Filosof

В мене вже багато років з кутників зварена матриця. Нічого, працює. Гну нержу і 3, і 4мм. 3-ку один раз гнув на всі 500 мм довжини - 12т домкрат ледве потягнув.

))) хотілося б глянути, скількі часу вони будуть шукати хоч одного бажаючого на посаду інженера ОП, ще і з низькою зарплатнею, і зайвими обов'язками )))

"до нового року" тут зайве. Якщо нічого не міняти, то після НР бронь продовжать. І так до кінця війни. А коли то станеться, жодному люсідватритижні насправді не відомо.

Тут стількі всього різного написали, і нарадили... Але всі явно пропустили повз очі одну фразу в першому пості. І ця фраза, буде тим аргументом керівництва, об який будуть розбиватись усі спроби щось змінити на краще для себе. Це - "але є один великий +це бронь до нового року ". Цим аргументом, вони будуть гасити всі ваші аргументи. А заява на повне звільнення, приведе до автоматичного зняття броні, і дзвіночка про це, від вже колишнього керівництва, в тцк. Через що Ви просто не встигнете насолодитися "особистою справою в своїй майстерні".

Доречі, декілька років тому, допомагав другу робити одне його замовлення. І він тоді теж довго шукав, хто зігне чорняжну 48×2,5 в діаметри, щось порядка 500мм (причому кільця були не обов'язкові, бо потрібні були чверті). Знайшов він десь в іншій області виконавця. Той викатав цілу спіраль. Але роліки там були явно під товщу трубу бо її сплющило в яйце. Поморочілись ми потім з тим некисло. Благо в дизайні то було не критично. Але в місцях стиків з прямими трубами, довелось добряче "пошпаклювати" зваркою)))

Катати на такому трубу до діаметра 400мм - то довга і докушна басня. Триролікові прокаточні трубогини шикарні для великих діаметрів, і для здорових дуг під арки, теплиці, і.т.п. Під діаметр 400, найпростіше стандартний трубогин, із обгином навколо матричного роліка. Чорняжна м'яка труба віддачи практично не дає, то ролік може бути 400. А от для нержі, треба ролік 390, а мо і 380мм, бо вона дає неслабу віддачу (я гнув нерж труби, що давали відкат від 5 до 20мм на діаметрі). При чому, труби різних виробників ведуть себе по різному, і в разі використання кожної іншої труби, ніколи не знаєш, який саме діаметр буде на виході. Асортимент наявних роликів на виробництві, зазвичай не особливо великий. І коли в умовах допуск невеликий (в данному випадку +-1.8мм), то мало хто може мати реальну можливість. Як варіант - гнути на більшому роліку, а потім докатувати до розміра на трироліковому. Але то треба мати вже два аппарати.

Для захисту райдера важніше передні дуги, бо то ближче. Задня частина, якщо є змога зробити захист, навіть тими-ж кофрами, то звісно краще, ніж тількі перед, але не критично. Зад, то скоріше захист ніг пассажира, але там більше страждають руки, плечі, і голова, бо така посадка - вище райдера, і триматись важче, на відміну від райдера, який в момент падіння міцно тримається руками за руль, і ногами за бак. Звісно, це стосується чопперів, круізерів, турерів, і.т.п. Спорти/стріти/ендури/кросси... - то зовсім інша розмова, і там вирішує правильний екіп, і вміння вчасно зістрибнути з мота, і згрупуватись. А дуги/клітки там для захисту самого мота.

Не бачив такого. А сенс? Шкіра зітреться, і кофри навикид. Хіба що, раніше Сердюк робив кофри з корпусом зі сталі (з цинкуванням), обтягнутої шкірою. І склопластик іноді шкірою обтягують, замість фарбування. Але, всеж бажано їх захищати ззовні або дугами, або обводкою, або хочаб знизу трохи ширшими підставками. На Міднайтах стокові кофри із тонкого пластика, обтягнутого шкірою. Так вже не раз доводилось робити захисні дуги з обводкою, бо ті рідні кофри шалених грошей коштують.

Під словом "классичний стиль", я маю на увазі шкіряні кофри (або закос під шкіру", і классичне повноцінне скло, а не новомодний сплошняковий пластик і батвінг. Ще іноді ставиться іззаду шкіряний "батон", або "сундук". Так, з пластиком більше захисту від вітру і води (а зі склопластиком ще і себе при падінні), в бат і центральний кофр можна багато сучасних ніштяків вмонтувати. Спинка і підлокотники на центральному кофрі - то шикарний трон для пассажирки... ... І при цьому, і із пластиком блискучості можна наробити навіть більше, ніж в класиці. І ті-ж американці це і роблять.

От, доречі, такий стиль, классичний, мені більше подобається, ніж пластиковий обвіс. Суто на мій особистий смак. Але останні роки більшість якраз навпаки, обирають пластик. В кожного часу, своя мода)))

Та так само і робили, по першому пункту, бо то найпростіший спосіб. Я, свого часу, 8 років працював на заводі, в слюсаро-зварювальному цеху, в 90-х (тож технології і менталитет залишались ще совкові). Можу розписати, як би то робили в нас. Заготівельний цех рубає трубу в розмір, з урахуванням хвостів. Потім на дільниці котлов, їх би гнули в полукільця, з невеличким перегином. Потім, або ми, або знов в заготівельному, по шаблону пообрізували-б хвости. Потім ми би то зварювали в кільця. Напівавтоматами, нержаввючою проволкою, в СО2 (тігом тоді нержу на заводах не варили, і мікси аргоно-вуглекіслотні для ПА теж не використовували. Дорого і довго. Одна загальна цистерна СО2, з роздачею по газопроводу на всі стаціонарні ПА пости.) Зачистка швів. Свердловка по кондуктору. І що там ще є, в тому-ж дусі. Це найпростіший і найдешевший спосіб. Усякі спец штампи, спецверстати, і.т.п. ... то дорого. А людська рабсила тут завжди була найдешевшою.

Ви смієтеся? Загофрити трубу 48х4 на діаметрі 400 - то або треба бути повним рукодупом, або трубогин повинен бути роздовбаним брухтом. Все, що треба, щоби зігнути таку трубу на такий діаметр - це потужний промисловий трубогин, якому вистачить сили те тягнути.

Жоден трубогин не в змозі зігнути трубу в чітке кільце. Тим паче, коли "труба порізана в розмір. Таке робиться двома способами: 1) згинаються два напівкільця, одрізуються технічні хвости (вони будуть в будь якому випадку), і потім з напівкілець зварюється кільце. 2) на трьохвалкових вальцях, на бічних роліках, з довгої труби катається спіраль. Потім вона розрізається на "кільця", які потім виріхтовуються в одну площіну, і зварюються. Якщо нема змоги то виріхтувати, то знов таки, розрізаються на напівкільця, і зварюються в кільця. В будь якому випадку, труби повинні бути довше, ніж чистовий розмір, бо технічні хвости будуть обов*язково. Пи.Си. - якщо що, то в мене нема можливості гнути трубу такого розміру.

Коли через де-який час, шмат тої залізяки відірве, і прилетить комусь на голову, то подальша "доля" того зварного буде дуже не завидна... не залежно від того, скількі йому заплатять за те насирадло, яке буде красиво зачищено і зашліфоване...

"Таке можна зібрати тількі кувадлом або прессом" - казали вони... Ну-ну... ))) А ми знаємо, як то зібрати різьбою)))

Нарешті знов пішли мотоцикли.

На ділянці біля гаража/майстерні (приблизно 80 квадратів газону), кошу малим мережевим тримером. В будь який момент вийшов, кинув переноску, тримера взяв, і швидко покосив, без великого шуму і воні.

То дивлячись, який двір. Тим більше, як я сказав, акумне то якщо десь далеко від розетки. Особисто я кошу мережевими. На дачі кошу десь 10 соток - 6 соток двір із садом, і навкруги ще десь сотки 4. До куди хватає наявних переносок. А бензинки vs акумки... При нинішніх цінах на бенз... та ще постійно купувати, заправляти, смердіти, ричати на все село, як довбаний шлюхед... Батарею один раз купив, і на декілька років (якщо не купувати зовсім дешеве ..но).

Аккумуляторні вдобні, коли ділянка велика, і щоби не набирати дуже довгі провода. На відміну від бензинок, не треба тої смердючки, дешевше в користуванні, і набагато тихіше. Мережеві самі по собі дешевше, і в перевагах все те саме, що і акумні, плюс ще потужніше, і не треба переживати, що невчасно розрядиться.

Ви що, дерева ним збираєтесь валити? В мене на дачі вже років п'ять електрична мережева коса працює. І траву, і жорсткі будяки, і молоду поросль по саду косить на ура. Траву льоскою, що посер'йозніше - трилопасним ножем, або зубатим диском. То мені нагадує, як років з 15 тому, один перехожий довго захоплено роздивлявся мого мота, потім пішло як завжди, "скікіжрескікіпре?", а коли почув, що в ньому всього лише 150 кубіків, одразу пішло "тю... от в мене був Іжак, отам мощща..." Кажу - мені на ньому пахати не треба. На що він видав фразу "а я на своєму пахав" ))) Ну то кому що, кому для села, замість мотоблока, а кому їздити. Я на свому китайчику перші три роки по 12-13 тищ в сезон їздив. І він без проблем витримував прохвати по 800-1000 км на день.

Купіть в тому-ж Епіцентрі, або іншому буд-магазі, звичайні півметрові металеві слюсарні лінійкі, відріжте зайве, і прикрутіть замість отих рідних. Просто, і не дорого. Пи.Си. - А взагалі, за декілька років роботи з 676-им, ні разу тими лінійками не користувався. Невдобно. Все по лімбах.

Доречі, коли доводилось кроїти болгаркою листи, на купу деталей, то теж використовував пересувний напівкороб з оцинковки, як екран, щоби іскри не летіли в усі кутки майстерні. Бо всеж є багато такого, що може загорітись від снопа болгарочних іскор. Один раз таке було, більше не допускаю.

Якщо так сиплять іскри, то там на будь яку поверхню налипне, чим її не крий. Он у мене стіни водоемульсійкою фарбовані, вже декілька років. Від пилюки прибираються звичайною сухою ганчіркою, або щіткою. А от навпроти місця постійної різки болгаркою, поналипали іскри.

Та ви шо? А ви давно там були? Особисто я туди час від часу навідуюсь. Крайній раз десь пару місяців тому. Живіше усих живих))) Тількі частина рядів у "дальньому задуп'ї" знесена і відгороджена була. Тому від мосту проходу нема, а від трама все як і раніше