Meyson

А як у нього з механічною стійкістю? Сильно дряпається?

Так от власне, молоткова це зараз більше вигляд а не призначення. Забув уточнити, перед покраскою прилад буде повністю розбиратися так що краситись буде тільки сама станина, а потім після зборки заново регулюватися.

Так в тім то й справа, стан плачевний молоткова не дає такої адгезії як порошкова, окисли знову вилізуть

Всім доброго здоров'я на нервів. Є потреба в виготовленні зварочного апарату для приварювання нікелевих пластин до акумуляторів. Такий напрям для мене новий, так що прошу сильно не бити, ну хіба що тільки не по лицю З того що мені відомо то є два основних види контактної зварки. Перший спосіб це розряджання потужної батареї конденсаторів через місце зварки. Другий спосіб це пропускання великого току від понижувального трансформатора через міце зварки. Є ще третій спосіб, але як я розумію він не поширений, це гібрид першого і другого способу, тобто конденсатори розряджають через трансформатор, а він в свою чергу розігріває місце зварки. Для мене найважливіше сильно не нагрівати місця зварки тому що акумулятори дуже не люблять перегрівів, ну і бюджет в мене також не гумовий. Буду радий любим коментарям окрім "купи готовий"

От бачите а ви боялись. Майте на увазі, при заточці неодмінно будуть вібрації і вони можуть вивести вал з рівноваги, виною тому кишені для підводу повітря, вони збільшують несучу властивість опори, але також вони зменшують стійкість до вібрацій. Ці кишені також є резонаторами геймгольца, і чим більший їх обєм, ти нижча частота резонансу. Самий кращий варіант це три радіальні не великі та не глибокі канавки з отвором для підведення повітря по середині замість киишень, і три глибокі поздовжні канавки між радіальними щоб розділити опору на зони і відсікти перетікання повітря з однієй частини опори до іншої, такий трюк суттєво збільшує несучу властивість опори і підвищує стабільність.

А ви прочитали Шейнберга? У нас тут тема про пневматику а не про гідравляку, прочитайте, дуже корисно, я наприклад дізнався багато чого цікавого

Може під це окрему таму завести? Не зовсім, там графіт з спеціальним клеєм для легкості нанесення та обробки

Не виключено. Коли вал стоїть на місці то він всеодно зависає на повітряні подушці, крутіть його хоч в ліво, хоч в право, а хоч взагалі не крутіть, він не торкається втулок. Також позначка напряму може бути для того щоб не попутали в процесі настройки станка, а то там в основному всі сверла та фрези праві)))

Знали б ви стільки я їх пересверлив, як хоч і чим хоч Прикиньте як мені воно. Давно прикупив ас72, в роботі ще не був ні разу. Чого туди тільки не вставляється, мікатор, оптикатор, оптиметр, інтерферометр, і ще чого багато стрілочного і оптичного. 28 мм. це стандартна посадка для вимірювального інструменту такого класу, колись було 27,5. Ну стільки казати що не повинно бути ніякої полості, має бути втулка з дроселюючими отворами, фізику роботи пневмоопор раніше описували. Подивіться хоча б трошки вище на креслення серійного шпинделя, там графітова втулка і жиклери. Є думка чому саме графіт, Пригадалась конструкція ущільнювачів на реактивних моторах, там місця ущільнення робили з графіту щоб не закушувало ротор коли зазор вибереться до ноля, ротор в графіті сам собі випилював ідеальну посадку. Якщо по якихось причинах не стане тиску повітря в опорах то розкручений до сотень тисяч обертів вал ой як не скоро зупиниться, скоріш за все зупиниться коли вже прикипить до опор. А графіт просто спрацює як підшипник ковзання, ну і де гарантія що на 100 кіло обертів вал не виростає в діаметрі? Тут принцип як з реактивним мотором, лишнє само вибереться, а так на графіт ніяка сила тертя не діє, от і не сказується те що він мякий, бобіт на вкладишах колінвала також мякий, і якщо немає проблем з чистотою та тиском масла працює десятки років .

Відколи?

Ви там акуратно з дроселюючими отворами, не пропустіть нічого і не розковиряйте, а то вже було)))) Чим будете крутити?

Та ж написино було що дядя порушив умови конструювання, в нього кільцевий зазор замість дроселюючих отворів, також судячи з того як виходило повітря зазор був явно за малий. Я б вам показав як влаштована заводська пневмоопора, але вона за 100 км. від мене. Можуть передати але то марні зусилля від яких не буде ніякого толку, ТС вигадує велосипед.

Можна було й простіше написати. На такому валу шарики накатають собі доріжки, а в деяких місцях навіть будуть лунки, шарики попадаючи в них бдуть підклинювати.

Пневма зручна тим що буде видувати увесь бруд

А в середині стружка

А що тут особливого? В першому відео пневмоопора з явним порушенням технології, косо криво але праює, в дугому аналог гідродинаміки. Візьміть склянну пластину і плитку КМД, поставте плитку КМД на пластину і штовхніть, плитка буде літати над пластиною доки, доки буде рухатися, але ящо притиснути і видавити з під неї повітря, то плитка ніби приклеїться, але всеодно буде ковзати по повехні пластини притягуючись до неї. ТС щось буде робити? Хоча б повторити креслення яке давали вище але з підгонкою під свої розміри, а то ідеального варіанту можна шукати вічно.