Roma

А якшо без платинового покриття?

Сумніваюся. То совкові станки оплачувала держава, людям діставалися а халяву і тому їх не цінують. А на китайські є орієнтир ціни. Новий на фірмі коштує 50 тис., у мене б/у хай буде за 40 тис. Хоча, все може бути. Хто станок не купував за гроші, а отримав в спадщину може і просто викинути, щоб не займав місця.

Шо з ним не так? Але то інший станок зовсім. Називався ЛФ-250. Станина подібна, але інша, важча, там більше металу. Консоль інша. Консоль ходить вгору і піздовж. Шпіндель ходить впоперек. Направляючі кочення і ШВП-гвинти. Ніяких ластохвостів. Стіл подібних розмірів, але інший. Має злив охолоджуючої рідини. Ні одна запчастина з ЛФ-250 не підійде на 6е463. Хіба шо прихвати і пазові болти.

Не знаю шо там видно як божий день. Я не фантазую. Питає людина про вибір копірувально-фрезерного, значить треба йому копірувально-фрезерний. Питає про цанги рідні, значить треба йому цанги рідні. Він мене ше і про букви і про цифри з комплектації питав. Значить треба йому і цифри і букви треба. І фрезерну головку йому також треба. А про переробку в чисто фрезерний він не питає. То йому деякі люди рекомендують. І я рекомендував в тому числі. А він мовчить. Напевне шо не треба, раз не питає.

У мене є графіт дрібної фракції. Зовсім дрібної. Спеціальний. Але він дорогий. 200 грн за кг.

Я не знаю чи йому треба фрезеровку. У мене склалося враження, що йому треба якраз пантограф, а фезеровка як допоміжна функція. А про фрезеровку, то на ЛФ-200 (станок у якому консоль від 6е463) стоїть конус подібний до ISO-30. Тобто ER32 то не мінімум, а максимум. Фреза 20 мм. вказана як максимум для ЛФ-200. І шпіндель на ЛФ-200 високошидкісний. 560-10000 об/хв. То також не просто так. Тобто станок не розрахований на жорстке силове фрезерування великими фрезами. Великими фрезами поламати станок можна. Ну очевидно шо пантограф працює зовсім малими фрезами, і там вистарчить ER11. А фрезерування, то інше питання. Я думаю такі речі не треба пояснювати.

@Torchok Ремені продають в автомагазинах. Ціна 20-50 грн. Дефіцитом не є. А рідні цанги дефіцит. Я думаю тут два варіанти. Або замовляти в токаря патрон-шпіндель під китайські цанги ER11 чи ER16, або замовляти під ті ж цанги шось таке: http://www.ebay.com/itm/C8-ER11A-150L-Collet-Straight-Shank-Chuck-Holder-Extension-Rod-for-CNC-Milling-/262718239054?hash=item3d2b3a314e:g:r4kAAOSwcLxYKSWp і пристосувати на станок. Патрон виточити можна і у нас, а цанги тільки купувати готові. Кажуть китайські цанги по якості кращі за совкові. Ну і китайські є, а совкові дефіцит. Коштують китайські цанги 1.5 - 2 долари за штуку разом з безплатною доставкою з Китаю. Ну я сам на копірувально-фрезерному не працював, я просто думаю шо так краще би було.

@Stebium1 Стіл 250*500 мм. Три Т-паза. Ширина паза 14 мм. Пази на всю довжину стола. Хід 200*300 мм. І 300 мм у висоту.

Я так бачу, на моторчик просто подається підвищена напруга, і таким способом вижиматься більша швидкість, при тому ж моменті. Тобто більша потужність вижимається. При чому в декілька раз більша. Працювати воно буде. І не згорить. Якщо щітки і колектор витримують такий режим, то прекрасно. Але колись колектор зітреться повністю.

] На токарному станку! Рахуєм потужність: Р = М*п*n/30 = 0.3*3.14*1600/30 = 50 Вт. Я ше розумію від пральної машинки на 180 Вт, ну на 120 Вт. 50 Вт!!! Я вам скажу шо 50 Вт то вручну крутити можна, якщо двома руками взятися. Або ногами спокійно так 50 Вт вижимається.

Гравіювання то одне. А тут силовий фрезерний станок. На такий станок, якшо ставити крокові мотори, то великі такі. А великих нема б/у дешево. І драйвер треба дорогий. На гравіювання можна навіть від великих принтерів мотори брати. А на 67к25 стояв мотор 1.3 кВт чисто на подачі.

Написав.

Заберу все.

Є такий пристрій називається штабельор (штабелёр). Погрузчик без мотора. Цікавий тим, шо його можна взятити на бус і покласти біля станка. Я таким вигружав станок з машини. Має колеса. Якщо його пхати, то він їде. Але він тяжкий. До нього полюбому треба мімімум 3 чоловіка, а краще 4.

Ну, якщо взяти запас по струму в декілька раз, то працювати буде. А ящо замість ІЖБТ взятити мосфети, то взагалі прекрасно. То відомий факт шо конкретно ІЖБТ мають проблему з частотою. І відомо шо в мосфетів проблеми з частотою значно менші. Також відомо шо нема мосфетів на високі напруги. А ІЖБТ є на високі напруги. Тому перетворювачі частоти на 380 В всі на ІЖБТ. А на 220 можуть бути на мосфетах. І працювати на досить високих частотах.

Для ІЖБТ 16 кГц то серйозно. Транзистор буде грітися десь в 2-3 рази більше ніж при частоті 3 кГц. А частоти більше 50 кГц для ІЖБТ не підйомні майже зовсім. Для деяких транзисторів майже зовсім, а для деяких зовсім не підйомні.

Є перетворювач частоти трифазний на 380В. Куплений за 1000 гривень, долар коштував 25 грн. Його по любому переробляти треба, без переробки не влючиш. Але то не не все. Беремо моторчик УАД-72. Підключаємо в трикутник. Моточик 220/127В. Тобто трикутник то 127В. Подаємо 380В, 150Гц. Було 3000 об/хв, 70Вт. Стало 9000 об/хв, 210Вт. Короткочасно (на пів години) моторчик ше перевантажити можна в два рази, до 400Вт. Асинхронна болгарка. Вічна болгарка. Нема колектора, не стирається, щітки не шумлять. Тільки треба міняти підшипники частіше. Другий варіант. Є станок фрезерний з мотором 550Вт, 3000 об/хв. Включаєм на трикутник. Подаємо 380В, 87 Гц. Було 550Вт, 3000 об/хв. Стало 950 Вт, 5200 об/хв. Третій варіант. Є станок токарний з мотором на 400 Вт. Включаємо на трикутник, подаємо 380В, 87 Гц. Зменшуємо швидкість шківами, піднімаємо перетворювачем частоти. Маємо виграш у потужності в 1.72 раз. Хтось скаже шо дешевше буде мотор потужніший купити, я скажу як кому. Перетворювач частоти вже є, а мотор купувати треба і ставити. Поставити мотор іншого розміру то також не завжди просто. Скільки витримають підшипники. Все в підшипники впирається і балансування ротора двигуна. По крутному моменту: в скільки раз збільшуємо швидкість, в стільки раз падає момент. Не тільки в драйверах проблема. ІЖБТ транзистори гріються від частоти. Чим більша частота тим більше гріються. Частота то дуже серйозна проблема для ІЖБТ транзисторів.

А я впевнений. Все залежить від ємності конденсаторів. Малої ємності не піднімуть, великої ємності піднімуть. Рішення не дармове. Але і не надто дороге. Треба розібрати і подивитися на ємність конденсатора. Всі перетворювачі частоти працюють з проміжною ланкою постійного струму. Напруга спочатку випрамляється, а потім постійна напруга перетворюється у змінну. Нема значення шо випрямляти трифазну напругу шо однофазну. Можна постійну напругу подати і обойти схему випрямлення. Ну трифазну напругу випрямити простіше. Там треба менший конденсатор. На однофазну треба більший конденсатор. Виробнику дешевше поставити конденсатор менший. Причина очевидна. Конденсатори грошей коштують. То по перше. А по друге в нормальних країнах три фази не є проблемою. Кому треба три фази, у того вони і є Ніхто не виробляє переворювачів частоти шоб нам догодити. У перетворювачах частоти на 220В стоять транзистори на 600В. А в перетворювачах частоти на 380В стоять транзистори на 1200В. Ціна транзистора залежить в першу чергу від струму і в другу чергу від напруги. Ну так, струми будуть великі, транзистори треба дорогі. Краще підняти напругу, зменшити струм і взяти дешевші транзистори. А про наші троблеми з трьома фазами виробники не знають і знати не хочуть.

По шильдику вхід 380В і Вихід 380В. Але я поставив множник напруги. Добавив два конденсатори. Ті два конденсатори могли би і на заводі поставити. Але чогось не ставлять. Потужність 1.1 кВт. Може і відео зніму. Думаю багато кому цікаво буде.

Конкретно у мене перетворювач частоти отримує 220 В на вході і видає 380 В на виході.

А ше всім обовязково замовення брати і працювати на станках за гроші. І у всіх машини є шоб кататися за станками. І всім мало одного станка, всім треба станків декілька, бо у всіх є місце де їх тримати і всі мають гроші шоб декілька зразу купити.

На чому їхати? На велосипеді? Машину наймати? От машиною, ми попадаємо на конкретні такі гроші. Краще вже кидалам з олх перевести 300 грн ніж машину до тих кидал ганяти.

Кажуть на смітнику також багато чого цінного можна знайти. Не продасть, і навіть не здасть, а просто викине. Думає шо так краще. Не треба судити людей по собі. Люди різні бувають.

Значно менше. 100 кг недорогою ТК типу Делівері буде десь 1000 грн.

То не так просто. Я на станках не заробляв, не заробляю і не планую заробляти. Але зайвих грошей не маю. Мені треба шоб було дешево і в ідеальному стані. І шоб можна було за ті ж гроші продати при бажанні. Тобто мені потрібна халява. З такими вимогами як у мене, досить важко станок знайти. Навіть не то шо ближче, в принципі важко. А тут попався. Я взяв. І не шкодую.