break

ну коли зварні шви рентгеном в сталі перевіряють - це ж нікого не дивує? При цьому ті шви можуть бути товщиною в долоню...

Приблизно. Я ж не знаю, яка саме напруга там на трубці. Графік намалювали до 60кВ. Якщо таки 60кВ, то 1,5мм міліметри алюмінію зменшить потік вдвічі. І підніме середню енергію квантів, які алюміній пролетіли, відсотків на 10. Щоб зменшити потужність в 4 рази, треба вже 4-5мм алюмінію. Якщо в 8 разів - тут вже вийде близько 10мм. В першому повідомленні написано - зменшити на порядок. Я це розумію як більше ніж в 10 разів. Тобто 20мм точно ослабить достатньо. Ну і книжка пише, що 20мм алюмінію при напрузі на трубці в 60кВ робить випромінювання майже монохроматичним і проходять такий "фільтр" найбільш енергетичні кванти. Що певно для задач, написаних в стартовому повідомленні, тільки в плюс.

Взагалі схема з алюмінієм - одні плюси. Відлити брусок свинцевий, просвердилити в ньому отвір з діаметром, як необхідна апертура. В отвір запресувати алюмінієвий циліндрик. Для ослаблення випромінювання на порядок - десь 20мм товщиною. При цьому циліндрик крім ослаблення ще й відріже потік низькоенергетичного рентгену, з трубки 30кВ буде випромінювання вдвічі енергетичніше, 60-70кеВ. Ослаблення і енергію на виході рахувати, звісно, треба. Ну або методом "наукового тика".

1)перевести в імпульсний режим. 2)на виході поставити свинцевий диск зі щілиною і крутити його, потік буде перериватись. 1 і 2 - імпульсні режими, 1 - електричний, 2 - механічний. 3)шліфонути на клин шматок алюмінію і поставити в вікні (або кілька різної товщини). Соваючи (міняючи пластинки) - можна буде регулювати вихідну потужність, поглинання розрахувати. 1 і 2 не дуже, 3 - мені подобається більше. Пачку фольги нарізати і підібрати необхідну кількість не складно. І це буде саме обмеження вихідної потужності. Ну є ще 4 - взяти меншу ренгенівську трубку....

батарейка. чим більша - тим краще, аж до автомобільного акумулятора. один дротик прикручуєте міцно до залізяки. іншим коротко в неї тицяте. латунь в місці іскри дасть характерний білий ореол осаду оксиду цинку, бронза - ні.

це дрібниця. Осьо - сила, підставка під кабель за 650 євро https://ucarecdn.com/86387208-9e9b-4ab6-89c1-760cd58209d1/-/preview/700x470/ Sort Lift поставляється в упаковці по два пристрої. Вони повинні розташовуватися на відстані від 0.5 до 1 метра, так щоб кабель не стикався з підлогою. Інтервал може залежати від ваги і гнучкості підтримуваного кабелю. Незважаючи на те, що пристрій Sort Lift проектувалося для використання в основному з кабелями Nordost, будь аудіокабель виграє від його використання. Помітні ефекти включають піднесену звукову сцену, покращений динамічний діапазон, підвищену деталізацію в низькочастотних репродукціях і більш природний тембр звуку.

нема там гумору в гуморі. бо то не неонка і не газовий стабілітрон. між базами намальовано джерело напруги зміщення, яка задає струм спокою каскаду, у вигляді умовної батарейки. і до речі - саме реальну батарейку цілком могли втулити між баз в підсилювачі, щось ртутне з стабільною напругою і довгим строком служби. 1,35 вольта ртутного елемента якраз дуже зручна напруга для пари кремнієвих транзисторів.

судячи з того, що на картинці дрель тримається за патрон - свердлити не вийде. А от по зубам - легко.

Та нє. Людина ж пише, що НШ32 для швидкого переміщення, з малим тиском. А його крутити з тиском в 1МПа і кіловаттного двигуна вистачить. Питання тільки в реалізації того, щоб коли НШ-32 "впреться", перемкнути систему на НШ-6(10).

R1 - обмежує струм і є навантаженням. Пальцем в небо - залежно від напруги живлення, 2-3кОм на кожен вольт. Тобто - при живленні від 5В - 10кОм, при живленні від 12 - 24...30кОм. Але взагалі - не критично, якщо трохи більше чи менше. R2 - вхідний опір тої штуки, куди ви пхаєте мікрофон. Має бути не менше, ніж R1х2...3. Тобто як перший 4,7кОм, то другий не менше 10. Не менше. А так хоч мегаоми. Зазвичай вхідний опір підсилювачів - 22...100кОм. і тут можна рахувати "від зворотнього". Тобто - якщо вхідний опір підсилювача 47кОм, то R1 має бути не більше 24кОм.А краще - 10-15кОм.

правильніше. про швелер написав, бо він більш розповсюжений. Придбати легше. В мене, наприклад, на металобазі поруч швелер від 6 до 20, а двотавра ніякого нема. Хіба що під замовлення, а мінімальне замовлення - от ні разу не пара палок...

там не мокрий підвал. на першій сторінці йдеться про 20см води в підвалі і близький беріг річки. А це, як мінімум - глина, яка ходить вверх-вниз і високий рівень грунтових. При таких умовах, щоб опора тримала тонну - треба хоча б площу 0,6х0,6м бетону під опорою. Тобто грубо - під кожну опору залити чверть куба бетону мінімум. Плюс опора. І це все в підвалі. На цьому фоні рама з 10-15 метрів швелера зверху і два куба полімербетону, в якому 3/4 - кульки пінополістиролу, бачиться мені дешевше, простіше і прогнозованіше.

угу. Тільки нюанс є. У т.с. високий рівень грунтових вод. Поставити стійки, щоб вони щось тримали, треба тім стійкам робити фундамент. А фундамент в мокрому підвалі при високому рівні грунтових вод - задачка ще та. десь так і потрібно для повного щастя.

плитку на дошки можна. не прямо на дошки, та можна. по дерев'яним перекриттям плитка кладеться аж бігом.

Чому не вийде? У вас на плиті купа сміття - цегла, "стяжка". Прибираєте, кидаєте швелери від стіни до стіни, зверху дошку сороковку - всьо, підлога готова, станки ставите на швелери. Чим вам двері заважатимуть? Ви ж швелер не на рівні поясу в стіну пхатимете.