dreadfull

пластик самий звичайний та дешевий АВС (гарно обробляється наждачкою), оберти відносно не великі, тисяч 12 на око, подача близько 1 м/хв, фреза звичайна гравійна... обов'язково ЗОР, я давав просто воду, і норм. п.с. щкода не можу таймлапс завантажити((((

створюю цю тему здебільшого для освітніх цілей, бо по даному верстату інфи аж нема. ще давно почав я до цього верстата шукати мануал і ніде не знайшов, знайшов щоправда тему наче як на чіпмейкері (не пам'ятаю на якому) де вся суть зводтлась до того що людина не може отримати чистоти поверхні з під каменя (шпіндель на втулках як 3г71) і для того верстата все кінчилось тим що в бабку гпінделя вставили просто фортуну. зараз знайшов тєму на нашому чіпі (туть) де в людин майже такий самий верстат і всьо в нього добре, але є ньюанси... отак виглядає наш верстат (старе фото в зібраному стані) значть по фотках в інтернеті є два майже однакових верстати 1. Samson Elbe Werke 2. Elbe Werke Dresden різниця між верстатами напевно тільки в лого. або можливо один і той самий завод в різні час називався по різному, або був в різних місцях. короче хто знає то підкажіть. нагадаю що в цьому рекламному буклеті (туть) верстат реламують.... в далеком 1937 році... серед цих верстатів ще попадаються варіанти зі штурвалом ручної поздовжньої подачі (як в моєму випадку) та без (як в випадку Shengur) можливо просто різні роки виробництва, але чи то німці економили на шильдіках, чи то тоді було не модно, не знаю, жодного фото в інтернеті того шильдика і навіть де він знаходиться не знайшов)))) по своїх параметрах він повторює радянський 3г71, все однакове, ходи (600+ * 250), діаметр каменя (250 мм), шпіндель на втулках (гідростатичних опорах), хрестовий стіл (колона не рухається). різниця одна совок важить 2т, німець - 1т. отже по відгукам пана Shengur в нього верстат був достатньо бодрий, живий, в нашому випадку в нас натуральний трупак під повну і суцільню реставрацію. верстат буду відновлювати поступово, але основні моменти - гідравлка двигун не рідний, гідромотор теж. до речі я так поняв що стоїть двохсекційний гідронасос, одна частина працює на поздовжнє переміщення гідроцліндра, інша обслуговує автоматку поперечного перемішення (звертаю увагу що автоматика поперечного переміщення гідромеханічна) - направляючі затерті насмерть. на поперечці є маслоканали (там дві призми внутрішні), а от на поздовжній маслоканали стерті насмерть (плоска та призма, довжина 950 мм з обох боків), тобто тут або зедекс клеїти, або ролики з сєпараторами винаходити) - шпіндель був зламаний до нас, тобто рідного двигуна нема (замість нього совок без шильдика), втулки добрі люди замінили на підшипник спереду пара 6207, сзаду пара 6206. так ви всьо правльно зрозуміли там стоять не радіально-упорні підшипники, а звичайні без класа)))). оскільки шпіндель зроблено п'яним токарем на роздовбаному токарноному без термічки і шліфовки, то виглядає він вкрай паршиво, має биття на конусі в 3 сотки.... - окремо сподобалось як закінчився гвинт поперечної подачі (двозахідний, крок 10) скраю пару виткв цілих є, а далі втками можна голитися)))) висновок, верстат по конструктивним рішенням і задумкам німецьких інженерів заслуговує окремої похвали. дуже багато простих і надійних рішень роблять його цікавим верстатом під відновлення. окремо сподобалось що -масло бак в станіні -об'єм розрахунковий масло бака 25л -прості зрозумілі органи керування, нічого щайвого -призми до станіни прикручені!!!!! тобто з ремонтопригодністтю все ок (було) -є оргінальний лубрікатор, розгалужена система трубочок і змашується все, навіть гайка поперечної передачі! -є продумана система злива масла знаправляючих в бак, а не по зовнішній стінці. що не сподобалось -вілсутній мануал і не ясно якої потужності повинен бути головниий мотор, яке треба масло, який робочий тиск... -відсутній лімб поперечної подачі, просто не передбачено конструкцією -вертикальна подача походу сотка і на парі ковзання, а не кочення. в сучасних реаліях хочеться все ж таки пару кочення та пару мікрон на поділку лімба... короче отакий трупак у нас в майстерні. далі буде....

звичайний рівень на якому не було кришки, прийшлось нову змоделювати, надрукувати на 3д принтері, потім гарненько на чпк фрезері вирізати поглиблення і в поглиблення налити чорної фарби, потім все заполірувати і готово. окремо були зроблені платикові тримачі під цилігдричні направляючі різного діаметра. всьо, нічого складного. потім повторив і для великого рамного рівня.

А можно поживитися на вашу схему. Що саме ви використовуєте в силовій частині?

Все ви правильно кажете, але буває ще один косяк, коли потік масла засильний, треба регулювати. В мене на іжі задня кришка шпинделя так нерви робила, поки не зменшив подачу масла всьо через вал викидувпло.

поки було пару теплих днів вирішив відмити то всьо гумно. і то виявилась ще та задачка, із зірочкою.механічно за допомогою корд-щітки на КШМ відчистити бруд не канало, бо він або летів на чисті стіни, або намагався портапити в обличчя, коли чиств тумбу всередиині (бо всередині в нас ємність малобаку). розчинник погано брав той бруд, мєчі засоб опосередковано але справлялись. найкраще себе зарекомендувала автохімія К2. все що можна було витягнув на вулицю та автозіміює та водою відмив, потім вже обдирав стару фарбу до метала за допомогою корд-щітки на КШМ та лєпєсткового кола. АЛЕ тумбу втягти не зміг, та прйшлося дуууууже довго відмивати її в прміщенні мєчими засобами. бонусом вся внутрішня поверхня тумб останнє століття покривалася пилом і маслом і за той час превратилася в оліфу, короче корд-щітка мені в поміч. отрмавши досвід в фарбуванні свого 1и611п, я перейшов на фарбу фірми tikurila rm40 (промислова, двокомпонента, епоксідна). з блакитним кольром пощастило що фарбу заколорували в той самий тон як і іжа, прям один-в-один. сірий мені не подобався та і такого тону не було, тому тут трохи змінив і то на краще. за раз я пофарбував тумбу (зовні-всередині), колону зсереднии, і нижню частину хрестового столу, плюс плиту, на якій зібрана вся автоматіка гідравліки.

Дійшли руки і до геометрії. На верхній частині тумби є 4 опори під колону і дві під призми направляючих поперечки. Призми з'ємні, на 2 костилях кожна. Поки призми зняв на шліфовку виявилось що загальна площина на всіх площадках відсутня і є гвинт, хоча присутні були сліди шабрування. Після всіх замірів гвинт склав 2 сотки, що не припустимо. Площинність міряв вздовж рівнем, впоперек рівнем через лінійку. Потім лінійність вздовж контролював оптичною лінійкою. Прикро було коли плити 600*450 не вистачило). Зупинився коли гвинт склав до 2 мкм.

час іде та треба щось робити. так от на даний момент верстат розібраний практично до кінця, до вінтіка. від верстата на місці лишилась тільки одна тумба, взагалі без нічого, при цьому її можна самому підняти за кутик. на мій погляд там лишилось кг 150. по гідроциліндру. тєма така, в оригіналі стояла бронзова труба в діаметрі 52/56 мм. і в середині задирів не було, єбино що розкрутилася гайка гідроциліндра і натерла в дхеркалі труби ямки. трубу в утиль, а так могла б працювати далі. тепер виявляється що таких труб не випускають. найближчий сталевий варіант то не дуже стандартна труба в розмірі 50/58 мм. поршень треба новий і перейти на розмір 50 мм нема проблем перейти, а от по наружньому діаметру тут неприємність, справа в тому шо в столі гідроцилігдр проходить через порвущини, отвір в яких близько 57,2 мм. прийшлось нову трубу проточувати по зовнішньому дуаметру в розмір 57 мм. довжина труби менше 700 мм. стандартний шток на 14 мм знайшов без проблем. при чому кажуть що в такому розмірі штоків з поверхневим щартуванням нема. ну пес з ними. довжина штоків близько 950 мм.

з нішами для роликів на поздовжніх направляючих розібралися. на кінці направляючих ще є візьки ніші, я так розумію для сбору зайвого масла. на дні ніші знайшов отвір (погано видно, помічено синім). німецькі інженери заробляють ще один плюсік в карму, виходить що в маслоканал направляйок наганяються смазка, а для того щоб вона не текла по торцю направляйки вона збираєьбся в ніші, чере отвір стікає на площадку (де додаеються масло яке може пібтікати зі гтока гідроциліндра), потім через пару ніщ і трубочок попадаю в маслобак!))) геніально! питання в іншому, ніша достатньо велика і глибока (на відміну від старого плоскошліфа Юнга) і там могл жити які-небудь скрюбки? наприклад на вм130 на лицьовій стороні хобота в бокових частинах де направляючі, стоять скребк латуні, а посередні зроблена масивна пластнка в середні якої вприсована гумка, а знзу пластинка підперта парою пружнок. можливо тут теж щось такебуло, але ми про то не дізнаємось)))

Я з вами згоден, що він вічний, в нас їх називали чомусь шахтними двигунами, але питання в тому що в ньому візуально кіловата 3, а треба 1.5....

@Владислав продивився ваші фото, у вас стоїть оригінальний двигун, а в мене отакий кабанчик, потужність та оберти поки що невідомі плюс у вас стоїть вже совковий насос односекційний, але регулювач рідний. в мене насос двохсекційний і два совкових дросєля. сьогодні оглядав хрестовий стіл і був трохи шококваний в столі стоїть гідроциліндр стола і він... латуний, ЛАТУНИЙ, КАРЛ!!!!! на фото @Владислав видно що в нього стоїть звичайний металевий, і я очікував на металевий корпус гідроциліндра а тут... я розумію що давно німці могли робити латуні циліндри, але що це получається що тому циліндру 90 років???? при чому на заводі верстат запускали і стіл ходив)))) тобто воно точно робоче... добре "вскритіє плкаже" плюс на фото видно що корпус штурвала окремо прикручений і зубчаста рейка теж. тобто реально його можна просто зняти і встановити як опцію)))) червоним виділені дві полості . на призматичній направляючій знайшов отакий ролік. я так розуміє що хитрі інженери придумали резервуар в якому буде збиратися залишики масла з поздовжніх направляючих та там буде триматися ролік на пружинці який буде підпружинений та намазуватиме додатково масло на направляючу. ніколи такого не бачив, але довговічності то точно додасть направляючим. щоправда пружинка походу згнила.... напевно таке буває коли вода в мало попадає.... засмутило що отвір на плоскій направляючий був набитий до верху нутелою, а ролік.... діди загубили? короче вода і діди превратили шикарний верстат в археологічні розкопки.... ну #####!!!!!

@kratmel дуже дякую, мануал не цільний, а зібраний з багатьох різних мануалів датованих 1935-1942 роками))) що я там знайшов... - всі верстати з горизонтальним шпінделем позначаються як SWH, а далі номер прив'язаний до розміру. в нашому випадку SWH6. - тиск в системі гідроцилінда - 6 атм, системі кервання - 2...3 атм - є варіанти з прямим приводом (потужність 2 к.с.) та реміним приводом (потужність 2.75 к.с.) - поперечна автоматична подача 0,1-2 мм. це ж дуже мало??? - поперечна подача всього лише 200 мм по паспорту, але різниця довжини поздовжніх направляючих - 250 мм, довдина винта поперечної подачі 320 мм мінус довжина гайки 70 мм.... практика покаже. - по мануалу камінь має розміри 200*20*35. в @Shengur наче як оригінальний кожух каменя, цікаво там 200 чи 250 діаметр. в моєму випадку кожух "ліли робили" під 250 камінь. також гирина каменя 40 мм (!). тут спеціалісти заувадать що ширина каменя пропорційна потужності і тут наче все добре. по паспорту для 20 мм гирини круга передбачен двиген потужністтю 1,5 кВт, в нас стоїть совковий мотор без шильдка. по розміру зрозуміло що це тип АИР90, якщо він 3000 об/хв, то потужності повнно бути 3 кВт, що приблизно достатньо для такого шрокого кола. - виявилось що штурвал поперечної подачі то опція за окрему доплату, от буржуї!!!!! основне питання в чому різниця між Samson Elbe Werke та Elbe Werke Dresden покт нее ясно...

Я так розумію мануал до того верстата так і не знайшли.... Хто знає що там за конус під оправку???

что не говорите, а с линеечками на 55 градусов сейчас или напряг, или денежек стоят как крыло от Боинга. в принципе тема не нова, есть обсуждения об изготовлении линеки из "куска чугуна лифтового груза" или "куска станины" к примеру тут. или какой-нибудь Игорь Негода запилит с нуля линейку)))) НО нигде и слова нет об переделке ут-55 из ут-60!!!! как вариант можно оставить одну базовую поверхность, а вторую просадить до нужного угла путем болгаринга или фрезеровки с последующей доводкой. для правки ластохвотов должно хватить, без притензий на класс "00" собственно проблемы не было бы в переделке пока не оказалось что эти линейки имеют внутри некоторую полость с ребрами жёсткости и при съёме части металла с плоскости может окзаться мало "мяса". в ГОСТе на линейки отсутвуют поперечные размеры для серии УТ. нашёл вот такой росийский мануал тут. если мы возьмём линейку ут-60-630. ширина основания (не рабочей поверхности) 86 мм, высота 75, тогда длина грани составит то же 86 мм. при данной высоте при переделке на 55 градусов длина основания составит 78 мм. т.е. разница до и после переделки составит 86-78=8 мм. а толщина стенки ближе к основанию не известна... (если кому не тяжко, по-меряйте, сколько там тела???) Вопрос: если с одной стороны линейки снять до 8 мм чугуния, это будет критично, или лучше равномерно с двух сторон по 4 мм??? п.с. чего собственно спрашиваю, ибо нашёл типо заготовку под ут60 по хорошей цене. теперь нужно определиться точно ли получится?)

Как я понял ручка сзади служит для проворота или удержания шпинделя с цангой. А выкручивается она с помощью насечек на патроне спереди который удерживает цангу. Т.е. левой рукой удерживаете за заднюю ручку, правой крутите патрон за насечки....

не прошло и года как эпопея с линейкой закончена) значит после первичного нанесения краски (фото выше в моём посте было), прошло месяцев.... 10. умные люди рекомендовали исскуственно состарить, НО не где было, потому старилась естественно так вот рисунок краски не изменил своего характера. что как бЭ намекало что линейку дальше не крутит. потом выяснилось что я чуть-чуть провтыкал угол и вместо 55 получил чуток больше. лишнее (около 0,8 мм в наибольшей части) снимал УШМ, правда в конце осталось пару маленьких заездов на рабочей поверхности, на скорость полёта не влияет, но косяк( далее, шабровка-шабровка-шабровка и вот такой результат почти при полном отсутствии краски. и в конце видео виден кусок плоскости где "мыши съели", там так его свернуло что после всех сшабриваний ямка ещё в десятку осталась..... п.с. и да, я согласен с мнением Миши aegis о том что её покрутит. вот только на сколько на микрон? два? этого даже Миша не знает. а пока линейка поверена и ровна я быстренько поправлю уже подготовленные ластохвосты на своём иж611 (тема тоже где-то на форуме лежит), а потом когда-нибудь перед следующим использованием линейки я её обязательно поправлю на плите))) я результатом доволен, линейка из хлама мне нравится, как что-то изменится обязательно отпишусь))) видео не подгрузилось но оно есть по ссылке на инстаграмм https://www.instagram.com/p/CO5cLo2p_H3/?igshid=bs0hymwuzbde

доброго времени стуок ув. форумчане. видел я на этом форуме уже схожую тему о этом же станке вот тут но во время сборки будут вопросы, по сему сотворю тут тему.собираю по-тихоньку мастерскую, и нужен токарный, долго выбирал искал что-то маленькое и остановился на ижах. на 250 итп денег не хватало. значит что нам досталось? достался "круглый" иж 1973 года выпуска в хорошем состоянии, комплектный, но с дефектом - задняя бабка от "квадратного" ижа... станок не был подключен по-тому как снимает стружку пока не знаю. и тут сразу же первый вопрос к знатокам. я знаю о том что ось задней бабки должна быть на десятку ниже от передней бабки. но вроде на каком-то форуме читал что задняя бабака от "кважратного" выше на 5 мм от задней бабки "круглогого" и якобы можно лишнюю высоту сфрезеровать. кто что скажет по этому поводу???? также после незначительной разборки начал мерять геометрию станины и намерял 0,2 мм на передней призме. мерял не линейкой, а индикатором установленным на подложку задней бабки (видео прикрепляю). вывод тут понятен - нужно шлифовать!!!! подскажите где это можно сделать? станок находится в Одессе. рекомендовали мне тут одного человека, но он шлифует без СОЖ. остаётся только Микрон??? 0-02-05-8a79e83cada5b40aea606fc1cb9bd428eeeaab18cafb6b126ae032d3a7ef9fc6_5bbba0ad.mp4 среди интерессного нужно отметить что станок простоял последних лет 7 в контейнере и я так понимаю что в нём умерли всё подшипники, РТИ и ремни, плюс покрашен был какой-то половой краской которая от мороза потрескалась и не держится. в планах всё основательно почистить, покраисть, вышлифовать, пошабрить так что бы не было стыдно))))

в как организовали смазку прижимных планок?

зедекс купил. суппорт пришлось сфрезеровывать. с плоской направляющей всё просто, а вот под призматическую направляющую необходимо либо наклонный стол, либо использование широкоуниверсального станка с наклонной фрезерной головой, а с этим есть сложности. но удалось выкрутится на фрезере типа 6т12 (или что-то типо того) с тисками. суппорт выставил вот так и его нужно было выставить сразу в 3 плоскостях. короче 2 часа выставлял и час времени сфрезеровывал. и ещё, использовал именно такую длинную фрезу потому-что при более короткой фрезе суппорт упрётся в станок проверено. по-скольку конструкция не достаточно жёсткая то съём был всего 0,2 мм... после всех танцев по инструкции раскроил и приклеил зедекс на оригинальный клей. шабрится оооооочень специфически, но результат получился вот такой. причём слой краски ультра тонкий, даёшь чуть толще - всё сливается. после этого нарезал канавки под смазку. передела линейную выборку на плоской направляйке на "зиг-заг"-образную. теперь всё как у людей. повесил на суппорт фартук, посмотрел как себя чувствует ходовой винт при включенной гайке - пару десяток вверх!, вот теперь совсем другое дело. ходит ооооочень легко, прям мизинцем штурвал вращать модно. теперь есть вопрос к знатокам. имеются остатки зедекса и клея. может есть смысл заклеить прижимные планки к суппорту?

вы его часом не в Одессе купили?

охрана, отмена! всё же я не совсем корректно выставлял фартук. он действительно по валам находится прям в долях миллиметра от станины, но не выше) пересобрал всё и понял всё же необходимо поднимать суппорт на 0,9 мм. зедекс идёт минимальной толщины в 2 мм. скорее всего я сшабрю пару десяток с направляек суппорта, дабы больше осталось тела зедекса. плюс подумываю поднять суппорт над фартуком на толщину прокладки.... но понимаю что будет страдать шестерня винта поперечки...

@технократ у дядьки Максима. у него на канале видео есть))))

значит новый день и новая беда) установил нортон на своё место, установил ходовые валы, повесил фартук и начал искать положение в котором по высоте фартук не будет висеть на валах. и получается что фартук упирается в нижнюю направляющую под прижимные планки. причём фартук нужно ещё на 1 мм верх, а он всё.... вот фото (сложно снять было так что бы всё было видно), слева сбоку, снизу. позиция 1 - плоская направляющая; 2 - плита суппорта и место где должна стоять планка прижимная; 3 - отливка фартука которая за ходит "под" плоскую направляющую. на виде сверху то же видно какая часть упирается в направляющую. получается "лишнее" нужно убрать... вопрос: граждане, всё норм, или что-то не так сотворил?