Vadym

Інерція при НАВАНТАЖЕНОМУ різці мінімальна. Тобто, коли є контакт різця і деталі. Лише на ХХ пару мм є. А досвід - досвідом... Я часто нарізаю так, що різець має зупинитись в 0,5мм до поверхні деталі, яку не можна пошкодити. Досвід дозволяє. Але, буквально, якась дрібниця, дзвінок з роботи чи розмова з кимсь вдома, чи перерва в роботі деконцентрує увагу, і тут краще довіритись автомату. Ніяка педалька тут не допоможе, бо час реакції людини ненульовий.

Опа... забув іще згадати про два непомітних, але важливих моменти. Ота заглушка знизу токарного, яка закриває шматок ходового гвинта, не є дуже жорсткою. Якщо кріпити щось до неї, треба всередині додати якийсь жорсткий елемент. У мене це - товстелезний кутник з Д16. Сфоткав, як міг. Ну, й реле має бути з паспортним 250В, 10-15А на контактах. Струм там реально копійчаний, але запас має бути, бо контакти назавжди залишаються "в грі".

Схема працює дуже просто. Транзистор базою притягнуто до живлення. В нормальному стані він закритий, реле замкнуте, пропускає живлення на пускач, обмотка реле знеструмлена. Датчик встановлено на ізольованому кубику навпроти фартуха. На фартусі трохи прошкрябана фарба. Коли фартух торкається датчика, конденсатор замикає базу на мінус живлення на короткий час, реле розмикається, мотор стопається. Схема знов у первісному стані, конденсатор розряджається через резистор. Датчик зроблений знімним, з текстолітового кубика. В отворі сидить грибок-контакт, він підпружинений для того, аби супорт по інерції доходив без перешкод. Контакт з бази транзистора виведено на передню панель станка, банальне гніздо 4мм. Датчик вимикається і знімається, коли не потрібний. Розміщено його на "опудалі" ШЦ250. Штангу купував іржаву, на паралельки, але розмір там так собі, не точний по довжині, тому використав так. Губки відрізав. Рамку зробив з обрізків СП-1П, є ноніус і мікроподача. Штанга фіксується двома довгими гвинтами з латунними проставками. Забезпечує положення датчика по всій довжині станини. Рамка укріплена стаціонарно, вона не заважає, а штанга з датчиком легко демонтуються, замість них ставлю коротку заглушечку.

Автор, вітаю з першим полтосом! Бажаю насамперед - підвищення якості життя, а там уже й кількості! Сам знаю, що час летить у нас все швидше і швидше, самому скоро 50. На подарунки особливо не претендую, хіба що, якщо ваша ласка, якусь убиту поламану фотооптику (на розборку), не відмовився б. Завжди простіше переточити якийсь уламок, ніж "з нуля" різати дюраль...

Я дрібні конічні штифти вибиваю уламками свердел. ВД бажана, на ніч хоча б. Розклепаний кінчик можна дремелем зняти. І правильно пишуть - треба чітко розуміти, де тонший бік конуса.

А щось а-ля профтруба 200*200*8 нє? Слабенько буде?

Віддам в Києві самовивозом або надішлю НП різне побутове і технічне начиння. Одразу попереджу, висилатиму "купками", не маю часу і змоги бігати на НП по одному цвяшку, тим більше, в карантин. Купки приблизно сформував, але все можна міняти і перегрупувати. Отже:

Навіть гірше. Двох ведмежат вони визволили з... аеропорта "Бориспіль". Плюс, приватні зоопарки, коли господарі награлись з твариною, і нахрін її, а в природі воно вже вижити самостійно не може, бо виросло в неволі. Роми іще, до речі.

В Карпатах є. А ще на Синевирі є "хостел" для ведмедів, які врятовані від жорстокого поводження людей, до речі. Раджу відвідати. От я пару знімків робив років 5 тому:

Гадаю, можна було відігнати. Але там у них проблема з ведмедями досить широка і глибока. Полягає в тому, що багато чинників, як от глобальне потепління, наступ людських поселень на ліси, зменшення кількості тварин, які стоять нижче в харчовому ланцюзі тощо, змушують ведмедів шукати харч деінде. Плюс, лінощі, притаманні всім тваринам і людям. Ведмеді лязять на смітниках, крадуть худобу тощо. Мабуть, в Росії нема державної програми боротьби з цим, або не дієва. В Канаді в північних провінціях роблять так. Ведмедя встрілили сонною капсулою, заснув, завантажили його в машину для перевезення. Відвезли в спеціальну муніципальну ведмежу в'язницю. Там тримають пару місяців, умови так собі, харчування - теж. Тоді відвозять подалі і випускають. Дискомфорт, пережитий в неволі, змушує ведмедів надалі триматись осторонь від людей. Пишуть, що схема загалом робоча.

Скажу ширше. Правильно поставлена задача - половина вирішення. В житті так майже завжди. Задача---метод---засоби---результат. На жаль, багато людей не в змозі правильно поставити задачу, ба більше, сформувати свою думку. І щиро дивуються, чому результати а-ля "вот он, Х"...

Не кожну він може покласти, а ЛИШЕ ТАКУ, ЩОБ СПІВПАЛО ЧИСЛО. Дубль на столі - не факт, після роздачі, якщо нема дублів, можна зайти з будь-чого, нє?

Я б навіть не повірив, що може бути інакше! Хіба що дитяче доміно а-ля герої мультиків!

Так все ж "на мокру" робиться, там того пилу мало.

Логіка така. На столі - дві кістки. Крайні цифри точно різні. Отже, наступний хід може бути кістками з однією цифрою або іншою. Скільки таких кісток в наборі? Та помножити на два. Та ще за правилами можна ходити двома дублями одразу.

Точно! Двічі лазив сьогодні, хотів купити окуляр 30х для мікроскопа, але знижки на це нема. Знижки у них або на групові покупки з їхнього ж списку, або на дорогі покупки.

Заливши водою. Але хрін в діаметр точно попадеш. Правильно пишуть, обрізати грубо склорізом, а тоді підрівняти на камені. Я рівняю на дрібному зеленому. Перед цим можна вирізати з самоклейки круглий диск-трафарет, наклеїти на скло і по ньому рівняти. Готове скло засадити в індикатор і підклеїти по периметру чимось таким, що легко видаляється, для герметизації, щоб не ліз пил.

Виріжте нашвидкоруч з оргскла, користуйтесь поки, а там скляне знайдете. Якщо не дерти стружкою та не терти ацетоном, оргскло протягне довго.

А я в кінці ХХст., в основному, займався живописом, але це офтоп, тому покажу лише пару страшеньких електронних приблуд. Раз уже тема з "меломанським закосом". З середини 80-х збирав фонотеку, мав, крім ідеальних програвача і тюнера, 2 касетники і 2 котушечники, ну й підсилювач. Останні п'ятеро вимагали доробки, налаштування тощо, зробив для цього непоказний, але зручний генератор. Ну, ще покажу приблуду для автоматичного вимикання живлення всієї аудіотехніки. Отже, генератор з журналу, додав туди ступінчастий і плавний регулятори вихідної напруги, а також перемикач вхід/вихід. Сигнал з виходу або входу, (перемикалось кнопочкою), вимірювався детектором та індикатором рівня. 10Гц-100кГц з множником і плавною круткою. Виставляючи рівень на виході, з наскрізного каналу можна було натиснути кнопку і миттєво виміряти рівень з плівки. Досить зручно. Приблуда для вимикання складалась з потужного антизавадного фільтра і потужного реле. На вході отримувала сигнал з підсилювача, якщо вийшов, забув, заснув, за 20-25хв. все вимикалось. Був, проте, режим обходу, коли в колі був лише фільтр. Запускалось кнопочкою - самопідхватом. На вигляд все це страшненьке, але не було часу і охоти сильно дизайнерствувати. А працює воно досі чудово, але лежить в шафі

ВД40-морозилка-гаряча вода, пару разів. Бажано перед цим створити натяг. Якщо ні, то вже серйозніші заходи.

Саме про втулки і свердлилку я і кажу, а не про токарний! У мене теж є свердла з КМ1, штук 10-15, подарували. Свердлю ними нечасто, бо в лом переставляти, простіше в патрон зажати циліндричне. Ті, що нові, все норм. Старі хтось до мене вибивав хз чим... Там воно не гартоване, можливо, можна і дрилем підправити, але що буде з центровкою потім... До речі, в токарному у мене тупий гвинт в пінолі, але ніколи не помічав, щоб він хоч трохи псував хвости.

А як ви реанімуєте центровочний отвір? При вибиванні свердел в старих свердлах ці "ямки" нерівні та з забоїнами. В нових - ясно, що норм.

Я б затис за саме свердло, кінцем кулачків під самий конус. Муфточку з жерсті 0,25. Далі в люнеті. Були б нові свердла, там у лапці є отвір під центр. В старих він кривий і забитий, не варіант.

А! Забув! Всім величезне!!! спасибі за ідеї, допомогу з напрямком думки, співчуття! Я, нарешті, повернувся до проекту, який стопнувся через проблему з фрезером, роблю для токарного куб-заміну різцедержки з внутрішнім конусом КМ2 під свердла, патрони тощо, а також можливістю всановлення борштанг, розточних різців та УСП-плити 90мм під зажим деталей прихватами або дрібних лещат (останнє під нечасті роботи, коли фрезернути на токарному швидше).