DimonDSS

Жало паяльника з міді обгорає дуже навіть швидко, якщо ним користуватись. І це при температурі 300 градусів. Тому є сумніви на рахунок живучості в умовах

Тут выбор не большой. Либо ТВ-16 (МН-80), либо китаец. Всякие малыши типа 1Д601 думаю не стоит рассматривать, в заводском виде это станок с очень ограничеными возможностями. Дальше все зависит от бютжета.

Среднее положение рукоятки уменьшает шаг вдвое. Крайние положения - это правая и левая 1:1. Остается только разобраться почему оно реально увеличивает шаг в два раза. Ну или просто поставить шаг 3 и нарезать.

В оригинальной схеме оно работает как обратноход, поэтому амплитуда импульсов на первичке может достигать 600-800в, при питании силового транзистора от 150в. Сооответственно около 8 кВ на выходе вторички, дальше идет умножитель. Если хотите делать от низковольтного питания - там спокойно мотается первичка на свободном стержне.

Куплю шестерню двигателя станка 2л53 а также блок-шестерню которая стоит следующей по схеме. m2.5 Z=24 m2.5 Z=25 Z=26

https://www.vbesmens.de/en/positioning-controller.html Архів з проектом https://www.vbesmens.de/images/Downloads/UPCX530.zip

Ця проблема вирішується програмно, правильний алгоритм не накопичує помилку, Так, звичайно буде варіант що наприклад 3 оберта шпінделя дадуть по 1000 імпульсів на кроковий драйвер а 4 оберт - 1001 щоб обнулити помилку, але при достатньо великій кількості міток на енкодері ці нерівномірності отримуваного кроку - мікрони. А от проблема з інерцією так, існує. Тому по перше краще крутити шпіндель з плавним запуском від частотника. На верстатах типу ТВ шок і так нема механічного фрикцона, старт-стоп робиться двигуном. Але так, деяке обмеження частоти обертання шпінделя є, чим більший крок різьби тим важче двигуну розганяти супорт. Якщо привід ходового гвинта зроблений на кроковому двигуні то він не буде, він просто запоре різьбу :-). Бо дуже часто якщо почне пропускати кроки то двигун встає і дьоргається на місці. З серводвигуном буде наздоганяти, і, все залежить від налаштувань, вибору двигуна і т д. Знайомий який ремонтує верстати з ЧПУ каже що нормально налаштувати привід подач то непроста справа, різьба "гармошкою" через коливальні процеси буває досить часто. Тому для хобійного станка є просто зміст обмежити частоту обертання шпінделя при нарізанні різьб. Я колись робив гітару на тв16, і експериментальним шляхом визначив що з кроком 3мм максимум що можна було крутити шпіндель без пропуску кроків це 500об/хв. Добавив реле, яке вмикало додатковий опір на потенціометр яким оберти регулювались, щоб максимум був в цих межах. Поки режим звичайної подачі - обмеження немає, коли режим різьби - вмикалось обмеження.

Там в проекті 530 є готовий варіант плати на двигуни малої потужності. З польовиками в СМД корпусах. Правда там теж 3 моста. От його я якраз і спаяв. Ці піки навіть пару років тому було не так просто знайти. На алі я не ризикнув брати, купив в Україні майже 200 грн за штуку.

Я напечатал из него втулки для направляющих для другого 3д принтера. Вроде ходят уже полгода.

Якщо енкодер має виходи з відкритим колектором - ставимо резистори між усіма входами і +5в (3,3к чи скільки вказано в даташиті на енкодер). Якщо енкодер з двохтактним виходом то ставиться резистор між + і - входом (в даташиті показано). Конденсатор 0,1мкф по живленню Ну і треба розібратись з входами G, вони як я на скору руку зрозумів працюють як енейбл і відповідають за інверсію сигналу на виході.

Саме так. Коли 0 то нема дрижання, Але оптимального значення я так і не зміг з цим моторчиком підібрати та й закинув той контролер. Контролер та цей і є UPCX530. У мене також часто відвалювалось з'єднання з пк, ну це може і черз китайський usb-rs232.

Як Ви настроювали ПІД? У мене так нормально і не виходило настроїти, мотор або не має сили, або не хоче крутитись плавно на низьких оборотах а в режимі утримання позиції вал сильно дрижить. Але енкодер у мене тільки на 100 ліній (двигунець від банкомату на 24в). Зараз маю потужніший мотор сіменс з тахогенератором, треб буде енкодер замість тахо причепити і спробувати.

З китайськими енкодерами можна. Так само і з радянським працювало. Тільки дивіться в документації на енкодер тип вихода - якщо там відкритий колектор то треба підтягуючі резистори ставити (вже подивився на схемі контролера вони вже стоять). А диференційний вихід (А+А- і т д) в тих енкодерах зроблений просто через логічні інвертори. По ідеї, якщо довгі кабелі, то дифвихід і відповідний вхід на контролері значно збільшують стійкість до наводок і перешкод. Є мікросхеми для перетворення дифсигналу у звичайний,

Так він короткий, тепло від нього буде гарно відводитись у підводящі шини. Тому витримає без проблем. А січення шин по ПУЕ то значення при яких шина від цього струму не буде нагріватись вище 70 градусів, причому ще й з великим запасом.

Так, просто намалювати схему простіше в SPlan. А з симуляціями все не так просто. В тому ж мультисім, наприклад може не виявитись реле з потрібною клькістю груп контактів. А як самому зробити потрібну модель я не розібрався. Простенькі аналогові чи логічні схеми так, симулює непогано.