стани

Доброго часу, цікавий був би штангенрейсмас, потрібна цяцька до фрезерного, та не маю що запропонувати взамін. Електроди є, діаметр 4мм та без пакування, ще радянські, по обмазці, здається, для постійного струму, та навряд чи Вас це зацікавить, маркування немає, як і упаковки... На моєму зварочному працюють добре, але це діло індивідуальне... Десь тут була моя тема по обміну, може там щось буде потрібне Вам... Може ще щось потрібне, чого немає в списку?

@Georg_Adolfovich , дякую за інформацію по мастилу, спробую знайти де таке можна придбати. Свої індикатори час від часу розбираю та промиваю у бензині "Калоша", після висушування трохи И-5 на віськи валів, все останнє насухо до слідуючої промивки... Якщо не працюю індикатором, то в коробочку, так час від промивки до промивки трохи збільшується...

@Zalizovskiy , дякую на доброму слові, але це не тільки моя заслуга. На старому чіпі є мої теми по ремонту фрезерного та цього ж токарного, подивіться, скільки я задавав питань, відповіді на які тепер, здається, зрозумілі самі собою. Мені терпляче все пояснювали... Сподіваюсь, що хоч частково також допоможу комусь цими темами, як колись допомогли мені... Комусь допоможе в роботі, а хтось і не візьметься, зекономивши час та кошти ( як часто думають- та що там ремонтувати, купити задешево зношений, трохи підшабрити і матиму новий станок)... Я не позиціоную себе як станкоремонтника, все те що я роблю- виключно моє бачення цих процесів, виходячи знову ж із моїх можливостей... Звичайно, можна взяти технологічну карту ремонту, припустимо, того ж 1к62, але я не зможу зробити по ній і половини, тому що вона орієнтована на заводські умови, зі станочним парком, необхідними матеріалами, інструменталкою та вимірювальним інструментом. Тому в кожній темі і кажу, що це не правильні роботи, бо зроблені не по заздалегіть узгодженому техпроцесу....

Доброго часу. Поки вдалося придбати піноль від 1м63, не нову, та мені здається, що там тіла замало залишиться після обробки. Тому поки що працюю як є. Мастила не шкодую нікуди, сподіваюсь, що поки знайдеться відповідна деталь, великої шкоди не буде. Продовження має бути, коли знайду потрібну деталь та час, потрібно доводити роботу до кінця, інакше для чого було починати...

Трохи освіжу тему. З гвинтом перебирав різні варіанти, пошуки нічого не дали. Хіба що брати гвинт іншого кроку та робити новий лімб... Гвинт більшого діаметру не піде, на фото гайки видно, що знизу мало тіла для більшого діаметру гвинта, а розмір гайки обмежений пазом у каретці... Вирішив таки ставити гвинт, який запропонував Технократ, за що я йому дуже вдячний. За час, поки перебирались різні варіанти, зробив рухомий люнет на 1к625, але різати новий гвинт не ризикну, геометрія станка то в нормі, а от ходовий гвинт старий, маточна гайка також, хто зна, яку погрішність то все дасть в купі... Для звичайних різьб того вистачає, а от для гвинта поперечки хотілося би щось краще... Люнет все одно треба, задумка про нього давно була, згодиться... Зробив захист для задньої частини поперечки, рідний є, литий чавунний ( на останніх фото), але там з боків такі щілини... Зварив з листового металу корпус та вварив у нього відфрезеровану як потрібно пластину- кріплення. Торець пластини відфрезерував для кращого прилягання. Це тільки частина захисту, буду показувати по ходу робіт, а вони залежатимуть від наявності часу...

Дякую!

Дякую за інформацію, такі гвинти бачив у пропозиціях, та хотілося б залишити 18х3мм. З"єднати з двох частин зможу, таке вже робив, розрізні втулки та чотирикулачковий патрон, щоб виставити, як потрібно, але... На таку довжину, 365мм, різьба на 14, якась вона тонка ( хоча це чисто моя суб"єктивна думка)... В тому каталозі, що Ви навели, критичне осьове навантаження при такій експлуатації як на токарному гвинта 14х3 при довжині 600мм складає 20кН, якщо я правильно зрозумів ту діаграму... А різьбова частина мого гвинта менша, майже вполовину... Як варіант, можна роздивитися...

Сьогодні переміряв три різні варіанти. Тільки не вистачає одного фото, пропустив, тому є одне фото на два варіанти, потім уточню, як. Спершу розмітив маркером просто по деталях, штрихи по контуру пазу в каретці, гайка лежить з недоходом до стінки приблизно 2мм. 191мм- це розмір до початку пазу під гайку в каретці, на нього можна не зважати. 285мм- це довжина різьбової частини. Також є фото з невеликим приливом на корпусі малої поздовжньої, про який говорив вчора, можливо залишки механізму швидкого відводу різця. Пластина під різцетримачем- то вже моя творчість, там стояла схожа пластина, але була просто підставлена й не закріпленя. Перший варіант- стандартне положення малої поздовжньої. Вкинув у патрон якусь заготовку з конусом, виставив розточний різець. При такому варіанті гвинт заховається в гайку приблизно на 17мм ( цей запис маркером є на фото, але мала поздовжня вже повернута для другого варіанту, цього фото якраз бракує). При цьому мала поздовжня виходить за направляючі каретки назад приблизно на 30мм. Другий варіант- спробував розвернути малу поздовжню на кут приблизно 30 градусів і переставив різцетримач ( фото те саме, але надпис інший). Тут вже краще, гайки вистачає, але працювати так не можливо, опори під різцетримачем мало, жорсткість ніяка. Третій варіант- стандартне положення малої поздовжньої та установка допоміжного блоку в різцетримач під круглий розточний різець. Такого інструменту у мене немає, тому сфотографував про який приблизно різець іде мова та поставив блок із КМ, для візуалізації. Свердло по центру конуса, залишається приблизно 25- 26мм гвинта поза гайкою. Враховуючи, що різець це не свердло і потребує ще якогось тіла за ріжучою кромкою, цього запасу має вистачити, щоб гвинт не зайшов у гайку. По літературі, паспортах станків ескізи робочих зон різних станків все приблизно одинакове- різцетримач має підходити до осі шпінделя внутрішньою площиною майже впритул... Тільки ніяк не доберу, коли може знадобитися в реальних умовах таке розташування різця як у мене на першому варіанті? Для яких потреб і при яких задачах, що їх не можна виконати іншими, більш пристосованими різцями? Я з таким не стикався, може хто підкаже... Єдине для чого, як я бачу, згодився той хід, так це зробити із різцетримача швейцарський сир при сверловці заготовок, закріплених у різцетримач, на фото це неподобство потрапило, з цим і придбав... Може замість малої поздовжньої ставилась фрезерна приспособа, типу як на ЛТ-10 або ИТ-1м, тоді такий великий хід хід ще якось виправданий... На цих станках у шпінделі не КМ, а якийсь інший конус, і до них ішли набори шпіндельних цанг из затягом через шпіндель, тому й установка фрез цілком можлива...

Тільки щоб вона не вийшла із зачеплення з коротшим гвинтом, довшу її потрібно робити ( або зміщувати кріплення) в бік різцетримача, а не задньої частини поперечки, а там, здається , гайка підходить майже до стінки з підтримуючою втулкою гвинта... Хоча можу й помилятись, все було похапцем, та й рулетка не той інструмент, якому можна дуже вірити в станкоремонті...

Дякую, треба переміряти все точно, а не рулеткою... Плюс до того позаглядати в паспорти інших станків, здається, різцетримач має ледь не доходити до осі шпінделя внутрішньою поличкою різцетримача. Мабуть як орієнтир має бути розточний різець з вершиною в осі шпінделя... Тільки навіщо, як розточувати з нульової позиції без стартового отвору... Хоча якщо дивитись навіть по моїм фото, поперечка вже почала звішуватися направляючими з каретки в задньому положенні, а це явно не робоча позиція, наскільки я розумію, направляючі при роботі мають бути в контакті... Чи може я помиляюсь... Хоча різцетримач я думаю не рідний, роблений на заводі, але чомусь мені здається що не рідний. На TOS-ах часто зустрічається механізм швидкого відводу різця, є якийсь прилив на малій поздовжній, може це його залишки і той різцетримач заходив трохи далі... Хоча не логічно, тоді б він виходив із проекції малої поздовжньої, що негативно впливало б на жорсткість... Але при розточці зусилля як правило не великі, тому можна було б на малих діаметрах при розточуванні відмовитися від стандартних різців та використовувати вставку- різцевий блок з круглим різцем, не знаю як вони правильно називаються, та зараз їх використовують часто. Корпус блока кріпиться як основний різець, потім виступаюча частина, з отвором під круглий різець та та фіксуючити гвинтами. Той різець можна як висунути на необхідну довжину, так і повернути ріжучу кромку в невеликому діапазоні. Тоді можливо трохи компенсувати недостаючий розмір за рахунок виступання того різцьового блоку... Багато питань, треба деякий час, щоб звести то все до якогось пристойного результату... Пішов читати літературу...

Сьогодні пробігом був у майстерні, скидав все до купи, переміряв рулеткою ( точність плюс-мінус), та частина гвинта, що до лімба, майже сходиться, декілька міліметрів не критично, можна переробити, а от різьбова частина... На фото, коли стоїть мала поздовжня, гайка на поперечці та олівець, який відмічає довжину різьбової частини, 285мм. Положення малої поздовжньої таке, що при довжині різьби в 285мм останній виток різьби гвинта заховався в гайку... Ну і фото через різцетримач на патрон, спроба глянути, як припустимо, розточний різець буде відносно центру патрона і осі шпінделя. Мабуть не дарма той гвинт такий довгий... Якщо Технократ згодиться притримати трохи той гвинт для мене, є декілька думок, треба деякий час, роздивитися всі можливі варіанти... Лімб сфотографував, фвксується в потрібному положенні гайкою на конусну посадку, її видно на фото. Шкала старенька, але читаєма, заполірую як зможу, має бути непогано.

Так, барахолку проглянув в першу чергу, швидше за все, це такий гвинт, який запропонував Технократ, довжина різьбової частини майже така ж, та й інші габарити, здається підходять, креслення гвинта до ТВ-320 продивився, але не зберігав, там довжина також здається 560мм

Навряд, витки мабуть теж зношені по ширині, та й рівномірно обжати... Це хіба щось подібне до того, як обтискують рукави високого тиску, гідрошланги, щоб зусилля було з усіх сторін. Та й матеріал там якийсь крихкий, на фото видно, як майже відламалася частина із різьбою гвинта кріплення, може потріщати при обжимі. Та й кріпити її вже майже немає за що, отвори з різьбами ніякі... Хіба що вона гарно стане на новий гвинт, без люфтів, то можна буде зробити із стального бруска корпус, на фото вони поряд, так і планував спочатку. Там би тіла і на шпонку вистачило, зовнішню, яка б зайшла у паз поперечки... Закріпити як потрібно до поперечки, потім розмітити через отвір гвинта на цій заготовці центр, в чотирьохкулачковому патроні розточити отвір, взявши за центр те кернення. Перед тим виточити оправку , щоб гайка одяглася тугенько на неї, піджати через різьбу, зроблену на оправці гайкою та центром задньої бабки. Обточити потихеньку стару гайку до якогось підходячого розміру. Ну а отвір в стальній заготовці зробити з невеликим натягом та запресувати на клей обточену гайку. Так хотів робити, але зношений гвинт вніс свої корективи... Може й правда Ваш гвинт підійде, треба переміряти всі крайні положення... Дякую, спробую, є заготовка фторопласту, це знаю точно, інша під сумнівом, чи фторопласт, чи капролон, якраз можна буде зняти трохи стружки та порівняти.

Дякую, читав Вашу тему, сподобалося виконання, я планував чавун, є шматок якісної чавунної відливки, та є і трохи капролону, якщо не помиляюсь, він трохи жовтіший по кольору, аніж фторопласт? Якщо гвинт буде новий, можна спробувати ще один варіант, як по тому ж Пекелісу, сформувати гайку зі стиракрилу. Хоча там відливали маточні гайки, про такі, здається, мова не йшла...

6мм на діаметр, сфотографую, як доберусь. Так, у тв 320 такий гвинт, але короткий, вже другий вечір переглядаю паспорти обладнання, і справді не дуже поширений розмір, якось не задумувався, поки воно працювало. Можна звичайно стулити то все до купи, зносивши гайку в "нуль", але якось воно не правильно, та й відмовити воно може будь якої миті...

Це і є калібровка, яку без люнета я мабуть не подужаю... Шукав, нічого схожого не трапляється, з таким кроком і такою довжиною різьби, на нього зав"язаний лімб, якщо змінити крок гвинта, прийдеться виготовляти чи шукати другий лімб. Так, схожий, та різьбова частина коротша за той, що у мене на 80мм, а в іншому можна спробувати викроїти потрібне... Гарний... Дякую, якщо нічого не знайду, скористаюся Вашою пропозицією, ще раз дякую заздалегіть. Хоча ніколи не розумів, навіщо там така довга різьбова частина... Єдине, колись зустрічав інформацію, що в старих станках різцетримач міг переходити на деяку відстань за центр осі шпінделя для обробки на зворотніх обертах. Типу заднього різцетримача. Для чого це в реальному використанні ( якщо це правдива інформація)- геть не розумію, хоча на брак фантазії із залізом, здається, не скаржився... Спробую Ваші розміри переміряти по місцю на верстаті, може ще гайку вдасться трохи вперед подати, вигравши деяку відстань. Переглядав пропозиції по катаних трап. гвинтах- там 18х3 не пропонують, тільки 18х4, або ще не наткнувся на такий розмір.

Доброго часу, є питання, може хто стикався з теперішніми катаними трапецевидними гвинтами? Що воно таке по точності та якості? Гвинт поперечки хотів було залишити як є, але роздивившись його та гайку, передумав. Фото гвинта, там де живі нитки, і найбільш зношені. За гайку взагалі мовчу, як воно тільки трималося, шпонка відсутня як така, все навантаження взяв на себе гвинт фіксаціїї, який ще трохи і обірвало б...Треба було раніше звернути на них увагу, можливо вже щось би і вирішив... Різьба м18х3, трапеція ліва. Калібрувати там вже нічого, виготовляти новий гвинт- по перше у мене немає люнета, по друге шестерня виготовлена заодно з валом ( хоча відповідна модульна фреза є), по третє, не факт, що якщо я і зроблю той люнет, точність гвинта буде більш- менш прийнятною, по всіх довідниках вони мають бути шліфованими... Так би імплантував різьбову частину, різьби 365мм, довжина всього гвинта 635мм. Ну і гайку нову прийдеться робити, без варіантів... І ще одне, якби дивився відразу, то зважаючи на те, що поперечка стальна, потібно було б ще напочатку заплавити оті пази та криві отвори і зробити нові, там де потрібно та як потрібно. На фото є дві риски олівцем, ліва- то вісь існуючих отворів, права то центр пазу для гайки в каретці і як наслідок, центр гайки, плюс-мінус... Може напівавтоматом їх заварити, перевертаючи і з перервами на вистигання, щоб не крутонуло, перешабрювати не хочеться... Але поки питання по гвинту, може хто стикався?

Далі пришабрювання клина. По доброму потрібно було б зробити відпуск, але термічки в мене немає, тому цю частину технології прийдеться ігнорувати. Старий клин на фото поряд із заготовкою нового, він вже ширший аніж вищий, видно дві накладки, приклепані до самого клина. Коли перший раз приміряв, то зрозумів, що потрібно було таки робити в розмір, без припусків на ручні роботи. Перестрахувався, щоб не пролетіти... Кути зійшлись гарно, а от довжина... Прийшлось трохи помахати шабером, доки воно залізло, як мені треба. Відрізав по довжині, з запасом на регулювання. Перемив усе від залишків фарби бензином, смастив, зібрав. Затягнув клин до тугого переміщення, по всій довжині ходить рівномірно, ніде не підклинює. Підтягнув ще декілька разів, до геть тугого стану, нічого не змінилося, з гарним зусиллям переміщується на всю довжину. Таки мабуть воно буде працювати... Ще ніколи в цьму станку поперечка не відходила в крайнє положення... Якщо дуже заморочитися, можна то все розібрати, перемити та підшабрити по відблисках, але це буде в моєму випадку занадто.

Продовжимо. Клин. Ст 45, з якої рекомендують робити цю деталь, вирішив виготовити із валу, на металобазу зараз не поїхати, а вали, по ідеї, мають робитися з такої сталі. Все ж більша вірогідність, що це ст 45 а не припустимо ст 3... Відрізав з гарним припуском, обробив на токарному зовнішній діаметр до 30мм, зрізав центрові отвори, перейшов на строгальний. Запаралелив лещата, закріпив заготовку, обробив першу сторону до потрібного розміру. Перекинув на 180 градусів, обробив протилежну. Потім обидві торцеві площини. Плитками КМД зняв на каретці та поперечці розміри ширшої та вужчої частини клина, записав. Оброблену заготовку зміряв по широкій площині мікрометром у двох точках ( на довжину поперечки, таку ж, на якій стояли набори КМД), широкі площини то прямолінійні, але геть не паралельні, я й не старався їх виставляти. Знаючи різнотовщинність заготовки та різницю розмірів наборів КМД, не важко вирахувати, на скільки підняти заготовку по одній стороні. У мене вийшло 4,63мм, вловив 4,64, піде... Вужчий кінець по набору КМД був 3,72мм, обробив до 4,0мм, з запасом на чистову обробку. Як виявилося, треба було йти в чистовий розмір, але перестрахувався, і дарма... Та це буде потім... Обробив похилу площину, зняв лещата, прибрав стружку, поставив вздовж дві паралельки, чотири прижими, супорт повернув на 50 градусів, обкатав по боковій площині кут нахилу, обробив подаючи супорт одну, потім, переставивши та викатавши заготовку, другу вузькі площини.

Доробив другу похилу площину ластохвоста каретки. Контроль по лінійці на фарбу, паралельність до першої площини- через хвостовики двох фрез, підібраних під мікрометр. На жаль мікрометра з таким низьким разташуванням губок, щоб дістати до тих фрез, в мене немає, тому обмежився замірами штангенциркулем. Подавав каретку штангена гайкою мікроподачі, чи як вона називається, до приблизно одного зусилля притискання губок до фрез, здається вийшло, показники однакові по всій довжині, переміряв не раз і в різних місцях. Звичайно, з мікрометром це було б точніше, але що маємо... Якщо помилися, після збірки воно покаже. Перейшов на саму поперечку. Ту направляючу, де ставатиме клин, обробив фарбуючи саморобною лінійкою, попередньо перевіривши її на фарбу по плиті. Другу ж, яка працюватиме з кареткою, підігнав на фарбу до відповідного ластохваста каретки. Фарбу на направляючу наносив шматочком резини від автомобільної камери, валиком туди не залізти...

Продовжимо. Шабровка направляючих поперечки. Враховуючи, що довжина поперечки значно коротше направляючих, є велика вірогідність зробити "сідло" або "горб" на направляючих, при гарних відбитках фарби. Тому задіяв ще і лінійку, чередуючи її з поперечкою. Лінійка саморобна, залишилася після ремонту фрезерного, там на столі також кут 50 градусів. Перед роботою перевірив її по плиті, зберігається вона в підвішеному стані, та все ж...Після першого нанесення фарби роздивився і спочатку перейшов обидві площини нахрест, прибираючи сліди від різця. Те що нашабрив- на фото, у шаблоні 25 на 25мм- ділянки з самою найменшою кількістю плям, якщо для направляючих рекомендують, якщо не помиляюсь, до 10-ти плям на дюйм- думаю, дві такі залисини не критичні, щоб ще раз переходити всі площини. Площину ластохвосту обробляти геть не зручно, тому взяв невелику болгарку з регулятором обертів і на низьких обертах підігнав наносячи фарбу лінійкою. Чому не зняв та не пройшов шабером- було зручно коригувати відношення цієї площини до осі шпінделя. При довжині заміру в 460мм ( діаметр такої окружності описує кінчик індикатора на магнітній стійці) задня точка +0,04мм по відношенню до передньої. Довжина ходу поперечки 200мм, нехитрий перерахунок- і маємо, якщо не помилився, 0,017мм перекосу поперечки до осі патрона, майже дві сотки, думаю, достатньо. Фото плям фарби в ластохвості ніяке, тільки на компьютері роздивився, що фокусу немає, це найкраще фото, інші геть розмиті...

На Вашому станку розташовані нормально, скраю, і отвір не великий, на моєму ж просвердлили, де хотіли, ще й отвір на 15мм... Мабуть хотіли, щоб повітря краще виходило, та як видно по попередніх фото, це мало допомогло. Всі підряд я би не роздивлявся, особливо ті, в які може влізти стружка, той самий Зедекс із їх числа, якщо не помиляюсь. Звичайно, є культура виробництва і вчасне обслуговування та прибирання станка мають звести таку можливість до нуля, та все ж ... В цей пластик щось запхати, щоб не розколоти- не можливо, він твердий та крихкий. Хоча це знову ж тільки мої думки, я не проти Зедекса чи тільки за стиракрил, я за те щоб відремонтувати обладнання доступним способом, а у кожного він свій... Та продовжмо. Противага. Пройшовши по майстерні, побачив чавунну відливку, від преса. Придбав ше коли підшукував якісний чавун на накладки, порізав, простругав- чавун пористий, на фото видно. Важить приблизно 25-30кг. Назад в металолом воно не поїхало, а спотикатися об нього далі... Поділив навпіл болгаркою ( як не дивно, в середині чавун хорошої якості, якби знав, то може й використав як накладки), на одній частині зробив пази під дві шини, щоб ховались врівень з площиною, два потайних болта м8 та дві шпильки, на які одягається друга частина. В каретку закрутив дві шпильки м8, закріпив першу, потім другу частини. Отримав "брусок", який нікому не заважаючи буде кататися на каретці... Підняв та закріпив фартух, покатав по станині каретку, їздить. Зробив із войлоку та резини нові скребки, товстого фетру не знайшов, можливо потрібно буде нарізати з тонкого та замінити...

Далі знову строгальний, зрізання зайвого та прорізання канавок у призмах. Канавки зробив глибиною 1,5мм, вони плануються також як масляні канали. Матеріал щільний, видно білі крупинки, але це не бульбашки повітря. Потім перебрався на розточний, просвердлив отвори під різьбу м8 та фрезою 12мм зробив потаї глибиною 7мм, в них виточені шайби та фетрові заглушки. Загалом повторив систему як на 1к62, не вигадуючи нічого нового. На задній призмі ці отвори вдалося зробити по краях, на передній це не можливо, по краях потоншення, для зливу ЗОР, тому для однієї заглушки використав отвір домкратного болта, для іншої- зробив поряд з тим же болтом, сам отвір під болт використається для маслянки. Прорізав канавки для змащування. Прижимні гвинти для фетрових пробок під шестигранник маю тільки 10мм довжиною, потрібні 15-16мм, замовив, якщо не привезуть, зроблю під викрутку. Станину протер, змастив, поклав каретку. Переміщається від руки по всій довжині, установив передні та задні прижимні планки. Хоча вони там будуть стояти, щоб тільки не погубилися, на підношеній станині регулювати їх марна справа...

Через добу прийшов у майстерню, вирішив зняти. У литниках залишилось трохи рідини, чому- не розумію, пропорції ті ж, вимішував гарно, осаду на дні банки після заливки не залишилось... Може більш прохолодна погода, аніж при роботі з попередньою кареткою, більше нічого на думку не спадає. В минулій темі Андрій казав про розділюючі емульсії замість мила, треба було таки його послухати. Станина двохпризмова, вчепилося так, що ледве зрушив. Спочатку дав гарний натяг домкратом, потім пристукнув збоку через мідну проставку, зрушило, трохи підкрутив гвинти, якими виставляв та зняв зі станка. Литники відразу ж зрізав ножівкою по металу, зріз щільний, без бульбашок, як і сама поверхня направляючих. На передній призмі по краях трохи злущило, це матеріал зайшов трохи під призму, при підйомі, звичайно, зламало. Швидше за все залишу як є, площа не критична, закриється пильником та скребком. Якість заливки мене влаштовує, звук на простукування дзвінкий, значить прилипло кругом.

Доброго часу всім. Продовжимо. Потенціальна заготовка для противаги є, та подумавши, вирішив таки спочатку залити, потім займатися далі. Противага діло добре, але пластина з гвинтами дає можливість регулювання... З нову ж із металолому зібрав подобу прижимної задньої планки, бронзові шпильки м8 для піджиму знизу. В ластохвіст укладені дві фрези діаметром 10мм, одинакові під мікрометр. В них до упору притиснута лінійка ШП. Стійка з індикатором на патрон, виставляв так, щоб при замірі на дальньому кінці лінійки було +0,05мм ( дуже погана якість фото заднього заміру, фотик фокусувався на каретці, індикатор розмитий, а інакше не підлізти) по відношенню до переднього, це при такій довжині заміру, довжина ходу поперечки менша приблизно в два рази, тому очікую приблизно 0,02- 0,03мм на довжину ходу поперечки, підкоригується шабером. З-під зубчатої рейки викинув регулювальні прокладки, товщина одного набору 2,5мм. Страшні... Зубчата рейка кріпиться не збоку, як на наших станках, а через зуби, знизу вгору. Піднявши рейку, можна трохи підняти і фартух, збільшивши товщину заливки. Вибив пробки від старих литників, гарно трималася лише одна... Знежирив ацетоном, поклав на станок, довго виставляв, перебираючи різні варіанти. Виставляння по не відремонтованій станині- це більше для самозаспокоєння, так не годиться, і я вже про це казав... Вибрав оптимальне на мою думку положення, законтрив верхні болти та болти прижимної планки, ще раз перевірив перекос по лінійці ШП і закріпив бокові болти, фартух також закріплений у робочому положенні. Ущільнив пластиліном. Литників забагато на таку довжину, але що маємо, хоча мабуть можна було б нарізати в старих литниках різьбу та вкрутити пробки, домусь додумався, коли вже все зробив. В якості литників поліетиленова труба, 25 та 32мм. Вирахував необхідний об"єм, передня призма 220, задня 175 кубічних сантиметрів, на тих проміжних литниках таки можна було зекономити матеріал... Рідина 75% від об"єму порошку. Розводив індивідуально для кожної направляйки, залив.