Dmytro55

Зазвичай роблять проміжну модель уже із чогось твердого (для домашнього застосунку можу порекомендувати магнезіальний цемент), її поправляють, наприклад, гравером, а далі вже можна й повноцінний пуансон плюс загартування.

Тут скоріше лиття, тобто перша оригінальна форма із чогось зовсім м'якого, починаючи від скульптурного пластиліну.

Електроліт в неправильній полярності тупо закорочує (такий собі діод), тобто кожну півхвилю маємо два конденсатори в паралель. Часто їх зразу шунтують діодами. А от 400В така збірка точно не тягне.

Подивився схему - вона й так просто находиться. Не сильно-то і складний випадок. Робота починається з перевірки "запобіжників", чи взагалі працюють мотори і чи не згорів трансформатор. Далі треба перевірити реле, яких всього нічого (чи зразу купити нові). Наступним кроком - чи працюють кінцевики (ну і чи не перебилися до них проводи) - і запрацює. Основний затик часто якраз в них і є - "щось не так" і все блокується.

Воно там і так збирається. Блендер - це ще нічо, а от кавомолка на якій з цукру робили пудру чи двигун кухонної витяжки...

Десь від 5к гривень... Спіраль - 50 грн (конвектор 700 грн) плюс 100 грн на діодний міст і радіатор. Тиристорний регулятор - купити симісторний, що від 200 грн плюс, знову ж, діодний міст, який включаємо після регулятора. Але буде "дзвеніти" проводами - подумав - власне при роботі двигуна буде і не сильно мішати. Щоб не вискочити за діапазон, зразу включити обмежуючий резистор послідовно з регулюючою "крутилкою".

Конденсатори в даному випадку - це самий поганий вибір, бо і ненадійно, і дорого. Діодний міст по любому треба, бо це двигун постійного струму. Так що реалізовуйте перший варіант. Можна взяти готовий конвектор - там якраз є дві спіралі на 750 Вт і на 1250 Вт.

Чи правильно я зрозумів, що точна стабільність обертів просто непотрібна? Самий простий спосіб - це беремо діодний міст на 25А, садимо його на радіатор порядку тисячі квадратів площі і підключаємо через спіраль нагрівача ~1кВт в розетку. Спіраль буде відчутно грітися, але не до білого. Змінюючи точку підключення (довжину спіралі) настроюємо необхідні обороти - простіше дискретно і кожний раз починати включення з повної спіралі. Якщо поставити обдув, то взагалі все буде приємно тепло. Другий спосіб - це тиристорний регулятор. Схем в Інтернеті багато, тільки й того, що двигун ставимо послідовно з тиристором. Варто вибрати схему з м'яким запуском. В принципі, схему управління можна реалізувати за допомогою кнопки-регулятора, що йде в дрелі і т.п., включивши її між анодом і управляючим електродом. Діодний міст і тиристор, знову ж, на радіатори... Недоліком буде те, що при великих кутах відсічки (а робоча точка точно буде за максимумом синусоїди), буде неприємний шум. Перемістити її вперед можна за допомогою баластного резистора - спіралі. Третій - включаємо двигун через трансформаторний адаптер 220/110В. Знову ж, треба діодний міст... Третій - тому що адаптер на кіловат треба буде мотати самому. Самий дорогий спосіб - це БЖ для шпинделя постійного струму - шукати на Алі. ********* Також двигун такого типу буде працювати від зварювального апарата - там на виході зазвичай є півсотні вольт.

В маркеті хлоп років 6-7 роздивляється пластівці, на початку ряду мама обирає макарони. І тут, як павучиха Шелоб з Володаря Перстнів, підповзає бочком бабка і починає втірать за шапку, яку той має зняти, бо запариться і неодмінно важко захворіє. Поки мать газувала до малого, той вже справився сам: "Я сьогодні буду увечері молитись Боженькі і розкажу йому, що у Вас вже скінчились земні справи, раз ви лізете у діла інших" 😎 І так, я ржала, як гієна зі сказом😂 психічно здорове покоління має бути) (с) myroslava_kotenko

Спершу треба зрозуміти навіщо він Вам - локалізація всяко дешевше від універсального. Напротивагу, коли просто добавляємо розмірів і т.д., то й бюджет вийде дивним. Наприклад, якщо неспішно гризти дерево/ДСП, то можна навіть без рухомого гвинта обійтися - дивимося Shapeoko. А якщо зовсім фанерний, то куди легший технологічно так званий CNC14, основа - це на мебельному розкроїти фанеру (краще МДФ). Його можна навіть дітям дати реалізувати в рамках роботи НВК. Якщо в розпорядженні є 3D принтер, підшипники можна надрукувати з сopet - вони походять з рік. Модель є на Instructables і т.д. *** Також куди легше реалізувати/настроїти конструкцію з рухомим столом. В мінусах - габарит...

Такі речі мазаю графіткою - на пару років вистачає, а далі треба знімати і чистити. Тут не стільки масло спрацьовується, скільки потрапляє всякий сторонній бруд. Крім блендера подібні підшипники у всіх вентиляторах і т.п. - починається неприємний шум, значить, треба розбирати. Якщо шуму немає, то просто капнути "Веретеном". З часом пливе зазор вздовж по осі - додаю тонкі текстолітові шайби, а коли зовсім великий, то знімаю і додаю вже товсту металеву.

Ні, щоб показати, що число 1.21 не є правильним. Спеціально розписав буквально як для середньої школи. Також, якщо врахувати, що не писав ні про ємність конденсаторів, ні про струм споживання, то число 440В є в доступному діапазоні значень напруги після того як в розетку включити певним чином два діоди і два конденсатори. І навіть апелювати до того, що в такій схемі буде виключно тільки ХХ у Вас не вийде, бо можу сказати, що вибрав неідеальні конденсатори з великими втратами.

Ну може витре, може лишить... 1) Чому тестер показує 220В: якщо взяти синусоїду 50Гц і амплітудою 311В, порахувати яку роботу вона зробить за період, то це буде якраз аналог постійної напруги 220В. 2) Якщо цим же тестером поміряти напругу включивши в коло діод без конденсатора, то цей же тестер покаже 110В - банально вдвоє впала площа під кривою. 3) Якщо після діода поставити конденсатор, то тестер покаже напругу від 110В до 311В в залежності від струму споживання і ємності конденсатора. Очевидно, що при ХХ отримаємо амплітуду, як тільки конденсатор зарядиться. При відсутності конденсатора - п.2. 4) Аналогічно, при схемі подвоєння, тестер покаже від 220В, до 622В. І ніяких тут 1.21 просто бути не може, бо це параметр уже реальної схеми, де використано конкретні конденсатори з урахуванням пульсацій при заданому струмі. В процитованих Одеситом картинках якраз розрахунок реальної схеми.

По-перше, не варто пересмикувати: пару відсотків - це про коефіцієнт 1.21. По-друге, якщо міряти в розетці саме амплітудну напругу, то там сходу не буде 220В.

Ну як не емпіричний, коли самі ж пишете, що при ХХ буде множити рівно на два - маленький струм та при великих конденсаторах, і буде різниця всього на пару процентів Літературу для цитування Ви вибрали трохи не ту...