DimonDSS

А мне попался в минусе (ER11), у друга ЕР16 мерял - по микрометру в 0.

Только вот вал там обычно пару соток в минусе, в хорших возможно размер в 0, подшипник же должен сидеть плотненько.

Лучше поменять, правда с поперечкой могут быть проблемы, просто так гайка швп внутрь не влезет. Иначе придется настраивать компенсацию люфтов, но даже так на криволинейных поверхностях могут вылазить косяки.

Все залежить від конструкції двигуна. Та і потужність у 150 вт при 30000 оборотах, там і так моменту не дуже багато. А компенсація скоріше за все обмежена по струму бо спалити мотор можна тільки так. Мотор від пралки наприклад має потужність 500 вт, тобто номінальний струм десь 2 ампери. А коли на низьких обертах починаєш його тормозити (з платою керування звичайно), то струм піднімається до 8-10А!!! Мотор таке витримує тільки короткочасно. У мене старий дрімель - там ніякої компенсації немає, друг теж повівся на цю рекламу і купив нового, де компенсація заявлена. Так, якась плата там всередині є, і на низьких оборотах він працює трошки краще ніж мій. Але реально різниці мало,

676 і подібні хороші для хитрих і точних робіт, але для силової обробки у них жорсткості не дуже. Вони в основному в інструментальних цехах стояли. А там де серійна продукція, гнати план - там 12, 13 і т д. Є ще 6Т80Ш правда поперечне переміщення стола невелике але станок хороший.

Переказав 400 грн. Одужуйте!

Тоді Вам і не потрібно заморочуватись з цією системою автоматичної підтримки зазору, яка цілком непогано вирішується чисто механічно без електроніки. До речі не такі вже й хороші ті Сауно (по якості друку точно є кращі варіанти), вони беруть тим що є цілодобва техпідтримка, розкручений бренд, можливо хороше ПЗ, і т д. Якраз з МАЧЕМ тут проблемки (знайомий намагався на ньому лазерний гравьор зробити, нормальних рішень не знайшов). Простіше на ардуїно пристосувати контролер для лазера.

А контролер як будемо передирати? Це здається станок "САУНО"? Там же ПЗ не генерує напряму степ дір і тд. Там хитрий протокол передачі, частину роботи виконує контролер (якраз регулювання зазорів і т д). У мене друзі займаються такими верстатами, повірте, там сиільки грошей вкладено в розробку, тестування і т д, І сдерти те що стосується начинки і прошивки контролера практично нереально (до речі навіть українське преставництво САУНО не має прошивок, при виході з ладу блока керування - його міняють а поломаний відправляють виробнику). Чи у Вас якесь інше ПЗ, яке працює по вказаному принципу регулювання сили удару з допомогою регулювання зазора? Ви дійсно зможете так швидко рухати вісссю зет як цього потребує швидкість друку?

На мікроконтролері можливо елементарно, але в цій схемі не все так просто. Звичайний енкодер навіть на 1800 імпульсів не дасть потрібної точності. Якщо Ви розбирались у роботі таких верстатів то знаєте що робочий зазор там 0,2-0,3 мм, А у Вас 5 імпульсів на мм, тобто +/- 0,2мм В цій головці скоріше за все стоїть магнітний енкодер на мікросхемах типу АS50ХХ і т п. При використанні магнітного сектора з відстанню між полюсами у 3 мм наприклад можна отримати значно більшу точність. Чи не простіше почати з елементарної головки типу як у станків Алмаз, де зазор виставляється за рахунок того що по плиті котиться ролик? Все одно там є набагато важливіші проблеми, наприклад програмне забезпечення для керування тим усім, навіщо додавати ще одну. Силу удару можна і не віссю зет міняти а амплітудою сигналу на ударник, або довжиною імпульса.

Для мотора від пральної машини тільки такого і треба, бо це двигун послідовного збудження, він під нагрузкою буде сильно просідати а без - неконтрольовано розганятись.

С чего бы? По данным производителя одноступенчатые червячные редуктора типа Ч100 например имеют кпд 0,74 при передаточном 40 и скорости вращения входного вала 1000 об/мин. Более низкие КПД будут при больших передаточных (63, 80), но все равно не меньше 60%.

Сейчас посчитаем. Момент двигателя 1 квт/1500 об 9550*1/1500 = 6,36 НМ Момент после редуктора - 6,36*30= 191 Нм Усилие на винте (шаг 6) 191*2*3,1415/0,006= 200 000Н То есть примерно 20т усилия. Но учитывая, что КПД редуктора около 0,75, а винтовой передачи скольжения - примерно процентов 30, то имеем - 20х0,75х0,3= 4,5т. Перепроверил в программе (http://al-vo.ru/mekhanika/raschet-peredachi-vint-gayka.html) Получается что при таком моменте около 4 т усилие, значит кпд этой передачи еще меньше. Ну и показывает что условие износоустойчивости не выполняется, более менее передача потянет 3т.

Желтоватый??? Да он ядрено оранжево-желтый с около нулевым CRI. А металогалоген, да, фирменные металогалогенки и по эфективности уделывают китайские светодиоды, но под них не так легко найти пусковое.