Grinder

Перелопатив свої "залєжі". Саме повне фото, яке знайшов. Станок 2н118. Є ще декілька фото. На них лише один кулачок "П", точно такий самий, як і тут і кріплення лімба одним болтом. По 2н125л у мене інформації обмежена к-сть.

Зараз всі на те працюємо. В міру своїх знань, вмінь, можливостей. @bogdangrinevic86 Отже Богдана будемо просити зробити цю перевірку якнайшвидше, в межах його можливостей, звичайно.

Ось і перевірте функціонал. Там знизу коробки електрики має виступати важіль перемикача. Якщо Ваш кулачок дістає важіль і при цьому шпиндель міняє напрямок обертання (робить реверс), значить і кулачок "робочий". Спростите Жені задачу.

Теоретично, так. Але кулачки залежні від важелів, а не від лімба. А, можливо, був якийсь перехід/оновлення і там поміняли і кріплення лімба, і форму важелів. Тоді і кулачки змінили. Ось тому я звернув увагу Жені на співпрацю кулачок-важіль. Хоча... це було не обов'язково робити. Впевнений, він і сам би це перевірив.

Ну так. А ще коробка подач у -л спрощена (мабуть на одну шестерню). 118- 6 подач, 125л- 3 подачі. Десь на нашому форумі в цьому розділі я вже перераховував схожість/відмінність 118/125л/125-их станків. На тому фото, що я виклав вище, кулачок як раз дуже схожий на креслення "П".

Та я теж прикидував на ф200мм. Але важливіше, щоб вони правильно співпрацювали з важелями керування. Хоча! Не виключаю, що і той, що показав Богдан, теж може бути "робочим". Треба зробити набросок з Богданових замірів і порівняти. Але то вже як Ви собі вирішите. Я, чим зміг...

@Одессит Женя, прикиньте по місцю, може це вони.

Ось. Знайшов.

Женіть її, таку думку. Тоді вже "чужий" гвинт - реальніше виглядає. Гляньте місце кріплення гвинта.

Та головне мати чим манити. Але якщо включити логіку, то голова еЛьки більше схожа на 118-у, ніж на 125-у. Не буду стверджувати, що голови однакові, але візуальна схожість абсолютна. Отже можна зробити висновок, що і кулачки можуть бути однакові з 118-им (ключове - можуть бути). Ще один аргумент на шальки терезів моєї гіпотези - це знайдена фотка у моєму архіві. Вона єдина, на якій є кулачок. Один, але є. І тут він не схожий на Ваш, він такий, як на 118-у. Якщо мої слова звучать правдоподібно для Вас, а особливо для Жені, то пошукаю, десь були у мене креслення для 118-го.

За звичай, так воно і є, адже гайка віддалена від нерухомої губки на якусь відстань. Отже і в різьбі на гвинті немає необхідності. Часто в процесі виробництва різьба ріжеться повна а потім лишнє проточується (щоб стружка не накопичувалася і не переносилася в гайку. З цієї причини у Вас на гвинті можуть бути не відмітини від гайки, а залишки різьби. Хоча "чужий" гвинт виключати теж не можна. Треба міряти все. Скільки гвинта залишається в гайці у зімкнутому стані лещат. Що там в місці опирання гвинта на основу зі сторони нерухомої губки. Чи не викинули там підшипник і т.і.

Поки основна рука звикне тримати електрод, допомагайте собі другою рукою, притримуйте електрод в 5-10см від кінця оного. Але користуйтесь крагами, тут рукавички не проходять. З часом друга рука сама "відпаде".

Це Класика. Таке у всіх початківців. Спрацьовує два фактори - бажання втекти далі від ванни, шоб не пропалити і не вистачає терпіння на довгий шов, тому кратер, зазвичай, в кінці шва. Для початку вкоротіть тренувальні шви до 2-3см, непідготовлена рука швидко втомлюється і не може тягнути довгі шви. Коли "наб'єте" руку, поступово збільшите. Друге. Струм регулюйте від більшого вниз. Ставте або макс (більшість інверторів можуть видати максимум 160А, навіть якщо написано на шкалі 200, чи 250), або десь близько до нього і пробуйте. Якщо в змозі контролювати дугу (частина металу розбризкується, звичайно, але основна маса лягає у валик, а не весь метал розлітається у різні сторони), то продовжуйте на таких значеннях, ні - зменшуйте. Більший струм - це ще й краще запалювання, менше залипань. При зміні мережевої напруги, можливо, прийдеться підкорегувати струм, не знаю, як Ваш, але переважна більшість апаратів струм не стабілізують (не зважаючи, навіть, на напис Profi). Підбором струму знизу вверх важче відчути те оптимальне значення, яке дасть хороший результат. На товщинах 4+ можете робити зазори 1, максимум 2мм. Але, краще, тимчасово виключити їх, до набуття певних вмінь. Все сказане мною вище і в подальшому (якщо буде сказано) це ті знання, які набуті мною в процесі освоєння цієї науки власноруч, без спеціальної підготовки, тобто самонавчанням. Власний тернистий шлях, коли ще підгледіти на Ютубі змоги не було.

Якщо затискати в лещата вже оброблені заготовки, або більш-менш правильної форми, то Ваш зазор прийнятний. Але таке буває не так часто. А необроблені поверхні вимагають певної свободи для адаптації накладок під заготовку. Відповідно і зазор потрібен більший. З іншого боку, заготовки непаралелопіпедної форми може перекошувати, і тим більше, чим більший зазор. Абсолютної величини зазору я не знаю, та її, IMHO, і не може бути. Колись наступить той момент, коли зазор захочеться збільшити, а потім знову зменшити. Ніколи його не міряв, якийсь період часу крутив його туди сюди, а потім, чисто інтуїтивно, вирішив, що "норма". Візуально - в межах 0,5-0,8 , а може і більше. Пробуйте! З часом Ви знайдете своє золоте число Пі.

Між самою рухомою губкою і основою зазор явно не потрібний. Але, якщо під рухомою губкою, Ви мали на увазі рухомі (плаваючі) полунакладки на губки, то так, звичайно потрібний. Інакше не буде прижиму вниз, а тоді який резон в їх клиновидній формі.

Є ще ГОСТ 6042, 8762. Це крім згаданої сантех 13536.

От і добре. Це означає, що зможете використовувати широко розповсюджений тулс, а не шукати якусь екзотику, яку теоретично можна знайти лише десь на ібей'і.

Взяв першу, що попалася, оправку КМ4-під дискові фрези. Макс Ф=32.0, мін Ф=26.7мм, L=~115мм. Заміряв ще одну - 32.1мм, 26.2мм, 120мм.

Не виключаю, що у Вашого станка якийсь інший, відмінний від КМ4, конус. Але згідно вашого креслення з першого допису, макс діаметр конуса у Вас 32мм, а макс діаметр у КМ4 - 31,6мм (а у конкретних екземплярів інструментів буває і більше 32мм). Отже ні про які 5мм різниці мова йти не може. І з КМ5 не зовсім так. Згідно Вашого креслення він не влізе у шпіндель навіть на одну десятку, не те що на половину (37мм проти 32). Може все простіше, може Ви приміряли КМ3?

Я стараюся не давати рекомендації в тих сферах, які не проробляв у власній голові, не попробував власними руками, не зіштовхувався у власному житті. У іншому випадку я обов'язково добавляю ІМНО (або на мою думку). Я кожен день працюю з профільною трубою (і не тільки) і трішки орієнтуюся, як веде себе труба того, чи іншого розміру за тих, чи інших умов. Виходячи із досвіду цієї роботи, я і даю рекомендації. Ви проробили хорошу і цікаву роботу. +1. Але, можливо за недостатнього досвіду, зробили "дитячу" помилку, результатом якого отримали "желє". Ваше "вдосконалення" ситуацію виправило, але лише до якоїсь міри. Та і потенційна ціна матеріалу, використаного на вдосконалення, не відповідає тому запасу міцності, яку воно додає. Неозброєним оком видно, що у даному виробі використані неспівмірні по жорсткості матеріали. Або швелер зайвий і можна було використати трубу і отримати виграш у вазі. Або, якщо вже є придбаний за недорого швелер, чому б трішки не змінити концепцію і не отримати значно більше від конструкції. А можна нічого не міняти. Я (і Філософ теж) лише хотів допомогти, вказавши на це. Але, якщо критика була надмірною і я чимось образив Вас, я прошу пробачення і піду.

Механізм тут не винен. Якщо приварити вуха під кріплення ножиць не в профілі швелерів, а посередині між ними, вісі роликів теж не по центру труби, а до меншої полки. Так, щоб ножиці складалися майже в одну трубу. Тоді і з монтажем перемичок проблем не буде. Ну майже не буде.

Тобто Ви взяли трубу 40х20 з стінкою 1,5(1,6)мм, а потім перетворили її на моноліт, забивши в неї брусок. Навіщо? Співвідношення жорсткість/вага-ціна явно пострадали. Я повністю підтримую @Filosof - труба 50х30 (60х30) дала би і більшу жорсткість (60х30 навіть 2мм) і була би легшою, і, що головне - дешевше (варіант - у мене був брусок, от я його і забив в трубу, я не розглядаю). При цьому навіть 60х30 на мінімальну висоту ніяк не впливає, адже 60 явно менше 2х65=130. Перемичками під столешню можете не паритись. Лист 3мм на відстані 600-2х35=~530мм буде давати прогин, що Ви при своїй роботі навіть не будете замічати. Не та ширина. Якщо не будете "нагружати" його кувалдою, звичайно. Лист я би не варив, а кріпив на різьбове з'єднання, щоб менше конструкцію крутило. Хоча це не обов'язково, коротенькі стєжки сильно не поведуть.

Знайшов. Виявилось, що я зробив фотокопію. Це для валів поперечної і вертикальної подач: А це вже готові деталі: А це гвинти: Надіюсь, Вам допоможе.

З приводу Вашого прохання (в приваті) зробити ескіз. У мене немає оригінальних, я робив. Своїх ескізів знайти уже не вдасться, вони робилися на клаптику паперу. Я зроблю по деталі, але яка вірогідність, що Вам той ескіз підійде? Дайте хоч діаметр кінця валу.

Та які там розміри, нема там особливо чого шукати. І яка гарантія, що ті розміри Вам підійдуть? Обмірюєте кінці своїх валів, підбираєте під вал підшипник, підбираєте маховичок з великою ступицею (щоб вистачило тіла для розточки під полумуфту) і за 15хв накидаєте "креслення". Я так і робив. Ну на 2 вуси Вам буде простіше знайти маховики. Але повні заміри зробити всеодно треба. Бо можна купити "не своє". За одно озвучте розміри тут, людям буде простіше щось Вам підібрати. Адже у тих, хто продає, маховики не стоять на станку, вони лежать насипом і дуже рідко хто знає їхню приналежність до того, чи іншого станка. Доприкладу, той маховичок, що Вам показали вище, дуже схожий на маховик поздовжньої. За якими параметрами він Вам не підходить?