Bogdan

А, Б, Д - зручні для навчання. Постав токи 150 А. Лист 4мм (не стик листів, а один) і на ньому пробани різні варіанти. Як підпалив дугу, дай мелату розплавитись, як тільки появиться розплавленна зона - відводь від неї електрод, але так, щоб оця зона "перепливала" в тому ж об'єму, якщо ванночка зменшилась (розмір і потемнішала) - провар зменшився, якщо збільшилась - в розмірі і стала майже білою - буде дюрка. Потрібно піймати оцю хвилю і рівномірно вести ванночку

то вже добре. Але токи замалі - не розпливається метал. Значить провар малий. В кінці шва має бути ямка (якщо відірвати електрод) - вона показує приблизну зону ваночки (плавлення металу), на фото її немає. Тобто йде просто "налив" шва зверху. а як ти ведеш електрод? По фотці ніби просто назад з паузами. Непогано дається тією ж ялинкою. На високих токах "петельки", типу, як пишемо О, тільки зі спуском на наступне О. Пропалюємо ванночку, потім щоб не пропалити метал повертаємось тріхи на захоловшу ванночку і знову вниз пропалюємо. Більші токи і вчись точками. Ті ж О, але покроково. Нова точка починається з половини попередньої.

там стоїть звичайний плексиглас. Але він більш страдає від сварки (особливо ПА). Але болгаркою в ньому працювати не зручно. Важка штука. Я був став за паяння сушилок для рушників, щитка захистного і затемненого купити не вийшло, то натягнув зварювальний - через три дні шия заклинила і сильно боліла.

Точку веди з середини попередньої. При підпалі потрібен час розплавити ванночку і разом плавиться шлак попередньої. Вести електрод потрібно не по часу і т.п., а ведучи розплавлену ванночку. Розплавив - бачиш оцю калюжу, потім електродом, ніби, проплавляй перед нею напрямок руху, так, щоб вона, ніби, рухалась поступово. Потім вже можна перейти за плавлення по-боках. А поки - точками, щоб "піймав" процес плавлення. Малі токи не варять. А какашкають.

Я варю в основному на повишенних токах. Вже рука набита, але це для того, щоб був кращий провар. На вищих токах, думаю, і краще вчитись. Не обов'язково одразу тягнути сплошняком. Шов без відриву тобі не скоро потрібен буде. Часто краще точками і акуратно, ніж заляпати безперервний з ризиком пропалити.

ось, як приклад. Нам привезли нові інвертори (недешеві, професійні). Підсунули і мені. Я його не взяв, а забрав старий польський - отой холодильник. Варив ним місяць, поки в мене його не стирили, поки я був на токарці. І всі дружно плювались на оті інвертори. Ми тут не мільйонери і не варим такого, щоб купувати що хочемо. Навіяло, колись дивився Американський чопер, і там чувак опускав молодшого, що той не може купити токарного станка - а той, типу - в мене немає лишніх 20000 баксів... Хоча він мільйонер і бізнес в нього приносив сотні і сотні тисяч... Гроші - це ресурс, тому потрібно рахувати. Купиш дешевий інвертор - не буде нормального процесу, дороге - не рентабельно, потрібна золота середина. Є середня ніша, яка вирульовую і дирку в кармані, і слабу лінію, і якість - трифазний транс. Тому я одразу за нього і заговорив. І це не просто "я так думаю", це - я перемацав їх вагони і зрозумів. Інвертори - маргарин для 220 вольт. Але ніхто не планує заробляти на 220 - сусідам більше заплатить.

цікаво як. Можливо хотів сказати навпаки - подача на струм впливає. напруга пропорційна до струму. В більшості апаратів регулювання сили струму за рахунок напруги. Є формули і таблиці залежності. Основний і головний при його ціні. Якщо є лишні пару соток тисяч, то можна на транси і не дивитись. Я варив на дуже класному інверторі, тоді він 500 000 коштував - всього-навсього. Я варю трансом за штуку євро - також "копійки" - можна не обговорювати. Одразу пригати на суміш - смислу нема, але має бути розуміння хоча б в теорії. Та й спробувати - дуже не мішало б. Я говорив про пластину і навчання на ній.

До речі. Пробуй варити так, щоб кінчик електрода обмазкою торкався металу.

токи. В ПА ще суміш дає глибший провар. Інвертор дуже розкида дугу. Тому легко не буде. Якщо сталь 4-5мм, то можна сміливо і 150А ставити. Провалюється через завеликий зазор. Його не має бути. При потоку простіше зробити зазор, ніж фаски постійно чесати. З потоку, що я варив - котел, стінка 6мм - зазор 2-3мм, дріт 1мм, токи 150-180А. Тобто, кутник з зазором сплошняком не завариш. Та й не потрібно так собі ускладнювати. Бери сталь 3-4 мм, став токи на 100-120 і печі рівний шов, так, щоб з другої сторони проступав валик і рівномірний. Це ази, а потім вже складніше можна.

хаотичний рух, малі токи - поганий провар. Поганий контроль ванночки. Метал бажано готовити (особливо фаски) - Кут 60, до 2-х мм товщини. 2 малі токи... Повторюсь. Краще вчитись ПА. Там шлаки не заважають розуміти плавлення. Тернова дорога... Та й апарат не дасть якості. Заскоч до когось на нормальному апараті поварити.

ага півавтоматом і на суміші. Я в забугор'ї варив на суміші пару років - шви як намальовані. Повернувся до свого на вуглеці - хоч би раз такий протягнути... Суміш - це зовсім інше. Але вона коптить, вуглець пахнючить (технічний вуглець гірший від харчового). Можу дати підказку в починаннях з ПА - його легко зробити (трансформаторний) і буде на багато краще від китайського (трансформаторного). Можу підказати як зробити.

Нові електроди я ніколи не прокалюю, варю ними і не оглядаюсь. Старі, буває і з лому відро принесу, - потрібно, бо погано варять, але цими я варю лише фіггню всяку. І є ще в мене різні спєцифічскіе, що по кілька сотень за штуку, то ті були відсиріли і почались сипатись в звичайних умовах.