Grinder

Перелопатив свої "залєжі". Саме повне фото, яке знайшов. Станок 2н118. Є ще декілька фото. На них лише один кулачок "П", точно такий самий, як і тут і кріплення лімба одним болтом. По 2н125л у мене інформації обмежена к-сть.

Зараз всі на те працюємо. В міру своїх знань, вмінь, можливостей. @bogdangrinevic86 Отже Богдана будемо просити зробити цю перевірку якнайшвидше, в межах його можливостей, звичайно.

Ось і перевірте функціонал. Там знизу коробки електрики має виступати важіль перемикача. Якщо Ваш кулачок дістає важіль і при цьому шпиндель міняє напрямок обертання (робить реверс), значить і кулачок "робочий". Спростите Жені задачу.

Теоретично, так. Але кулачки залежні від важелів, а не від лімба. А, можливо, був якийсь перехід/оновлення і там поміняли і кріплення лімба, і форму важелів. Тоді і кулачки змінили. Ось тому я звернув увагу Жені на співпрацю кулачок-важіль. Хоча... це було не обов'язково робити. Впевнений, він і сам би це перевірив.

Ну так. А ще коробка подач у -л спрощена (мабуть на одну шестерню). 118- 6 подач, 125л- 3 подачі. Десь на нашому форумі в цьому розділі я вже перераховував схожість/відмінність 118/125л/125-их станків. На тому фото, що я виклав вище, кулачок як раз дуже схожий на креслення "П".

Та я теж прикидував на ф200мм. Але важливіше, щоб вони правильно співпрацювали з важелями керування. Хоча! Не виключаю, що і той, що показав Богдан, теж може бути "робочим". Треба зробити набросок з Богданових замірів і порівняти. Але то вже як Ви собі вирішите. Я, чим зміг...

@Одессит Женя, прикиньте по місцю, може це вони.

Ось. Знайшов.

Женіть її, таку думку. Тоді вже "чужий" гвинт - реальніше виглядає. Гляньте місце кріплення гвинта.

Та головне мати чим манити. Але якщо включити логіку, то голова еЛьки більше схожа на 118-у, ніж на 125-у. Не буду стверджувати, що голови однакові, але візуальна схожість абсолютна. Отже можна зробити висновок, що і кулачки можуть бути однакові з 118-им (ключове - можуть бути). Ще один аргумент на шальки терезів моєї гіпотези - це знайдена фотка у моєму архіві. Вона єдина, на якій є кулачок. Один, але є. І тут він не схожий на Ваш, він такий, як на 118-у. Якщо мої слова звучать правдоподібно для Вас, а особливо для Жені, то пошукаю, десь були у мене креслення для 118-го.

За звичай, так воно і є, адже гайка віддалена від нерухомої губки на якусь відстань. Отже і в різьбі на гвинті немає необхідності. Часто в процесі виробництва різьба ріжеться повна а потім лишнє проточується (щоб стружка не накопичувалася і не переносилася в гайку. З цієї причини у Вас на гвинті можуть бути не відмітини від гайки, а залишки різьби. Хоча "чужий" гвинт виключати теж не можна. Треба міряти все. Скільки гвинта залишається в гайці у зімкнутому стані лещат. Що там в місці опирання гвинта на основу зі сторони нерухомої губки. Чи не викинули там підшипник і т.і.

Поки основна рука звикне тримати електрод, допомагайте собі другою рукою, притримуйте електрод в 5-10см від кінця оного. Але користуйтесь крагами, тут рукавички не проходять. З часом друга рука сама "відпаде".

Це Класика. Таке у всіх початківців. Спрацьовує два фактори - бажання втекти далі від ванни, шоб не пропалити і не вистачає терпіння на довгий шов, тому кратер, зазвичай, в кінці шва. Для початку вкоротіть тренувальні шви до 2-3см, непідготовлена рука швидко втомлюється і не може тягнути довгі шви. Коли "наб'єте" руку, поступово збільшите. Друге. Струм регулюйте від більшого вниз. Ставте або макс (більшість інверторів можуть видати максимум 160А, навіть якщо написано на шкалі 200, чи 250), або десь близько до нього і пробуйте. Якщо в змозі контролювати дугу (частина металу розбризкується, звичайно, але основна маса лягає у валик, а не весь метал розлітається у різні сторони), то продовжуйте на таких значеннях, ні - зменшуйте. Більший струм - це ще й краще запалювання, менше залипань. При зміні мережевої напруги, можливо, прийдеться підкорегувати струм, не знаю, як Ваш, але переважна більшість апаратів струм не стабілізують (не зважаючи, навіть, на напис Profi). Підбором струму знизу вверх важче відчути те оптимальне значення, яке дасть хороший результат. На товщинах 4+ можете робити зазори 1, максимум 2мм. Але, краще, тимчасово виключити їх, до набуття певних вмінь. Все сказане мною вище і в подальшому (якщо буде сказано) це ті знання, які набуті мною в процесі освоєння цієї науки власноруч, без спеціальної підготовки, тобто самонавчанням. Власний тернистий шлях, коли ще підгледіти на Ютубі змоги не було.

Якщо затискати в лещата вже оброблені заготовки, або більш-менш правильної форми, то Ваш зазор прийнятний. Але таке буває не так часто. А необроблені поверхні вимагають певної свободи для адаптації накладок під заготовку. Відповідно і зазор потрібен більший. З іншого боку, заготовки непаралелопіпедної форми може перекошувати, і тим більше, чим більший зазор. Абсолютної величини зазору я не знаю, та її, IMHO, і не може бути. Колись наступить той момент, коли зазор захочеться збільшити, а потім знову зменшити. Ніколи його не міряв, якийсь період часу крутив його туди сюди, а потім, чисто інтуїтивно, вирішив, що "норма". Візуально - в межах 0,5-0,8 , а може і більше. Пробуйте! З часом Ви знайдете своє золоте число Пі.

Між самою рухомою губкою і основою зазор явно не потрібний. Але, якщо під рухомою губкою, Ви мали на увазі рухомі (плаваючі) полунакладки на губки, то так, звичайно потрібний. Інакше не буде прижиму вниз, а тоді який резон в їх клиновидній формі.