТ-16, 1Е61ПМ(ВП)

[Curandero 440]

Всім привіт! Окремих гілок по верстатах у нас нема, тому запощу сюди. Обіцяв вже кільком чіпмейкерам викласти розгорнуто інфо про донора та алгоритм переробки.

 

В цій темі я викладу свій варіант вирішення проблеми поки що нерухомого люнету верстатів Ульяновського заводу им. Володарского, а саме 1Е61ПМ(ВП), УТ-16(згодом сподіваюсь доповню тему і рухомим, є вже ідеї та розрахунки, але поки що не купив донора, бо в рухомому потреби не виникало). Для верстатів 60-их років з індексом "М" та "МТ" цей люнет не підійде, оскільки як я пам'ятаю станина там трохи вужча, відповідно і супорт, і даний люнет туди банально не влізе. Для дідусів шукайте з DLZ 315.

Отже біда ульянівців в тому, що їхніх люнетів навіть у вигляді малюнка ніхто не бачив, не кажучи вже про фото від власників, ніхто не знає як то чудо виглядає і відповідно що шукати)) А складність адаптації від інших верстатів полягає в тому, що верстати з-ду Володарського є нащадками копії забугорного Karger-а а отже під ЗБ та люнетом є нетипова для верстатів срср "передня" призматична направляйка і пласка задня. За три роки пошуку донора я перебрав мабуть кілька сотень варіантів люнетів, все що бодай віддалено підходило під задачу, але всюди натикався на невідповідності, що унеможливлювали переробку. Той же люнет, про який піде мова, а саме від румуна SN 400-402 я упустив із поля зору, бо продавцями весь час заявлялась висота центру 200-205мм(що відповідало інформації по самому верстату, де вказувався макс діаметр деталі над станиною у SN 40x - 400мм, а у SN50x - 500мм, вживу я їх бачив і жодного сумніву в цих параметрах в мене не було...) і в той же час ні одного фото із зведеними кулачками мені не попалось щоб пересвідчитись... Перші сумніви закрались після цього фото із о-л-х, провівши умовні лінії осей пінолей до точки їх перетину стало зрозуміло, що ніфіга там не 200+мм.

 

І тоді почались розрахунки... При висоті центрів у 205мм, підошву треба занизити на 30мм, щоб отримати потрібні нам 175мм, що є неможливим, бо там підошва має всього 35мм, але якщо реальний центр бодай на 10мм нижче, що фото і підтверджувало, то все мало б вийти, запасу металу після трепанації буде достатньо для нормальної роботи.

Отже до суті переробки. Вся вона зводиться до обрізання підошви, її потрібно занизити на 12-15мм і вкоротити, бо в ульяновців прохід між супортом 210мм макс, а оригінал має 220+мм, та вирізати новий V-паз під призматичну направляйку з потрібного боку, схематично це виглядає наступним чином:

 

Тепер про алгоритм, як це робив я. Першим ділом після отримання люнету я звів кулачки і пересвідчився чи я не помилився в розрахунках стосовно висоти центру і відповідно запасу товщини підошви під переробку. Все зійшлось, висота центру 190мм, тобто під відрізку всього 15мм.

Також відразу виміряв виліт кожної з пінолей в отворі люнету, ця інформація буде необхідною пізніше.

 

Далі відводжу ЗБ назад, не доходячи міліметрів 150 до кінця станини. Викручую назад до упора піноль ЗБ, фіксую ЗБ та її піноль. Якщо у вас інший тип ЗБ, з фланчиком, то мабуть доведеться фланчик відкрутити тимчасово, поки виставлятимете люнет. Далі вивішую на пінолі ЗБ люнет впритик до станини. Вимірюю відстань до пінолі ЗБ від країв отвору в люнеті куди заходять пінольки люнета. Зручніше міряти не до пінолі ЗБ а з її обхватом штангелем, як на фото.

 

У мене при зведенні кулачків виліт задньої пінольки люнету виявився на 5мм меншим, отже тепер при центрування люнету це необхідно врахувати. Виставивши люнет на пінолі ЗБ по центру, виставляємо підошву. В ідеалі її необхідно було б виставляти по рівню, але є один нюанс, "ноги" люнету проходять між опорами супорту майже впритик, тому може виявитись, що виставивши по рівню, і так відзначивши відрізку, люнет потім не "зайде" в супорт. Тому нахиляючи люнет дивимось, чи пройдуть "ноги" в супорт, виставивши, фіксуємо люнет, затискаючи верхній кулачок і олівцем, чи кресляркою(чертилкой) відмальовуємо профіль станини на нашому люнеті.

 

Після чого знімаємо люнет, повторно наносимо розмітку занижаючи її на 1,5-2мм(залишаючи припуск на чистову обробку і компенсацію провисання пінолі ЗБ під вагою люнету, а також враховуючи, що олівець чи креслярка лінію намалюють трохи вище самої станини).

Далі власне відрізання зайвого. Я спершу думав віддати своєму хорошому другові, у котрого є великий фрезер та прямі руки в комплекті, але потім передумав. Шабрити болгаркою вчорнову я вмію недостатньо добре, тому варто практикуватись, тому в діло пішла жінка болгарина і після чорнової обрізки люнет встав на станину ось так: 

 

Далі чистова підгонка та робота шабером. Можливо згодом розпишу другу частину епопеї з цим люнетом, але для власників ульяновців думаю вже цього буде достатньо для розуміння, що їм потрібно, щоб дооснастити свій верстат таким необхідним доповненням як люнет. Також зняв коротке відео, за якість якого прошу вибачити, але і знімалось воно не для відеоблогу) просто як доповнення до даної теми.

 

 

П. С. Так для мене і залишилась таємницею невідповідність висоти центру люнета... і сплутати з іншим верстатом неможливо... це точно люнет від румуна, чому ж не 200+???

 

[misha_mehanix 42]

Привіт,може ще хтось робив такі переробки,також є власником такого верстату і також в пошуках люнетів)