kratmel

Можливо скажу дурницю, але ці всі реверанси із повідомленнями про нові податки і збори з посилок виглядають маркетинговою акцією із збільшення потоку посилок зараз. Межа вартості (на мою думку) має встановлюватись за критерієм вартості адміністрування податку на посилку. Крайній раз купуючи щось більше 150 євро я заплатив податку аж 3 євро. Питання, скільки витратила держава щоб отримати 3 євро податку. Зрозуміло, що не державні брокери щось заробили, послуги розмитнення в брокера 200-400грн..

На мою думку гадання на "сірому електроліті" треба завершити перевіркою залишкової ємності акумулятора і внутрішнього опору (залежності струму від навантаження). Якщо витрати на зарядку і використання як джерела мають зміст - використовувати як джерело для освітлення. Є в продажі лампочки - 12-48В - для прямого використання акумуляторів без інвертора. Якщо все дуже сумно - прийняти рішення про пошук нового "правильного". Переводячи витрати на новий акумулятор чи декілька в вартість бензину для генератора - можна реально оцінити цю інвестицію в часі окупності і отриманому результаті. P.S. Використовувати стартерні акумулятори в тривалій жорсткій розрядці і ще й старенькі напевно невдячна справа. P.P.S В сучасних умовах важливо щоб за час наявності мережі встигати достатньо запакувати акумулятори. Тобто треба мати відповідну зарядку (яка терпить низьку напругу мережі і забезпечує достатні струми на виході) і відповідно акумулятори які можуть це витримати. Власне гібридні інвертори і доцільні тим, що можуть заряджати різні акумулятори за типом і пакувати доволі високі струми і все це в повністю автоматичному режимі.

На мою думку він має бути однофазним, змісту городити трифазний в якому нерівномірно навантажувати окремі фази нема змісту. Як я писав вище, проблема не в потужності інвертора. А в розумінні власника, що він буде від нього живити і як довго. Якщо розділити освітлення і електроніку (інтернет і тв), опалення: котел + циркуляція, насос води - стане ясно скільки мінімально достатньо. Якщо не розділяти - реально постійно будете бігати по хаті і вимикати щось бо інвертор вибиває. То праска, то батарея, то сушилка, тощо. В мене регулярно пилосос намагаються увімкнути. Так інвертор 3.5кВт пищить часто від цього, але витримує таке знущання не вимикаючись. Праску також неодноразово включали за екстренною потребою. Колись коли проводив електрику, старший розумний майстер гарно порадив протягнути потужний кабель (4х10мм2) з низу до верху по центру хати зробивши відводи на кожному поверсі (окремі поверхові щитки), і додати резервну лінію 2.5мм2 Тепер це для мене знахідка. Я на кожному поверсі зміг спокійно розділити на поверхових щитках споживачі (підписані тоді провідники) і зробити автономним все світло і несилові розетки через резервну лінію. Зараз мережі нема вже 6годин. всюди є освітлення, працює опалення і поточні потреби. споживання 280Вт. і ще десь половина заряду лишилась. Тому будувати систему треба із метою задоволення головних потреб на певний час. Все одно акумулятори розрядяться і в певний момент їх все одно буде треба заряджати.

В загальному для себе сформував робочий мінімум для інвертора в будинку. Виник він як результат використання системи протягом двох років. Отже - відключивши окремо силову схему із потужних споживачів (дозволяє проводка будинку) використовую 3.5кВт інвертора китайського (клон аксіома) + 2 гелевих акумулятори 150А год. (24В) в режимі UPS. Постійно через інвертор заживлено насос водопостачання 1.2кВт + газовий котел опалення 120Вт + освітлення+комп'ютери+інтернет. Холодильник включається до цього кола лише за потреби - є можливість цим дистанційно керувати. В режимі очікування ввечері - навантаження в районі 190-250Вт (зараз додався котел) за бажанням короткочасно до інвертора можна включити щось в районі 2кВт без перевантаження. Тому вважаю, що це робочий мінімум і прошу вважати мій допис констатацією факту працездатності такої конфігураці. P.S. Довільна система яку ви конструюєте для дому має відповідати головному критерію. Її безпечно і без зайвих навчань має вміти використовувати ваша дружина. Якщо перемикання, заряджання і інші речі потребують вашого втручання - це явно непридатна для дому система.

Щодо гулу від неправильної "квадратної синусоїди від ДБЖ. Проводив експеримент. 1) ДБЖ APC - стандартне компютерне "квадратна" синусоїда на виході - підключено до котла - вентилятор + насос - споживання від 12В акумулятора 14А 2) Саморобний ДБЖ переробка із стандартного ДБЖ в синусоїдний варіант китайською платкою. - умови випробування ті самі - споживання від цього ж акумулятора 10.5А. Само собою маємо нестандартний звук (випадок 1) або ж нормальний як від мережі (випадок 2). Тест не претендує на досконалість - але явно більше споживання.

Для надання відповіді треба модель (марка) контролера. В мануалі на нього має бути вказано тип давача і його діапазон вимірювання.

Згоден щодо такого варіанту. Однак є одне але. В паспорті на гальмівний резистор вказано напругу ізоляції відносно корпуса і максимальну напругу між виводами яку можна прикладати. Зважаючи, що частотник на 1ф 220В має близько 390В постійної напруги при старті гальмування, а 3ф 380В 650-750В - коло гальмування (сам гальмівний резистор до корпуса) має мати відповідну ізоляцію. Тому ТЕНи - хороша альтернатива для простих завдань. А при частоті зупинок більше 10 за хвилину - доволі відповідальна деталь на яку ставлять навіть давач перегріву. Тому ставити потужного резистора треба зважаючи на пожежну безпеку і можливі наслідки. Нижче фото справжнього (видно якісні ізолятори) і його етикетка для ілюстрації напруги на яку він розрахований. P.S. Ще один момент щодо гальмівного кола і резистора. При перевищенні напруги в мережі, в частотнику включеному в мережу, навіть якщо він не крутить мотора, коло гальмування + резистор слідкують за напругою і намагаються її знизити. Оскільки перемогти електростанцію неможливо - це фактично може призвести до небажаних наслідків. Інколи це призводить до пожежі резистора гальмування - він розкаляється і якщо на ньому залишки мастила - гарно горить.

Для підбору резистора в мануалі до кожного частотника має бути таблиці його опір. Трохи порізав таблицю для частотників INVT (які на мою думку є доволі працездатними в наших умовах). Виділив червоним значення опору гальмівних резисторів для 2.2 кВт на одну фазу 220В. Видно рекомендоване занчення опору - і мінімальне. Потужність резистора рекомендував би від 100Вт і вище. Р.S. На 11квт двигуна токарного ставив 15кВт частотник INVT - китайський гальмівний резистор на 30 Ом потужністю 4кВт справляється із завдання доволі частого гальмування шпинделя за 1с із частоти 50Гц до нуля. Експериментальна збірка із менших зелених радянських резисторів 30 Ом сумарною потужністю 1кВт - розігрілась до червоного за 3-4 гальмування. Пробув більший за опором резистор 50 Ом - частотник не встигає скинути енергію гальмування і випадає із помилкою переищення допустимої напруги. Для шпинделів ЧПК - наприклад haas 15кВт для зупинки із частоти обертання 6000 при напрузі живлення блока шпинделя 3фх220В гальмівний резистор 6.8 Ом потужністю десь під 2кВт (пікова до 8кВт).

Я нажаль не заглядав в такий - не попадав поки в руки. Може хтось має фото що там. Інші китайці інколи страждають недоліком - в схемі просто не запаяні деталі для включення гальмівного резистора. Хоча виводи для нього назовні присутні. Як виявилось в результаті - ті модифіковані без гальмівного кола просто трохи дешевші...

А яка сумарна потужність всіх ти трансформаторів на ці напруги. Може легше замовити автотрансформатора з 220 на 380 і лишити все як є - тільки дві точки підключення?

Можливо її найпростіше виготовити лазерним різанням із декількох шарів тоншого металу, зібрати пакет і зварити аргоном всередині.

Прохання до автора теми - зробіть фото етикетки де написана модель частотника. Без цього неможливо визначити, що то у вас за "звір" і пояснити як його приручити.

Саме так. Коли придумали Ардуіну в блоках керування досить великими верстатами з ЧПК (деревообробка) стали з'являтись такі схеми. Тому у випадку як у автора теми є мало опцій. Оскільки на драйвери нема опису то визначити із якими двигунами вони працювали (які струми налаштовано) можна лише експериментально. Решту схеми потрібно досліджувати для виявлення куди надходять сигнали керування і чи є цей контролер перехідником між LPT портом від компютера із Mach3 чи Linux CNC, чи щось складніше із власною оболонкою для виконання коду. Як на мене це музейний експонт, на який не варто тратити час для досліджень. CNC шильд до Ардуінки буде набагато інформативнішим для навчання, бо є купа інформації і якщо щось вийде з ладу - нема проблеми відновити недорого.

На мою думку схоже на те що в налаштуваннях верстата має бути корекція на зміщення при русі лазера вперед-назад, вона не налаштована. Подібно до кольорових струменевих принтерів - була калібровка для різних швидкостей руху головки в обох напрямках. Принтер друкував полоски різними кольорами і сам пропонував зміщення із номером. Користувач вибирав номер найкращого за зміщенням варіанту. І можливо є режим рисувати лише з одного боку для вибирання можливих люфтів. Пошукати- побавитись. Як варіант - спробувати рисувати подалі від нуля - там де чиста непопалена деревина, бо можливо ремінь трохи протоптаний. Та все ж для двобічного нанесення гравіровки мусить бути програмна корекція бо динамічних люфтів на ремені не уникнути

Як ідея - залізяка з амазону https://www.amazon.com/CB-200A-Hydraulic-Bending-Bender-Copper/dp/B01N4HNXMY