Одессит

Декілька років валявся в мене міні-комплект з сонячної панелі 50Вт (насправді відсипає всі 60Вт, бо німецька), комірок LFP, JK-BMS та все решта. Нерешті заходився зробити в майстерні суто 12-ти вольтову систему аварійного освітлення яка працює виключно від сонця. Але справа не в тому, а в взаємному налаштуванні двох пристроїв (контролер заряду від сонця, та BMS). Справа полягає в наступному: В Epever можна налаштувати свої параметри заряду/контроля батареї. А в JK-BMS - свої. Тому є ймовірність конфлікту тих налаштувань. А саме: Epever впадає в ступор в режимі "Boost Charging", якщо захист комірок JK-BMS відімкне заряд раніше ніж встановлена кінцева напруга від "сонця" буде вищою за встановлену напругу захисту комірок в тому JK-BMS. Якщо зовсім просто: налаштування захистів в BMS мають бути дещо більшими ніж налашатування зарядного пристрою. Далі картинками. Хто в курсі - зрозуміє.

В мене з друзів сьогодні 3-200, 2-300. Поїхали 200-го вивезти. Три підорських FPV зустріли... В когось "жемчуг малий, чи брилліанти великі"...

Та нічим хизуватись. Просто перейшов на готові вироби. На сьогодні дешевше (з урахуванням власного часу, та все решта). І "напайки" на різці я ніколи не робив. От таке я гівно

Доповідаю літерами. Сьогодні ремонтував перетворювач DC/DC від Tyco. Виявилось що мікросхема 92543L не що інше як UC3845 в корпусі SOIC-14. Вимацав руцями. Інфи про те не знайшов. Може комусь стане в нагоді. Бо подібні маркування зустрічаються доволі часто.

А сенс? Нормальна ціна.

"...Текст по-дебільному написан!.." (с) Справа виявилась в тої чудо-платі яка з'єднує комірки. А точніше - в опорі балансувальних доріжок/дротів до BMS. Викинув штатний шлейф, напаяв комплектні дроти (однакової довжини) прямо до виводів перемичок - все стало на місця. Було 0,053 - 0,057 - 0,064 - 0,071 Ом. Стало 0,053 - 0,052 - 0,052 - 0,052 Ом Ну і розбаланс комірок пішов кудись... Тому: все що я написав в тут раніше: забути

До речі: взяв протестувати такий припій. Як на мене навіть кращий за Cynel. А ціна майже вдвічі менша... В k206.net в наявності.

Я б про всяк випадок вкрутив йому на вихід потужний захісний стабілітрон...

Дякую за зауваження! Очепятка таки всралась! Два по 470кОм, звісно. А щоб зменшити вихідну напругу - вмикаємо той резистор між "пінами" 1-2 ОП

В тебе взагалі простий випадок... А в мене та шляпа десь два роки під столом пролежала.

Є в природі такий професійний зарядний пристрій (52в/30А). Зазвичай використовується на БС операторів мобільного зв'язку для заряджання свинцевих батарей 48 умовних вольт. Проблема доробки полягає в тому, що саме цей пристрій керується виключно по "шині даних". І, звісно, нікому нічого про ту шину невідомо. Тому такі пристрої коштують відносно дешево, бо "по заводу" налаштовані на вихідну напругу 52 вольти. Мені ж приспичило зробити 58,2 вольти (що для 16S LiFePo саме воно). Вчора пан мав час та натхення. Від того все вийшло. До справи. Виявилось що зворотній зв'язок по напрузі включає в себе відповідний дільник напруги з виходу пристрою, операційний підсилювач LMV321 в корпусі SOT23-5, та подвійну "точну" оптопару HCNR201. Схему навіть не малював, бо немає сенсу. Просто напишу літерами, та покажу декілька фото. ОП працює від однополярного живлення +5в. Якщо в вас не трусяться руки - зробите. Щоб збільшити вихідну напругу до 58,2 вольти потрібно лише ввімкнути між "пінами" 2-3 того ОП резистор 235кОм (два по 270 470кОм паралельно). Не дякуйте (або дякуйте).

Але воно того варто! Я сам колись був виробником тиристорних стабілізаторів. Проте наразі сам користуюсь "Квантом". Звертайтесь, якщо. Зроблю певну дилерську знижку. Зауваження! Вони не працюють з малими генераторами! Взагалі.