knife_life

Чомусь думав, що в таких задачах періодично є необхідність нарізати різьби різцем - для всяких перехідників до об'єкивів, чи типу того.

Я перепрошую, але маю уточнення. Зараз, на теренах ex-СРСР, китайці габаритів 180х300, 180х350 - виступають приблизно аналогом Жигулів-дев'ятки. Дуже популярні, на них постійно є попит на вторинному ринку, є різні запчастини, є велике комьюніті людей, котрі в них шарять, Ютуб забитий відео про тюніг і ремонт (нерідко досить хорошими інструкціями). І якість, відповідно, з тим же розбігом, що і у дев'ятки. Тому коло потенційних покупців б\у китайця - досить велике, відносно кола покупців немолодого німця. Тут є прекрасна тема "Муки выбора (мелкого токарного)", там непогані приклади наводяться (і за китайців, і проти).

Як користувач станка з переставним супортом (тобто, з нормальним ставленням до особливостей таких станків, як у ТС) - я б теж відмовився, саме через комбінацію "втулки + зламана опора ПБ". Бо такими інструментами і так не дуже кайфово працювати, а якщо додати ще потенційне відновлення ПБ, з неясним результатом - то капєц. А от була б ПБ на підшипниках, і не ламана - був би нічого так хобійний станочок, краще від мого 1Д601 (більша ВМЦ, висота над станиною теж, і ніби поздовжня більша). Звичайно, це тільки моя думка, на універсальність не претендую.

А в нього ж ще й передня бабка на втулках, так? Якщо з ними проблеми, то ремонтувати їх буде квестом, це не підшипники замінити. Це аргумент в сторону "не купуйте задорого".

Тобто, якщо у мене буде ЗБ ТВ4, у якої люфт (повністю висунутої) становить міліметра півтора, то покупка пінолі у Сергія (1200 грн) дозволить мені ліквідувати люфт за суму, значно менше 6 тисяч грн (рахуючи і піноль)? Тоді непогано, тоді продавець досить гарно вгадав, а я даремно скаржусь.

Я не знаю точно, але полюбому не дешево. Не впевнений, що в ці 6 тисяч грн вдалось би влізти, хіба з готовою ремонтною піноллю. Бо чисто виготовити піноль, включно з конусом - вже можна в 6К не влізти, в залежності від точності і термообробки. А от продавець станка не повірив, і насміхався над тим, хто назвав таку приблизну вартість. Тому я цей випадок і запам'ятав.

О, це свіжа зміна назви :-) Тоді щодо цін - я дотримуюсь позиції, що хай продають, за скільки хочуть, якщо не обманюють по стану товару. Тому, як правило, не обговорюю таке. Навіть якщо ціна видається особисто мені прям неадекватною ринку - ну, хоче продавець так продавати, його воля. Може і пощастити, доречі. Але бувають моменти, коли чи то для реклами, чи ще чогось продавець сильно занижує вартість і складність ремонту - тут у мене в душі щось протестує, бо вже вигляда як намахалово. Тобто, не кидок, ні - але якась недобросовісна реклама. Наприклад, що мол недорого кінський люфт пінолі ЗБ прибрати (на ТВ4, чи типу того), а хто говорить що тисяч в 6 грн це обійдеться - той неадекват. Або що плиту 400х400 нескладно із стану "рівняли гвіздки" перевести в робочий стан. Або поржавілі КМД, калібри, і т.д. На щастя, досить рідко з таким стикаюсь.

От в окремій темі дійсно можна було б пофлеймити трохи з цього приводу, а тут якось не зручно, дійсно. Як мінімум, були б якісь додаткові життєві приклади специфічного ціноутворення, думки якісь цікаві, і т.д.

Там написано "Продовольчий магазин 24 години", а зверху - прифотошоплений російський мат, не монгольські слова. Ну, може росіяни так мстяться монголам за Іго. Хоча варто почитати коменти під відео - там дійсно смішно, якщо знати, що напис не справжній.

Якщо кут призм однаковий, то підгонка по ширині (своїми руками) відносно недорога. До призм супорта на клею чіпляється накладка із чогось, що гарно клеїться і зручно шабриться - зедекс, мікарта світлого кольору, текстоліт (якомога світліший), з невеликим запасом по товщині. а потім пришабрюється відносно станини. Пластики шабряться легко, гострим рапідним шабером, або навіть шабером з напилка. Єдина засада - фарба для шабріння повинна бути чітко видимою на пластику. Зедекс дефолтно іде білого кольору - на ньому хоч синя берлінська лазур, хоч чорна газова сажа, хоч краплак червоний - все видно гарно. А от текстоліт - коричневий, на ньому фарби видно погано. Склотекстоліт не можна брати ні в якому випадку, якщо що. Мікарти (ті ж текстоліти, тільки для ножових і декоративних задач) бувають різного кольору і товщини, тому я взяв цей матеріал. Також можна накладки на супорт робити і з двох сторін. При невеликому зазорі (призма нового супорту ширша за призму станини) - можна зішліфувати ту частину супорта, котра лягає на плоскі направляючі - тут є немало форумчан, котрі вміють робити подібні операції, звичайно. Але потрібно мати готовність шабрити, мати індикатор та стійку, довіряти прямолінійності станини і паралельності осі шпінделя до цієї станини. Мати або приспособу, котру можна затиснути перпендикулярно осі шпінделя (як базу, по котрій регулюватиметься перпендикулярність поперечки при шабрінні), або хоч якусь реально рівну шліфовану планку (щоб затиснути її в патрон, і так отримати базу для поперечки). Тобто, воно все не дуже космічне, але досить трудоємке, і потребує інструментів, та гарантованого стану певних частин станка, щоб було від чого відштовхуватись. Буквально зараз займаюсь подібним. Мікарта на герметику "Crocodile PU 210 FC". Звичайно ж, що про колір я подумав в останню чергу, і тепер мучусь.

Дякую. От вже видно, що супорти від 1д601, ТНШ, 16Т02П - помітно вищі, ніж лінія центрів у вас. Якби це був останній станок на планеті - то можна було б якось викручуватись і з такими супортами, але я б не став :-) .

Добрий день. Висловлюю особисту непрофесійну думку. Мокре точило - прикольна штука для тих, кому потрібно точити багато столярного інструменту, або багато сильно затуплених ножів. Для любителів, яким раз в тижень треба підточити кухонний ніж, чи раз-два в квартал заточити стаместку - як у мене - значна потреба в такому відсутня. Якщо недорого дістається - типу, можна б і взяти. АЛЕ Такі точила - самі по собі - це як фрезерний без фрез, поворотного стола, прижимів і т.д. Станок є, а зробити майже нічого не можеш. Ну, ок, з точилом, якщо є підручник, і досить прямі руки - вже щось заточиш, так. Я до того, що такий станок - це база для навішування різних приспособ (впевнений, ви і самі це бачили, в ютубі повно відео роботи закордонних аналогів такого). І якщо для сучасних закордоних станків є купа приспособ (недешевих, так) - то для цього нема практично нічого. Круги теж прям не сильно дешеві - 350х50х127, такі ніби. Відповідно - якщо у вас є потреба заточувати багато ручного деревообробного інструменту, сильно затуплених кухонних ножів, лез електрорубанків, etc. - і у вас є бажання та можливість виготовляти приспособи до цього точила - то чом би і ні, я б взяв в такому випадку. На крайній випадок, якщо просто недорого віддають, в робочому стані - і є хоч якась потреба заточувати ручний інструмент по дереву - теж взяв би (якщо є куди поставити). Практично, у себе я точу грубі речі на маленькому гріндері, делікатні - на абразивних брусках, а щось посередині - на наждачних дисках з липучкою, на моторчику 1400 обертів від пралки. В минулому році розважався точінням дерева на станку - і трошки хотілось мокре точило. Але це типу раз в житті хотілось. З іншого боку, нерідко так буває, що як з'являється інструмент - з'являється і робота для нього. Як не собі, так друзям, знайомим і т.д.

Головне питання - висота центрів. Я не зміг знайти, яка у вас. А публічні ресурси пишуть про максимальний діаметр деталі, а не про цю висоту. Типу в С-95 - максимум 50 мм. До прикладу - в 1д601 - умовно максимальний діаметр деталі над станиною - 120мм. А висота центрів трошки більше, ніж 120\2 . Конкретно у мене - 64.8 мм. Не вірю, що у вас від центрів до направляючих всього 25 мм, думаю то просто неправильно пишуть в Інтернетах. Відповідно, у мене висота від направляючих станини до верхньої площини супорта - 53.5 мм. Якщо ж я візьму супорт на 2 мм вищий - всього на 2! - то у мене не залишиться висоти для різцетримача, і доведеться класти різець прямо на площину поперечки. Ну, в годинникових токарних часто так і зроблено, але це дещо незручно. Тому є дуже висока імовірність що жоден "доросліший" супорт туди тупо не стане по висоті - може не залишитись місця навіть під 6 мм різець. Ви поміряйте, хоч лінійкою, скільки там висоти, від направляйок до центру. Щоб знати, чим обмежуватись при пошуках. Але підгонка нерідного супорта - це квест, який, для свого _старту_ потребує, щоб вісь шпінделя вже була паралельною направляючим - інакше не уявляю, як фінально підігнати перпендикулярність руху поперечки до осі центрів. Також я випадково на ру-Чіпі побачив, що в задню бабку у вас ідуть тільки цанги, що там нема звичного конуса Морзе. І що всі ці цанги типу рідкісні і дорогі. Я нікого не відмовляю (не власнику 1Д601 когось відмовляти, лол) - але я б взагалі не ризикнув заводитись із таким станком, якщо потрібно щось точити, а не просто відновлювати (для хобі, чи для контенту на Ютубі, наприклад).

Нарешті майже переміг проблему виставляння МП паралельно осі. Реально, це був треш. Причина - деталь (вісь) котра сполучає МП і поперечку. Самі отвори в них уже не дуже круглі, і ще діаметр осі менший на кілька соток від отворів. Відповідно, замість простого обертання однієї деталі відносно іншої (в процесі регулювання) відбувались досить чудні рухи. Попередній раз я дві години витратив на таку тривіальну операцію. Після того, як довів до ладу супорт 16Т02П - розібрав рідний, а новим виточив вісь (із високоміцного болта, люблю такий матеріал). Само-собою, в процесі косячив по всякому, але діаметри вдалось спіймати (вони різні по довжині осі, там спеціально канавка є між ними навіть, для виходу круга ніби). Зібрав - і десь за 10 хвилин відрегулював (так довго, бо дещо помилився в процесі). Ну, і отримав враження від нового супорта - шикарна штука, тільки безмежно забивається стружкою. Приліпив нашвидкуруч "гармошку" з упаковочного паперу, тупо на магнітах - але треба буде щось постійне придумати, бо на МП там направляючі повністю відкриті, і проживуть дуже недовго, якщо не закрити. І гвинт закритий дуже символічно, тому обов'язково щось необхідно зробити для захисту від стружки. Але точити просто кайф - супорт взагалі не використовували, весь в шабровці, ходить на всю довжину рівномірно, ммм. І соточні лімби - реально поки дозволяють попасти в сотку. Ще треба придумати, як зняти ту частину лімба, на котрій шкала - бо пишуть, що вона знімається, і ніби навіть щілину бачу (якщо не глючить), але зрушити не можу, навіть обнулити лімб не виходить - зовсім не рухається шкала. Ну, або у мене модель така, що й не повинна рухатись, а шілина між деталями мені просто ввижається :-) .

Доброго дня. Щодо відтирання іржі. На станку аналогічних габаритів мені порадили звичайні кухонні мочалки + уайт-спірит. Відтерлось досить непогано, коштувало дешево, але не магія - треба терти, витрачається деякий час. Зате ніяких проблем з тим, що залишки засобу вплинуть на іржавіння. Головне - змастити потім одразу, будь-яким мастилом (бо знежирене залізо швидко поржавіє, звичайно). Електроліз використовував для очистки дрібного інструменту, сталевого. Там що вже потемніло від іржі - те й залишалось темним. Як буде з чавуном - не знаю, але морочитись із досить великою ванною під станину я б не став. Вм'ятини особисто я ігнорую (у мене теж є), але критично переконатись, що біля вм'ятин немає виступів (чисто технологічно вони там були, але їх вже могли прибрати до вас.) У мене трохи виступав метал по краям вм'ятин, я дуже обережно спиляв виступи дрібним надфілем (з перевіркою на фарбу по нижній частині супорта). Супорт знайти може бути досить проблемно, хоча ніколи не знаєш, що підкине доля. Взяти супорт від іншої моделі станка - це складний квест. Вони навіть в межах однієї моделі можуть ставати із зазорами на "нерідний" екземпляр. Зараз поставив на 1Д601 від 16Т02П - там зазор 1.2мм, наприклад. Якщо раптом підете шляхом використання супорта від 1Д601 (не знаю, наскільки він вам підійде) - то зверніть увагу, що там є дві моделі. Відрізняються тим, як мала поздовжня крутиться на поперечці (для точіння конусів). Один варіант поганий гірший мені не подобається - кріплення на двох ексцентриках, і немає такої деталі з шкалою в градусах. Тобто, прямокутник малої поздовжньої (МП) ходить перпендикулярно до прямокутника поперечки. А в новішому варіанті на поперечці і МП є круглі площини, по яким вони прилягають, а притискання МП до поперечки виконується двома болтами. Тут і площа опори більше, і затиснути легше, і регулювати кут повороту простіше (особливо - виставити паралельність МП осі станка) Питання точності у обох філософське - лімб на 5 соток, всі деталі досить зношені від часу, і т.д. Все точне роблю по індикатору. Але це так, до слова - може вам супорт 1д601 і не підійде взагалі.