jenkins

По напрузі в цій схемі стабілізацію зробити не вийде просто так, по струму можна, але воно не варте того взагалі, купіть готовий нормальний перетворювач у якого ці функції уже є, буде просто дешевше і швидше

Не знаю що в ньому "верстатного", схоже на зажим для кутника будівельного.

16Б16Ф3

Якщо на одному з конденсаторів щось міняється при спрацюванні цілком можливо що він на щось впливає. Ці конденсатори з часом деградують, потребують заміни на нові. Це не гарантія що все буде працювати одразу але замінити їх точно не завадить. Зробіть це і проведіть ті ж заміри на них (нових), тільки звісно не такі самі купляти а сучасні на ті ж параметри (ємність і напруга). На платі приймача теж замінити не завадить

Приводом постійного струму, з тахогенератором або енкодером.

Живлення на які діоди не поступає? Ну в будь якому випадку треба замінити тей мотлох к52-4 на нові, вони можуть впливати на схему. Яка напруга на кожному з них коли щуп не вкл і коли вкл?

Червоний в даному випадку якраз мінус. Зелений + ( 5...12В ) Білий - вихід, відкритий колектор. До чого хочете підключати цю штуку?

Не всі інфрачервоні діоди видно, а також не кожна камера мобільного побачить ІЧ. В приймачі скільки проводів іде на вихідні клеми ?

Гляньте в сторону китайских сучасних станків, там у них фішка - робити "дупло" в шпинделі на зовсім тощих станках. Може якийсь підійде. Або в сторону токарно-револьверних автоматів, у них отвір в шпинделі теж великий буває, якщо деталь типова і серійна то навіть ЧПУ буде курити в сторонці. На вагу станків не звертайте уваги, якщо є де поставити то ставте тей що влізе і підійде, хоч тона там хоч десять, вам же не тримати його в руках... Діаметр 38 сталі це уже не зовсім "настольний" варіант і "невеликий". Настольний теж зможе обробити і 38 і більше міліметрів, але часу це займе дофіга.

Ну, знаючи вагу міді (проволоки ) і її діаметр можна було б розрахувати довжину, і відповідно кількість витків хоч приблизно, ну і опір теж

Не зрозумів, то обмотка уже на смітнику?

Оригінальна котушка з осердям хоч і згорівша зберіглась?

Про нагрів, перегрів і довговічність. 50-70 градусів це не проблема в принципі. Навіть і трохи більше градусів не було б проблемою. Але за умови що лак на обмоточному проводі розрахований на це ( ну більшість нормальних лаків витримують і більшу температуру ), і що найголовніше - щоб не було міжвиткового КЗ. Достатньо пару міжвиткових КЗ як грітись воно буде одразу. Можливо через неякісний провід або просто брак ізоляція проводу не витримала і коротнуло десь в середині, як результат - перегрів і згорів докінця. Тобто теоретично якщо при тих же витках і тих же режимах але з більш якісним проводом або без дефекту воно б і працювало б без проблем. Я б напевно дізнався б скільки витків було в оригінальному і зробив би на +5..10% більше витків такого ж діаметру. Ну або китайськький варіант, але +20 % зверху.

Тому що активний опір ні на що окрім нагріву не впливає. Це такий самий резистор який Ви підключали ззовні послідовно "на 2,5кОм - то вже опір гріється безбожно.", тільки він всередині катушки. Ідеальна котушка має опір 0 Ом. Все те що вище 0 Ом це просто втрати. Працювати повинна тільки індуктивна складова.

Якщо потрібно зменшити струм через котушку - ще один варіант - послідовно з котушкою замість резистора конденсатор неполярний. Перевага - грітися конденсатор не буде. Я розрахувати номінал? Замість конденсатора тимчасово ставимо реостат і підбираємо оптимальний режим. Вимірюємо опір реостата який получився, і рахуємо який номінал конденсатора забезпечить такий самий реактивний опір Xс = 1 /( 2π*50*C). Наприклад для 2.5кОм виходить приблизно 1.3мкФ. Ставимо відповідний конденсатор і перевіряємо роботу. Скоріше за все режим буде трошки інший. Далі пробувати змінювати ємність в більшу або меншу сторону щоб досягти потрібного режиму. Щодо розрахунку електромагніту. Я з дитинства шукав інформацію про це, в більшості книг що знаходив розрахунок електромагніта був складнішим ніж розрахунок траекторії польоту на Луну. Заумні формули з купою незрозумілих змінних яких незрозуміло звідки брати. На той момент покинув ту затію. Пізніше через роки знайшов якусь древню книгу 195х років, так от в ній були дуже практичні емпіричні розрахунки по табличкам і графікам, які тоді дозволили мені розрахувати електромагніт за 5 хвилин, проте тоді елктромагніт уже не був потрібний... Нажаль книгу не пам'ятаю, але спробуйте знайти інформацію саме в довідниках того періоду, коли вчьоні ще не здуріли з рівняннями Максвела. Від себе можу додати - на електромагніт впливає не тільки катушка, але і осердя. У мене непоганий електромагніт получився в результаті розрізання Ш-образного трансформатора на дві частини - сама Ш образна частина і верхня "пластинка". Катушку залишив як є, тобто первинна залишилась без змін. Дуже теоретично - потрібно досягти значних витків ( щоб отримати певну ідуктивність не менше ніж скількість там... ) при цьому не зробивши великий активний опір - саме цей опір гріється. Тобто потрібно дійсно товстіший провід, але він уже не влізе в маленьку котушку - розміри потрібно збільшувати.

Нержавійка потребує сильного охолодження, повітря може не вистачити. Проблема не стількі в інструменті як в самій нержавійці - вона погано проводить тепло, а значить дуже легко локально нагрівається сама в зоні різання ( і розширяється, тим самим дещо збільшується і "площа" різання), а також нагріває те що об неї треться - фрезу. У неї в свою чергу відбувається "відпуск" тонесенької ріжучої частини - як результат швидко тупиться. Мав досвід сверлити багато отворів в нержавійці, так от її навіть самий звичайной Р6М5 бере без проблем якщо сверлити в охолоджуючій рідині. Без охолодження та ж нержавійка тим же сверлом сверлилась просто жахливо. Р18 сверлив ще веселіше. ТС не пробував, але думаю суть буде та ж.

Якщо збираєтесь друкувати на звичайному принтері а потім прикладати до заготовки - враховуйте що принтер дає похибку в довжині і ширині "картинки". Тобто якщо теоретично друкуємо ідеальне коло - на практиці буде трохи овал, якщо ідеальний квадрат - буде якийсь прямокутник. Якщо потрібна точність - цей фактор треба враховувати і компенсувати десь в налаштуваннях друку або масштабуючи по довжині\ширині сам малюнок. У мене наприклад похибка друку по довжині складала близько 1..2мм на 200мм довжини друку. Але приєднуюсь до думки що ділильний диск краще купити заводський - вони зовсім недорогі і доступні.

Цікаво чи є якісь успіхи?

Я ще не познайомився щільно з синхронними сервами, але з колекторними уже певний досвід є. З недоліків які особисто я помітив: Утримувати вал в одному положенні (як гальма) не просто, всеодно є мікро коливання туди сюди - для точного позиціонування це проблема. Утримування в одному положенні призводить до нагріву двигуна, робота на не високих обертах також гріє двигун - часто по цій причині ставлять зовнішній вентилятор, часто доволі потужний. Також це означає не дуже високий ККД. Щітки не вічні, потребує періодичного обслуговування. Не знаю чи це так завжди, але наприклад у мене на станку стоїть 1 двигун постійного струму на 0.8кВт і один асинхронний звичайний на 2.2кВт - так от асинхронний менший і по габаритам і по вазі. Про управління з точки зору електроніки можу впевнено сказати що управління зовсім не легше у постійному струмі, скоріше навпаки. Ну точніше де одне складніше там інше легше в навпаки. Як мінімум паритет. Часто двигуни постійного струму потребують доволі габаритного дроселя (як трансформатор), ну і інколи ще трансформатор треба, залежно від напруги двигуна. Управління по тахогенератору для двигунів постійного струму це типово, але це ж не дозволяє супер точно вимірювати оберти, тому наприклад нарізання різьби шпінделем тільки з тахогенератором не впевнений що можливо, хоч і не виключаю цього. Енкодер же дозволяє таке робити, але енкодер також можна ставити і на двигун постійного струму, але далеко не кожен привід це дозволяє, особливо старі зразки. Тому, підбиваючи підсумки - відносно великі габарити і маса як самого двигуна так і блоку управління (сам блок, трансформатор, дросель), не дуже високий ККД, трохи застаріле керування і не завжди достатня точність позиціонування, необхідність обслуговування двигуна - це все суттєво не на користь двигунів постійного струму. Але, багаторічна практика виробників показує що такі двигуни і системи здатні довговічно працювати з доволі непоганими характеристиками, тому якихось явних проблем з їх застосуванням немає, можна і сьогодні застосовувати. Просто є і кращі варіанти сьогодення.

Якщо я вірно зрозумів інструкцію, то V52 це може означати неправильний сигнал тахогенератора. Тахогенератор це по суті як звичнайний колекторний моторчик з щітками. Щітки дивились? Колектор гляньте, може забруднений

Актуально

Чи є у кого лишній К524, можна не робочий але комплектний?

Це совкова копія ( ну як копія, макет..) тісків які були в коплекті шаубліна 13

О, агресивний еко активіст? Які блін тони батарей? Я про якісь батареї десь писав? Чи вітро генератор чимось відрізняється від сонячних панелей в плані тих же батарей? І да, який батарей? Автомобільні аккумулятори Вас не парять? отам мілліони тон цих же батарей щорічно ідуть втопку на переробку і все норм, з іншими акумами технології теж існують, і по мірі наростання проблеми її теж вирішать в великих об'ємах. І да, порахуали скільки тон вуглекислого газу і просто диму Ваш твердопаливний котел уже викинув в атмосферу?