• Оголошення

    • sadmin

      Кріпта   26.04.24

      В нас новий спосіб поповнення балансу - через кріпту.
      Через лот. на довільну кількість USDT TRC20.
      Посилання - в розділі "Підтримати"

Noosferatu

Користувачі
  • Продажи

    0/0
  • Покупки

    0/0
  • Публікації

    11
  • Зареєстрований

  • Відвідування

Репутація

0 Нульова

Про Noosferatu

  • Звання
    Учасник
  • День народження

Персональна інформація

  • Країна
    Україна
  1. Погані новини) Ці мікросхеми ID руйнують всю ідею. Купляти і потрошити оригінальні зарядки під кожного виробника, робити окремі виходи, така собі "універсальність", і дорого обійдеться. Може тоді дійсно не паритись і зробити батарею з інвертором на 220V AC? А простіше докупити змінні батареї на ноут. Може так і доведеться зробити. ЗІ Була ідея зробити батарею великої ємності замість штатної (під"єднати на роз"єми штатної), але там стоїть мікросхема де прошита ємність, тощо, треба програматор, перепрошивати, гемор ще той. І це ще треба дивитися чи не прошита батарея додатково в біосі ноутбуку.
  2. Отож. А вища напруга дає вищий струм, закон Ома, сила струму = напруга / спротив. Для акуммуляторів це взагалі актуально бо там сила струму не обмежується, хіба що за рахунок БМС.
  3. Оце теж важливе питання.В ідеалі сумарна тепература горіння 1 акк не повинна приводити до займання сусідніх і ланцюгової реакції, бо так можна і хату спалити). Тут впливає відстань від одного акк до іншого і наявність переборки (можна зробити в трубках на кшталт "сот", як в автомобільних батареях) І звичайно самі аккумулятори. Ну чим більший об"єм тим довше буде горіти це зрозуміло. А от що дає вищу температуру сила струму чи напруга поки не впевнений. Мабуть таки напруга бо сила струму буде обмежуватися спротивом у місці замикання. Таким чином зборка з акумуляторів меньшого об"єму і з меньшою напругою буде безпечніша. Тут ви звичайно праві і робити варіант з пониженням в цьому плані значно краще. Думаю треба завершити схему (підібрати решту елементів, обмежувач струму, тощо) в варіанті з пониженням і підвищенням та порівняти за ключовими параметрами (в тому числі ціною).
  4. Зрозумів, дякую. Більше того у моєму варінті ще доведеться м/с ID під"єднувати, тобто є повний сенес зробити окремий вихід під робочий ноут, з постійною напругою і силою струму. Так, ви праві, мабуть заморочуватися з ноутбучними БЖ великого сенсу немає, тим більше звичайні значно дешевше при непоганих параметрах. Тоді треба визначитися що додати в плані захисту і якості вихідного струму. Поки що спадає на думку тільки запобіжник КЗ і конденсатор з великою електроємністью щоб гасити пульсації перетворювача. Стабілізатором напруги і струму буде сам перетворювач. Наскільки я розумію принцип роботи імпульсних перетворювачів, накопичує струм до відповідних параметрів напруги і сили і дає на вихід імпульсами з певною частотою. Тобто питання стабілізатору вирішено від початку.
  5. Точно, вже розібрався у Reiter в темі. В мене, курва, робочий ноут якраз з таким ID (штирьок по центру штекера зарядки). Дякую що звернули увагу. Вирішити питання можна взявши у якості початкового БЖ рідну зарядку і вивіши ID з неї. Або розпотрошити рідну зарядку і перенести мікросхему. "В брендових ноутах з визначенням блоку живлення свій/чужий стоїть ID м/с (трививідна як транзистор, або сmd варіант). Схему підімкнення можна глянути в мережі. Так от, не запаліть цю м/с ненароком. Бо будете мати головняк. Ці м/с індивідуальні, програмовані і замінити їх практично неможливо чимсь лівим (сервіс до уваги не берем). Без них ноут буде або матюкатись на зарядку , або видурюватись якто не заряджати акум, не виходити на повну потужність (працювати в аварійному режимі). ПС Ці м/с гарно летять коли кабель перебитий і центральний вивід (штирьок в штекері) коротить на + чи -. Виходять з положення - переносять цю м/с в корпус ноута. Тоді підходять любі блоки живлення." (с) Si1ver
  6. Теж думав варіанти з пониженням напруги, вище ККД, меньше гріються дроти тощо але є декілька моментів: 1. Планую цю батарею багато носити, тобто будуть струси, можливі пошкодження, якщо на ноутбук (або на мене) проб"є 16В швидше за все нічого страшного не буде, а от 36 - можуть наробити шкоди. 2. ДЖ з високою вихідною напругою (30В +) для ноутів не знайшов, а звичайне не має тої якості струму, доведеться щось думати. Справа в тому що я аматор, обстріли-вимкнення, хотів підшукати норм аккумулятори для ліхтаря і якось непомітно прийшов до того що хочу собі таку штуку))) Тобто робити самотужки якісне ДЖ я точно не потягну. 3. Хочу ще додати пару юсбішок і вихід на 12В (діодна стрічка, тощо) з 16В понижувати буде легше. Так, про 21700 я чогось не подумав, дякую, треба буде розглянути такий варіант. Доречі тут цікавий теоретичний момент, в ідеальному середовищі 10p акк на 2Ah можна заряджати 10A і всі будуть отримувати свій 1A, а якщо середовище не ідеальне і є спротив дротів чи не буде ситуація коли перший отримає 1,2A і буде грітися а останній 0,8A і буде недозаряджатися. А це нащо? Щоб не заморочуватись крутити гайку? Так все ж одно буде струм 1A на 1 акк, тобто та сама швидкість? Доречі можна дати дріт прямо з зарядки на батарею через перемикач, вимикає підвищувач (і відповідно живлення ноута) і дає весь струм на батарею (швидка зарядка), головне щоб не перевищував 1A на 2Ah це точно)
  7. Підвищуючий перетворювач DC-DC такий: TL494 400Вт 0.2-12А, 8.5-50В до 10-60В Вхідна напруга: DC 8.5 - 50 V. Вихідна напруга: DC 10 - 60 V (регульована) Вихідний струм: 0.2 А - 12 A (регульований). Вхідний струм 15 А (макс). (при тривалому використанні з вхідним струмом більш 8А необхідно, використовуйте примусове охолодження). Вихідна потужність: 400 Вт (макс). Ефективність перетворення: до 96%. Робоча температура: -40 ° C до + 85 ° c (якщо температура навколишнього середовища понад 40 градусів, необхідно зменшити потужність або задіяти примусове охолодження). Захист від короткого замикання на виході: немає (необхідно самостійно встановлювати запобіжник від замикання на виході). Захист від переполюсовки: немає (необхідно дотримувати полярність або встановити додатковий захист у вигляді діодного моста.) Частота перетворення: 150кГц Захист від перевантаження по току: Так (якщо вхідний струм більше 15 А, модуль автоматично зменшує вихідна напруга) Розмір модуля: 67x48x28 мм Має велику пульсацію!! тому на вихід додати конденсатор з великою електроємністю (як варіант перепаяти на перетворювачі, знявши рідні на 60V і поставивши на 20-30V але з більшим об"ємом) Як варіант можна розглянути такий Шотткі STPS2045CT 150W 10-32V 12-35V, з мінусів - максимальний струм на виході 5A (у майбутньому може знадобитися більший)
  8. ДЖ планую таке: IBM ThinkPad G40 16V 7.5A 120W Потужність, W: 120 ват Вхідна потужність: 100-240V / 50-60Hz Вихідна напруга: 16V Вихідний струм: 7.5A
  9. Потрібно: 1. Універсальное джерело живлення для кількох ноутбуків. 2. Джерело живлення для ноутбука, заряджається від мережі, в тому числі коли ноутбук працює, якщо струм з мережі зник - живить ноутбук від зовнішньої батареї. 3. Повербанк, батарея, можливість зарядити в громадських місцях, можливість працювати поза домом. Принципова схема наведена вище Струм з мережі (AC) йде на джерело живлення ноутбука, перетворюється на постійний (DC), йде на регульований підвищувач, де виставлено необхідну напругу і струм і на вхід ноутбука. Гілка виведена на батарею з li-ion акумуляторів через обмежувач струму щоб уникнути черезмірного навантаження на ДЖ. Коли струму в мережі немає струм з батареі йде в обхід обмежувача крізь діод 1 на підвищувач і далі на ноутбук. Є наступні питання: 1. Який обмежувач струму краще обрати? Або чи є можливість взагалі обійтися без нього? 2. Чи потрібен діод 2 щоб уникнути зворотнього струму від батареї на ДЖ коли в мережі струму немає? Батарею планую 4s6p з 24 li-ion 18650 акумуляторів 2,6 Ah, загальні параметри батареї 16V (16,8V) 15.6 Ah Конкретні моделі ДЖ, БМС, перетворювача тощо зараз підбираю викладу нижче. Буду дуже вдячний за поради і взагалі за думки з цього приводу. Заздалегідь дякую)