Наливайко

Вірно. Із такою проблемою я мав справу на своєму 125 поляку, зібрав навмання, крутнути було дуже важко. Потім експериментально знайшов рідні місця сателітам вставляючи їх по одному, і повністю збираючи, в результаті крутився ключ непогано. Без інерції, з тертям, але працювати можна. Я вважаю, що якби в готовому патроні ключ крутився надто туго, його б із заводу не випустили. Це ж не москалі. Недавно купив поляка 160, крутиться не легко але терпимо. Завтра вагами поміряю зусилля на ключі Зате точність чудова, не можу налюбуватись після кривуватого білоруса. Думаю тому його і позбувся перший власник, бо поставив поляка, крутити важко. Поставив псковський, а той сам крутиться. На рахунок змазки, поки на форумі сперечались в схожій темі знайшов стару інструкцію до поляків. Там написано, щоб змащувати патрон змазками із дисульфідом молібдена. Ніяких застережень щодо корозії точного вузла там немає, навпаки застерігають від експлуатації насухо чи зі звичайним мастилом. Я думаю справа в тому, що дисульфід молібдену твердий, він забивається в мікронерівності і навіть коли рідка частина змазки з пари тертя витискається, він продовжує працювати.

Коротко - треба фундамент утеплювати, це вигідно. Ідея утепленої відмостки дуже подобається. Мій дід будував будинок, зробив у цегляних стінах повітряні кишені для збереження тепла, фундамент звичайний монолітний бетонний. Я дивився на все це через тепловізор з двору, фундамент надворі на кілька градусів тепліший, тобто відчутно більше передає тепло назовні. Отже, якби я зараз просто утеплив стіни а фундамент не чіпав, думаю в приміщенні на рівні фундаменту стіни б швидко покривалися цвіллю, так як вони будуть значно ближчими по температурі до точки роси за комфортної температури повітря. Якби зараз будував будь що, навіть майстерню, будував би на шведській плиті.

Зрозуміло. В принципі і з люфтами токарний буде точити. Просто доведеться тримати в голові, що коли полюємо за розміром, доведеться завжди підводити різець з одного боку. І все буде добре

якщо паяєте часто, купіть електродуховку, б/в коштують копійки. Якщо знаєте, що з чим спаюєте заздалегідь, купіть хорошу паяльну пасту для цих матеріалів. Раніше цікавився, то купляв американську, думаю зараз і у нас є абсолютно всякі. Зачищаєте спаювані поверхні, наносите на них пасту, скручуєте деталі дротом і ставите в духовку. Пайка буде ідеальною. Від газової горілки разом зі згорянням з'являється чимало води, і нею попасти в робочий зазор температур складно, велика деталь гаряча з одного боку, холодна з другого, всілякі міді латуні остигають моментально.

iHSV57 це кроковик з енкодером. Ще цікаво, який люфт має редуктор. Тест з табуреткою показує повторюваність ходу в один бік, тут все добре бо їдемо завжди в одну точку. Для токарного на сервоприводах люфти, а точніше їх мінімум важливий.

Вітаю спільното. Знайомому потрібен механізм, який після отримання сигналу ввімкне мотор, який підніме шторку. Шторка лежить на домашньому кінцевику, контролер дивиться на вхідний сигнал. Після подачі сигналу вмикається мотор на певний час або до спрацювання другого кінцевика. Якщо спрацював другий кінцевик, тоді мотор вимк, чекати 1 хвилину, після цього мотор на реверс до спрацювання домашнього кінцевика або до спливання таймауту. Якщо таймаут пройшов і другий кінцевик не спрацював, тоді мотор вмикається на реверс або до спрацювання домашнього кінцевика, або той же таймаут. Здається в алгоритмі я не помилився. Вхідний сигнал на даний момент буде геркон. Якщо запропонуєте готовий механізм, наприклад із черв'ячною передачею, було б чудово. Зусилля підйому в районі 1-2 кг, попередньо. Думаю можна легше. У відео замовник

цікава схемка, я такого читати не вмію. Двері хоч і не в курятник, але реально керуємо засовом, бляшкою яка захищає замкову щілину від погоди і підерасів із жуйками. Замовник далі фантазує, планує ще за допомогою електроніки рухати здоровенним ригелем. Поки що на електроніку покладається тільки вкл викл двигунця, від якого не залежить безпека дверей. Запирання дверей виконують тільки фірмові якісні замки. Зараз пробуємо втілити це на копійчаних і доступних ардуінах, далі спробую це втілити на нормальному ПЛК.

Для реалізації механіка практично готова. Як привід вибрали ось такий актуатор https://prom.ua/p1420223404-mini-aktuator-12v.html?utm_source=google_pla&utm_medium=cpc&utm_content=pla&utm_campaign=cpc_07_08_elektrooborudovanie&utm_term={keyword}&gclid=Cj0KCQjwv5uKBhD6ARIsAGv9a-xpe20Zm284wrSs1tYPp7d544JZ9f67IHS1tty_OmFsjrsXRzYsc_kaApH0EALw_wcB від крокових двигунів стараємось триматись подалі через їх шумну роботу. І механіка це плаваюча змінна, вона буде адаптуватись під все нові умови. Оптопари цікава ідея, але думаю що ресурсу звичайних кнопок в якості кінцевиків вистачить на років 200 роботи. Писар програми знайшовся, зараз працюємо у вибраному напрямку.

Автор говорив, що 5 днів залишилось. Якщо вдасться зробити, буде чудово. Якщо ні, буде шкода але переживемо. Так, ардуіна виглядає для цього ніби найбільш цікавою. Пристрій буде інтегруватись у бронедвері, товщина там достойна, але скільки конкретно місця можна виділити під механізм і електроніку не відомо. Буде все одне до другого підганятись по факту, або буде похоронено як ідею, якщо одне з другим грати ніяк не буде.

Думка цікава, як для виставки може і згодиться чисто продемонструвати механізм, але для реального користування не дуже. Бо шторку доведеться закривати самому, тикаючи зайвий раз кнопочку, чого ніхто не буде робити. А шторка не тільки для понту, а ще й несе захисну функцію. Клієнтам хочеться продати комфорт від користування: кнопка клац, шторка відкрилась, постояла таймаут наприклад 30 секунд, і сама закрилась. Поблимала лампочка якщо є несправність.

Намалював блок-схему логіки, як я уявляю роботу контролера. Нажаль я мови дуні не знаю, і не знаю які вимоги до структури програми там https://drive.google.com/file/d/1I8NPumrduX2o2Q2vyY2rL1-vnKq70qv1/view?usp=sharing До речі, робив тут, якщо треба поправити блок-схему, робиться елементарно https://app.diagrams.net/#G1v4Fs_Fqa7dobVEZLocXjtxgwKlzsvXpQ якби і програму можна було б так само писати

Купив сабж 0.25 кВт з цікавості погратись, і з перспективою застосувати як привід шліфувальних головок для токарника, внутрішнє шліфування, і свердління текстоліту. Бо такі двигунці розкручуються до 72000 об/хв по паспорту, це за номінальної частоти 1200 Гц, хоча кажуть, що вони і на 1500 Гц чудово працюють. А ще вони були доволі дешеві, бо майже нікому не потрібні. Свій я придбав за 600 грн в целофані, але... але. Може мій екземпляр чи брак, чи зібраний з деталей від різних двигунів, бо осьовий люфт 0.05 (в паспорті норма не вказана), а радіальний менше сотки, при паспортних 0.013-0.016 мм. На торці валу, по сусідству із ротором двигуна була фаска, яка заважала нормально витягнути вал із корпусу. Її не пиляв, лише загнув ложкою. Виконання таке собі, могло бути кращим. При підключенні повітря (обов'язково через фільтр) шпіндель не те що не вивішується, він обертається від руки навіть тугіше, ніж без повітря. І так і сяк перевірив отвори в радіальних втулках, схоже повітря дує з усіх отворів, жоден не забитий. Система повітропроводів доволі проста, тому думаю покрутити його навіть за таких умов. Для цього навіть частотник придбав Emerson Commander SK 1.1 кВт, він може до 1500 Гц крутити. Якщо притреться, що малоімовірно, буде добре. Якщо вб'є графітові втулки, можна буде виточити бронзові. Трохи потанцювавши я в півсотки вкластися зможу. Єдина проблема буде зі свердловкою отворів живлення, 0.3 і 0.6 мм в радіальних опорах. Якщо хтось знає менш болісний спосіб ремонту такого шпінделя, буду дуже вдячний за інформацію. Мені такий апарат в майстерні знадобиться. Також відома проблема із фіксацією інструменту в шпінделі. В інтернетах надибав і зберіг креслення цангового патрону відрізняється від перших заводських версій підсиленим торцем, який нерідко тріскав. Думав робити самостійно, та якщо комусь іще такі потрібні, давайте згуртуємось і замовимо на заводі.

для цього було б правильно зробити лиски, але баланс втече. Хоча він вже втік, якщо нарізали різьбу. Я собі зробив ґумові пасатижі для цього, просто приклеїв шматки ґуми до місця із радіусним вирізом в пасатижах.

Щодо цанг АС72, не пам'ятаю з ким я спілкувався з форумчан, підказав майстер мені чудову ідею. Щоб забути про ті проблеми, треба нарізати на кінці шпінделя різьбу і конус по стандарту ЕР11, м'яса якраз на все вистачає. Знімаємо абсолютно весь головняк із оригінальними цангами, тепер кріплення міцне досить, щоб фрезерувати 0.6 кВт шпінделем, а може і 0.4 кВт потягне. Можна кріпити все з хвостовиком від 1 до 7 мм. Цанги є і дешеві, і точні, на вашу кишеню.

Добре, що порізали рідну пневмостанцію вона одна обслуговувала 4 станка. Це 16 шпінделів, здається пневматична заміна інструменту і точно аеростатичні станини. Жерла станція мабуть кіловат сто, не здивуюсь якщо більше. А як гуркотіла страшно уявити. Промисловий осушувач повітря це грубо кажучи холодильник, теж п'є електрику. Народний це циклонний відділювач води, наприклад такий https://rozetka.com.ua/ua/intertool_pt_1401/p267985/?gclid=CjwKCAjwybyJBhBwEiwAvz4G78JVjRt7axGp_ZYX3rY0_ZkPsrke2Ly8N1P7rJrBDXiWhbM4ZVy19hoCPgMQAvD_BwE їх дофіга є схожих. Після нього якийсь балон із силікагелем, можна приколгоспити що знайдеш, наприклад засипати в таку колбу https://pershavoda.com/fil-tr-magictral-nii-aquafilter-fhpr1-b-aq-1.html а за нею ще одну таку ж колбу із поліпропіленовим фільтром 1мкм. І в принципі можна доволі впевнено ганяти шпіндель, чистота повітря думаю буде на висоті. Колби як бачите по 300 грн, робочий тиск до 6 атм, отже на розрив повинні тримати 12 атм. Силікагель продається мішками, можна його знайти наприклад як котячий туалет. Його можна сушити в духовці, або не жлобитись і викидати як набухне, ресурс в таких умовах в нього дуже великий. Якщо треба, можу продати свій частотник Emerson Commander SK 1.1 кВт (1Ф 220 В, 0-1500 Гц), брав у барахолці в Мапла. Гальмує пониженням частоти, якщо наказати гальмувати подаванням постійного струму він випаде в помилку, більше боків немає, решта все працює як слід, є інструкція. Настроїв, поганяв поки бавився шпінделями, і так зараз лежить без роботи. Також є здається новий якісний ЕР7 патрон із не менш якісними цангами і балансованою гайкою, але із хвостовиком 10 мм. Питайте якщо щось треба. Я думав тим всім займатись але поринув у інші заняття.

Рідко заходжу на форум останнім часом, звиняйте. Свої шпінделі я крутив тільки в руках, вони надто криві для серйозної роботи на станку. АС72 хоче ідеально чистого повітря, ніякого масляного туману. 0.6 кВт шпінделі для свердловки надто потужні, там закладений запас для фрезерування. Щоб свердліти плати 0.25 кВт вистачає. Спілкувався із чоловіком, який пів життя працював біля станків із цими шпінделями, і я сам трохи подосліджував. Рідні цанги дуже вредні, нерідко ламались. Легко їх було об підлогу розбити. Шпінделі нерідко криві, про ідеально нульове зношування забудьте, краще згадайте про повітряну кишеню з першої сторінки теми. Зношування не нульове, а мінімальне, так як шпіндель не зависає ідеально в повітряному зазорі, а має тенденцію підтирати протилежний від повітряної кишені бік. З цього випливає, що навіть після ідеального динамічного балансування у шпінделя буде вібрація, хоча вона незначна. Після того, як наріжете різьбу або вклеїте ER патрон баланс втече, де можна такому виробу зробити динамічне балансування на 80 000 обертів я не знаю. Або доведеться миритися зі зниженою швидкістю свердління і пришвидшеною витратою свердл. В принципі не страшно, свердла копійчані. Якщо вам треба свердлити друковані плати в промисловому масштабі, раджу шукати сучасні повітряні шпінделі, в них може бути реалізована нормальна схема опор, яка дозволяє валу реально зависнути в повітряному зазорі при значно меншій витраті повітря. Крім того серійні цанги, патрони і т. д. Для дуже багатих є шпінделі з електромагнітним підвісом, швидкості космічні. Для нас бідняків оптимальний варіант: більш менш сучасний шпіндель на керамічних підшипниках. Дозволені швидкості біля 60 000 об/хв, немає гігантських витрат на компресор і ідеальну підготовку повітря, відповідно значно менші енерговитрати на повітря і менше шуму, значно менший ризик виходу з ладу шпінделя через сміття в повітрі. Нагадаю, сміттям називається частка товщиною в мікрони. Сам шпіндель ніби і дорожчий, але загальна вартість системи нижча, при вищій надійності. Там, де потрібні високі швидкості обертання аеростатичні опори майже всюди були витіснені керамічними підшипниками, така економіка.

Дніпро-м пвк50-2, заявлено 200 л/хв. Я думав думав, все ж крім продуктивності обов'язково треба повітря фільтрувати і осушувати. Якщо компресор буде плюватись водою, про штатну роботу шпінделя можна забути.

Читаємо уважно However if you would like one you can order by placing a down payment. The final price of them has not been determined. You will be contacted when yours is ready if you make a down payment. At that time we will know the price and you may pay the remaining balance or you may cancel and have your down payment returned. Question: How much do they cost? Answer: Price is not known yet. 75 і 150 доларів це лиш завдаток, а не ціна. Не може такий виріб коштувати всього лиш 150 баксів. Ніяк.

Було б цікаво дізнатись подробиці, може почнете тему?

страшно уявити їх ціну

Бачив, що на дорогих станках іноді вимірюють один раз, на отій більшій швидкості. Ви пробували міряти без сповільнення, може повторюваність достатня?

Я чув, що в Україні працює база боржників. Тобто якщо на тобі висить справжній кредит від організації з ліцензією, ти світишся в цій базі, можна себе перевірити. Якщо не світишся, то це просто розводняк. Раніше людей розводили на персональні дані, щоб отримати доступ до банківського рахунку, відновлювали на себе чужий номер телефону, то тепер просто просять грошей.