AStorm

Реставрував вже два таких вали. Один був після попереднього ремонту зі зваркою, його повело і за короткий час розбило начисто щей корпус підшипників. Його реставрація обійшлась дорого. Тільки втулити на гарячу, ніякої зварки!

Нічого не ясно з тою резиною, яка закриває штурвал і лімб поперечки, для захисту чого вона служить і як працювати з закритим лімбом?..

Співчуваю, відплата буде всім. Питання про волгу: вона була ідеально реставрована, чи на кацапляндії радянського мотлоху бракує?

Мирного всім неба панове. Маю в майстерні генератор на 5,5 кВ 220в, а всі споживачі, окрім світла, на 380в. Ставити частотника на кожен станок не цікаво, від слова зовсім, генератора на 380в купляти теж не варіант. Хотілося б щось типу "центрального" частотника, який би стояв після генератора і живив би декілька станків/моторів, максимально навантаження буде 3 кВ. До прикладу щоб працювати на токарному треба крутити 3 мотори, фрезерний 2, і так дальше. Чи існує такий девайс?

Ага теж думаю про плавні пуски + дирчик

Так все заточено під 380 і по функціоналу все влаштовує, а переробляти всі станки на 220 то буде з десяток частотників і 100500 конденсаторів... Досвід з генератором на 380 в мене великий, і по хорошому, щоб перекрити ВСІ потреби, включаючи 11 кВ двигуни треба 25 кВ потужності генератора, а лишніх 10- 16 тисяч вічно зелених на такий генератор немає. Привозив я ще дирчик на 380 рівносильний моєму на 5 кВ, він не стягнув мотора 2,2 кВ по пусковому тоці. Ще є питання чи буде частотник працювати від генератора, який йому потрібен синус і тд, в кого є досвід роботи, моделі частотників?

Наші штоки всі в мінусі до 5 сотих, ще попадалися з "джондірів" були в плюсі до 15 сотих, мабуть дюймові

Р6м5 центровкою навіть би не поцарапав

Єдиний наразі вигідний варіант це - Польща. В нас віддасте за безцінок

"как же харашо било при савке", ага десь як цьому патрону

Покажіть приспособу в деталях

Обов'язково залишіть відгук як воно через місяць -два, пів року після змазки патрону

Всім мирного неба, панове. Розкажу вам останню главу своєї епопеї про токарні центра. Колись давно, в часи станків по 100 баксів, попав до мене 80 польський патрон. Довго лежав перекидався з полички на поличку, навіть були плани його продати, але вирішив дати йому шанс.... і я втулив його на оправку ісо 40... І тепер він разом із оправкою дальше лежав і перекладався з полички на поличку Роботи для такого девайсу я не знайшов, отож вирішив розібрати і посадити на км 3 для використання на токарному. Були муки вибору: глухий варіант чи рухомий. Кожен мав свої переваги і можливості, більше переваг я знаходив в рухомому варіанті. А в процесі моїх вагань ютуб захопили відео зі зваркою тертям. Всім тим блогерам нехватало одного девайсу, а саме: глухого патрона в задню бабку, з можливістю його розблокування у відповідний момент. За основу, як завжди, було взято тушку центра км3. Планшайбу для патрону проточував прямо в задній бабці через поводок. З заду на ній фрезернув шліци і фрезернув відповідні шліци на запірній шайбі. Шліцева шайба ходить взад- вперед по тілі тушки і фіксується від провороту шпонкою. В закритому стані, вона фіксує патрон від провороту. Розвільнення патрону здійснюється ручкою, Один кінець фіксується на кінці шпонки, другий через кулісу закріплений до шліцевої шайби. Від провороту в пінолі в хвості центру додав лапку. Ще прийшлось зробити підпружинений шарик між тілом центру і шліцевою шайбою, для фіксації відкритого і закритого положення. Результатом двох річної епопеї вийшли з десяток центрів і приспособ в задню бабку. Всім файних центрів панове!

І так панове, назріло питання набору людських центрів, до токарного. Питання давно назрівало, а кінцево відсутність грибка і подовженого центру вкурвило саме сьогодні Попередньо були куплені дві нові "тушки" центрів з маркуванням А-1-3-Н Куплені по нормальній ціні, роботи не бачили, але підшипники майже не рухаються, думаю пофіг всеодно їх розбирати... НО! не тут то было!! Щоб його розібрати прийшлось полотно попотіти, в результаті в хвостовику нарізані різьба під зворотній молоток А вот до самого носика центра прийшлось приварити арматуру... Повірте я пробував перед тим по всякому... Замість бойка для молотка в свобідному падінні використовував 20 кілограмову залізяку, то писець якийсь, притому повний... Поборов падлу Вся якість посадок під підшипники на фото... Плюс до того запресовано з просто конячим натягом. Далі вже пішло просто: точив за одну установку, спочатку все на грубо потім виводив. Конус пробував по різному начисто зробити. Накінець прийшов до 2х тисяч оборотів, ВОК пластини і мех подачі малої продольної шуруповертом. Макс діаметр грибка десь 72, там трохи різець підгорав, а на кінчику просив ще більше обертів, більше вже не було, то трохи шліфанув шкуркою, загальна чистота - дзеркало. Запресував нові (бо старі пішли спати в процесі випресовки) підшипники з натягами 2- 3 сотки, вставив в задню бабку - максимальне биття на всій площі 1.5 сотки - мені як то кажуть заглаза такої точності від грибка, тепер сиджу радію, як від покупки нової машини Далі буде... Всім доброго здоров'я!

Всім мирного неба панове, шукаю виконавця для перешліфовки конуса Морзе 3, задньої бабки токарного. Діаметр пінолі 40 мм, довжина 213 мм

В горизонтальному шпінделі ісо30 або км 3

Перед остання частина вийде, панове, трохи змішаною. Попала до мене робота по виготовленню кульоподібних головок для гідроциліндрів. Для прикладу одна, вже зношена, пішла на ручку до дверей: В ідеалі така робота робиться в удг + розточна головка, але було прийняте рішення робити монолітом з штоком циліндра (оригінал був зіставним зі зварним швом). І звичайно запхати шток діаметром 60 і довжиною 600 в ділильну головку дуже геморно, простіше на токарному. Отже список необхідної оснастки: люнет, кулеточка, зворотній центр і шаблон в задню бабку для обдерки на грубо. Люнет був, а все решта треба було зробити. Кулеточка колись буде в своїй профільній темі, тут буде тільки оснастка до задньої бабки. Шаблон підгледів у садівника-любителя Бербраєра: Штука у виготовленні десятихвилинна, проста і дешева: конус зі свердла, пів кільця і круглячок потрібного діаметру. Зворотній центр теж простий у виготовленні, але зважаючи на потрібний мені діаметр доволі матеріалоємкий: 80 кругляк сталь 20, щоб був м'ягшим ніж штоки і не залишав слідів на кулі після поліровки Точився цільним за одну установку з 80 кругляка. Вважаючи рідкість його використання підшипників не міняв, поставив ті що купив з "тушкою", що знизило загальну ціну центру до 250 грн. В цій главі епопеї, ще хотів би зачепити тему оснастки в задню бабку. Після установки DRO на поперечку токарного, крутити штурвал задньої бабки, при зміні центрів на центрувальні свердла, стало ще довше на 20 мм. Навіть на штучних виробах втомлювався крутити той штурвал на 80 мм вперед-назад, а на серії деталей - просто плакати хотілось. Дві прості оправки під найбільш ходові центровки пришвидшили роботу в декілька разів: І якщо вже мова зайшла про серію, можна ще згадати два паровозика: Зроблений з тушки швидкоз'ємного патрону, зі змінними кільцями до м20 включно. І на кінець брат близнюк під метчики Наразі без захисту від перенавантаження, але і так норм, якщо з розумом. Розкриття патрону до м20 Наступного разу вже буде остання серія цієї епопеї. Миру всім!

Продовжимо: Почнемо знову з вже зробленого центру, того що з твердосплавним носиком, а точніше його головного недоліка: при нарізанні різьби мех різцем, різьбу меншу ніж м14 не наріжеш , так як тупо впираєшся різцем в тіло центру А отже дозріло питання "ювелірного" центру. Весь тех процес я вже описував вище, опишу тільки компоненти: тушка обертового центру км2, глухий центр км2 з ВК 8 і перехідна втулка км3-2 Цей малюк вийшов дуже ніжним, всього 10 мм в діаметрі і враховуючи перехідну втулку не дуже жорстким, але для пиптиків діаметром менше ніж 14 мм якраз те що лікар прописав, а головне тепер різцем можна підлізти до м4 включно Далі буде...

І так панове не пройшло і два роки, хотів би потихеньку продовжити нашу епопею. Скільки вже пройшло часу можна побачити по першому грибку: Роботи він бачив багато, доречі сталюка попалась файна: пальцем ці всі кільця майже не відчуваються. Максимальний діаметр першого гриба 70 мм і з часом цього стало малувато. Особливо після виготовлення нового, збільшеного люнету: Рідний люнет тільки до 70 мм, якраз під нього робився перший грибок. Отже прийшов час гриба на максималках: Спочатку все так, як першого разу: розборка заводської тушки, а потім все трохи по інакшому. Заготовка на сам грибок це було якесь литво дивної форми: з доволі твердої сталюки. Рідний носик від центру був проточений у форму циліндра І вварений в цю заготовку. Після запресовки підшипників проточка велась прямо в задній бабці, оберти передавались через повідок від патрона Результатом вийшов грибковий центр з Макс діаметром 125 мм. Кут він має трохи нестандартний, замість 60 вийшло близько 96 градусів, що було зумовлено формою заготовки під гриб. В роботі був раз 5-10 за пів року, незручності в роботі через нестандартний кут не відчув можливо це тому, що основною роботою в мене для нього є попередня проточка труб під люнет,

Ага правильно! Я, до прикладу, люнетів так і не помалював..., як тисків на фрезерний...