andrysir1

Якщо він точно ідеал і є гроші, то краще брати і працювати. Бо без парку станків те відновлення затягнутися може на роки. Самі ж переконатись. За рік, якщо є робота, на ще один такий заробити може. Просто ми люди бідні... А чого... Бо дурні... Сам такий.

Це за умови, що Ви встановили перший інструмент як базову точку, де його кінчик використовується як нуль основної системи координат(привязка деталі в G54). І виліт його нульовий, а всі інші вираховуються відносно нього. А що буде якщо виліт першого інструменту зміниться. Тоді і реально зміняться значення вильоту всіх інших інструментів відносно нього. Тому краще привязувати деталь до якоїсь незмінної точки на магазині.

Бюджет?

А яка стойка взагалі? Робити пересувний датчик дому це від лукавого, на мою думку. Можна наробити біди, так, як по цьому датчику обнуляються( або задають зону пошуку нульової точко енкодера) машинні координати станка. А це основна система координат від якої залежать всі звязки між механічними рухомими частинами станка. Тобто від неї залежать софтліміти, активне робоче поле, відстань до шпинделя, контршпінделя, з неї починають вираховуватись всі зміщення систем кооординат заготовки, інструментів, точок зміни інструменту і т. д. Просто більшість операторів навіть ніколи не пробували користуватись всіма цими благами стойки. Просто підвели до деталі, "сказали", що це нуль, обробили вибраним інструментом і все. А по правильному датчик дому ставиться там, де алгоритм на його наїзд буде прописуватися в найбезпечніший як для оператора в першу чергу, так і для станка, спосіб. І ніхто з виробників не враховує знос станка при наїзді на нього, так як це мізер в порівнянні з роботою, яку робить машина. В мене наприклад все завязано на ховмі. Є змішення для торця шпинделя( фіксоване), зміщення для торця патрона( фіксоване), всі виточки в кулачках теж мають свої зміщення, зміщення вильоту заготовки, зміщення для лінійного магазину, всі вильоти всіх інструментів налаштовані також. Скажу по секрету, я дуже рідко взагалі користуюсь пошуком нульової точки заготовки, просто міряю виліт заготовки з патрона в основному, якщо грубо, якщо точно, то виставляю упор револювером, заготовку в упор, зажав, записав дані зміщення з екрану в функцію, і все, до роботи. І всі ці зміщення враховуються при написанні програми, чи то вручну, чи постпроцесором. А як це все реалізувати з датчиком який може рухатись взагалі не уявляю. Це ж треба кожен раз при зміні положення датчика все перепривязувати. І рухів там буде точно більше ніж один раз наїхали, і зїхали в точку зміни інструменту, нажавши при цьому лише одну кнопку.

Вище Вам описали 99 % випадків, які призводять до такого ефекту. Якщо це не механіка, то треба провести 2 тести: 1. Напишіть таку програму: Рухаємо вісь вправо на 20(50)(100) обертів двигуна, в залежності від поля( чим далі, тим краще), потім вліво на таку саму відстань. І так 50-100 раз. Якщо буде зміщення, то це признак втрати імпульсів при зміні сигналу ДІР. Лічиться зміною фронту наростання(спадання) сигналів в драйвері. Тобто драйвер налаштовується на роботу по передньому чи задньому фронті. Якщо налаштовано погано, то втрачатиметься один імпульс СТЕП на кожній зміні напрямку руху, або через кожну зміну напрямку. Коли змінюється ДІР з 0 на 1 може не втрачатись, а при зміні з 1 на 0 може втрачатись. Або навпаки. 2. Напишіть програму: рух вправо на 10(20) (30) обертів двигуна, потім вліво на 5(10) (15) обертів. Можна на не цілими обертами рахувати, але, щоб була закономірність: в право на певну відстань, потім вліво на половину цієї відстані. І так також 20-50 циклів. Якщо буде зміщення то похибка в діленні сигналів СТЕП. Якщо редукція в стійці число з періодичністю, наприклад 1:3, То краще настройку цієї редукції перенести з стійки в драйвер і налаштувати множник/дільник на драйвері. В настройках будуть всі числа цілими і похибка на кожному оберті двигуна чи кожному міліметрі руху нівелюватиметься. Ширина похибки проявить себе з кожним наступним повним обертом двигуна, незважаючи на напрямок руху.

З доступного можна використати розєм DB9( СОМ- порт) від старого компьютера. Він з гвинтовим зєднанням, потужність двигуна невелика, землю провести через корпус, звільниться +1 контакт, якщо використати екранований кабель, або кабель на 10 жил. Буде акуратно і негабаритно.

Там не бак. Там відлив в корпусі, і він доволі обємний. А на фото просто кришка. Вона по заводу товщиною мм 18-20. Трубка забору масла вставляється знизу в супорті.

Теж місяць тому приводів 675-й. Резервуар для мастила в лубрикатор на єреванці знаходиться в супорті, під табличкою і отвором для регулювання гайки поперечки. Там є відлив в корпусі. Відкручуєте 4 болти кришки, прочистіть резервуар і отвір для трубки, окуляр рівня. Заберіть на герметик. Масло заливається і зливається через кришку в якому є окуляр для визначення рівня. В лубрикатор іде трубка більшого діаметру, і різь в корпусі і лубрикатор для входу більша ніж для виходу. Я в себе частину перевів на пластикові трубки і фітінги від пневмосистем, бо рідні сильно пропускають масло в місцях входу в чавунний корпус станка. Вони там просто вставляються в точки на корпусі, і зазор між просверленими отворами і напресованими заглушками на трубках великий. За 20-30 обертів лубрикатора масло не встигає піднятись до всіх своїх точок змазки, а просто витікає назовні.

Теж місяць тому приводів 675-й. Резервуар для мастила в лубрикатор на єреванці знаходиться в супорті, під табличкою і отвором для регулювання гайки поперечки. Там є відлив в корпусі. Відкручуєте 4 болти кришки, прочистіть резервуар і отвір для трубки, окуляр рівня. Заберіть на герметик. Масло заливається і зливається через кришку в якому є окуляр для визначення рівня. В лубрикатор іде трубка більшого діаметру, і різь в корпусі і лубрикатор для входу більша ніж для виходу. Я в себе частину перевів на пластикові трубки і фітінги від пневмосистем, бо рідні сильно пропускають масло в місцях входу в чавунний корпус станка. Вони там просто вставляються в точки на корпусі, і зазор між просверленими отворами і напресованими заглушками на трубках великий. За 20-30 обертів лубрикатора масло не встигає піднятись до всіх своїх точок змазки, а просто витікає назовні.

Роботи менше у людей, і багато кому дещо в голову стріляє😄😄🤔🤔👨‍🔧

Між 2М112 і сверлилкою на штоках 16мм пропасть. Навіть б/у 2М112 з люфтом пінолі чи биттям в одну-дві десятки буде краще за штоки. Щоб мати точність потрібна жорсткість системи. Інакше навіть при безлюфтових системах при малій товщині весь станок в комплексі буде перекошувало( розгинало). Колись думав про виготовлення сверлилки. Фундаментально. Корпус -- блок двигуна 4 циліндри гільзований. Думав робити з москвичовського, алюмінієвого. В крайню гільзу трубу товстостінну як колона. Гільза розрізана. Зажим колони болтами через блок в гільзу для регулювання висоти. В другу крайню гільзу фортуну 80мм замість пінолі, противага через трос завжди натягує фортуну вверх. Привід "пінолі" ричажний. Двигун жорстко до блока. Шків на двигуні плаваючий, вал шліцевий на двигуні жорстко. На ньому навіть фрезерувальник можна було б. Ідею виношував 2 роки, бо жаба давила віддавати 10-12 тис. за коплектну сверлилку. В результаті тут трапилась 2М112 за 3500 майже коплектна, прада ржава, але копплектна. Місяць часу, вкладення 3000 на підшипники, інвертор на 220,патрон і фарбу, і станок в строю. Так, люфт пінолі є, конус патрона притирав алмазним абразивом по місцю до старого патрона зажатого в столі і відцентрованого, щоб забрати биття шпинделя після заміни підшипників. Люфт пінолі вибираю піджимом болта, який прижимає латунну шпонку пінолі, що ходить по шпонпазу, який призначений від провороту, коли треба дуже точно сверлити малими діаметрами. В основному прижим свобідний, бо під отвори керниться, і сверло само центрується. Головне, щоб вісь ходу пінолі була перпендикулярна столу. Зараз фрезерний 675 попався комплексний за 20. Відновлюю працездатність. А розведена демагогія якось непривична зараз. Тут в основному демагогія починається ближче до осені. 😄.

Параметр 0000.1 ставите в "0", щоб працювати по аналогу( режим швидкості) , тобто від потенціометра на входах 5 і 6. Напрямок визначається полярністю на цих входах. Параметр 50А.1 ставите в " 7" якщо хочете, щоб серводрайвер завжди був в робочому режимі. Аме мотор буде примати позицію завжди, тобто він буде або крутитись, або стояти жорстко. Щоб мотор відключався( обезточувався) потрібно параметр 50А.1 поставити о "0". Тоді в залежності від входу №40( положення тумблера) мотор або буде обезточений, якщо там розрив, або триматиме позицію чи обертатиметься, якщо там є нуль.

Для реалізації вашої задачі потрібно: - Блок живлення 24В( для формування вхідних сигналів) з відводом на 10В, або окремий блок живлення на 10В. для видачі сигналу швидкості обертання мотора - змінний резистор на 10КОм. - двох позиційний тумблер для включення серводрайвера. Це не обовязково, якщо виставити параметр( на ходу не згадаю який) в одиницю, то драйвер вмикатиметься в робочий режим при подачі на нього струму. Але, якщо захочете мати ввімкнутий драйвер зажди, а мотор не завжди, то тумблер потрібен. Він вішається на контакти №47(+24) і №40( нуль) . - трьох позиційний тумблер для вибору( заборони) напрямку руху. Нуль від блока живлення вішаєте на вхід тумблера. А крайні виходи тумблера на контакти №42 і №43. Можна обійтись і двохпозиційним, але тоді стоп обертання треба буде виставляти крутілкою завжди. Це не дуже зручно, так як перевід тумблера в середнє положення заблокує обертання мотора в будь-якому напрямку. Контакти №42, 43 працюють на розрив, тобто, якщо на них немає нуля, то рух в цьому напрямку заблокований. На контакті №47 має бути 24В. Це не є обовязково, якщо в настройках дозволити рух в обох напрямках завжди. Тоді цього тумблера непотрібно. Далі в параметрах сервопривода виставляєте роботу від аналогового входу. Режим Speed( по швидкості). З блоку живлення 10В нуль вішаєте на вхід №6 і на крайній контакт змінного резистора, а 10В на інший край змінного резистор. Середню точку резистора заводите на вхід №5. Таким чином Ви зможете регулювати швидкість обертання мотора в діапазоні від нуля обертів до максималок, які виставлені в параметрах сервопривода. Якщо на цих входах буде хоть якась напруга, то мотор крутитиметься завжди, якщо виставлений режим управління по швидкості. Можна навіть батарейку підвісити і він крутитиметься. Треба лише поставити відповідний режим управління. - галетник, який перекидатиме місцями нуль і +10В з блоку живлення для керування напрямком обертання мотора. Ним Ви вибираєте напрямок руху. Різні виробники мотора і драйвера поєднуються рідко. Все залежить від протоколу обміну енкодера. + кожен виробник хоче захистити свій продукт якнайкраще. Це якщо так... На пальцях.

На першій сторінці в Хромі при тегу: зубчатий ремінь 70*1, 5. Добре перевіряйте всі параметри.

Не електрик і не електронщик, але думаю така схема повинна працювати. Як варіант: Мінусовий контакт там має бути зістикований з найближчим проводом, не видно добре на фото. Поясню: Якщо є мережа,а акумулятор розряджений, пускач не дає генератору запуститись. Якщо акумулятор заряджений реле-регулятор не дає генератору запуститись. Якщо мережа пропала і реле- регулятор замкнеться, сигналізуючи розряд батареї, запускається генератор на певний час і заряджає акумулятор, потім сам виключається після того, як час вийде. Реле-регулятор контролює напругу на акумуляторі і розмикається якщо напруга вище. Якщо генератор не працює і напруга на акумуляторі впаде нижче режиму його спрацювання контакт замкнеться і буде спроба запустити генератор, якщо мережі ще немає. Якщо генератор запустився, реле-регулятор знову спрацював і розімкнувся. Генератор працює певний фіксований час незалежно від заряду акумулятора, заряд контролюється зарядним. Тут одна проблема з підбором реле-регулятора, щоб він замикався (вважав розрядженим акумулятор) на напрузі достатній для запуску генератора. І акумулятор треба заряджати від мережі іншим способом коли вона є. Тобто тримати батарею зарядженою в звичний час. Не реклама, реле затримки вимикання: